Виходячи  з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.

    Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової навчальної інформації, матеріалом для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією до вже відомого матеріалу [5, 8].

    Саме  новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедія-системою.

    Мультимедія-системи  мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

    Метою застосування відеоматеріалів та інших  мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання професійно-навчальних закладах. Основні принципи створення відеоматеріалів з шкільного демонстраційного експерименту:

• ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);
• фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
• методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
• лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);
• евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

    Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними  на різних етапах уроку:

• під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
• у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
• під час закріплення та узагальнення знань;
• для контролю знань.

    Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна  виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

• комп’ютерні тренажери;
• автоматизовані навчальні системи;
• навчальні фільми;
• мультимедія-презентації;
• відеодемонстрації.

    Комп’ютерні тренажери

    Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою  можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.

    Комп’ютерні тренажери можна використовувати  для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

    Автоматизовані  навчальні системи

    Автоматизовані  навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів  навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

    Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших  медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії вчених, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо.

    У побудові навчального матеріалу  величезне значення має створення  моделей реальних об’єктів, які  дозволяють віртуально потрапити всередину  об’єкта, зрозуміти основи та суть процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.

    Ще  однією незаперечною перевагою автоматизованих  систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим  протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи  надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

    Як  правило, навчальні системи будуються  за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи  і добре структуровані. Система  навігації дозволяє швидко знайти і  перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

    Додатково навчальні системи можуть містити  блоки перевірки знань учня, а  також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання. 

    Навчальні фільми

    Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси  як у вигляді реальних спеціальних  зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

    Найчастіше  навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт. 

    Мультимедія-презентації

    Мультимедія-презентації  – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо. 

    Відеодемонстрації

    Необхідно сказати декілька слів про місце  наочних інтерактивних засобів  у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» експеримент. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютера, є віртуальним світом. У той час як учням надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці, цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.

    По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом  уроку з демонстрацією досліду. Будь-який фільм чи відеофрагмент  уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, учитель має можливість продемонструвати чи весь дослід, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Досліди можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію , як і реальний дослід, можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.

    По-третє, відеодемонстрація не містить готових  знань, що є яскравою відмінністю  її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Учня необхідно впритул підвести до самостійного «відкриття» законів і взаємозв’язків, але саме відкриття учень повинен зробити сам.

    Відповідно  до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування [10].

    Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають  відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему, інформаційну систему) слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

    Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедія-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

    Отже, застосування мультимедійних засобів  навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

2. Реалізація аудиовізуальних засобів навчання в ПТНЗ

    2.1 Виявлення ролі  засобу навчання  компютерни технологіям  у практиці діяльності  професійно-технічних  навчальних закладах (анкетування)

    Використання  мультимедійних засобів  при навчанні  передбачає декілька основних напрямків реалізації педагогічної діяльності, які можна поділити на дві групи відповідно до ролі учнів при проектуванні та створенні комп’ютерних засобів навчання. До першої групи слід віднести ті освітні продукти, які розробляються  вчителями для подання змісту навчального матеріалу, при роботі з ними  учням надається лише пасивна роль отримувача інформаційних даних.  До другої групи належать інтерактивні  освітні засоби, оскільки вони передбачають активну роль учня, який при їх використанні самостійно обирає розділи для навчання  в рамках навчальної теми, визначаючи послідовність їх вивчення. Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу. Викладачі відзначають високий рівень мотивації учнів до навчання у випадках, коли учням надається можливість за допомогою інформаційних технологій  представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом вчителя.

    Анкетування - метод психолого-педагогічний, передбачає письмове (іноді усне) опитування значної  кількості людей за допомогою  анкет.

    Метод - анкетування передбачає масовий збір матеріалу за допомогою анкет, де відповіді на запитання пишуться тими, кому адресована анкета, - це можуть бути батьки учня, педагоги. Анкета застосовується для отримання таких даних, які в бесіді не можливо виявити. Наприклад, необхідно виявити ставлення педагога до комп’ютеризації. Ці відомості дуже добре можуть бути отримані за допомогою анкетування і правильно поставлених питань [8, 18, 19, 27].  

Тест: Комп'ютерні презентації 

Питання №1: Презентація - це ...