Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів

 

4. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці другого уроку за темою «Економічні потреби. Економічні інтереси, їх сутність, класифікація та взаємодія» у формі тестових завдань. Тест передбачає 6 запитань, одна вірна відповідь оцінюється в 2 бали, в сумі за весь тест можливо набрати 12 балів за 12-бальною шкалою оцінювання. Учні діляться на два варіанти.

Тест (варіант №1)

На кожне  із запитань існує лише ОДНА правильна  відповідь

1. Категорія, яка виражає нестаток чогось, бажання людини будь–чого, що необхідне для підтримки життєдіяльності людини. Це:

а. економічний інтерес;

б. потреба;

в. економічна потреба;

г. попит.

2. Ознакою за якою потреби діляться на індивідуальні, колективні та суспільні є:

а. за суб’єктами;

б. за об’єктами;

в. за способом задоволення;

г. за ступенем усвідомлення.

3. Закон, який відображає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення, це закон:

а. закон природного відбору;

б. закон попиту;

в. закон пропозиції;

г. закон зростання потреб.

4. Усвідомленою зацікавленістю людини в одержанні корисності від задоволення потреби є:

а. економічний інтерес;

б. економічна потреба;

в. закон зростання потреб;

г. попит.

5. Адміністративний та економічний характери можуть мати:

а. мотиви;

б. потреби;

в. стимули;

г. економічні інтереси.

6. Базовими за пірамідою потреб Маслоу вважаються:

а. потреба самореалізації;

б. потреба у почутті захищеності;

в. фізичні потреби;

г. потреба у коханні.

Відповіді: 1. б; 2. а; 3. г; 4. а; 5. в; 6. в.

Тест (варіант  №2)

На кожне  із запитань існує лише ОДНА правильна  відповідь

1. Ставлення людини до економічних умов її життя, які спонукають до діяльності, щоб володіти певними умовами є:

а. потреби;

б. економічні інтереси;

в. економічні потреби;

г. попит.

2. За якою ознакою потреби діляться на фізіологічні, матеріальні, духовні, першочергові і другорядні?

а. за суб’єктами;

б. за об’єктами;

в. за способом задоволення;

г. за ступенем усвідомлення.

3. Що проявляється як зовнішні чинники впливу на економічні інтереси?

а. мотиви;

б. стимули;

в. потреби;

г. економічні потреби.

4. Хто є суб’єктами суспільного виробництва?

а. держава і колектив;

б. держава та індивіди;

в. держава, індивіди та колектив;

г. всі відповіді невірні.

5. Що діє як внутрішній чинник впливу на економічні інтереси?

а. потреба;

б. попит;

в. стимул;

г. мотив.

6. На основі якого всезагального економічного закону суспільство діє і розвивається?

а. закону попиту;

б. Закону «Про підприємницьку діяльність»;

в. закону зростання потреб;

г. закону спадної корисності.

Відповіді: 1. в; 2. б; 3. б; 4. в; 5. г; 6. в.

5. Наочні матеріали до заняття

Перш ніж приступати до детальних класифікації потреб можна  узагальнити поняття «потреби»  за допомогою цього малюнку. (Рис. 3.5.1)

Рис. 3.5.1 Потреби людини

До першого запитання  теми «Економічні потреби» як наочний  матеріал використовується зображення піраміди потреб Маслоу. (рис. 3.5.2)

Рис. 3.5.2 Піраміда потреб Маслоу

 

Закон зростання потреб та взаємообумовлений зв'язок потреб, виробництва та споживання можна проілюструвати за допомогою такої схеми (рис. 3.5.3.):

Рис. 3.5.3 Взаємозв’язок  потреб та виробництва

 

Сутність економічного інтересу супроводжується такою  схемою (рис. 3.5.4):

Рис. 3.5.4 Економічний інтерес

Антагоністичний характер економічних інтересів пояснюється схемою (рис. 3.5.5):

Рис. 3.5.5 Суперечності економічних  інтересів

Сутність та взаємозв’язок  мотивів і стимулів зображається на схемі (рис. 3.5.6):

Рис. 3.5.6 Мотиви і стимули

Загальний взаємозв’язок  виробництва, потреб, інтересів, мотивів та стимулів виражає наступна схема (рис. 3.5.7):

Рис. 3.5.7 Взаємозв’язок  інтересів, потреб, мотивів та виробництва

 

IV Розділ «Засоби активізації  навчально-пізнавальної діяльності  учнів при викладанні теми  «Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів»»

Для кращого вивчення (поглиблення) знань та навичок з  даної дисципліни часто використовують так звані методи активного пізнання.

Вибір певного методу навчання викладачем визначається наступним основними критеріями:

а) навчально-виховною метою заняття;

б) змістом матеріалу, що вивчається;

в) особистісними якостями та рівнем професійної підготовки педагога;

г) віковими особливостями та рівнем підготовки учнів;

д) ступенем оснащеності навчального закладу засобами навчання.

При вивченні теми «Економічні потреби. Економічні інтереси, їх сутність, класифікація та взаємодія» я пропоную використовувати такі методи активізації як дискусія та надання учням проблемних ситуацій для вирішення.

У завданні на вирішення проблемних ситуацій учням буде запропоновано розставити за пріоритетністю статті видатків бюджету України, а головне обґрунтувати свою думку.

Для ранжування будуть надані такі статті:

1. АПК;

2. ВПК;

3. Соціальне забезпечення;

4. Промисловість;

5. Охорона здоров’я;

6. Культура;

7. Освіта та наука.

Для скорочення часу витраченого  на це завдання учні будуть розділені  на групи від кожної з яких виступить  по одному представнику і пояснить рішення. Завдання побудоване таким чином, що воно не має єдиновірної відповіді і розраховане на те, щоб учень намагався довести свою думку до аудиторії за допомогою певної аргументації, що допомагає розвивати логіку і економічне мислення в цілому.

Альтернативою цього завдання може бути розданий на групу листочок із певною назвою якогось товару, що виражає якусь потребу. Від учнів вимагається описати до якого виду потреб це бажання належить і яке місце займає у житті сучасного економічно мислячого індивіда.

Ці завдання вказують на актуальність даної теми і її місце у повсякденному житті  всіх верств населення.

Що ж щодо дискусій, то їх можна розвинути на основі цих завдань, оскільки, наприклад, ранжування статей витрат однієї групи може бути досить суперечливим по відношенню до результатів ранжування іншої групи.

Викладач приймає участь у дискусії в якості арбітра. Він  має слідкувати за тим, щоб дискусія не вийшла за межі предмету обговорення  і щоб в колективі не спостерігалось агресивних стичок, оскільки однієї з умов дискусії є повага до себе та до тих, хто виступає.

Головне в дискусії це показати учням показати як можна  за допомогою «холодних» аргументів довести свою думку не переходячи на особистості.

 

Висновки

Закінчивши курсову  роботу, я дійшла висновку, що навіть такий об’ємний курс економіки, можна подати учням в скороченій формі і досить зрозуміло та доступно.

В курсовій роботі я намагалась пояснити велике значення економічної  освіти молоді, визначити психологічні особливості групи навчання та методи, які при цьому будуть застосовані. Я розробила власний тематичний план курсу “Основи економічних знань” та детально навчально-методичну розробку теми, яку я буду висвітлювати на уроці. Показала структурно-логічні схеми та різноманітні види завдань, що будуть використовуватись в процесі заняття.

В даній роботі роботі я розробила урок з теми «Економічні потреби. Економічні інтереси, їх сутність, класифікація та взаємодія». Думаю, дана розробка досить ефективна і органічно вписується в розроблений мною план вивчення дисципліни. Думаю, що кожного семестру варто змінювати напрям вивчення економічної науки. Так у першому семестрі 10 класу має вивчатись основа – підґрунтя будь-якої економічної науки, а надалі економіка підприємств і в 11 класі в першому семестрі – мікроекономіка, а в другому – макроекономіка. Думаю, що такий розподіл допоможе найбільш повно (в загальному обсязі) вивчити економіку на базовому рівні і допоможе тим учням, які в майбутньому хочуть обрати професію економічного спрямування.

Що ж щодо методів активізації навчання, вважаю їх найефективнішими у всьому процесі навчання, оскільки найкраще запам’ятовується теорія підкріплена практикою та конкретними прикладами. Наведені вище завдання спрямовані на активізацію навчання допоможуть учням чітко уявити навіщо ж дана тема подана у навчальному плані та сенс вивчення економіки в цілому (як мінімум для розуміння того, що говориться в новинах).

Мені здається, що моя  розробка курсу з економіки, при  введенні її в навчальну програму, буде дуже доступною і водночас ефективною, легко та зрозуміло буде сприйматися учнями та дасть гарні результати в сфері підготовки учнів до вступу в економічні вузи, та звичайно до функціонування в бізнесі, ринковому середовищі, та і взагалі в житті.

Список використаних джерел

1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки; Навч. посібник – К.: КНЕУ, 1998 – 280с.

2. Валовий О. Н. Політекономія.  – К.: 1999.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник –К.: Академ  2001 – 576с.

4. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. посібник – К.: Вища школа, 1999 – 544с.

5. Климов Е. А. Психология – М.: Юнити, 2000 – 369 с.

6. Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті. – К.: КНЕУ, 1999.- 128 с.

7. Лозпиця В. С. Основи технологій та педагогіки: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2001 – 288 с.

8. Мочерний С. В. Основи економічної теорії. Тернопіль, 1933 – 688 с.

9. Палеха Ю. І., Герасимчук В.І. Основи психології та педагогіки. – К.: 1999 – 154 с.

10. Петровський А.В., Ярошевський М. Г. Психология М.: Академия, 1999. – 512с.

11. Пехота О. М. Освітні технології – К.: АСК 2001 – 256 с.

12. Прусова Л. Г.  Экономика в схемах: - К.: 1995

13. Радіонова І. Ф. Загальна економіка (підручник для середніх загальноосвітніх закладів, 10–11 кл.)/ 2000.

14. Радіонова Л.М. Основи економічний знань – К.: Заповіт, 1993. – 534 с.

15. Симоненко Ю.А. Психологія та педагогіка – М.: Юнити, 2001 – 530 с.

16. Вачевський М. Сучасна економічна освіта у країнах Західної Європи: формування професійних компетенцій //Рідна школа. - 2006. - № 3. - C. 71-74.