Виховання інтересу школярів до вивчення природознавства

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 14:07, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження полягає в розробці методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі, з метою виховання інтересу до вивчення природознавства.
Основні завдання:
Опрацювати літературу у контексті даної проблеми;
Проаналізувати вимоги до уроку природознавства;
Охарактеризувати особливості розвитку пізнавальної активності учнів на уроках природознавства;
Розробити методичні рекомендації до проведення уроків природознавства.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Аналіз опрацьованої наукової літератури з даної проблеми
1.1 Вимоги до уроку природознавства………………………………………….5
1.2 Розвиток пізнавальної активності в учнів на уроках природознавства…...6
Розділ 2. Виховання інтересу школярів до вивчення природознавства.
2.1 Виховання інтересу школярів до вивчення природознавства у процесі формування пізнавальної активності…………………………………………..12
2.2 Характеристика практичних методів навчання природознавства……….14
Розділ 3. Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів)
3.1 Методичні рекомендації до проведення уроків…………………………..16
3.2 Організація спостережень у природі……………………………………...19
3.3 Урок на тему: Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Плоди і насіння. Спостереження за рослинами…………………………………………………...20
Висновки…………………………………………………………………………29
Список використаної літератури………………………………………………..30

Работа содержит 1 файл

vikhovannya_v_molodshikh_shkolyariv_interesu_do.doc

— 156.00 Кб (Скачать)

Махрову калину, або бульденеж, називають також сніговою кулею. У давнину цим дуже гарним кущем (який тоді називали сніжником) засаджували цілі сади. Махрова калина розмножується паростками, відсадками або поділом куща.[19]

                         Прислів'я та приказки [22]

•      Велике дерево поволі росте.

•   Дерево криве, та яблука солодкі.

•      Здорове дерево, та дуплувате.

•      Тримайся за дубок: дубок вріс в землю  глибоко.

•      Старий дуб, але корінь свіжий.

•      Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.

•      Зерно до зерна — то й мірка  повна.

•      Як сіно косять, то дощів не просять.

•      Не хвалися травою, а хвалися сіном.

 

 

Загадки [24]

Я завжди, в усякі  дні,                                         Стоїть пані у лісочку,

Все стою в однім вбранні.                                  має червону сорочку,

І свитину цю, що маю,                                       хто йде, той поклониться.

Взимку й  в спеку не скидаю. (Сосна, ялина)    (Суниця)

Серед лісу вогонь горить. (Калина)                    У жнива — гіркі,

а в мороз  солодкі.

Що це за ягідки? (Горобина)

 

 

Спитайте  в рослин...

•      Якщо весною багато березового соку —  літо буде дощове.

•      Першою вбереться в листя береза — чекайте літа сухого, а клен, вільха — вологого.

•      Дуб раніше від ясена розпустив лист — на сухе літо.

•      Дуже запахла жовта акація або  бузок — буде дощ.

•      Липа зацвіла на початку літа —  воно буде сонячним і теплим.

•      Завчасно жовтіє листя на деревах  — на ранню осінь.

•      Рано опало листя на липах — зима буде люта.

•      Поки з вишень не облетіло листя, ніякий сніг не втримається.

•      При неврожаї соснових і ялинових шишок зима суворою не буде.

•      Шипшина і калина цвіли пізно, а дозріли рано — не забаряться й холоди, зима снігом не обдарує, а морозами пощипає.

•      Дружний листопад — до суворої  зими, листя опало до заморозків — зима буде тепла.

•      Перестояла трава — ні сіно, ні труха.

•      Трава суха ввечері перед сходом сонця — на дощ.[19]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

          Навчання природознавства учнів 3 класів здійснюється за новою програмою. В цьому класі розпочинається систематичне ознайомлення дітей з природою та працею людей. Проводячи тривалі спостереження, вони на практиці переконуються в закономірності змін у природі в різні пори року, зустрічаються з такими явищами, які здаються їм незбагненними. Хіба не дивно, коли небо зненацька розквітає вигадливою грою барв веселки?

          Дуже важливо, що при зіткненні з природою збагачується духовний світ дитини, виховується любов до всього оточуючого. Одночасно розвивається почуття відповідальності за збереження природного середовища як важливого фактора існування людини.

          Уроки природознавства розширюють елементарні знання школярів про працю людей, формують у них певні трудові навички і вміння. Тому вчитель, готуючись до занять, повинен, в першу чергу, використовувати місцевий матеріал.

         Діти вчаться вимірювати температуру повітря і тіла людина, доглядати та розмножувати кімнатні рослини, свійських тварин, спостерігати за явищами природи та ін. Вони порівнюють, аналізують, співставляють відомі їм факти, роблять узагальнення і висновки.

            Апробація розроблених уроків показала, що при використанні завдань різного характеру  у школярів виникає жвавий інтерес, такі завдання створюють сприятливий емоційний фон. Вони сприяють активізації розумової діяльності учнів, розвитку в них логічного мислення і у підсумку  формуванню і розвитку інтересу до вивчення природознавства. Крім того було доведено, що активація пізнавального інтересу  учнів  сприяє підвищенню їх успішності.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Педагогіка. -- К.: Вища школа, 1985. -- С. 114-123.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. -- К.: Веселка, 1998. -- 334 с.

3. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. -- К.: Форум, 2003. -- 176 с.

4. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. -- К.: Форум, 2004. -- 176 с.

5. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. -- 2005. -- № 5. -- С. 19-21.

6. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. -- К.: Віпол, 1998. -- 181 с.

7. Василенко В.А., Фоломкіна Н.О. Природа як засіб розумового виховання у творчій спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. -- 1986. -- № 9. -- С. 65-66.

8. Вербицька О. Інтерактивні методи предметів навчання природничого циклу // Початкова школа. -- 2007. -- № 6. -- С. 23-25.

9. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. -- Тернопіль, 2007. -- С. 79-80.

10. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. -- К.: Радянська школа, 1976. -- 272 с.

11. Волкова Н.П. Педагогіка. -- К.: Академія, 2003. -- С. 275-303.

12. Гадецький М.В., Хлебнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. -- Харків: Ранок, 2003. -- 133 с.

13. Герд А.Я. Избранные педагогические сочинения. -- М.: АПН РСФСР, 1953. -- С. 206-227.

14. Гуз К.Ж. Дидактика, методика, нові інформаційні технології // Педагогіка і психологія. -- 2000. -- № 3. -- С. 16-18.

15. Долгозвяга С. Урок -- аукціон знань з природознавства (3 клас) // Початкова школа. -- 2005. -- № 2. -- С. 62-69.

16. Жаркова І. Тематичний контроль навчальних досягнень учнів 3-4 класів із курсу «Я і Україна. Я і природа» // Початкова школа. -- 2006. -- № 5. -- С. 25-27.

17. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу «Я і Україна. Природознавство». 3 клас. -- К.: Грамота, 2006. -- 200 с.

18. Замашкіна О. К.Д. Ушинський про взаємозв'язок навчання і розвитку молодших школярів // Початкова школа. -- 2004. -- № 4. -- С. 41-45.

19. Запереченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. -- 2006. -- № 1. -- С. 26-29.

20. Князева Т. Використання методів проблемного навчання на уроках природознавства // Початкова школа. -- 2002. -- № 2. -- С. 31-35.

21. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. -- К.: Вища школа, 2001. -- С. 211-217.

22. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. -- К.: Освіта, 1993. -- 224 с.

23. Фіцула М.М. Педагогіка. -- К.: Академія, 2002. -- С. 118-145.

24. Юрович В.А. Загадки про природу // Освіта. -- 1993. -- 30 вересня, 25 листопада.

 


Информация о работе Виховання інтересу школярів до вивчення природознавства