Высшее образование и болонский процесс

До неуніверситетського  рівня вищої освіти (післясередньої освіти) належать численні училища, технікуми, вищі профшколи з дипломами і сертифікатами відповідного рівня (техніка, вихователя дошкільних закладів та ін.), які за правами вступу до ВНЗ не перевищують диплома загальноосвітніх ліцеїв (matura).

Система оцінок шестибальна, 3 (задовільно) є прохідним  балом, 6 - найвищою оцінкою.

Доступ  громадян до освіти. Середня освіта включає восьмирічний нижчий рівень і чотирирічний у ліцеях загальної освіти або п'ятирічний у професійних закладах. Атестат має назву «swiadectwo dojrzalosci» (свідоцтво зрілості) чи «матура». Отримання його не гарантує автоматичного вступу до ВНЗ, які можуть встановлювати власні вимоги і застосовувати свої методи селекції. Найчастіше проводяться письмові чи усні вступні іспити за програмою середньої освіти, аналізуються шкільні оцінки і проводиться співбесіда для визначення загального розвитку і здібностей. Фахові перевірки проводять і для майбутніх митців та спортсменів. Винятком є переможці і призери всепольських предметних олімпіад, які зараховуються без вступних екзаменів.

Іноземці, крім знання польської мови, повинні продемонструвати ті ж знання, що й польські громадяни.

Організація навчання, академічний  рік та екзамени.

Навчання розпочинається 1 жовтня і закінчується у червні, маючи зимовий і весняний семестри та екзаменаційні сесії в лютому і червні/липні. Додаткові екзамени проводяться наприкінці вересня. Студенти сільськогосподарських і частини технічних ВНЗ часто мають улітку виробничу практику. Проміжні іспити складаються аналогічно до того, як це відбувається в Україні. Важливі дисципліни закінчуються екзаменом, короткі чи практикуми — заліками. Наприкінці складаються державні іспити і захищається письмова самостійна робота (тези).

Увесь період навчання поділяється на цикли, які закінчуються присудженням відповідних кваліфікацій. З часу трансформації вищої освіти студенти отримали набагато ширші можливості для навчання за індивідуальними навчальними планами. З метою створення міцнішої бази для такої форми планується перехід на систему підрахунку виконання програми через кредити.

Викладачі. Диференціація викладачів, їхня підготовка, наукові і вчені звання, прийом на роботу за конкурсом тощо у Польщі дуже подібні до тих, що є в Україні. Лише замість назви «доктор наук» вживається назва «доктор габілітовани» (doktor habilitowany).

«Ліценціат» та «інженер» є професійними кваліфікаціями, академічна складова яких недостатня для вступу на докторські студії. Право  на останні надає найпоширеніша  у ВНЗ кваліфікація «магістра», отримання якої вимагає переважно п'ятирічного навчання у закладах університетського рівня. Сучасні зміни у польській системі освіти мають за кінцеву мету досягнення міжнародного визнання «магістерки».

Вступ на докторські студії здійснюється через конкурс. Під час навчання необхідно скласти три іспити (фах, додаткова дисципліна та одна з поширених іноземних мов). Вимоги до тез (дисертації), до її перевірки і захисту для обох найвищих рівнів польської вищої освіти приблизно такі ж, як в Україні до кандидатських і докторських дисертацій. Права і можливості власників цих наукових звань теж аналогічні нашим.

Навчання  студентів-іноземців. У минулому, за часів надвисокої державної централізації, більшість звернень про прохання навчатися у Польщі проходили через амбасади і контингент студентів-іноземців формувався переважно у результаті міждержавних домовленостей та угод про обміни студентами чи про прийом на навчання.

Демократизація  початку 90-х років супроводжувалася істотною децентралізацією. Сьогодні ВНЗ часто здійснюють міжнародні контакти і проекти поза міністерствами. Нова Польща докладає значних зусиль для об'єднання і підтримки своєї діаспори.

Оскільки останнім часом про польські заклади освіти можна знайти чимало інформації у  міжнародних виданнях і базах даних, то варто надіслати запит безпосередньо до обраного навчального закладу.

Визнання  закордонних кваліфікацій. Польща підписала практично всі європейські конвенції з порівняння і визнання освітніх кваліфікацій, має великий пакет двосторонніх угод, є однією з найактивніших учасниць нових проектів, тому, зазвичай, визнає ті атестати, які у країні їхнього присудження після 12-13-річної середньої освіти надають власнику право претендувати на вступ до закладів університетського рівня. Втім, кожне звернення розглядається суто індивідуально, тому певні шанси мають і власники посвідчень нижчого рангу за наявності інших позитивних якостей.

У Польщі визнаються також періоди розпочатої за кордоном вищої освіти, якщо кандидат має  усі необхідні докази їхнього  успішного завершення.

Вступні екзамени. У випадках належної оплати програми навчання і виконання вказаних вище кваліфікаційних вимог вища освіта Польщі практично повністю відкрита для студентів-іноземців. Тим, хто бажає навчатися чи продовжувати освіту на мистецьких і спортивних спеціалізаціях, необхідно скласти спеціальні тести для демонстрування належних здібностей, а також (за вимогою) подати зразки свого творчого доробку.

Мовні вимоги. Достатнє знання польської мови є обов'язковою умовою для допуску. Успішного навчання на річних мовних курсах та складання заключних екзаменів, зазвичай, цілком достатньо для вступу і початку навчання на першому циклі польських закладів університетського рівня. Його можуть засвідчити амбасади і консульства. У разі необхідності вивчення мови кандидат повинен звернутися чи у ВНЗ, чи в мовний центр у м. Лодзь, аби за 9 місяців занять по 20 годин мови щотижня підготуватися до складання екзаменів і навчання.

Дисертації вищого рівня дозволено писати і захищати найбільш вживаними іноземними мовами (англійською, німецькою, французькою чи російською). Останнім часом спостерігається дедалі більше прикладів застосування цього правила до магістерських тез.

Прийом  на докторські студії. Для докторських студій кандидат повинен звертатися до польського закладу, який має право їх проводити. Зарахування відбувається на наявні місця, зважаючи на півень академічної кваліфікації претендента, яка повинна бути не нижчою магістра у Польщі.

ВИЩА ОСВІТА  РУМУНІЇ

У Румунії здобуття вищої освіти забезпечується навчальними та дослідницькими установами, університетами, інститутами, академіями, консерваторіями та університетськими коледжами. Державний сектор вищої освіти в Румунії включає в себе 49 державних вищих навчальних закладів з 324 філіями, в країні працюють також 20 приватних вузів. Вищі навчальні заклади, як правило, складаються з декількох факультетів, університетських коледжів, відділень, кафедр і невеликих експериментальних лабораторій, що займаються науковими дослідженнями і експериментальним промисловим виробництвом. Факультет є основним функціональним елементом вищого навчального закладу і складається з кафедр або відділень. Навчання на факультеті організовано за принципом спеціалізації, термінів навчання, студентських потоків і груп. Штат факультету складається з професорсько-викладацького складу, студентів, асистентів та адміністративного персоналу. Факультети відрізняються один від одного різними навчальними планами і областями спеціалізацій. Відділення або департамент – це університетський підрозділ, керований ректоратом або радою факультету. Відділення займається навчанням, дослідженнями, плануванням і т.д. На кафедрах – основних структурних підрозділах факультету – ведуться викладання, дослідження, планування, тут працюють лаборанти, які спеціалізуються на певних галузях науки.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО  РОКУ

Навчальний рік  починається в період з середини вересня або жовтня, в залежності від рішення ректорату кожного  університету. Ґрунтуючись на принципі самоврядування, університети можуть самостійно встановлювати графік навчання. Кожен навчальний рік розділений на два семестри. Кожен семестр триває 14 тижнів.

Перша ступінь  вищої освіти

Базова освіта ділиться на два види: Перший вид  – це короткострокова університетська  освіта протягом 2-3 років в університетських коледжах. Після закінчення навчання видається диплом, що засвідчує закінчення коледжу і здачу випускних іспитів. Відповідно до закону про освіту випускники коледжів можуть продовжити довгострокову університетську освіту відповідно до умов, встановлених конкретним навчальним закладом. Другий вид – це довгострокова університетська освіта (4-6-річне навчання в університетах, академіях та консерваторіях), після завершення якого видається університетський диплом, еквівалентний ступеню бакалавра. Тривалість навчання залежить від обраної спеціалізації:

• 8 семестрів (4 роки) для природничих, гуманітарних, економічних та соціальних наук, права, політичних наук, мистецтва та спорту;

• 10 семестрів (5 років) для інженерів, фармацевтів, фахівців у галузі лісового та сільського господарства;

• 12 семестрів (6 років) для загальної медицини, стоматології, ветеринарії та архітектури.

Другий ступінь  вищої освіти

Другий ступінь  вищої освіти пропонує спеціалізацію  чи продовження освіти в університеті. Це навчання включає в себе:

• поглиблений  курс навчання (1-2 роки) для випускників  університету, після закінчення видається  диплом;

• магістерське навчання (1-2 роки) для випускників  університету;

• наукова аспірантура (2-3 роки), організована університетськими  вченими радами, які функціонують самостійно, навчання ведеться на міждисциплінарній основі та направлено на підвищення професійної спеціалізації;

• докторантура (4-6 років) пропонується університетами і дослідницькими інститутами у  формі денного або вечірнього навчання. Вчений ступінь доктора засвідчується Державною радою з атестації наукових звань, університетських дипломів і сертифікатів;

• університетські  курси підвищення кваліфікації тривалістю не більше одного року, призначені для  певних категорій службовців, які не мають диплома університету. Вища освіта в Румунії ділиться на декілька видів: звичайне навчання, скорочені курси і відкрите заочне навчання.

Види дипломів

Що стосується атестації, то існує широкий спектр наукових ступенів, дипломів про освіту і почесних звань, які можна отримати в Румунії.

• Certificatdestudii - сертифікат видається студентам, які закінчили  навчання у вищому навчальному закладі, але не здали випускних іспитів  на здобуття ступеня;

• Diplomădeabsolvire a unuicolegiu - диплом, що засвідчує закінчення навчання в коледжі і здачу відповідних випускних іспитів;

• Diplomădelicenţă - університетський диплом, еквівалентний ступеню бакалавра;

• Diplomădemagister / master - диплом магістра;

• Diplomădestudiiaprofundate - диплом про завершення курсу поглибленого навчання;

• Diplomădestudii (academice) - диплом наукового аспіранта. Цей  диплом присуджується вченою радою  при вищому навчальному закладі  після навчання по двох-або трирічній  програмі аспірантури;

• Diplomădedoctor - диплом доктора наук (PhD). Це вище вчене звання у всіх областях науки, що присуджується після 4-6 років навчання і завершення наукового дослідження. Це третя ступінь вищої освіти, наступна відразу за магістерським ступенем, і вона також вимагає здачі випускних іспитів та захисту оригінальної дисертації. Володар диплома доктора наук отримує вчений ступінь доктора наук (PhD) у відповідній галузі науки чи мистецтва;

• DoctorhonorisCausa - почесне  звання, що присуджується вищим навчальним закладом (рішенням ректорату) видатним румунським та іноземним діячам у галузі природничих, технічних і прикладних наук і культури. Іноді це звання присуджується громадським державним та міжнародним діячам у знак визнання їх видатних заслуг.

Міжнародне визнання румунських дипломів

Румунія підписала Лісабонську конвенцію 1997 року про взаємне визнання європейськими країнами академічних кваліфікацій, вона є також учасником Болонського процесу, мета якого - створення загальноєвропейського простору вищої освіти.

   ВИЩА ОСВІТА  Словаччини

Система освіти Словацької Республіки складається із загальноосвітніх навчальних закладів, середніх професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів. 
Загальноосвітні навчальні заклади діляться на школи першого рівня (1-4 класи) та школи другого рівня (5-9 класи).  

Середні професійно-технічні заклади забезпечують повну загальну освіту (гімназія, середні професійно-технічні заклади, чотирирічні училища з отриманням атестата зрілості), або ж неповну загальну освіту (дво- та трирічні училища). Середні професійно-технічні заклади надають студентам теоретичні знання та практичні навики за конкретною обраною спеціальністю.