Вплив формальних та неформальних груп на формування особистостi

     За  наявними результатами анкетування  можна зробити осереднений висновок, що більше половини підлітків 14 – 15 років (8-9 класи) вважають позашкільні угруповання важливішими для себе, ніж загальноосвітню середню школу. Для цього явища можна назвати декілька причин:

• Спілкування в групах крім школи відбувається на основі спільних інтересів, що підтримують міжособистісні зв’язки в групі.
• Відвідування дитиною та взаємодія в цих групах має зрозумілий та близький дитині мотив.
• Вибір партнерів спілкування в подібних спільностях відбувається на добровільній основі, тому ґрунтується на симпатії та комфортності взаємодії.

     При цьому зацікавленість дитини в окремій  групі не залежить від її формального статусу. Доказом цьому служить те, що досвід опитаних підлітків, які вибрали референтним позашкільне спілкування, розділився навпіл згідно аналізу цих груп  з позиції формальності. Критеріями вступу до цих груп залишаються вищеназвані причини. Якщо причини вступу до цих груп порушуються, то група втрачає свою референтність для дитини. Наприклад, до вступу до музичної школи змусили батьки, або відносини підлітка з найближчим йому другом в компанії руйнуються і т. п.

     Третина підлітків все ж вважають загальноосвітню середню школу та клас найважливішою для себе групою. Вони пояснюють це обов'язковістю навчання та необхідністю базової середньої освіти. Цим же пояснюється переважаюча кількість часу, проведеного в школі. Близько 14 % підлітків вважають школу та позашкільне спілкування рівноцінними для себе та грамотно розподіляють свій час для активної взаємодії в усіх референтних групах.

     За  матеріалом таблиці №2 можна розподілити вибір всіх школярів на формальні та неформальні організації. Ми бачемо, що переважна більшість школярів відвідують формальні групи, де і проводять найбільше часу та спілкуються. Інші 25% знаходять себе та комфортне для них оточення в неформальних організаціях. Та 14% опитуваних вважають себе частиною як деяких формальних, так і неформальних груп. Таким чином можна зробити висновок, формальні групи, що представлені у великому різноманітті, пропонують дитині різні шляхи розвику її особистості. Серед них слід окремо виділити загальноосвітні навчальні заклади, що забезпечують формування базових основ цінностей, якостей, знань, умінь і навичок. Подальша частина формальних груп пропонує підліткові різні можливості та шляхи для формування, доповнення та розвитку особистості, що гарантуються на рівні держави. Якщо людина не може серед вибору формальних груп знайти ту, що допоможе їй повноцінно жити та спілкуватись, вона звертається до існуючих неформальних груп чи організовує її самостійно. Ідеологія неформальних груп може узгоджуватись, а може протистояти ідеології формальних груп. Таким чином гармонійне співіснування формальних та неформальних угруповань розширює можливості дитини щодо розвитку особистості , який відбувається під впливом цих груп.

     ВИСНОВКИ 

     З усіх проблем, з якими зіштовхувалися люди в ході історії людства, ймовірно, найбільш заплутаною є загадка самої людської природи. У яких тільки напрямках не велися пошуки,  безліч різних концепцій було висунуто, але ясна та точна відповідь дотепер вислизає від нас.

       Людина – багатогранна та різнобічна  істота, синтез біологічного, психологічного та соціального. Але не будь яка людина є особистістю. Слово «особистість», як і багато інших психологічних понять, широко використовуються в повсякденному спілкуванні поряд з іншими  термінами.

     Особистість – суб'єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально зумовленими, виявляються у суспільних зв'язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми, визначають поведінку людини. Особистість є складним комплексним явищем, не вродженим, а сформованим в результаті інтеграції людини в суспільну культуру. Педагогіка, що має формування особистості своїм основним виховним завданням, дуже цікавиться фактом впливу суспільства на перебіг цього процесу.

     Людина живе, розвивається і дії в суспільстві. Формування особистості – це, як правило, початковий етап становлення особистісних властивостей людини. Ось чому дане педагогічне дослідження зосереджує свою увагу на формуванні особистості дитини підліткового віку, коли соціальне дитини набуває свого бурхливого розвитку. Всі процеси взаємодії особистості з суспільством відбуваються через посередника – групу. Під групою розуміється відносно стала спільність людей, об'єднаних між собою певними ознаками. Група в соціальній психології вивчається і як простір, на якому зустрічаються окремий індивід і суспільство, і як самостійний суб’єкт активності, і як важливий соціальний інститут соціалізації особистості. Групи розділяються за різними ознаками: бувають умовні та реальні групи, малі та великі, формальні та неформальні, референтні та групи належності.

     До  референтних груп, що впливають на формування особистості груп підлітка, належать інститут сім'ї,  загальноосвітня школа, клас, дитячі оздоровчі табори, спортивна  школа, школа мистецтв, інші офіційно зареєстровані установи додаткової освіти, офіційні дитячі громадські організації, різноманітні добровільні гуртки за інтересами, компанії, угрупування за якоюсь спільною ознакою, субкультури та ін.

     В сучасному українському суспільстві пропонується широкий вибір комунікативних спільнот, що об'єднують людей за певними ознаками, інтересами, цілями. Це свідчить про багатогранність людської душі та особистості, бо людина має потребу в самовираженні, яке можливе тільки за умови присутності інших людей. Особливо важливим для людини є суспільство саме на етапі формування її особистості. Ми розглядаємо цей процес на підлітковому етапі людини, коли колективи та спільності, до яких відносить себе дитина, мають великий вплив на внутрішні та зовнішні якості особистості.

     Різноманіття  сучасних українських молодіжних та дитячих організацій можна розбити  на 2 групи за такими критеріями:

• Документальна затвердженність існування
• Чітка структурна та ієрархічна організація

     Розрізняють формальні та неформальні групи. Згідно з особливостями підліткового віку вони мають впливати на процеси, що відбуваються всередині окремої особистості підлітка. Практичним дослідженням вищевказаного питання цей вплив був підтверджений. В результаті проведення анкетування всі респонденти підтвердили практичну присутність та вплив на їх життя і погляди окремих груп. Але характер і ступінь цього впливу визначаються не за критерієм формальності, а за ступенем референтності групи для підлітка. Встановлено, що ступінь впливу групи  на процес формування особистості підлітка залежить від важливості цієї групи для дитини, тоді як формальний статус її є неважливим. Хоча слід відмітити особливе ставлення  дітей до відвідування школи, що є обов'язковим державним інститутом освіти. Тут відчувається вплив ще однієї великої формальної групи, яка не була нами розглянута – держава. Таким чином матеріал даного дослідження розкриває широкі перспективи для розкриття цієї та інших проблем педагогіки та психології.

     Соціальна сторона людини є дуже вагомою для неї. Тож педагогіка, як суспільна наука, відчуває недостатність дослідження цієї теми  та потребує в ній подальших досліджень. Тому здобутки цієї праці можуть бути успішно використані в цій галузі людських знань.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. / Лидия Ильинична Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 1968. – 464с. – (Психологическое исследование)
2. Ватова Л. С. Социально-психологические основания молодежного вандализма и его профилактика. /Людмила Сергеевна Ватова. – Москва. : НИИ школьных технологий, 2006. – 296с. – (Научное издание).
3. Возрастные и индвидуальные особенности подростков / [под ред Д. Б. Эльконина, Т. В. Драгуновой]. – М. : Просвещение, 1967. – 317с.
4. Глазиріна В. М. Педагогіка сучасної школи : [навч. посібн для студент. пед. ВНЗ]. / Валентина Миколаївна Глазиріна. – Донецьк. : Норд-Прес, 2006. – 220с.
5. Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. / Володимир Андрійович Головенько. – К.: Освіта, 1997. –140с.
6. Корнєв М.Н. Соціальна психологія: Підручник. / М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко. – К., 1995. – 410с.
7. Леонтьев А. Н. Об историческом подходе в изучении психики человека. / Андрей Николаевич Леонтьев. – М. : 1983. – 210с.
8. Лукашевич М. П. Соціалізація. / Микола Петрович Лукашевич. – К.: Левада, 1998. – 210с.
9. Максименко С. Д. Загальна психологія / С. Д. Максименко, В. О.   Соловієнко . – К. : МАУП, 2000. – 420с.
10. Ольшанський В. Б. Социализация. / Виктор Борисович Ольшанский. – М.: Просвещение, 1970. – 564с.
11. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія / Лідія Ернестівна Орбан-Лембрик. – Соціальна психологія : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] : у 2 кн., кн 1 : Соціальна психологія особистості і спілкування. – К. : Либідь, 2004. – 576с.
12. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив / Артур Владимирович Петровский. – Москва. : Политиздат, 1982. – 255с. – (Над чем работают, о чем спорят философы).
13. Петровский А. В. Социальная пихология коллектива / А. В. Петровский, В. В. Шпалинский. – Социальная психология коллектива : [учеб. пособие для пед. инстит.]. – М. : Просвещение, 1978. – 176с. с ил.
14. Психология личности и малых групп : [сб. науч. статей / ред. Е.С. Кузьмина, И. П. Волкова, А. В. Ярмоленко]. – Ленинград. : Издательство Ленинградского университета, 1977. – 160с. – (Экспериментальная и прикладная психология, вып.8).
15. Психология формирования и развития личности / [отв. ред., д-р псих. наук Л. И. Анциферова]. – М. : Наука, 1981. – 368с.
16. Робер М.-А. Психология индивида и группы ; [пер. с франц. Е. В. Машкова, Е. А. Соколова / предисл. А. В. Толстых] / М.-А. Робер, Ф. Тильман. – М. : Прогресс. – 1988. – 256с.
17. Столяренко Л.Д.  Основы психологии. / Лариса Дмитриевна Столяренко. – Ростов н/Д. : «Феникс» , 1997. – 258с.
18. Фельдштейн Д. И. Психологические основы общественно полезной деятельности подростков / Давид Иосифович Фельдштейн. – М. : Педагогика, 1982. – 224с. – (НИИ общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР)
19. Черниш Н. Соціологія : Курс лекцій. / Наталія Черниш. – Львів. : Кальварія, 2003. – 160с.
20. Архіпова С. Ровиток соціального досвіду особистоті в умовах школи. / С. Архіпова, О. Архіпов. // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2007. - №1. – С. 4 – 8.
21. Бабенко Б. Всеукраїнська педрада «Покоління Х» : Дослідження на тему «Сучасні категорії учнів» / Богдана Бобенко. // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. - №13. – С. 31 – 35.
22. Бондар Г. О. Всеукраїнська педрада «Покоління Х» : Який він – сучасний учень? Педагогічна гра – ділова гра. / Галина Бондар. // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. -  №27. – С. 16 – 21.
23. Возна Ю. В. Наукові засади педагогічної співпраці соціального педагога з сучасними дитячими громадськими об̓єднаннями./ Ю. В. Возна. // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2008. - №3. – С. 8 – 13.
24. Лаврищев А., Лебедєв В., Путімцев Д., Путімцева Ю. Острів скарбів : Методичі матеріали дитячо-юнацької організації // Відкритий урок. – К. : Плеяди, 2008. - №4. – С. 65 – 69.
25. Масюта Л. «Покоління Х» : хто вони? / Л. Масюта, М. Коваленко, Т. Терещенко // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. - №25, - С. 33 – 35.
26. Молодь і субкультури : Всеукраїнська педрада «Покоління Х» / [виховна бесіда] // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. - №1. – С. 23 – 24.
27. Молодь і субкультури : Всеукраїнська педрада «Покоління Х» / [виховна бесіда] // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. - №3. – С. 19 – 20.
28. Павлішевська Л. В. Неформали : погляд на проблему // Виховна робота в школі. – Харків. : Основа, 2010. - №7(68). – С. 30 – 35.
29. Поліщук Ю. Проблема ефективності соціально-педагогічної діяльності в молодіжних організаціях. / Юлія Поліщук. // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2007. - №3. – С. 43 – 49.
30. Полякова А. Всеукраїнська педрада «Покоління Х» : Откуда берутся «неформалы» / Анна Полякова. // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. - №15. – С. 9 – 10.
31. Про молодіжні та дитячі громадські організації : Офіційні джерела // Позакласний час плюс. – К. : Атопол, 2006. - №7. – С. 2 – 7.
32. Соколова-Сербская Л., Сороковникова В. Молодежные субкультуры //Народное образование. – М. : Народное образование, 2008. - №7. – С. 265 – 269.
33. Філліпов Ю. Молодіжні громадські організації, як одні з найважливіших інститутів трудової соціалізації молодої людини. / Юрій Філліпов. // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2008. - №1. – С. 23 – 29.
34. Черних О. Всеукраїнська педрада «Покоління Х» : Стежка до сердець «Покоління Х» / Черних О., Горбанець С., Воронкевич Н. // Завуч. – К. : Шкільний світ, 2008. - №5. – С. 7 – 10.
35. Шкільний клас, як колектив і психічна індивідуальність : Поради методисту // Позакласний час плюс. – К. : Атопол, 2006. - №10. – С. 2 – 17, 34 – 35.
36. www.ostriv.in.ua
37. http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=64&c=1440
38. http://serafim-secret.blogspot.com/2009/11/blog-post_1285.html
39. http://ebk.net.ua/index.htm

Додаток А 

Анкета

1. Ім'я
2. До яких формальних груп Ви себе відносите? (Наприклад, групи, що мають чітку організацію та офіційно зареєстровані в Україні, серед них загальноосвітня школа. школа мистецтв, табір відпочинку тощо)
3. Яке значення вони мають для Вас?
4. До яких неформальних груп Ви себе відносите? ( Всі, які не можна віднести до формальних, наприклад, добровільні гуртки, дружня компанія, субкультурні об'єднання тощо)
5. Яке значення вони мають для Вас?
6. Яким з груп Ви присвячуєте найбільшу частину свого життєвого часу?Чому?