Виховання поваги до праці дорослих

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 17:49, курсовая работа

Описание работы

Як показує досвід спілкування зі старшими дошкіль¬никами, сучасні хлопчики мріють про такі професії, як бізнесмен, депутат, президент країни, директор банку, власник нафтової компанії, охоронець, міліціонер, водій таксі, працівник автомийки машин. Дівчатка віком від п'я¬ти до шести років, розмірковуючи про майбутнє, бачать себе нареченими, моделями, співачками, ведучими те-лепередач і зрідка – виховательками у дитячому садку.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи виховання у дітей дошкільного віку поваги до праці дорослих 5
1.1. Психолого-педагогічні дослідження щодо ознайомлення дітей з працею дорослих та виховання поваги до неї 5
1.2. Програмні вимоги до ознайомлення дітей з професіями 7
1.3. Ознайомлення дошкільників з працею дорослих 13
Розділ 2. Вивчення рівня знань дошкільників про працю та професії дорослих 17
2.1. Уявлення дітей старшої групи про працю дорослих та професії 17
2.2. Робота, спрямована на ознайомлення дітей з новими професіями та працею дорослих 18
2.3. Аналіз результатів дослідження 21
Розділ 3. Розробка рекомендацій з формування у дошкільників поваги до праці дорослих 23
Висновок 28
Список використаної літератури 31

Работа содержит 1 файл

виховання поваги до праці дорослих.doc

— 203.50 Кб (Скачать)

2.1. Уявлення дітей старшої групи про працю дорослих та професії

У нашому дошкільному закладі приділяється велика увага питанням трудового виховання дітей, ознайомленню їх з працею дорослих.

Свою роботу в старшій групі я розпочала з виявлення знань дітей про працю їх батьків. Як з’ясувалося, не всі діти мали чітке уявлення про працю батьків. На питання: «Для чого працює мама (тато)?» – діти відповідали: «Щоб купити цукерок (велосипед, гарне плаття для мами)». Мене стурбувало те, що в праці діти бачать тільки задоволення особистих потреб, не розуміючи значимості трудової діяльності людей.

Я дала вихованцям завдання спитати у мами і тата, де вони працюють, чим зайняті у себе на роботі, для чого потрібна їх праця. Потім запропонувала розповісти про це в групі. Заняття пройшло дуже жваво. Багато дітей побували на роботі у своїх батьків і ділилися враженнями.

Під час бесід, індивідуальних розмов з вихованцями я виявила, що саме вони знають про працю своїх рідних, розпитала батьків, хто з них розповідав малим про неї, показував робоче місце.

Наведу декілька розповідей дітей.

Андрійко. Мій тато шофер. Він водить таксі. Коли люди поспішають на поїзд або в справах, тато швидко везе їх, куди потрібно.

Оленка. Моя мама працює в лікарні. Вона хірур­гічна сестра. Коли лікар робить операцію, мама стоїть поруч з ним і швидко подає йому інструмент, який він просить. А інструменту на столику перед мамою дуже багато. Вона повинна бути уважною і не помилятися, щоб лікар добре зробив операцію. Лікар сказав, що во­на його перша помічниця.

Сашко. Моя мама вчителька. Вона навчає уч­нів української мови. Мама разом зі своїми учнями створила в школі музей Тараса Григоровича Шевченка. Вони зібрали багато книг і картин про Шевченка. Не­давно їх музей показували по телевізору. Спочатку ви­ступила мама, а потім її учні читали вірші Шевченка і співали українських пісень.

Користуючись знаннями дітей про працю дорослих можна скласти таблицю рівня знань (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Рівень знань дітей про працю дорослих

Показники
рівнів

Низький

Середній

Високий

Всього дітей

Кількість дітей на початку спостереження

9

5

3

17

 

Результати бесіди з дітьми показали необхідність проведення планової, систематичної роботи по формуванню у дітей уявлень про працю дорослих та виховання поваги до неї.

 

2.2. Робота, спрямована на ознайомлення дітей з новими професіями та працею дорослих

Роботу, спрямовану на ознайомлення дітей з професіями дорослих, я вирішила розпочати з ознайомлення дітей з професією будівельника. Батько одного з моїх вихованців, Савельєва Олега, працює на будівництві.

Загалом діти вже дещо знали про будівництво, проте ці знання були поверхові, наперед виступав суто зовнішній бік трудової діяльності людей. Тому виникла потре­ба послідовно й цілеспрямовано оз­найомити дошкільників з професіями будівельників. Це мало виховувати у них прагнення продовжувати   трудові   традиції   сім'ї.

Поглиблену роботу я розпочала з цільових   прогулянок та екскурсій на будівельний майданчик поблизу дошкільного закладу. Найперший об'єкт, за   спорудженням  якого діти безпосередньо спостерігали, був наш дитячий садок: нове приміщення зводилося неподалік від старого. На будівництві я показувала дітям купи укладеної цегли; діти спостерігали, як машини під­возять будівельні матеріали, як ці матеріали розван­тажують. Хто привіз цеглу на будівництво? Для чого вона потрібна тут? Діти відповідали на запитання.

Під час спостереження на території дитячого садочка я запропонувала глянути на стіну будинку і пояснила, що вона зроблена з окремих цеглин, що її звів муляр. Він укладає цеглини одна на одну, добре припасовує їх, стежить, щоб стіни були рівні, суціль­ні, без щілин, залишаючи отвори для вікон і дверей. Я по­яснила, щоб робота йшла швидше, відразу працює ба­гато мулярів. Коли вони зводять стіни на першому поверсі будинку, зверху кладуть перекриття. А потім починають зводити стіну другого по­верху. Я запропонувала дітям поміркувати, як багато людей працює на будові: водії підвозять цеглу, робітники вивантажують її з машини, муляри мурують стіни. Кожний робить свою справу, а всі разом спорудять будинок.

Я звернула увагу на те, як красиво облицьована двоповерхова будівля нашого садочка білими керамічними плитками, яка зручна і світла скляна галерея між корпусами, як чудово обладнані ігрові майданчики. Підкрес­лила, що будівельники добре потурбува­лися про маленьких господарів цього затишного дому, зробили все, щоб їм жилося весело й радісно.

Навколо дитячого садка – робітниче містечко. Будівельна організа­ція споруджує житловий будинок. Діти спостерігали, як тато Олега Савельєва рив екскаватором котлован під фунда­мент, як вантажні машини підвозили на майданчик будівельні матеріали, як монтажники і мулярі швидко зводили стіни. Я зазначала при цьому, що люди витрачали б набагато більше часу й зусиль, коли б їм не допомагала техніка, називала ті маши­ни та пристрої, які використовуються на будівництві, професії людей, що працюють тут. Згодом вихованці до­ступно ознайомилися з роботою штукатурів, столярів і малярів. Так вони засвоїли необхідність і зна­чення її.

Після екскурсії для поглиблення виховного впливу здобутих знань я запропонувала дітям намалювати двоповерховий будинок. Я проводила бесіду, під час якої запитувала дітей: Як будують будинок, з чого роблять стіни, хто її складає? Для чого в стінах за­лишають отвори, чим накривають зверху будинок тощо. Оголосила, що на сьогоднішньому занятті діти малюватимуть будинок. Показала і пояснила, як слід малювати: спочатку підлогу, стіни, потім, дах. Якщо треба, намалювати двоповерховий будинок, то малю­ють перекриття між поверхами – посередині будин­ку. Діти, наслідуючи мене, малювали вікна і двері. Я радила дітям малювати будинок ве­ликий, з рівними стінами, й широкими вікнами, щоб він був гарний – такий, як споруджують справжні будівельники. Готові малюнки ми встановили, на дошку, де зображені лінії вулиці. Разом з дітьми я розглядала малюнки, оцінювала їх.

Другим етапом моєї роботи є організація у дитячому садочку «Свята професій». У цьому святі активну участь приймали батьки моїх вихованців та працівники дитячого садка. Мама Олі розповіла про професію пекаря, тато Сашка про професію лікаря, тато Дмитра розповів про професію інженера. Розповідаючи про свою працю, вони наводили цікаві приклади, говорили про те, що їх праця почесна, корисна та цікава.

Для уточнення і закріплення уявлень, одержаних ма­лятами під час спостережень за трудовими діями пред­ставників різних професій, пропонувала батькам погра­тися зі своїми дітьми.

"Відгадай професію"

Мета:  розширювати уяву дітей про професії; вста­новити про яку професію мовиться.

1.  Ця людина – хазяйка чудового палацу книжок. Кож­ному, хто завітає до неї з гості, вона щиро рада. А голов­не, гості ніколи не підуть, від неї з порожніми руками. Вона дає їм додому цікаві книжечки. Прочитавши, їх мож­на обміняти на інші. Вона завжди допоможе маленьким і дорослим читачам знайти потрібну книжку. (Бібліотекарка).

2.  Коли ви зголодніли і прибігаєте на обід в групу, там уже смачно пахне. Хто ж це так потрудився? Хто приготував цю смачну і запашну страву? Це її улюблене заняття, робить зона це з великою любов'ю, тому і їжа усім так смакує. Бо те, що людина робить із задоволен­ням і любов'ю, приносить радість не тільки їй самій, а й усім іншим. Хто це? (Кухар).

3.  А ця людина зустрічає усмішкою свого пацієнта, швидко проганяє нестерпний біль, лікує всілякі хво­роби. Колись у дитинстві ця людина приходила на до­помогу хворим тваринкам і близьким, бо дуже їх люби­ла і прагнула відвернути біль. А потім зрозуміла, що без цього жити не може, тому довго вчилась і стала (лікарем).

4.  Коли ви приходите до дитячого садка, кругом чис­тота, затишок, свіже повітря. Ніде ні порошинки. Підло­га вимита, скло на вікнах таке прозоре, що його майже не видно. Ця людина дуже любить чистоту і виконує свою роботу із задоволенням. У неї до цього великий хист. Чиїх це рук робота? (Прибиральниці, помічника вихо­вателя).

Отже, проведена мною ро­бота була плідною: дошкільники чимало довідались про працю будівельників, усві­домили колективний характер трудової діяльності дорослих. Разом з тим я не розуміла своє завдання однобічно й не забувала викликати у дітей інтерес і до інших професій. Го­ловне, на чому я наголошувала, – це сумлінне, відповідальне ставлення українських людей до своїх обов'язків і те, що будь-яка справа потребує гли­боких знань і міцних умінь.

 

2.3. Аналіз результатів дослідження

Аналізуючи результати проведеної роботи, а саме екскурсії, спостереження, розповіді вихователя, батьків збагатили уявлення дітей про професії дорослих, а маючи ці уявлення, діти почали розуміти, що їх батьки працюють на користь іншим людям.

У дітей з’явився інтерес до трудової діяльності дорослих. Діти, батьки яких не працюють на будівництві, теж намагались якомога більше дізнатися про працю своїх мам і тат і з гордістю розповідали про їх успіхи мені та друзям.

Збагатились ігри дітей. Вони із задоволенням грають в будівельників. В іграх беруть на себе ролі малярів, штукатурів, столярів, водіїв крана, проявляють багато видумки та творчості. Малюки разом зі мною з захопленням майстрували атрибути для ігор в будівельний майданчик. В малюнках, ліпці діти намагаються відобразити роботу будмайданчика.

Цікавіші й усвідомлені стали розповіді дітей. Вони оцінювали відносини людей до своїх трудових обов’язків, відзначали взаємозв’язок трудових процесів, суспільну направленість праці.

Після роботи по ознайомленню дітей з працею дорослих підвищився рівень знань дітей (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Рівень знань дітей про працю дорослих

Показники
рівнів

Низький

Середній

Високий

Всього дітей

Кількість дітей на початку спостереження

0

6

11

17

 

Як видно з табл. 2.2, в результаті проведеної роботи переважає високий рівень знань дітей про працю дорослих. Отже, роботу по ознайомленню дітей з працею дорослих та виховання поваги до неї можна вважати успішною.


Розділ 3. Розробка рекомендацій з формування у дошкільників поваги до праці дорослих

Для того, щоб поглибити інтерес дітей до праці дорослих, вихователю потрібно ча­сто в їх присутності розпитувати батьків, як пройшов день на роботі. Діти будуть цим задоволені і, наслідуючи вихователя, самі почнуть уважніше ставитися до батьків. При­ємно було чути, як Оленка розпитувала матір, скільки у неї сьогодні бу­ло уроків і як вони пройшли.

Велике враження справляє на дітей спостереження за колективною працею батьків на ділянці дитячого садка. Вони з гордістю дивляться, як дружно і вміло працюють їхні мами і тата, і старанно допомагають їм.

Велике значення у вихованні поваги до праці дорослих має при­клад самих дорослих, які оточують дошкільнят у дитячому садку. Потрібно завжди намагатися власним прикладом викли­кати у дітей бажання трудитися. Вони завжди бачать вихователя  за роботою: то вихователь готує матеріали до занять, то шиє лялькам одяг, то виготовляє іграшки-саморобки з природного матеріалу або робить що-небудь на ділян­ці. Бажаючи залучити дітей до роботи, потрібно запитати їх, чи не хочуть вони допомогти, малята завжди охоче погоджуються. Вихователь може запропонувати разом з дітьми міняти воду в акварі­умі, підклеювати книги, коробки, і діти відчувають ве­лике задоволення від того, що допомагають виконувати важливу роботу.

Пропоную скористатись досвідом роботи нашого дитячого садка.

Няня Анна Семенівна – яскравий приклад працьо­витості для наших дітей. Коли няня дає їм окремі дору­чення, вони охоче виконують їх, уважно прислухаючись до її вказівок.

Виховуючи у дітей інтерес і повагу до праці, бажан­ня трудитися, ми враховуємо їхні індивідуальні особли­вості.

Є діти активні і пасивні, цілеспрямовані і незібрані. Крім того, не всі вони однаковою мірою володіють тру­довими навичками та вміннями, тому і позитивних ре­зультатів у вихованні працьовитості нам вдалося досягти не зразу.

Галя – повільна і соромлива дівчинка – часто не справлялася з дорученою справою, їй бракувало впев­неності в своїх силах. Спочатку я пробувала залучати її до спільної праці з діяльними, живими дітьми, але швидко помітила, що це не дає бажаного результату. На фоні вправної роботи цих дітей ще яскравіше висту­пали недоліки Галі. Вона сама бачила це і ще більше соромилась і замикалась в собі. Тоді я вирішила давати їй самостійні завдання, де було б видно результат ро­боти, радила, показувала, допомагала якнайкраще вико­нати їх. Підбадьорювала, заохочувала її, старалася відзначити кожний успіх дівчинки, щоб піднести її авто­ритет в очах дітей. І Галя все з більшою охотою брала­ся за різні доручення.

Информация о работе Виховання поваги до праці дорослих