Синтаксичні синоніми в українській мові

68. Спершу вiдчуваєш шок вiд рiзкої змiни температур, миттєвий бiль, а потiм починаєш пливти i вже сприймаєш це як реальнiсть. — Спершу вiдчуваєш шок вiд рiзкої змiни температур, миттєвий бiль, а потім,  вже  сприймаючи це як реальнiсть., починаєш пливти.

69. Вiн знизав плечима, натягнув пiлотськi рукавицi, тодi натис на педаль газу, мотор загуркотiв, мене обдало вихорем повiтря, i я прокинувся пiд крилом свого "Флiта", а той гуркiт зi сну все ще вiдлунював менi у вухах. — Вiн знизав плечима, натягнувши пiлотськi рукавицi натис на педаль газу; мотор загуркотiв, мене обдало вихорем повiтря, я прокинувся пiд крилом свого "Флiта", а той гуркiт зi сну все ще вiдлунював менi у вухах.

70. Але поки я отак жартома пiдбадьорював його, мiй друг Дональд Шiмода, попри всi свої знання та усвiдомлення реальностi, посунувся ще на один останнiй дюйм до ручки бензопiдсосу i пустився духу. — Але отак жартома підбадьорюючи його, мiй друг Дональд Шiмода, попри всi свої знання та усвiдомлення реальностi, посунувся ще на один останнiй дюйм до ручки бензопiдсосу i пустився духу.

71. Розмiрковуючи про всi цi речi, я заснув, а заснувши, побачив сон. — Я розмірковував про всi цi речі та заснув, а заснувши, побачив сон.

72. Я дотикався до шкiри його льотної куртки, чимдуж стискав його м'язистi плечi. — Я дотикався до шкiри його льотної куртки, чимдуж стискаючи його м'язистi плечi.

            Складнопідрядні й прості речення з другорядними члена­ми:

1. Зiткнення з повiтряним потоком i вихiд з нього, довершене невелике коло над землею, шурхiт колiс об траву, i ось вiн — заспокійливий дрiботливий стукiт шасi вiд зiткнення з твердим грунтом, усе повiльнiше, повiльнiше, i врештi — завжди раптовий поштовх. — Зiткнення з повiтряним потоком i вихiд з нього, довершене мале коло над землею, шурхiт колiс об траву, i ось вiн — заспокiйливий дрiботливий стукіт шасi вiд зiткнення з твердим грунтом, усе повiльнiше, повiльнiше, i врештi — завжди раптовий поштовх.

2. Навряд чи я сам отак спокiйно сидiв би й спостерiгав, як iнший лiтак приземлюється в полi i зупиняється за десяток крокiв од мене. — Навряд чи я сам отак спокiйно сидiв би й спостерігав за приземленням іншого літака в полі і його зупинкою за десяток крокiв од мене.

3. На дерев'яних деталях сяє, мов дзеркало, свiжа фарба. — На деталях із дерева сяє, неначе дзеркало, свiжа фарба.

4. Рукiв'я важеля керування та кермо — з вiдполiрованого дуба. — Рукiв'я важеля керування та кермо — було зроблене з дуба, який відполірували.

5. Грунту ми торкнулися м'яко, з глухим поштовхом, тодi пiдрулили до вiддаленого краю поля, ближче до путiвця. — Землі ми торкнулися м'яко, з глухим поштовхом, тоді пiдрулили до вiддаленого краю поля, ближче до путiвця.

6. Єдиний твiй обов'язок у будь-якому з життiв — бути праведним перед самим собою. — Єдиний твiй обов'язок у всякому з життiв це бути праведним перед самим собою.

7. Рiчарде, вам наче мову одiбрало, — сказав Шiмода, так нiби йому кортiло поговорити зi мною. — Рiчарде, ви наче оніміли, — сказав Шiмода нiби йому кортiло поговорити зi мною.

8. Ти хочеш знати, в чому полягає секрет усiх цих чудес? — Ти хочеш знати, в чому полягає таємниця усiх цих чудес?

9. Навiть мене опосiло передчуття, що наказувало тiкати звiдти мерщiй, а я ж нiякий не Месiя. — Навiть мене опосiло передчуття, що наказувало тiкати звiдти швидко, але ж я  нiякий не Месiя.

10. Я не дотямив, яким чином це може стосуватись мене, тож вирiшив не давати надалi цiй книжцi пiдмiняти мої власнi думки. — Я не дотямив, як це може стосуватись мене, тож вирiшив не давати надалi цiй книжцi пiдмiняти мої власнi думки.

11. Якщо досконалiсть є застiй, тодi небо — це просто величезне болото! — Якщо досконалiсть є застiй, тодi небо — це просто громадне болото!

12. То чом би не вiдповiсти прямо, замiсть примушувати мене самого вiдкривати його секрети? — То чом би не вiдповiсти прямо, замість того, щоб примушувати мене самого вiдкривати його секрети?

            Синтаксичні конструкції книжного і розмовного характеру:

1. Аби краще роздивитися мiсце посадки, я виписав коло. — Для того, щоб краще роздивитися мiсце посадки, я виписав коло.

2. Зовсiм близько пiдi мною зеленолистими джунглями шурхотiла кукурудза, зблиснула дротяна огорожа, а далi, ген-ген, скiльки сягало око, розпросторилась щойно викошена сiножать. — Зовсiм близько пiдi мною зеленолистими джунглями шурхотiла кукурудза, зблиснула дротяна огорожа, а вдалечині розпросторилась щойно викошена сiножать.

3. Гадаю, люди так довго не могли злетiти лише тому, що просто не вiрили в цю можливiсть. — Як на мене, люди так довго не могли злетiти, бо просто не вiрили в цю можливiсть.

4. Живи так, щоб нiколи не соромитись, як щось сказане чи зроблене тобою. — Живи так, щоб нiколи не соромитись за сказане чи зроблене тобою.

5. Гарний лiтак, подумав я, але трохи завеликий як для справжньої важкої працi мандрiвних пiлотiв. — Гарний лiтак, мені здалося, але трохи завеликий як для справжньої важкої працi мандрiвних пiлотiв.

6. Так, вiн може взяти на борт одразу двох пасажирiв, але ж i важить вiн удвiчi бiльше за "Флiт".— Так, вiн може взяти на борт одразу двох пасажирiв, хоч i важить вiн удвiчi бiльше за "Флiт".

7. З "Флiтом" я мiг працювати на галявинi в п'ятсот футiв, тодi як "Тревел-ейр" вимагав простору в тисячу — тисячу триста футiв. — З "Флiтом" я мiг працювати на галявинi в п'ятсот футiв, в той час як "Тревел-ейр" вимагав простору в тисячу — тисячу триста футiв.

8. I справдi, тiєї ж митi, як менi сяйнула ця думка, я помiтив невеличкий охайний випас для худоби поблизу мiстечка, над яким ми саме пролiтали. — I справдi, тоді ж, як менi сяйнула ця думка, я помiтив невеличкий охайний випас для худоби поблизу мiстечка, над яким ми саме пролiтали.

9. Другу її половину, певно, продали мiсцевiй громадi пiд бейсбольний майданчик. — Другу її половину, я гадаю, продали мiсцевiй громадi пiд бейсбольний майданчик.

10. Все, чого я прагнув, — це влаштувати невеличку виставу, продемонструвати можливостi "Флiта", коли його ведуть належним чином. — Все, чого я прагнув, — це влаштувати невеличку виставу та продемонструвати можливостi "Флiта", в той час, як його ведуть належним чином.

11. Шiмода не заливав бензином бак свого лiтака вiдтодi, як ми зустрiлися в Феррiсi. — Шiмода не заливав бензином бак свого лiтака з того часу, як ми зустрiлися в Феррiсi.

12. Певна річ, їх поменшало у холодному осiнньому повiтрi, а може, тi малi створiння так порозумнiшали, що свiдомо ухилялися вiд зiткнень. — Без сумніву, їх поменшало у холодному осiнньому повiтрi, а може, тi малi створiння так порозумнiшали, що свiдомо ухилялися вiд зiткнень.

13. Хлопець вискочив з коляски, як корок з пляшки шампанського, i, зачудований сам iз себе, побiг до лiтака. — Хлопець швидко вискочив з коляски i, зачудований сам iз себе, побiг до лiтака.

14. Як на мене, то був неперевершений взiрець ораторського мистецтва. — На мою думку, то був неперевершений взiрець ораторського мистецтва.

15. Доне, з тобою можна погодитись, що це життя може бути цiкавим, чи нудним, чи будь-яким iншим, а власне, таким, яким ми вирiшили його зробити. — Доне, з тобою можна погодитись, що це життя може бути цiкавим, чи нудним, чи будь-яким iншим, а точніше, таким, яким ми вирiшили його зробити.

16. А втiм, хоч як би менi кортiло прийняти вiд тебе купу похвал, мушу з усiєю вiдвертiстю зiзнатися: це легко. — Проте, хоч як би менi кортiло прийняти вiд тебе купу похвал, мушу з усiєю вiдвертiстю зiзнатися, що це легко.

17. Здається, iснує кращий спосiб почиститись. — Як на мене, iснує кращий спосiб почиститись.

18. Як ти вважаєш, ми загалом спостережливi? — запитав Дон. — На твій погляд, ми загалом спостережливi? — запитав Дон.

19. Знаєте, пане, я думаю, що ви просто дурисвiт. — Знаєте, пане, мені здається, що ви просто дурисвiт.

20. Певна рiч, їх поменшало у холодному осiнньому повiтрi, а може, тi малi створiння так порозумнiшали, що свiдомо ухилялися вiд зiткнень. — Без сумніву, їх поменшало у холодному осiнньому повiтрi, можливо, тi малi створiння так порозумнiшали, що свiдомо ухилялися вiд зiткнень.

21. На полi вишикувалася черга охочих, i вiн видимо не хотiв їх розчаровувати. — На полi вишикувалася черга охочих, i вiн, мабуть, не хотiв їх розчаровувати.

З метою отримання наочного результату, ми провели розрахунки і дізналися, скільки відсотків складає кожна тематична група стосовно всієї кількості конструкцій у вибірці. Кількісні результати аналізу ілюструє наступна таблиця:

Згідно з розрахунками найменшу групу в вибірці складає група «Складнопідрядні й прості речення з другорядними члена­ми» (8%), а найбільшу — «Складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами» (48%). Остання складає майже половину вибірки.

Висновки

1.      Основну частину теоретичного підґрунтя нашої роботи склали такі терміни:  1) Синоніми — це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилі­стичними забарвленнями. Отже, синоніми мають дві суттєві властивості. З одного боку, вони подібні, близькі, а з другого — значеннєві відтінки й стилістичне забарвлення їх не збігаються, не роблять їх однаковими; 2 ) Синонімія — це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі; 3) Синонімічний ряд — це група слів, об'єднаних спільним основним значенням. Синонімічні ряди об'єднують слова з гранично близькою семантикою, які належать до однієї частини мови. Відхилення пояснюється можливостями вживання однієї частини мови в значені іншої; 4) Синтаксичні синоніми — це паралельні конструкції, які мають спільне граматичне значення, однаковий лексичний склад, але відрізняються смисловими відтінками та стилістичними особливостями. Вони виникають унаслідок змін формально-змістового плану і характеризуються тотожністю граматичного значення та певними семантичними відмінностями.

2.      Для дослідження явища синтаксичної синонімії було виділено 150 синтаксичних конструкцій з яких, потім, отримали 150 синтаксичних синонімів цих конструкцій, використавши знання про синтаксичні синоніми.

3.      У межах загальної вибірки було виділено чотири групи:

                 сполучникові та безсполучникові речення;

                 складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами;

                 складнопідрядні й прості речення з другорядними члена­ми;

                 синтаксичні конструкції книжного і розмовного характеру.

З метою отримання наочного результату, ми провели розрахунки і дізналися, скільки відсотків складає кожна тематична група стосовно всієї кількості конструкцій у вибірці.

Провевши розрахунки можемо сказати, що найбільшу групу синтаксичних синонімів складають конструкції з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, це  48%, а найменша група — «Складнопідрядні й прості речення з другорядними члена­ми», складае лише 8% усієї вибірки.