Розвитие внимания памяти мишления в учебной деятельности подростков

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 22:36, курсовая работа

Описание работы

Пізнавальний інтерес як важливе особистісне утворення та характеристика навчального процесу завжди у центрі уваги педагогів. Сьогодні він розглядається як рушійна сила активізації навчання, розвитку пізнавальної самостійності учнів, важливий напрям підвищення ефективності навчальної діяльності. Разом з тим вивчення масової практики навчання свідчить, що останніми роками за умов перехідного суспільства та реформування системи шкільної освіти, поширення масової культури, посилення впливу засобів масової інформації.

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 181.70 Кб (Скачать)

Висновок

 

Підлітковий вік є першим перехідним періодом від дитинства  до зрілості. Якісні зміни, відбуваються в інтелектуальній та емоційній  сферах особистості підлітка, продовжують  новий рівень його самосвідомості, рівноправному і довірливому  спілкуванні з ровесниками і  дорослими.

У дослідженнях підліткового віку важливо, на думку Л. Виготського, виокремити новоутворення у психіці  підлітка, з’ясувати соціальну ситуацію його розвитку, яка у кожному віці передбачає неповторну систему стосунків  дитини і середовища.

Підлітковий вік є критичним  з погляду формування особистості. На його протязі послідовно формується ряд складних механізмів, що знаменують перехід від зовнішньої детермінації життя до особистої саморегуляції, кардинальна зміна рушійних сил особистісного розвитку. Джерело й рушійні сили зміщаються усередину самої особистості, що знаходить здатність переборювати перепони, обумовлені зовнішніми факторами. Розвивається воля й відповідальність, що створює умови для формування індивідуального світогляду як системи особистісних цінностей. Це вік чутливий для остаточного визначення – яким шляхом піде подальший розвиток особистості.

У підлітковому віці продовжується  процес формування і розвитку самосвідомості дитини. На відміну від попередніх вікових етапів він змінює свою орієнтацію і стає спрямованим на усвідомлення людиною своїх особистісних властивостей. Удосконалення самосвідомості у  підлітковому віці характеризується особливою  увагою дитини до власних недоліків.

Оскільки у якості зразків  для наслідування підлітків виступають як дорослі, так і однолітки, ідеал, який ними створений, є в деякій мірі суперечливий. Він поєднує у собі якості як дорослої, так і більш  молодої людини, причому далеко не завжди ці якості виявляються сумісними  в одній особі.

Відбувається формування системи особистісних цінностей, які  визначають зміст діяльності підлітка, сферу його спілкування, вибірковість відношення до людей, оцінки цих людей  і самооцінку.

Пізнавальна сфера підлітка включає наступні пізнавальні процеси: мислення, увага, пам'ять, уява, сприйняття. Наша освіта використовує переважно  пам'ять підлітка. І шкільні бали оцінюють фактично її – запам’ятав чи ні програний матеріал. Прикро, що освіта і сьогодні здебільшого орієнтується на засвоєння певних знань, а не на розвиток учня.

Продовжує панувати хибне  уявлення: якщо дитина вчить вірші, формули то пам'ять автоматично  розвивається й освіта не вважає за потрібне цілеспрямовано працювати  над цією властивістю.

На мою думку, основним завданням, педагога (психолога) у роботі з підлітками є цілеспрямований  розвиток процесів пам’яті, запам’ятовування, збереження, відтворення, а також логічної пам’яті, що визначально впливає на розвиток їх інтелекту і здібностей.

Цілеспрямований розвиток пізнавальних психічних процесів учнів сприяє підвищенню їх потенційних навчальних можливостей, що, в свою чергу, позитивно  впливає на навчальні досягнення школярів.

Результати проведеного  експерименту свідчать, що педагогічний колектив школи може здійснювати  контрольоване спостереження та свідомо керувати процесом розумового розвитку учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Аверин В.А. Психология детей и подростков:Учеб.пособие / В.А.Аверин – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. – 254 с.

2.Дормашев Ю.Б. Психология внимания/ Ю.Б.Дормашев. - М.: Тривола, 2003. – 321 с.

3.ДьяченкоО.М. Про основні напрямки розвитку уяви в дітей/ О.М.Дьяченко// Питання психології.– 2001. – №6. – С. 52–59.

4.Жариков Є. Гімнастика для розуму /Є.Жариков// Завуч. – 1999. – №4. – С. 3–4.

5.Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. Посібник/М.М.Заброцький. – К.: МАУП, 2002. – 104 с.

6.Зінченко П.І. Мимовільне запам'ятовування/П.І.Зінченко. – М.: Наука, 1996. – 255 с.

7.Кашкарьова Л.Р. Психологічні засади виявлення потенційних навчальних можливостей учнів основної школи: Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки)/Л.Р.Кашкарьова// – №3. – Бердянськ: БДПУ, 2003. – С. 46–55.

8. Корольчук М.С. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів/ М.С.Корольчук. – К.: Ельга, 2005. – 320 с.

9. Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції: Навчально-методичний посібник/С.Б.Кузікова. – Суми: СумДПУ, 2001. – 214 с.

10. Ломов Б.Ф. Познавательные процессы/Б.Ф.Ломов. – М.: Наука, 1999. – 297 с.

11.Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посібник/С.Д.Максименко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

12. Никифорова О.Н. Пізнавальні процеси в навчанні/О.Н.Никифорова. – М.: Наука, 2000. – 336 с.

13. Овчаренко К.С. Як розвивати пам’ять, мислення і розумові сили дитини/К.С.Овчаренко. – Миколаїв, 1998. – 120 с.

14. Пашукова Т.І. Практикум з загальної психології/Т.І.Пашукова. – К.: Педагогіка, 2000. – 331 с.

15. Підласий І.П. Система засвоєння-забування/І.П.Підласий // Педагогіка і психологія. – 1999. – №2. – С. 4–5.

16. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста/Ф.Райс. – СПб.: Питер, 2000. – 227 с.

17. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник/ О.В.Скрипченко. – К.: Каравела, 2007. – 400 с.

18.Степанов О.М. Основи психології та педагогіки: Посібник/О.М.Степанов. – К.: Академвидав, 2003. – 504 с.

19.Трофімов Ю.Л. Психологія: Підруч./Ю.Л.Трофімов.– К.: Либідь, 2001. – 560 с.

20.Чутко Н.Я. Развитие памяти школьников/Н.Я.Чутко. – М.: Педагогика, 2002. – 96 с.

21.Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности/Н.И.Шевандрин. – М.: Наука, 1999. – 321 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки.

Додаток А 

Матеріал до методики "Кільця Ландольта"

 

"Зараз ми з тобою  пограємо в гру, яка називається"  Будь уважний і працюй якнайшвидше  ". У цій грі ти будеш змагатися  з іншими дітьми, потім ми подивимося, якого результату ти домігся  в змаганні з ними. Я думаю,  що в тебе це вийде не  гірше, ніж в інших дітей  ".

Далі дитині показується  бланк із кільцями Ландольта і  пояснюється, що він повинен, уважно переглядаючи кільця по рядах, знаходити  серед них такі, в яких є розрив, розташований в строго визначеному  місці, і закреслювати їх.

Робота проводиться протягом 5 хв. Через кожну хвилину треба сказати слово "риска", в цей момент дитина повинна поставити риску в тому місці бланка з кільцями Ландольта, де його застала ця команда.

Після того, як 5 хв минули,  вимовити слово "стоп". За цією командою дитина повинна припинити роботу і в тому місці бланка з кільцями, де застала його ця команда, поставити подвійну вертикальну риску.

При обробці результатів  визначаємо кількість кілець, переглянутих дитиною за кожну хвилину роботи і за всі п'ять хвилин, протягом яких тривав психодіагностичний експеримент. Також визначається кількість помилок, допущених ним в процесі роботи на кожній хвилині, з першу по п'яту, і в цілому за всі п'ять хвилин.

Продуктивність і стійкість  уваги дитини визначаються за формулою:

S = (0,5 N-2, 8n) / 60

 

де: S - показник продуктивності і стійкості уваги;

N - кількість кілець, переглянутих  дитиною за хвилину (якщо з  допомогою цієї формули визначається  загальний показник продуктивності  і стійкості уваги за всі  п'ять хвилин, то, природно, N дорівнюватиме  числу кілець, переглянутих протягом  п'яти хвилин, наступний показник n - числу помилок, допущених протягом  п'яти хвилин, а знаменник даної  формули - 300);

n - кількість помилок,  допущених дитиною за цей же  час.

У процесі обробки результатів  обчислюються п'ять щохвилинних  показників S і один показник S, що відноситься  до всіх п'яти хвилинах роботи, разом  узятим.

Показники продуктивності і  стійкості переводяться у бали за 10-бальною шкалою таким чином:

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.

 

Бали 

Значення

10 балів

Показник S вище, ніж 1,25 бала

8-9 балів

Показник S знаходиться в  межах від 1 до 1,25 балів

6-7 балів

Показник S знаходиться в  межах від 0,75 до 1,0 балів

4-5 балів

Показник S знаходиться в  межах від 0,5 до 0,75 балів

2-3 бали

Показник S знаходиться в  межах від 0,24 до 0,5 балів

0-1 бал

Показник S знаходиться в  межах від 0 до 0,2 балів


 

 

 

 

Висновки про рівень розвиненості

Таблиця 2.

Рівень

Бали

Характеристика

Дуже високий

10

Продуктивність уваги  дуже висока, стійкість уваги дуже висока

Високий

8-9

Продуктивність уваги  висока, стійкість уваги висока

Середній

4-7

Продуктивність уваги  середня, стійкість уваги середня

Низький

2-3

Продуктивність уваги  низька, стійкість уваги низька

Дуже низький

0-1

Продуктивність уваги  дуже низька, стійкість уваги дуже низька


 

 

 

 

Додаток Б. Рівень продуктивності і стійкості уваги у дітей 5 класу.

Таблиця 3.

 

 

Рівень

Загальна кількість

Учні

%

Дуже високий

2

10

Високий

2

10

Середній

8

42

Низький

4

22

Дуже низький

3

16




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримані результати можна  виразити в процентному співвідношенні.

 

 

Малюнок 1. Рівні продуктивності і стійкості уваги у дітей 5 класу

 

 

 

 Додаток В. Таблиця 4.

Рівень розподілу уваги  у дітей 5 класу.

 

 

 

Рівень

Загальна кількість

Учні

%

Дуже високий

2

10

Високий

2

10

Середній

9

48

Низький

3

22

Дуже низький

3

22




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримані результати можна  виразити в процентному співвідношенні.

 

 

Рисунок 2. Рівні розподілу  уваги у дітей 5 класу

 

 

 

 

Додаток Г. Таблиця 5.

Рівень переключення уваги  у дітей 5 класу.

 

 

 

Рівень

Загальна кількість

Учні

%

Дуже високий

0

0

Високий

3

15

Середній

9

48

Низький

4

22

Дуже низький

3

15




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримані результати можна  виразити в процентному співвідношенні.

 

Малюнок 3. Рівні переключення уваги у дітей 5 класу

 

Додаток Д. Таблиця 6.

Рівень обсягу уваги у  дітей 5 класу.

 

 

Рівень

Загальна кількість

Учні

%

Дуже високий

0

0

Високий

4

22

Середній

9

48

Низький

3

15

Дуже низький

3

15

Информация о работе Розвитие внимания памяти мишления в учебной деятельности подростков