Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2011 в 14:42, курсовая работа
Цілі роботи: сприяти осмисленню особливостей мультимедійних засобів навчання, враховувати ці особливості при створенні навчального заходу; розвивати уміння аналізувати, систематизувати навчальний матеріал; презентувати підготовлений проект; сприяти формуванню культури ділового та приватного спілкування, а також оволодінню навичками комунікативно виправданого використання засобів мови в різних життєвих ситуаціях, під час створення документів з дотриманням етикету ділового спілкування.
Застосування
аудіовізуальних
засобів навчаня
для активізації
пізнавальної активності
учнів в УПНЗ.
Актуальність теми. Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам’ятати, що будь-яку педагогічну технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв’язків. Тому із цілої низки найскладніших проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів навчання [8].
Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес [1, 2, 9, 11].
Використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [3].
Мета роботи: вивчтити та проаналзувати, як можна організувати роботу студентів на заняттях в ПТНЗ з використанням мультимедійних технологій; дати опис деяких інноваційних методів і прийомів навчання у ПТНЗі, а також методики їх проведення; продемонструвати переваги інноваційних методів; акцентувати увагу викладачів на перспективності мультимедійних технологій навчання.
Впровадження нових інформаційних технологій в навчальний процес зумовлює нові способи роботи з текстами. Найбільш розробленим в цьому напрямі є гіпертекстове представлення інформації, що поєднує звичайний текст з інтерактивним вибором певної порції інформації. Студент отримує можливість динамічно відтворювати нелінійний текст, до того ж кожний наступний фрагмент тексту він сам обирає за допомогою гіперпосилань. Гіпертекстові словники, довідники та підручники полегшують пошук додаткової інформації (пояснюючого тексту, посилань, схем, малюнків) за ключовими словами і дозволяють простежити смислові зв’язки між поняттями.
Цілі
роботи: сприяти осмисленню особливостей
мультимедійних засобів навчання, враховувати
ці особливості при створенні навчального
заходу; розвивати уміння аналізувати,
систематизувати навчальний матеріал;
презентувати підготовлений проект; сприяти
формуванню культури ділового та приватного
спілкування, а також оволодінню навичками
комунікативно виправданого використання
засобів мови в різних життєвих ситуаціях,
під час створення документів з дотриманням
етикету ділового спілкування.
Уперше термін «мультимедиа» з'явився тепер уже більше 15 років тому, але використовувався в основному фахівцями. Усякий комп'ютер, що має звукову плату, іменувався «нацистським». На початку 90-х термін «мультимедиа» стає дуже популярним, і багато розроблювачів повідомляють розвиток нацистських технологій своїм пріоритетом. До середини десятиліття з'являються перші нацистські CD-Диски утворювального характеру. В основному, це енциклопедії, довідники, тренажери, альбоми. Деякі компанії беруться за переклад на рідну мову й локалізацію відомих на заході утворювальних програм. З'явився прошарок суспільства, що володіє можливістю мати домашній комп'ютер і платити гроші за нацистські програми до нього. Цей факт забезпечив подальший розвиток даного сектора російської економіки.
В 1992 році була ініційована програма "Мультимедиа технології", у рамках якої була створена професійна студія ("ЭКОН") і були випущені перші мультимедиа продукти.
В 1992 році в ході реалізації програми «Мультимедиа технології» було випущено всього три мультимедиа диски утворювального призначення, а в 1995 - уже дванадцять .
В 1994 році за рубежем (компанія Philips) створюється технологія запису відеофільмів на CD, що дозволяє розмістити один повнометражний фільм на двох дисках практично без втрати якості. Тепер улюблені фільми можна дивитися на екрані монітора й зберігати запису без втрати якості довгі роки на зручному носії. Середину й кінець 90-х можна вважати періодом буму мультимедиа систем на вітчізняному ринку.
Поява технологій DVD (Digital Versatile Disc - цифровий багатофункціональний диск) дозволив збільшити обсяг зберігання інформації в рази, що відкрило дорогу високоякісним відео зображенням і многоканальному звуковому супроводу до них.
Отже, протягом розглянутого періоду здатності персональних комп'ютерів виросли від простенького озвучування до відтворення й обробки високоякісних відео й звуку. Разом з технологіями мінялися й способи зберігання цифрової інформації: від простий 3-х дюймові дискети до лазерних CD-Дисків і технологій DVD. У цей час програмне й апаратне забезпечення для обробки звуку, відео, графіки, включаючи 3 D-Графіку, анімацію, а також запису компакт-дисків міцно узвичаїлося і їм оснащені практично всі домашні комп'ютери. Розроблено новітні технології обробки звуку, а поява DVD-Дисків розширило можливості використання мультимедиа технологій у домашніх умовах: звукові ефекти домашніх кінотеатрів, 3 D-Графіка комп'ютерних ігор, відео-ефекти та інші хитрування розроблювачів дозволяють створити відчуття «присутності» користувача в сюжеті подій.
Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому розглянутих методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов.
Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби з їх специфічними дидактичними функціями.
Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.
Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.
Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті — «посередники» між учнем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні та географічні карти, графіки, діаграми тощо).
Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.
Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання.
Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).
У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.
Важливою
умовою активізації роботи під час
повторення матеріалу є внесення в нього
елементів нового [4, 6, 8]. Ця загальнопедагогічна
вимога має пряме відношення до використання
мультимедійних засобів навчання. Важливість
їх застосування саме й полягає в тому,
що вони надають уроку специфічну новизну,
яка за своїм змістом і формою викладання
має можливість відтворити за короткий
час значний за обсягом матеріал, а також
подати його в незвичному аспекті, викликати
в учнів нові образи, деталізувати нечітко
сформовані уявлення, поглибити здобуті
знання [10].
У процесі підготовки до проведення професійного навчання з використанням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.
Важливою умовою активізації роботи під час повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового [4, 6, 8]. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання [10].
Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі професійного навчання відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедія попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання [5].