Розвиток творчого мислення молодших школярів на уроках я і Україна

     Учні  початкових класів усвідомлюють власні мислительні операції, що допомагає  їм здійснювати самоконтроль у процесі  пізнання. У них розвиваються самостійність, гнучкість, критичність мислення.

     Отже, можна зробити висновок, що щ зі вступом дитини до школи відбувається перехід від безпосереднього чуттєвого сприймання світу до сприймання, вираженого в абстрактних поняттях. Молодші школярі здатні встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, у них поглиблюється і розширюється мислення. В учнів розвиваються та удосконалюються різні форми мислення. 
 
 

1.3 Стан розвитку  мислення молодших  школярів на уроках  «Я і Україна» та у практиці роботи початкової школи

     Для з'ясування стану розвитку мислення молодших школярів на уроках «Я і Україна» у шкільній практиці проводився констатувальний експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу розвитку мислення учнів у практиці початкової школи. Констатувальний експериментом було охоплено 5 вчителів загальноосвітній школі № 109.

     Основними методами дослідження були спостереження  уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

     У процесі бесіди з вчителями, ми намагались отримати відповіді на такі питання:

     1. Чи приділяють належну увагу  вчителі розвитку мислення молодших школярів на уроках « Я і Україна»;

     2. Чи можуть назвати прийоми  мислення, які формують у школярів  на уроках « Я і Україна»?

     3. Які логічні прийоми відображені  у змісті програми курсу «  Я і Україна»?

     4. У якій мірі використовують  можливості підручника курсу  « Я і Україна» для розвитку мислення молодших школярів ?

     5. Які завдання використовують, спрямовані  на розвиток мислення?

     6. Які труднощі відчувають вчителі  у процесі розвитку мислення  учнів?

     Результати  бесіди показали, що всі вчителі  початкових класів вважають, що на уроках курсу «Я і Україна» приділяють належну увагу формуванню мислення молодших школярів. На жаль, не всі педагоги змогли назвати прийоми мислення, які вони формують в учнів. Переважна більшість педагогів зазначила, що у процесі навчання орієнтуються на завдання, подані у підручнику. Серед логічних прийомів, які відображені у навчальній програмі «Я і Україна» учителі назвали порівняння.

     Аналіз 8 відвіданих уроків з «Я і Україна» показав, що класоводи не завжди дотримуються методичних вимог щодо формування прийомів мислення школярів. Деякі вчителі спеціальної роботи на засвоєння суті конкретного мислительного прийому не проводять, школярі певною мірою оволодівають ним через просте наслідування способів роботи вчителя й товаришів. За цих умов більшість учнів не піднімається до узагальнення пізнавальної суті прийому.

     Лише  половина учителів пропонують дітям  усі рекомендовані методикою  пізнавальні завдання: для сортування навчального матеріалу за певними  критеріями; для порівняння у формі  зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів, що вивчаються; для  підготовки висновків за аналогією; для класифікації; виділення головного; встановлення причинно-наслідкових  зв'язків; доведення істинності суджень.

     Також виявилося, що найпоширенішим видом  завдань, які використовують учителі  у процесі вивчення навчального курсу «Я і Україна», є репродуктивні. Це, з одного боку, добре, оскільки у процесі репродуктивної роботи учні нагромаджують знання, необхідні для виявлення нових властивостей природних об'єктів, що розглядаються, розкриття взаємозв'язків між ними. Проте, з іншого боку, недооцінене значення пошукових завдань.

     Проведення  спостережень уроків показує, що вчителі  використовують порівняння обмежено і  здебільшого методично недосконало: порівнюють за неістотними подібними  ознаками; виділяють і порівнюють невідповідні ознаки; підмінюють порівняння описом кожного об'єкта тощо.

     Аналіз  уроків засвідчив, що іноді вчителі  пропонують для учнів завдання на порівняння об'єктів і не вказують основу для порівняння і отримують  не ту відповідь, на яку очікували, або  дають порівнювати об'єкти, які  для учнів є незнайомі. Вчителі  дають завдання на порівняння понять, а школярі не розуміють їх зміст. У деяких завданнях не вказується дія порівняння, яку необхідно виконати, а вимагається тільки її результат. Тому діти не знають, що їм потрібно зробити, щоб відповісти на запитання такого типу: «Як змінюється довжина дня і ночі з настанням осені?"

     Серед труднощів, які виникають у процесі  формування мислення школярів, учителі  назвали такі:

- учні часто  не розуміють сутність понять, не усвідомлюють, що означає порівняти  (встановити схоже і відмінне), не диференціюють значення слів "подібні", "відрізняються", подібні об'єкти ототожнюють з  однаковими;

- школярі  не відокремлюють істотні ознаки  від неістотних;

- учні не  вміють класифікувати поняття;

- відчувають  труднощі при встановленні причинно-наслідкових  зв'язків.

     Учителі вважають, що одна з причин такого явища  недосконалість мислительної діяльності школярів, не володіння учнями мислительними  діями.

     Ми  здійснили аналіз підручника 3 класу, щоб з'ясувати, чи достатня кількість завдань, які спрямовані на розвиток мислительних операцій. Результати аналізу відображені у таблиці 1.3.  

Таблиця 1.3.

Результати  аналізу завдань  підручника

     

     Таким чином, вивчення стану розвитку мислення в учнів початкової школи на уроках « Я і Україна» показали, що вчителі недостатню увагу приділяють даному питанню, не ознайомлюють школярів із алгоритмами прийомів мислення. У шкільному підручнику представлено недостатньо завдань для розвитку мислення молодших школярів.

            Отже, ми можемо зробити висновок, що розвиток творчого мислення дітей молодшого шкільного віку має свою специфіку та особливості. Саме при застосуванні творчих вправ на уроках «Я і Україна», та добре вивченої теоретичної бази цієї проблеми, можна досягти чудових результатів у вихованні особистості з добре розвиненим творчим мисленням. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЩОДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ «Я і УКРАЇНА» 

     2.1 Виявлення початкового рівня розвитку творчого мислення молодших школярів

     Процес  навчання у школі здійснюється за навчальними планами, в яких розкривається зміст освіти. Він забезпечує особистісний розвиток кожного учня, формування національно свідомих громадян України.

     Один  із предметів, передбачених навчальним планом, є «Я і Україна».

     Аналіз  програми з цього предмета показав, що нею передбачено формування уявлення про цілісність світу; природне і соціальне оточення, як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнюючі уявлення та поняття, які відображають основні властивості та закономірності реального світу, розширюють та впорядковують соціальний та пізнавальний досвід. Це досягається завдяки виконанню різних вправ, які можуть носити творчий характер.

     Рівень  сформованості в учнів творчого мислення визначався за рівнем сформованості  творчої свідомості, творчим сприйманням.

     У I частині дослідження були проведені такі методи: спостереження, бесіда, тестування, аналіз отриманих результатів.

     Педагогічне дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи № 109. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 20 учнів третього класу.

     Для визначення існуючого рівня творчого мислення був обраний метод тестування Торренса. Тестування може проводитись як групою, так і індивідуально (ми обрали групову форму тестування).

     Дослідження проводилось у позаурочний час.

     Учням був запропонований тест, який являв  собою набір малюнків з деяким набором елементів (ліній), використовуючи які, учням необхідно було домалювати малюнок до деякого осмисленого зображення. У даному тесті використовується 10 карток (див. дод. А).

     Діагностичні  можливості адаптованого варіанту методики дозволяють оцінювати такі  показника  креативності мислення як:

       - Оригінальність

      - Унікальність

      - Біглості

       - Гнучкості

       - Складності

     При проведенні тесту необхідно враховувати, що креативність проявляється в повній мірі тільки у сприятливих умовах. Несприятливі функціональні стани, складні умови проведення, недостатньо  доброзичлива атмосфера тестувань  різко знижують результати. Дана вимога є загальним при проведенні тестування будь-яких форм креативності, тому перед  тестуванням креативності ми намагалися створити сприятливу атмосферу, мінімізувати мотивацію досягнення і зорієнтувати тестованих на прояв своїх прихованих здібностей. При цьому ми уникали  відкритого обговорення предметної спрямованості методики, тобто не  повідомляли про те, що тестуються творчі здібності (особливо творче мислення).

     Час тестування по можливості не обмежували, орієнтовно відводячи на кожну картинку по 1-2 хв. При цьому необхідно підбадьорювати тестованих, якщо вони довго обдумують  або зволікають.

     Після тестування у всих учнів одночасно  були зібрані роботи(тестування тривало 10 хвилин.)

     Після цього нам необхідно було опрацювати результати тестування і визначити вихідний рівень творчого мислення в дітей молодшого шкільного віку (див. дод. Б)

     Для того щоб зробити аналіз тестування ми користувались допоміжними таблицями (див дод. В, Г). 

                                                                                           Таблиця 2.1

     Результати  тестування учнів експериментального класі