Теоретичні основи навчання англійської мови з використанням художньої літератури

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ  ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................5

1.1 Цілі та зміст  навчання англійської мови у загальноосвітніх навчальних закладах……………………………………………………….............................5

1.2 Вплив процесу читання художнього тексту на учнів загальноосвітніх навчальних закладів як мовної особистості……………………………………7

1.3 Художній текст як  засіб активізації комунікативно-пізнавальної  діяльності учнів.....................................................................................................10

Висновки до першого розділу ………………………………………………..14

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ......................................15

2.1 Критерії  відбору художніх текстів................................................................15

2.2 Етапи роботи з  художнім текстом.................................................................19

2.3 Фрагмент уроку іноземної  мови....................................................................21

Висновки до другого розділу …………………………………………………26

ВИСНОВКИ..........................................................................................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Поглиблення міжнародних  зв'язків України, інтеграція країни до загальноєвропейських структур підвищують роль іноземних мов як важливого засобу міжкультурного спілкування.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої  освіти, концепції іншомовної освіти основне призначення вивчення іноземної  мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у забезпеченні оволодіння учнями уміннями та навичками спілкування в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях, у формуванні в учнів комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності. В той же час головною проблемою постає реалізація одного з провідних напрямків в освіті – залучення учнів до активного діалогу культур та формування соціокультурної та лінгвокраїнознавчої компетенції.

Державний стандарт базової  і повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для  загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на соціальне замовлення суспільства. У цих документах, які базуються на Рекомендаціях Ради Європи, закладено принципи комунікативного спрямування, особистісної орієнтації, автономії учня, взаємопов'язаного навчання видам мовленнєвої діяльності, що реалізують один із ключових принципів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти — «іноземні мови — для життя»

Звідси випливають основні завдання цієї роботи

• Розглянути теоретичні основи організації процесу навчання англійської мови з використанням художньої літератури в основній школі
• Розглянути основні критерії відбору художніх текстів
• Прослідкувати основні етапи роботи з текстом
• Навести фрагмент уроку домашнього читання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Метою даної курсової роботи є розгляд проблеми організації процесу навчання англійської мови з використанням художньої літератури у загальноосвітніх навчальних закладах.

Для досягнення поставленої  мети були використані такі методи наукового дослідження як аналіз літератури та спостерігання за навчальним процесом у школі.

Об`єкт курсової роботи – процес навчання англійської мови.

Предмет дослідження – використання художніх текстів в процесі навчання іноземної мови.

Курсова робота складається  зі вступу, двох основних розділів, висновків  і списку використаних джерел. Перший розділ розглядає цілі та зміст навчання англійської мови в основній школі та досліджує психологічні основи використання художніх текстів в процесі навчання англійської мови. В другому розділі розкриваються критерії відбору текстів та етапи організації роботи з ними на уроці іноземної мови, наводиться фрагмент уроку домашнього читання художніх текстів.

Практичне значення: Матеріал даної курсової роботи може бути використаний вчителями іноземної мови та студентами під час підготовки до занять з методики навчання іноземної мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.1 Цілі та зміст  навчання англійської мови у загальноосвітніх навчальних закладах

 

Педагогічна наука розглядає  процес навчання як свідому і цілеспрямовану сумісну діяльність учителя та учнів. Цілі навчання іноземної мови в середніх закладах визначаються Державним освітнім стандартом і Програмою з іноземних мов. Вони визначають очікувані результати навчальних досягнень учнів в оволодінні іноземною мовою за період навчання в середньому навчальному закладі. В сучасній методиці навчання іноземних мов у середніх навчальний закладах висуваються 4 цілі: практична, виховна, освітня і розвиваюча.

Практична мета є провідною. Практична або комунікативна мета спрямована на формування в учнів комунікативної компетенції, тобто мовленнєвої активності. Вона передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні читанні та письмі в типових ситуаціях.

Основні мовленнєві вміння включають:

• вміння здійснювати усне спілкування в різних ситуаціях;
• вміння розуміти на слух основний зміст нескладних текстів;
• вміння читати і розуміти нескладні тексти різних жанрів та видів з різним ступенем розуміння їх змісту;
• вміння зафіксувати і передати письмово елементарну інформацію.

Виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до нової культури у процесі оволодіння цією культурою.

Передбачається виховання в учнів:

• культури спілкування, прийнятої в сучасному світі;
• позитивного ставлення до іноземної мови, культури народу, який розмовляє цією мовою;
• таких рис характеру як доброзичливість, толерантність, колективізм.

Як зауважує С.Ю. Ніколаєва, виховні цілі можна планувати на цикл уроків, оскільки виховання проходить значно повільніше ніж навчання.

Освітня мета передбачає, з одного боку, прилучення учнів до культури країни, мова якої вивчається, шляхом засвоєння нової загальноосвітньої інформації; з іншого – розширення філологічного кругозору учнів. Освітні цілі мають на меті закласти основи філологічної освіти учнів, вдосконалювати культуру навчання, що проявляється в специфічних комунікативних уміннях: уміння почати розмову, підтримати її, виявляючи зацікавленість, завершити розмову.

Освітня мета досягається  шляхом освіти учнів засобами іноземної  мови  передбачає:

• порівняння явищ іноземної мови з рідною мовою;
• залучення до діалогу культур;
• оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії країни, мова якої вивчається;
• вміння вчитися (працювати з книжкою, підручником, тощо).

Розвивальні цілі намічають шляхи формування і розвитку мотиваційної і емоційної сфер особистості учня, ціннісних орієнтирів, готовності до подальшої самоосвіти. Розвиваюча мета реалізується у процесі навчання там, де учень застосовує свій інтелект, волю, почуття, пам`ять, увагу, уяву і т. п.

Розвиваюча мета передбачає розвиток в учнів:

• мовленнєвих здібностей (фонематичного та інтонаційного слуху, мовної здогадки,  логічного викладання думок тощо);
• інтелектуальних і пізнавальних здібностей (різних видів пам’яті - слухової й зорової, оперативної та тривалої, уваги - довільної та
• мимовільної, уяви тощо);
• готовності до участі в іншомовному спілкуванні;
• готовності до подальшої самоосвіти в галузі володіння іноземно мовою.

У навчанні всі цілі реалізуються одночасно, у комплексі. Цілі навчання тісно пов’язані зі змістом навчання.

Зміст навчання має забезпечити досягнення головної мети навчання, яка, полягає в тому, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою в типових ситуаціях повсякденного життя в межах засвоєного програмного матеріалу.

Зміст навчання включає  такі компоненти:

• Сфери спілкування, теми, ситуації.
• Мовний, мовленнєвий, країнознавчий та лінгвокраїнознавчий навчальний матеріал.
• Знання, навички та вміння мовлення.

1.2 Вплив процесу читання художнього тексту на учнів загальноосвітніх навчальних закладів як мовної особистості

Процес читання художнього тексту (ХТ) не закінчується розумінням фактуальної та концептуальної інформації тексту, а продовжується мовленнєвим вчинком, як формою вербальної поведінки, який проявляється в оцінюванні прочитаного, у висловлюванні свого ставлення тощо. Потреба у вербальному вираженні враження від прочитаного ХТ обумовлюється всіма компонентами мовної особистості. Тобто, під час читання ХТ в учня виникають певні думки стосовно прочитаного, формується “змістовний базис” (термін І.Н. Гущіної), під яким мається на увазі сукупність думок учня, що виникли під час взаємодії з фактуальною та концептуальною інформацією ХТ та спонукають його до реалізації мовленнєвої інтенції [10, C. 19]. Формування “змістовного базису” і, відповідно, мовленнєвої потреби в його вираженні відбувається в результаті взаємодії компонентів ХТ з властивостями особистості учня. Взаємодія компонентів як всередині кожної окремої групи, так і між ними, сприяє створенню особливого, характерного для кожного ХТ смисла. Цей смисл має об’єктивний характер, він є однаковим для всіх читачів. Але його сприйняття різними учнями буде різним в залежності від прагматикону та тезаурусу читача, що призводить до виникнення “суб’єктивного смислу” (термін А.Н. Леонтьєва) .

Розробляючи теорію індивідуалізованого  навчання іншомовної мовленнєвої діяльності, В.П. Кузовльов виокремлює такі властивості особистості учня:

·        контекст діяльності учня;

·        особистий  досвід;

·        сфера  бажань, інтересів, духовних потреб;

·        емоційно-почуттєва сфера;

·        статус особистості;

·        світогляд [11,C. 8].

 

Властивості особистості  мають багато спільного з компонентами ХТ [10, C. 21]. Наприклад, таку властивість особистості як світогляд можемо співвіднести з ідейно-естетичним світоглядом письменника, ідеєю та темою ХТ. Контекст діяльності учня – з такими компонентами ХТ як характеристика подій, персонажів, об’єктивно-історичними фактами реальної дійсності тощо. Емоційно-почуттєва сфера співвідноситься з оцінюванням подій, вчинків персонажів. Так, при “зіставленні” компонентів ХТ з властивостями особистості  читача, відбувається формування “змістовного базису” та мовленнєвої потреби. Тому, в результаті взаємодії компонентів тексту із “світоглядом” учня, у останнього виникає мовленнєва потреба порівняти свої погляди з позицією письменника, обстояти свою думку. У студента з’являється бажання висловитись стосовно подій ХТ, вчинків героїв, їх способу життя. Оцінювання подій, вчинків героїв ХТ залежить від характеру взаємодії емоційно-почуттєвої сфери та сфери бажань, інтересів з компонентами ХТ.

  Вірогідність появи мовленнєвої потреби учня залежить також й від жанру ХТ. Як відомо, всі художні твори за композиційною організацією поділяють на три літературних роди: епос, лірика та драма. Кожен рід, в свою чергу, поділяється на види (за іншою термінологією на жанри). Під епосом розуміють одну із форм існування роду літератури та поділяють його на роман, повість та оповідання [12, С. 46].

Жанрова характеристика ХТ є предметом уваги багатьох методистів. Деякі дослідники вважають, що навчання усного мовлення повинно здійснюватися на матеріалі роману, як епічного твору великої форми, інші висловлюються на користь оповідання. Так, Є.Х. Вільялон детально проаналізував конкретні жанри художньої літератури та прийшов до таких важливих, на наш погляд, висновків:

1. В романі, як у великій епічній формі, розповідається про велику кількість персонажів, подій, складних життєвих суперечностей. Тому, для роману характерна складна композиційна структура, великий обсяг, складне мовне оформлення. Охоплення широкого кола життєвих явищ, структурно-композиційна та мовна складність роману потребує великої витрати часу та зусиль, що, в свою чергу, накладає обмеження на його використання в практичному курсі навчання англійської..
2. Жанр “оповідання” характеризується посиленим соціальним звучанням, загостреним ідейним змістом, єдністю та цілісністю сприйняття та враження, завершеністю змісту та художньої форми. Ці ознаки характеризують оповідання, як найбільш адекватну форму для навчання дискусії у процесі вивчення англійської мови [ 6 С. 78-82].

 

Із збільшенням обсягу тексту буде зменшуватися доля уваги, направлена на кожну конкретну проблему твору, кожну його проблемну ситуацію. Це зумовлено тим, що в романі розвивається дві або навіть більше тем, що заважає запам’ятати, сприйняти та зрозуміти їх безпосередньо. В оповіданні присутні декілька груп однієї теми, що об’єднані між собою в силу єдності мікротеми. Це сприяє глибокому розумінню та логічному запам’ятовуванню змісту, оскільки є реальна можливість наділяти якнайбільше уваги кожній конкретній проблемі, кожній проблемній ситуації. Детальне обговорення кожної проблеми в оповіданні забезпечить більш повне його відтворення.

 

 

  1.3 Художній текст як засіб активізації комунікативно-пізнавальної діяльності учнів

Відомо, що кожна навчальна  дисципліна має величезні можливості естетичного виховання, і кожному вчителеві треба дбати про ефективне використання цих можливостей, зокрема і вчителю іноземної мови. Для того, щоб робота на уроках іноземної мови була спрямована на естетичне виховання учнів, необхідно вибрати таку систему дій, яка б, послідовно здійснюючись, впливала на учнів і сприяла розвитку естетичних смаків і почуттів, тобто формувала естетичну культуру. "Естетична культура – сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреби вносити прекрасне в оточуючий світ" [1, С. 122].