Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів

4. Старший шкільний вік

Старший шкільний вік (15-18 років).

Юнацтво – це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь.

Бурхливі соціальні  події, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій  країні, перетворення, власною логікою  спонукають молодь самостійно робити вибір, особисто орієнтуватися й  займати незалежні позиції. Саме життя виробляє у більшості сучасних юнаків та дівчат таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність – хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, поведінка вчителів та батьків, їх критика тощо).

Мотиваційна сфера учіння включає  в себе:

– мотиви пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі займає провідне місце, є досить дієвою);

– широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості);

– інтерес до змісту і процесу навчання (з’являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою роз’язання складних завдань – діяльність Малих академій).

Старшокласники добре розуміють  значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя [6, c. 154].

Така пізнавальна мотивація  може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий  предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов’язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів. Характерне взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів.

Особливості мотивації учбової  діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників.

Мотивами навчання старшокласники можуть виступати:

1. Інтерес до загальної позитивної успішності, який пов’язаний з бажанням успішно закінчити школу чи розширити свою обізнаність і виявляється в однаковому інтересі до всіх дисциплін, які викладаються в школі.

2. Поєднання загального інтересу  з вибірковим інтересом до  того чи іншого навчального предмета, що стосується обраної спеціальності або з яких доведеться складати вступний іспит до вузу.

У старшому шкільному  віці встановлюється тісний взаємозв’язок  між професійними і учбовими інтересами. Вибір професії сприяє формуванню учбових  інтересів, старші школярі починають цікавитися тими предметами, які їм потрібні у зв’язку з вибраною професією. Створюються сприятливі умови для ознайомлення учнів з психологічною характеристикою професій, тобто з тими вимогами, які висуваються до уваги, мислення, характеру та інших психологічних особливостей людини у тій чи іншій професії [10, c. 217].

 

Розділ ІІ. «Тематичний план предмету «Основи економічних знань»»

Вивчення учнями основ  фундаментальної економічної науки  дасть їм змогу опанувати інші фундаментальні дисципліни, сформувати економічне мислення, потрібне для  ефективної практичної діяльності в умовах становлення ринкової економіки в Україні.

Мета викладання дисципліни полягає в тому, щоб дати школярам теоретичні знання та практичні навички з економічної теорії, аналізу основних економічних явищ, процесів та показників, що їх характеризують, причин і наслідків економічного розвитку країни в умовах ринку і державного регулювання відповідно до цілей та пріоритетів економічної політики.

Предмет: основні економічні явища, процеси та показники, що їх характеризують, причини і наслідки економічного розвитку країни в умовах ринку і державного регулювання відповідно до цілей та пріоритетів економічної політики.

У викладенні матеріалу використовується активні методи навчання: наочний, програмований  і проблемний. Використання мультимедійного проектора під час викладення матеріалу підвищує ефективність засвоєння матеріалу, робить його доступнішим, сприяє активізації учнів. До кожної теми наведено проблемні та контрольні завдання, вирішення яких потребує засвоєння певних знань.

На заняттях активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість учням через більш детальне заглиблення в проблемне питання розібратися в ньому.

Самостійна робота є індивідуальним видом роботи кожного студента над першоджерелами  та навчальними посібниками і оцінюється вчителем за результатами виступів при проведенні занять.

Індивідуальна робота проводиться зі учнями з метою виявлення рівня їх підготовки, проблемних питань у навчанні та засвоєнні матеріалу. Ці заняття організовуються за окремим графіком.

Тематичний план поданий  у таблиці 2.1

Тематичний  план з дисципліни «Основи економічної  науки»

Таблиця 2.1

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
		Аудиторних	Самостійних	Всього
1	Економічне мислення	2	1	3
2	Економічна наука	2	2	4
3	Економічні потреби. Економічні інтереси, їх сутність, класифікація та взаємодія	2	3	5
4	Економічні системи	2	2	4
5	Власність, її суть, ознаки та структура	4	3	7
6	Економічний розвиток	2	2	4
7	Капітал, його суть, форми  та функції	4	3	7
8	Праця, її суть та значення в економіці	4	2	4
9	Товар і ринок	4	2	6
10	Відтворення сукупного  суспільного продукту	4	3	7
11	Підсумкова контрольна робота	1	–	1
12	ВСЬОГО	31	26	57

Цей тематичний план розрахований на один семестр (17 тижнів) з урахуванням, що кожного тижня буде проводитись по 2 заняття (по 45 хвилин).

Обрана мною тема називається «Економічні потреби. Економічні інтереси, їх сутність, класифікація та взаємодія». Яка охоплює питання класифікацій та закону зростання потреб. Після розгляду кожної теми проводиться експрес–контроль освоєних знань. А в кінці семестру пишеться одна підсумкова контрольна робота по всіх розглянутих темах. Підсумкова контрольна робота розрахована на одну академічну годину – 45 хвилин.

Під час вивчення даного курсу рекомендується використовувати  такі джерела:

1. Загальна економіка (підручник для середніх загальноосвітніх закладів, 10–11 кл.)/І.Ф. Радіонова та ін., 2000.

2. Політична економія: Навч. посібник/Бєляєв О. О., Бебело А. С., 2001

3. Економіка (підручник для середніх загальноосвітніх закладів 10 кл.)/ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк, 2004

 

Розділ ІІІ. «Методична розробка теми: «Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів»»

1. План розкриття теми

Обрана мною тема називається «Економічні потреби. Економічні інтереси, їх сутність, класифікація та взаємодія». Яка охоплює питання класифікацій та закону зростання потреб.

Ця тема є однією з  тих тем, що створюють базу для  подальшого поглибленого вивчення економіки. На основі поняттійно–категоріального апарату цієї теми будується вивчення макро- та мікроекономіки, соціальної економіки, та просто навіть щоденні економічні явища. Це одна з тем, що є більше прикладною ніж теоретичною, через що і є потрібною для вивчення у загальноосвітніх закладах.

На вивчення цієї теми виділяється дві академічні години (два уроки по 45 хвилин), які діляться на лекційну і практичну частини.

Тема першого уроку: Економічні потреби.

Тема другого уроку: Економічні інтереси.

Мета :зрозуміти сутність економічних потреб, з’ясувати взаємозв’язок економічних потреб, споживання і виробництва, вміти формулювати закон зростання потреб, з’ясувати різницю між мотивами та стимулами, з’ясувати структуру економічних інтересів, з’ясувати способи узгодження і стимулювання економічних інтересів.

Форма занять: комбінований урок.

Методи: пояснювально—ілюстративний, репродуктивний, частково пошуковий, ігровий.

Дидактичне забезпечення: підручник, конспект (задиктується вчителем під час лекційної частини  комбінованого уроку).

Структура занять:

5 хв. — привітатись  з учнями, перекличка;

10 хв. — перевірка домашнього  завдання;

20 хв. — виклад нового  матеріалу;

5 хв. — підведення  підсумків;

5 хв. — розкриття змісту  домашнього завдання.

2. Інформаційний блок

Основні поняття:

1. Потреба — це категорія, яка виражає нестаток чогось, це бажання людини будь—чого, що необхідне для підтримки життєдіяльності людини.

2. Економічна потреба — це  ставлення людини до економічних  умов її життя, які задовольняють  її і спонукають до діяльності, щоб мати і володіти такими умовами.

3. Особисте споживання — це  задоволення потреби людини шляхом  засвоєння продукту.

4. Економічний інтерес — це  усвідомлене зацікавлення людини  в одержанні корисності від  задоволення потреби.

5. Стимули — це способи впливу  на економічні інтереси, вони проявляються як зовнішні причини, що спонукають індивіда до дії.

6. Мотиви — це  спонукальна  причина дій і вчинків самої  людини.

7. Закон зростання  потреб — закон, що виражає  внутрішньо необхідні, сталі і  суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.

Питання теми «Економічні потреби»:

1. Суть і структура економічних потреб.
2. Взаємозв’язок потреб, споживання і виробництва.
3. Закон зростання потреб

Питання теми «Економічний інтерес»:

1. Економічний інтерес як форма прояву потреби. Мотиви і стимули.
2. Структура економічних інтересів. Пріоритети і суперечності.
3. Економічна політика як спосіб узгодження і стимулювання економічних інтересів.

В питанні першому  теми «Економічні потреби» розглядається  сутність потреб, їх значення у житті економічно мислячої людини та їх еволюцію впродовж розвитку цивілізацій та особистого розвитку індивіда. Наголошується на складових потреб (економічні, політичні, соціальні, культурні, національні, релігійна та інші потреби). Також розкривається сутність саме економічних потреб, та їх місце у вищезазначеному переліку потреб, роль і значення у повсякденному житті людини, їх класифікація за різними ознаками (за суб’єктами, за об’єктами, за способом задоволення, за ступенем задоволення тощо), та їх структура. Також йдеться мова про піраміду потреб Маслоу, її сутність та принцип побудови, і розглядається як один із способів класифікації потреб та обговорюються деякі суперечності у її побудові. Піднімається питання її актуальності у сучасному суспільстві.