Теоретичні основи навчання англійської мови з використанням художньої літератури

Аналіз літератури з  цієї проблеми показав, що естетичне  виховання на уроках іноземної мови здійснюється, по-перше, при формуванні навичок естетично сприймати мовознавчу інформацію; по-друге, в роботі над розвитком уміння бачити красу слова; по-третє, у процесі вироблення навичок зв’язного мовлення на основі кращих зразків літератури, музики, живопису; по-четверте, у вихованні прагнення творити власне мовлення за законами краси. Дослідження вчених (Л.С. Виготського, Є.П. Крупник, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна) переконливо доводять, що завдяки творам мистецтва відбувається активізація творчої діяльності. Унаслідок впливу художніх образів гармонізується внутрішній світ людини, формується здатність сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.

В сучасній методиці навчання іноземних мов питання  про використання автентичного ХТ для різних цілей навчання розглядаються достатньо широко (Е.П.Дупленко 1977, Е.Х.Вільяллон 1986, Л.П.Смєлякова 1990, Матвейченко 2000, Е.Д.Матрон 2002, Ch.Brumfit 1980, S.Mckay 1984, D.Petitt1984, W.Littlewood 1992 та ін.). Проте, ще й до цього часу не існує чіткого уявлення про навчальний потенціал ХТ, про його функції, властивості та ознаки. Це призводить до того, що великі можливості ХТ залишаються ще нереалізованими. Розкриття цих можливостей дозволило б удосконалити методику роботи над ХТ при навчанні вільного спілкування іноземною мовою.

В методиці навчання іноземних  мов існують різні підходи  до визначення та розуміння провідної функції автентичного ХТ в навчальному процесі (формально-мовний, функціонально-феноменологічний, змістовно-мовленнєвий, комунікативно-осмисловий) [2, С. 84]

Проаналізуємо коротко зміст  найхарактерніших з них. Так, згідно з формально-мовним підходом  провідною функцією ХТ є розширення мовних знань студентів (переважно лексичних) та збагачення їх словникового запасу. При функціонально-феноменологічному підході ХТ розглядається як ілюстративний матеріал різноманітних мовнo/мовленнєвих засобів і способів передачі предметно-логічного та ідейно-образного змісту. Основна мета його використання у навчальному процесі – лінгвістичний та літературознавчий аналіз тексту чи окремих його фрагментів. Комунікативно-смисловий підхід передбачає навчання адекватного сприйняття, розуміння, осмислення різних категорій інформації ХТ.

Названим трьом  підходам за доцільне протиставити змістовно- мовленнєвий підхід, згідно з яким провідна функція ХТ – джерело інформації, стимул для подальшого мовленнєвого спілкування. Основна мета його використання в навчальному процесі – розвиток діалогічного та монологічного мовлення на матеріалі прочитаного.

Ми розглядаємо текст як матеріал для мовлення, де смислове сприйняття змісту тексту виступає як один із видів передкомунікативного

орієнтування, як стимул для усних висловлювань студентів на основі прочитаного. ХТ, з одного боку, є продуктом говоріння і тому, повинен бути засобом мовленнєвого впливу на читача, а з іншого – ХТ виступає об’єктом сприйняття і є для реципієнта об’єктом смислової обробки [3, С. 34].

Сприйняття змісту художнього твору з точки зору естетики, літературознавства, психології є опосередкованою формою спілкування за системою автор - текст - читач (addresser - message - addressee). Цей складний діалектико-суперечливий процес спирається на численні антиномії: свідомого – підсвідомого, раціонального – емоційного, стереотипного – творчого, об’єктивного – суб’єктивного, інваріантного – варіативного тощо [4, С. 173]. В цьому процесі беруть участь такі психологічні мехінізми як установи й потреби студента, його мотиви та інтереси, спогади та емоції, відтворювальна уява, естетична сприятливість та естетична реакція тощо.

Виступаючи головною ланкою в ланцюгу автор - текст - читач, текст є певною сукупністю інформації, яка закодована за системою певної мови і

служить інформаційним  каналом зв'язку між автором (передавачем) та читачем (приймачем) [5, С. 35]. Тобто, автор ХТ доносить до читача ідею свого творіння, не просто висловлюючи її, а кодуючи через систему образів, смислову структуру, систему знаків, а читач декодує її, перетворюючи спочатку в думку, а потім у вербально виражене, суб’єктивно опрацьоване повідомлення. Отже, студент-читач є не тільки об’єктом впливу, а й суб’єктом, оскільки він не тільки “вилучає” інформацію з ХТ, а й надає тексту свого власного розуміння [6, С. 230]. Таке сприймання тексту є активним  та ціленаправленим процесом, оскільки є сукупністю розумових операцій над ХТ, метою яких виступає не стільки особисте  сприйняття, скільки пошук і вилучення інформації пізнавально та емоційно суттєвої для читача. Такий процес можна зобразити формулою “читач – текст”, оскільки ХТ є продуктом, породженим мовною особистістю та адресованим мовній особистості, яка, в свою чергу, здійснює ціленаправлену розумову діяльність – вилучення та переробку пізнавальної та емоційної інформації ХТ.

Інформація є основною категорією тексту. У процесі роботи над ХТ

необхідно мати на увазі, що інформація, закладена  в тексті не є однорідною. Це пов’язано, перш за все, з категоріальним характером мовленнєвого повідомлення. В ХТ присутнім є як “план значень”, так і “план смислу”. В ньому органічно сплітаються його зовнішня (формальна) та внутрішня (смислова) організація, або, інакше кажучи, має місце єдність плану вираження та плану змісту [3, С. 34]. Вилучення з тексту інформації “рівня значень” не виходить за рамки розкриття фактів, які містить в собі текст. Розуміння тексту на “рівні смислу” передбачає усвідомлення як експліцитно, так й імпліцитно вираженої інформації ХТ, що, на думку дослідників залежить від ерудиції, життєвого досвіду читача, від його умінь “розмірковувати, думати” [7, С. 91-92].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до першого розділу

 

Сучасність  покладає на освітню діяльність конкретні  завдання, такі як: формування світогляду дитини, засвоєння духовних цінностей у різноманітних сферах (пізнавальній, моральній, емоційній, естетичній, комунікативній).

Згідно цілей  та мети навчання іноземної мови є  доцільним та необхідним використанн  ХТ на уроці. Адже читання художньої літератури має великий вплив на особистість. Завдяки читанню ХТ на уроці іноземної мови учень пізнає світ та себе у ньому, аналізує своє минуле, замислюється над майбутнім. Він розвиває мовленнєві навички та формує соціокультурну та лінгвокраїнознавчу компетенції.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

2.1 Критерії відбору художніх  текстів

 

Не є секретом той факт, що досить часто учні працюють з текстами, зміст яких виходить за рамки їх інтересів і потреб. Це призводить не лише до зниження мотивації до навчання, але і до втрати сенсу самого читання як виду мовленнєвої діяльності.

Проблема відбору матеріалу  для читання стає особливо гострою  на тому етапі, коли закінчується процес навчання читання і починається процес формування синтетичних умінь вилучення інформації з тексту. «До цієї стадії учень вчиться читати, а тепер метою стає читати, щоб вчитися і пізнавати. Або, якщо бути точнішим, він тепер читає з метою здобуття інформації. Він, звичайно, ще вчиться читати, але на більш високому рівні, коли його увага більше зосереджується на інформації, яку він може отримати, а не на графемах та їх сполученні».[4, С. 78]

Існують певні методичні  умови та критеріїї відбору текстів  для домашнього читання:

1. Автентичність

Читання в школі доцільно розглядати як самостійний вид діяльності, де особливе місце повинне займати  читання «про себе» з метою  вилучення основної інформації з прочитаних текстів. При відборі необхідно враховувати перш за все вікові особливості, інтерес і потреби учнів. Не менш важливим при цьому є самий зміст текстів, новизна, практична значущість наявної в них інформації. Ця проблема може бути вирішена на основі аутентичних текстів лінгвокраїнознавчого характеру, так як такі тексти сприймаються учнями з підвищеною цікавістю і великим ентузіазмом. В даному випадку мається на увазі інформативне читання, яке має на меті вирішувати широкі пізнавальні завдання. Саме автентичний текст відрізняється своєю багатогранністю. Під нею розуміється наявність у мові елементів, що несуть повторну інформацію, тобто інформацію, вже передану іншими елементами мови. Вона забезпечує не лише можливість передачі повідомлення, але і функціонування таких механізмів мови, як імовірнісне прогнозування і мовний слух, що важливо і при організації роботи з аудіюванням. Крім того, автентичний текст відрізняється великою інформативністю, особливо якщо мова йде про тексти лінгвокраїнознавчого характеру з точки зору комунікативної цінності інформації. [1, С. 25]

Але не будь-який автентичний  текст може бути повністю використаний в навчальному процесі. В зв'язку з цим постає проблема адаптації автентичних текстів, складання текстів авторами підручника. Необхідно акцентувати увагу на національних традиціях побудови мовного твору, щоб створити учбовий текст, максимально наближений до автентичного.

2. Культурологічне наповнення текстів

Сучасні тексти для самостійного домашнього читання насичені країнознавчою інформацією. У текстах наводяться реалії Великобританії і інших англомовних країн (Royal Family, pound, double-decker, fish and chips, pudding, fast food, Christmas, Thanksgiving Day, etc.), географічні назви, імена відомих людей, традиційні форми звернення (Mr., Mrs.. Sir, Miss) і т. д. В ході роботи над такими текстами учні отримують культурознавчу надмовну інформацію (знайомляться з правилами оформлення листів, написання адреси на конверті), засвоюють традиційні форми поздоровлень (Merry Christmas''. Happy New Year! Many happy returns of the day! Will you be my Valentine?). Представлені тексти, що розповідають про історію країни, мова якої вивчається, про її столицю, про її традиції і свята і т. п., розширюють кругозір учнів і одночасно слугують засобом вивчення мови. Вивчення культури іншого народу за допомогою мови - один із значимих аспектів діалогу культур в сучасному світі. Досягнення культурологічної спрямованості учбових текстів дозволяє ефективніше здійснювати два найважливіші завдання, що стоять перед вчителем іноземної мови: вивчення мови і вивчення культури.

3. Інформативність текстів для домашнього читання

Будь-який природний текст несе в собі яку-небудь нову інформацію, яка, на думку автора, зацікавить передбачуваного реципієнта. Ця вимога дійсна і для навчального тексту: його зміст підбирається відповідно до вікових особливостей і інтересів учнів, інформація оцінюється з точки зору її значущості для школярів і доступності. Текст можна визнати інформативно автентичним, якщо він викликає природний інтерес у читача або слухача. Сьогодні інформативний аспект є одним з вирішальних критеріїв відбору текстів для читання.

Учням пропонують тексти, які несуть значиму для них  інформацію: життя зарубіжних однолітків, відомості про країну, мова якої вивчається, цікаві історичні факти, забавні історії та ін. На уроці домашнього читання в школі інформація - не самоціль, а засіб підвищити мотивацію учнів, викликати зацікавленість до розуміння змісту прочитаного. Ретельний підбір текстів і різноманітність тематики дозволяють зробити мову засобом розвитку і формування особистості учня.

4. Ситуативність текстів

Ситуативність передбачає природність ситуації, запропонованої як навчальна ілюстрація, інтерес  носіїв мови до заявленої теми, природність  її обговорення. Ситуативно-автентичні тексти викликають інтерес і природну емоційну реакцію школярів, формують позитивне ставлення до предмету. Важливе збереження автентичності жанру. Текст складається так, щоб читач міг впізнати в ньому знайомий йому з повсякденного життя тип тексту. Це і особисті листи, і анекдоти, і статті з шкільної газети, а також уривки з щоденника підлітка, реклама, кулінарні рецепти, казки, науково-популярні і країнознавчі тексти.

5.  Лексико-фразеологічна наповнюваність

Відбір лексики та фразеології відіграє важливу роль при відборі текстів для самостійного домашнього читання. Важливим питанням залишається демонстрація міжмовних розбіжностей на конкретних прикладах. Так, в англійській мові широко використовуються фразові дієслова, які викликають певні труднощі у україномовних школярів. Саме тому вважаєється за доцільне вже на ранньому етапі включати до текстів з домашнього читання раніше вивчені дієслова з різними післялогами. Наприклад: to find -- to find out, to look -- to look after, to wash -- to wash up, to put -- to put off.

Розгляд англійських  прислів`їв є неодмінною складовою успішного вивчення англійської мови, наприклад:

A friend in need is a friend indeed. East or West, home is best. There is no place like home. One man's meat is another man's poison. All for the best. Not room to swing a cat.

6. Граматична адекватність тексту

Граматична адекватність пов`язана з використанням в усному та писемному мовленні властивих для цієї мови граматичних структур.

Знайомство учнів з граматичними моделями, що відрізняються від прийнятих в рідній мові  слід починати на ранніх стадіях навчання. Це дозволить знизити міжмовну інтерференцію, уникнути багатьох помилок і необхідності коректувати їх згодом.

7. Pеактивність

В реальному житті будь-який почутий або прочитаний текст викликає у нас ту або іншу реакцію. Отже, при виборі тексту потрібно враховувати його здатність викликати у учня емоційний, розумовий і мовний відгук. Реактивність тексту досягається різними засобами. Наявність в тексті окличних речень (Isn't she funny! Gosh! Bad luck!, вигуків Yuk! Wow!), риторичних запитань (What do you do in your free time? -- Free time? What's that?!), посилювальних конструкцій (It does take a lot of time!), оцінювальних слів (great, terrible, brilliant) надає йому виразності, емоційного забарвлення, викликає інтерес у читача. Стимулює у відповідь реакцію учня і така властивість учбового тексту, як зверненість, тобто наявність передбачуваного співбесідника. Питання, що задаються автором по ходу викладу, або привертають увагу учня до інформації, яку автор вважає особливо важливою (Do Prince and Princess have time for hobbies? Where does our food come from?), або спонукають читача співставити викладене зі своїм особистим досвідом (Have you got а pet? Do you eat the right food?), виразити своє ставлення відносно прочитаного (I don't think that he did the right thing. And what do you think?). [5, С. 14-15]

Методичні умови або критерії відбору  текстів максимально враховують навчальні цілі організації навчального  процесу та індивідуальні вікові особливості учнів. Відбір художніх текстів для читання є основною складовою успішної організації навчального процесу в школі.

 

2.2 Етапи роботи над  текстом

Існують різні точки  зору з приводу того, які етапи  роботи над текстом необхідно  включити в учбовий процес, як найбільш ефективні. Природно, що вибрані види роботи залежать від цілей, які ми ставимо перед читанням.  Так, наприклад, В.М.Фадєєв, виходячи з мети навчання іноземної мови в сучасній школі, в організації домашнього читання розрізняє два етапи.