Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 17:49, курсовая работа
Як показує досвід спілкування зі старшими дошкіль¬никами, сучасні хлопчики мріють про такі професії, як бізнесмен, депутат, президент країни, директор банку, власник нафтової компанії, охоронець, міліціонер, водій таксі, працівник автомийки машин. Дівчатка віком від п'я¬ти до шести років, розмірковуючи про майбутнє, бачать себе нареченими, моделями, співачками, ведучими те-лепередач і зрідка – виховательками у дитячому садку.
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи виховання у дітей дошкільного віку поваги до праці дорослих 5
1.1. Психолого-педагогічні дослідження щодо ознайомлення дітей з працею дорослих та виховання поваги до неї 5
1.2. Програмні вимоги до ознайомлення дітей з професіями 7
1.3. Ознайомлення дошкільників з працею дорослих 13
Розділ 2. Вивчення рівня знань дошкільників про працю та професії дорослих 17
2.1. Уявлення дітей старшої групи про працю дорослих та професії 17
2.2. Робота, спрямована на ознайомлення дітей з новими професіями та працею дорослих 18
2.3. Аналіз результатів дослідження 21
Розділ 3. Розробка рекомендацій з формування у дошкільників поваги до праці дорослих 23
Висновок 28
Список використаної літератури 31
У нашому дошкільному закладі приділяється велика увага питанням трудового виховання дітей, ознайомленню їх з працею дорослих.
Свою роботу в старшій групі я розпочала з виявлення знань дітей про працю їх батьків. Як з’ясувалося, не всі діти мали чітке уявлення про працю батьків. На питання: «Для чого працює мама (тато)?» – діти відповідали: «Щоб купити цукерок (велосипед, гарне плаття для мами)». Мене стурбувало те, що в праці діти бачать тільки задоволення особистих потреб, не розуміючи значимості трудової діяльності людей.
Я дала вихованцям завдання спитати у мами і тата, де вони працюють, чим зайняті у себе на роботі, для чого потрібна їх праця. Потім запропонувала розповісти про це в групі. Заняття пройшло дуже жваво. Багато дітей побували на роботі у своїх батьків і ділилися враженнями.
Під час бесід, індивідуальних розмов з вихованцями я виявила, що саме вони знають про працю своїх рідних, розпитала батьків, хто з них розповідав малим про неї, показував робоче місце.
Наведу декілька розповідей дітей.
Андрійко. Мій тато шофер. Він водить таксі. Коли люди поспішають на поїзд або в справах, тато швидко везе їх, куди потрібно.
Оленка. Моя мама працює в лікарні. Вона хірургічна сестра. Коли лікар робить операцію, мама стоїть поруч з ним і швидко подає йому інструмент, який він просить. А інструменту на столику перед мамою дуже багато. Вона повинна бути уважною і не помилятися, щоб лікар добре зробив операцію. Лікар сказав, що вона його перша помічниця.
Сашко. Моя мама вчителька. Вона навчає учнів української мови. Мама разом зі своїми учнями створила в школі музей Тараса Григоровича Шевченка. Вони зібрали багато книг і картин про Шевченка. Недавно їх музей показували по телевізору. Спочатку виступила мама, а потім її учні читали вірші Шевченка і співали українських пісень.
Користуючись знаннями дітей про працю дорослих можна скласти таблицю рівня знань (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Рівень знань дітей про працю дорослих
Показники | Низький | Середній | Високий | Всього дітей |
Кількість дітей на початку спостереження | 9 | 5 | 3 | 17 |
Результати бесіди з дітьми показали необхідність проведення планової, систематичної роботи по формуванню у дітей уявлень про працю дорослих та виховання поваги до неї.
Роботу, спрямовану на ознайомлення дітей з професіями дорослих, я вирішила розпочати з ознайомлення дітей з професією будівельника. Батько одного з моїх вихованців, Савельєва Олега, працює на будівництві.
Загалом діти вже дещо знали про будівництво, проте ці знання були поверхові, наперед виступав суто зовнішній бік трудової діяльності людей. Тому виникла потреба послідовно й цілеспрямовано ознайомити дошкільників з професіями будівельників. Це мало виховувати у них прагнення продовжувати трудові традиції сім'ї.
Поглиблену роботу я розпочала з цільових прогулянок та екскурсій на будівельний майданчик поблизу дошкільного закладу. Найперший об'єкт, за спорудженням якого діти безпосередньо спостерігали, був наш дитячий садок: нове приміщення зводилося неподалік від старого. На будівництві я показувала дітям купи укладеної цегли; діти спостерігали, як машини підвозять будівельні матеріали, як ці матеріали розвантажують. Хто привіз цеглу на будівництво? Для чого вона потрібна тут? Діти відповідали на запитання.
Під час спостереження на території дитячого садочка я запропонувала глянути на стіну будинку і пояснила, що вона зроблена з окремих цеглин, що її звів муляр. Він укладає цеглини одна на одну, добре припасовує їх, стежить, щоб стіни були рівні, суцільні, без щілин, залишаючи отвори для вікон і дверей. Я пояснила, щоб робота йшла швидше, відразу працює багато мулярів. Коли вони зводять стіни на першому поверсі будинку, зверху кладуть перекриття. А потім починають зводити стіну другого поверху. Я запропонувала дітям поміркувати, як багато людей працює на будові: водії підвозять цеглу, робітники вивантажують її з машини, муляри мурують стіни. Кожний робить свою справу, а всі разом спорудять будинок.
Я звернула увагу на те, як красиво облицьована двоповерхова будівля нашого садочка білими керамічними плитками, яка зручна і світла скляна галерея між корпусами, як чудово обладнані ігрові майданчики. Підкреслила, що будівельники добре потурбувалися про маленьких господарів цього затишного дому, зробили все, щоб їм жилося весело й радісно.
Навколо дитячого садка – робітниче містечко. Будівельна організація споруджує житловий будинок. Діти спостерігали, як тато Олега Савельєва рив екскаватором котлован під фундамент, як вантажні машини підвозили на майданчик будівельні матеріали, як монтажники і мулярі швидко зводили стіни. Я зазначала при цьому, що люди витрачали б набагато більше часу й зусиль, коли б їм не допомагала техніка, називала ті машини та пристрої, які використовуються на будівництві, професії людей, що працюють тут. Згодом вихованці доступно ознайомилися з роботою штукатурів, столярів і малярів. Так вони засвоїли необхідність і значення її.
Після екскурсії для поглиблення виховного впливу здобутих знань я запропонувала дітям намалювати двоповерховий будинок. Я проводила бесіду, під час якої запитувала дітей: Як будують будинок, з чого роблять стіни, хто її складає? Для чого в стінах залишають отвори, чим накривають зверху будинок тощо. Оголосила, що на сьогоднішньому занятті діти малюватимуть будинок. Показала і пояснила, як слід малювати: спочатку підлогу, стіни, потім, дах. Якщо треба, намалювати двоповерховий будинок, то малюють перекриття між поверхами – посередині будинку. Діти, наслідуючи мене, малювали вікна і двері. Я радила дітям малювати будинок великий, з рівними стінами, й широкими вікнами, щоб він був гарний – такий, як споруджують справжні будівельники. Готові малюнки ми встановили, на дошку, де зображені лінії вулиці. Разом з дітьми я розглядала малюнки, оцінювала їх.
Другим етапом моєї роботи є організація у дитячому садочку «Свята професій». У цьому святі активну участь приймали батьки моїх вихованців та працівники дитячого садка. Мама Олі розповіла про професію пекаря, тато Сашка про професію лікаря, тато Дмитра розповів про професію інженера. Розповідаючи про свою працю, вони наводили цікаві приклади, говорили про те, що їх праця почесна, корисна та цікава.
Для уточнення і закріплення уявлень, одержаних малятами під час спостережень за трудовими діями представників різних професій, пропонувала батькам погратися зі своїми дітьми.
"Відгадай професію"
Мета: розширювати уяву дітей про професії; встановити про яку професію мовиться.
1. Ця людина – хазяйка чудового палацу книжок. Кожному, хто завітає до неї з гості, вона щиро рада. А головне, гості ніколи не підуть, від неї з порожніми руками. Вона дає їм додому цікаві книжечки. Прочитавши, їх можна обміняти на інші. Вона завжди допоможе маленьким і дорослим читачам знайти потрібну книжку. (Бібліотекарка).
2. Коли ви зголодніли і прибігаєте на обід в групу, там уже смачно пахне. Хто ж це так потрудився? Хто приготував цю смачну і запашну страву? Це її улюблене заняття, робить зона це з великою любов'ю, тому і їжа усім так смакує. Бо те, що людина робить із задоволенням і любов'ю, приносить радість не тільки їй самій, а й усім іншим. Хто це? (Кухар).
3. А ця людина зустрічає усмішкою свого пацієнта, швидко проганяє нестерпний біль, лікує всілякі хвороби. Колись у дитинстві ця людина приходила на допомогу хворим тваринкам і близьким, бо дуже їх любила і прагнула відвернути біль. А потім зрозуміла, що без цього жити не може, тому довго вчилась і стала (лікарем).
4. Коли ви приходите до дитячого садка, кругом чистота, затишок, свіже повітря. Ніде ні порошинки. Підлога вимита, скло на вікнах таке прозоре, що його майже не видно. Ця людина дуже любить чистоту і виконує свою роботу із задоволенням. У неї до цього великий хист. Чиїх це рук робота? (Прибиральниці, помічника вихователя).
Отже, проведена мною робота була плідною: дошкільники чимало довідались про працю будівельників, усвідомили колективний характер трудової діяльності дорослих. Разом з тим я не розуміла своє завдання однобічно й не забувала викликати у дітей інтерес і до інших професій. Головне, на чому я наголошувала, – це сумлінне, відповідальне ставлення українських людей до своїх обов'язків і те, що будь-яка справа потребує глибоких знань і міцних умінь.
Аналізуючи результати проведеної роботи, а саме екскурсії, спостереження, розповіді вихователя, батьків збагатили уявлення дітей про професії дорослих, а маючи ці уявлення, діти почали розуміти, що їх батьки працюють на користь іншим людям.
У дітей з’явився інтерес до трудової діяльності дорослих. Діти, батьки яких не працюють на будівництві, теж намагались якомога більше дізнатися про працю своїх мам і тат і з гордістю розповідали про їх успіхи мені та друзям.
Збагатились ігри дітей. Вони із задоволенням грають в будівельників. В іграх беруть на себе ролі малярів, штукатурів, столярів, водіїв крана, проявляють багато видумки та творчості. Малюки разом зі мною з захопленням майстрували атрибути для ігор в будівельний майданчик. В малюнках, ліпці діти намагаються відобразити роботу будмайданчика.
Цікавіші й усвідомлені стали розповіді дітей. Вони оцінювали відносини людей до своїх трудових обов’язків, відзначали взаємозв’язок трудових процесів, суспільну направленість праці.
Після роботи по ознайомленню дітей з працею дорослих підвищився рівень знань дітей (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Рівень знань дітей про працю дорослих
Показники | Низький | Середній | Високий | Всього дітей |
Кількість дітей на початку спостереження | 0 | 6 | 11 | 17 |
Як видно з табл. 2.2, в результаті проведеної роботи переважає високий рівень знань дітей про працю дорослих. Отже, роботу по ознайомленню дітей з працею дорослих та виховання поваги до неї можна вважати успішною.
Для того, щоб поглибити інтерес дітей до праці дорослих, вихователю потрібно часто в їх присутності розпитувати батьків, як пройшов день на роботі. Діти будуть цим задоволені і, наслідуючи вихователя, самі почнуть уважніше ставитися до батьків. Приємно було чути, як Оленка розпитувала матір, скільки у неї сьогодні було уроків і як вони пройшли.
Велике враження справляє на дітей спостереження за колективною працею батьків на ділянці дитячого садка. Вони з гордістю дивляться, як дружно і вміло працюють їхні мами і тата, і старанно допомагають їм.
Велике значення у вихованні поваги до праці дорослих має приклад самих дорослих, які оточують дошкільнят у дитячому садку. Потрібно завжди намагатися власним прикладом викликати у дітей бажання трудитися. Вони завжди бачать вихователя за роботою: то вихователь готує матеріали до занять, то шиє лялькам одяг, то виготовляє іграшки-саморобки з природного матеріалу або робить що-небудь на ділянці. Бажаючи залучити дітей до роботи, потрібно запитати їх, чи не хочуть вони допомогти, малята завжди охоче погоджуються. Вихователь може запропонувати разом з дітьми міняти воду в акваріумі, підклеювати книги, коробки, і діти відчувають велике задоволення від того, що допомагають виконувати важливу роботу.
Пропоную скористатись досвідом роботи нашого дитячого садка.
Няня Анна Семенівна – яскравий приклад працьовитості для наших дітей. Коли няня дає їм окремі доручення, вони охоче виконують їх, уважно прислухаючись до її вказівок.
Виховуючи у дітей інтерес і повагу до праці, бажання трудитися, ми враховуємо їхні індивідуальні особливості.
Є діти активні і пасивні, цілеспрямовані і незібрані. Крім того, не всі вони однаковою мірою володіють трудовими навичками та вміннями, тому і позитивних результатів у вихованні працьовитості нам вдалося досягти не зразу.
Галя – повільна і соромлива дівчинка – часто не справлялася з дорученою справою, їй бракувало впевненості в своїх силах. Спочатку я пробувала залучати її до спільної праці з діяльними, живими дітьми, але швидко помітила, що це не дає бажаного результату. На фоні вправної роботи цих дітей ще яскравіше виступали недоліки Галі. Вона сама бачила це і ще більше соромилась і замикалась в собі. Тоді я вирішила давати їй самостійні завдання, де було б видно результат роботи, радила, показувала, допомагала якнайкраще виконати їх. Підбадьорювала, заохочувала її, старалася відзначити кожний успіх дівчинки, щоб піднести її авторитет в очах дітей. І Галя все з більшою охотою бралася за різні доручення.