Вплив формальних та неформальних груп на формування особистостi

     Романтико-ескейпістські (англ. escape – втекти, уникнути, позбавитися) субкультури. Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу», вибудованого на основі певних творів (переважно «фентезі») чи запозичених світоглядних концепцій інших культур. Серед них виділяють ігрові молодіжні культури. Рольова гра (roleplaying) наближена до імпровізованої театральної вистави. Є втіленням постулату контркультури про ідею «театру» як єдності акторів та глядачів. «Глядач стає актором та автором одночасно» - ідеал контркультурного мистецтва. До ігрових субкультур належать:

     Індіаністи. Шанувальники традицій певної етнічної культури. Популярним для них є  звернення до практики релігійних культів, описаних у творах авторів «фентезі» або притаманних індійцям США, чи до синтетичних, новітніх культів, розроблених на основі певних світоглядних концепцій.

     Толкієністи. Шанувальники конкретного автора Д. Толкієна (англійського автора «фентезі») і середньовічної холодної зброї. Живуть у вигаданому світі та наслідують своїх казкових героїв, тим самим «виходячи» за межі суспільства.

     Уніформісти. Шанувальники певної історичної події.

     Музичні молодіжні субкультури. Виникли  навколо нових музичних стилів «peп», «рейв», «брейк». Переважно складаються з підлітків, яких об'єднують спільні музичні пристрасті, безтурботне ставлення до життя, намагання жити одним днем. Їх світоглядні цінності вульгаризовані, пристосовані до розуміння пересічних міських підлітків. Зовнішні ознаки приналежності до угруповань різняться відповідно до місця проживання. Одягаються вони за останньою тусовочною модою. Серед провідних бажань – відчуття ейфорії ритму, танцю, клубної атмосфери. Уподобання нестійкі, залежать від популярності певних напрямів музики, спортивних команд. Так, відійшли в минуле перші брейкери, поступово відходять трешери (прихильники музичних стилів треш-хеві-метал та дзе-хеві-метал, з відвертою асоціальною поведінкою, тяжінням до сатанізму, вандалізму, навіть людських жертвоприношень), бітломани (прихильники музики бітлз), поділилися металісти (прихильники західних груп важкого металевого року (хеві метал), вітчизняних «Чорний кофе», «Арія», «Майстер» та ін.). На піднесенні перебувають репери, рейвери, нові брейкери.

     Репери. Як музичний напрям peп виник в середині 80-х, будучи музикою «чорних кварталів» міст США, реггі та суміші різних напрямів. Його називали – «що бачу, про те і співаю». В Україні поширився в 90-х pp. Репери – прихильники музичного стилю «peп», танцстилю хіп-хоп, сучасної негритянської культури. Характерна підвищена корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найвище цінують індивідуальність. Класичний прикид українського репера: штани «дизелі» та дуті (пухові) короткі куртки, всі речі на кілька розмірів більші. Мають власні тусовки (в клубах), внутрітусовочні правила (знання біля 40 peп-груп та вміння розпізнавати їх за мелодіями). Переважно складаються з підлітків від 12 до 18 років.

     Рейвери. Як музичний напрям, рейв виник в  середині 80-х років. Це симбіоз чиказького «хауса» та детройтського «техно». В Україну потрапив у середині 90-х pp. Рейв («кислотна тусовка») – музика диск-жокеїв. Ритміка її нагадує ритуальні племінні танці, які приводили до стану трансу. Тому на тусовках рейверів переважає атмосфера «небуденності», «ейфоричного трансу», що межує з містичними відчуттями. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю та яскравістю кольорів одягу, наявністю різних додаткових речей («пірсинг» – проколювання різних частин тіла сережками). Рейв – середовище, де «кожен чує лише те, що хоче почути, і говорить те, що хочуть почути від нього інші». Учасники рейв-клубів схильні до вживання напівтяжких наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Рейв-клуби підлітків поширені у всіх містах України.

     Брейкери. Об'єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета – пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут – вузькі темні окуляри. Новітній брейк-данс відродився на базі спід-репу та швидкісної музики, увібравши деякі особливості брейк-дансу 80-х (стиль «я робот»). Проте перевага надається «нижньому брейку», який включає елементи акробатики та спортивного танцю. Збираються на тусовках (разом з реперами), щоденних тренуваннях, займаються спортом, не палять.

     Епатажно-протестні субкультури. Початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок-протесту». Виділяються одягом і зачісками. Мета – самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок-ансамблями. На сьогодні відкинули агресію і увібрали в себе традиції та ідеї різних субкультур (насамперед хіппі). Окремо від них є байкери (віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом).

     Радикально-деструктивні субкультури. Сюди належать субкультури, які мають чітку лінію на асоціальну поведінку та орієнтацію на застосування силових методів. Відзначаються  дієвістю і радикалізмом.

     Скінхеди. Об'єднує їх пристрасть до насильства. Рух «скінхедів» виник у Великобританії наприкінці 60-х pp. ХХст. На початку існування «скіни» – вихідці з робітничих районів – мали патріотичні погляди, захоплювалися реггі та футболом, не цікавились політикою. Зовнішній вигляд відповідав «шок-протесту» панків з єдиною відмінністю – коротка зачіска та мінімізація символічних речей. В середині 70-х років економічна криза в Англії болісно вдарила по молоді, породивши проблеми безробіття, відсутності перспектив. На цій соціальній хвилі розвинувся расистський рух сучасних «скінів». Їх головним ворогом стали представники небілих рас. З'явились в Україні в 1995-1996рр. Перші скіни не виявляли значної активності, обмежуючись демонстрацією нашивок зі свастикою, прапорів. Наприкінці 1996 р. активізуються, починають пропагандистську діяльність, пошук союзників. Останнім часом зосередили увагу на переслідуванні темношкірих та вихідців з країн Азії, боротьбі з іншими субкультурами. Стиль їх одягу адаптований до вуличних сутичок: чорні джинси, важкі шнуровані армійські черевики, короткі куртки – «бомбери» без коміра, бриті чи коротко стрижені голови. Цементуючу роль у формуванні цієї субкультури відіграє музика «ой» (панк). Термін запровадив журналіст Г. Бушелл для визначення груп, які відмовилися від «пластмасового панка»). Найвідоміша українська «ой»-група «Сокира Перуна», яка виступає під гаслом «for whites only». Характерною є наявність українських текстів та орієнтація на англійський «ой».

     Хакери. З'явились в Україні у 60-70-ті роки ХХст. Це була молодь, яка захоплювалася кібернетикою. Поширення наприкінці 80-х перших ПК, в середині 90-х Інтернету викликало потужну хвилю хакерів. Поняття «хакер» означає комп'ютерного злочинця, здатного зламати будь-які захисні системи (сайти, банківську систему охорони), коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси. Термін «кракери» точніше відповідає західному розумінню даної субкультури. Це ті, хто робить світ віртуальної реальності доступним усім бажаючим. Хакери виділяють з-поміж себе «ламерів» (користувачі ПК, проводять більшість часу біля комп'ютерів, не маючи достатніх знань) та «геймерів» (прихильники «екшен-ігор» та «стратегій», які вбачають у них сенс свого життя. Мають внутрітусовочні інтернет-видання, культові сайти тощо).

     Розправно-самосудні угруповання. Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів. Виникають на базі молодіжних територіальних угруповань. Об'єктами їх «фізичного впливу» є представники заможної «золотої молоді» хіппі, панки, металісти тощо. Протягом останнього часу цей рух зазнав істотних трансформаційних змін. На сьогодні в Україні в чистому варіанті він не існує. Певною мірою традиції «люберів» (від м. Люберці; в основі – ідея «очищення» міст від «неформалів») продовжили «гопники».

     «Гопники» (пацани). Це – територіальні корпоративні самодіяльні угруповання підлітків. Створюються за територіальними ознаками («свої» та «чужі»). Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Мають яскраво виражену структуру, ієрархію, систему специфічних цінностей, прагнення до активної діяльності. Зовні майже не відрізняються від звичайних підлітків. Тусуються у своїх мікрорайонах, іноді нападають на «неформалів», молодь, яка потрапляє на їх територію. Властива інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Вживають наркотики, алкоголь.

     Релігійно-містичні субкультури. Постають унаслідок синтезу  містичних та релігійних культів  з традиціями й ціннісною шкалою певних молодіжних субкультур. В них обов'язково повинен бути лідер («гуру»). Проповідують вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом. Одним з напрямів є кришнаїти.

     Кришнаїти. Називають себе «підданими Кришни». Ідеологічне підґрунтя – давньоіндійський епос, який містить висловлювання і думки бога Кришни (мав людське обличчя і вважався народним героєм) на філософські теми. Вважають, що багаторазове повторення (1728 разів) імені Бога – мантри (закликання, молитва) дає спасіння, звільнення від тіла і занурення у чистий дух, задоволення бажань. Привабливість для молоді цієї течії пов'язана з екзотичними ритуалами, екстравагантним стилем одягу. Норми поведінки: не пити спиртне, каву, чай, не вживати наркотиків, не їсти м'ясо і рибу, не займатися тілесними розвагами.[26, 27, 28, 30, 39] 

2.2. Опитування з визначення фактичної присутності впливу сучасних формальних та неформальних груп на формування особистості підлітків 

     За  результатами  анкетування, проведеного  для визначення особливостей впливу формальних та неформальних організацій на особистість сучасного підлітка, було визначено середньостатистичне співвідношення присутності як перших, так і других в житті та розвитку особистості школяра. Для цієї мети учням було запропоновано декілька питань, а саме:

• ім'я
• До яких формальних груп Ви себе відносите? (Наприклад, групи, що мають чітку організацію та офіційно зареєстровані в Україні, серед них загальноосвітня школа. школа мистецтв, табір відпочинку тощо)
• Яке значення вони мають для Вас?
• До яких неформальних груп Ви себе відносите? ( Всі, які не можна віднести до формальних, наприклад, добровільні гуртки, дружня компанія, субкультурні об'єднання тощо)
• Яке значення вони мають для Вас?
• Яким з груп Ви присвячуєте найбільшу частину свого життєвого часу?Чому? [Додат. А]

     Найбільш  важливим для даного дослідження  автор знаходить відповідь респондентів на останнє питання анкети, що розкриває свідомий вибір та відношення респондента до груп навколишнього світу, частиною яких він себе сприймає. Тому на основі саме відповідей на це запитання була  визначена приблизна класифікація  вподобань школярів підліткового віку( 8 – 9 класи) щодо ступеня референтності цих груп в житті дітей. Всього для проведення спостереження було опитано 44 респодента. В кількісному співвідношені можна зазначити, що більшість опитаних – 23 людини, тобто 52,3% опитаних приділяють або бажали б приділяти переважну частину свого часу заняттю улюбленою справою, що не входить до програми загальноосвітньої середньої освіти. Серед них виділяються такі, що знайшли себе в неформальних молодіжних об'єднаннях – 11 людей /25% опитаних, та ті, що змогли реалізувати свої уподобання в межах формальних організацій – 10 людей /23% опитаних. Що стосується іншої частини, то 15 респондентів вказали, що вони приділяють увагу перш за все загальній середній освіті та майже весь час присвячують школі. 15 респондентів складає біля 34% від загальної кількості опитуваних. Важливо зазначити, що близько 14% – 6 респондентів знаходять та підтримують рівновагу між загальноосвітньою школою та іншими заняттями, тому приділяють рівну частину часу відвідуванню школи та різноманітних формальних та неформальних угруповань. За результатами дослідження можна привести ще одну статистику: за перевагою формальних та неформальних груп. Серед 44 опитуваних школярів 25 назвали формальні організації основним напрямком інвестування свого часу, а 11 вибрали неформальні організації. 6 респондентів можна віднести як до однієї, так і до іншої груп, бо вони проводять в них однаково часу. У відсотковому відношенні це складає 57% до 25% відповідно, тобто  відвідувальність формальних організацій переважає вдвічі. Для систематизації результатів можна скласти 2 таблиці: 

     Таблиця №1: Розподіл за референтністю

       Таблиця №2: Розподіл за формальністю

     Спираючись  на підрахунки, слід узагальнити отриманий  результат дослідження.  Що стосується матеріалу таблиці №1, більшість школярів, для яких середня освіта в загальноосвітній школі є обов'язковим ступенем освіти, регламентованим державою, виділяють загальноосвітню середню школу, як окремий, превалюючий навіть над іншими формальними групами інститут. Тому обов'язковість відвідування цього формального угруповання є беззаперечною для підлітків. Крім того, час, визначений для навчальних годин чітко визначений, тому дитина мусить розділяти свій життєвий час на навчання в школі та відвідування інших референтних для неї груп. Через це юній, ще не до кінця сформованій особистості слід вірно розставити пріоритети, яка група дитині є важливішою, яке оточення для спілкування підходить їй більше, в якому суспільному колі підліток прагне проводити більше часу. Саме та група, яка за такими критеріями виявиться пріоритетною для дитини, і є для неї референтною, тож думка членів цієї групи дуже важлива для неї і найбільш впливатиме на внутрішні та зовнішні якості особистості підлітка.