Проектна діяльність

    Коли  робота над проектом знаходиться на завершальному  етапі, вчитель повинен  більш активно  заглиблюватися в процес. На цьому етапі він виступає організатором і виконує функції:

• Організатора – активно включається в організацію виставки, написання кінцевого варіанта роботи.
• Оцінювача – заохочує учнів до самооцінки їх проектних робіт й, одночасно сам чесно та об’єктивно оцінює учнівські роботи.

    Найскладнішим в процесі роботи над проектом є  питання самостійності  учнів у її виконанні. Очевидно, що рівень їх самостійності  залежить від багатьох факторів, а саме від:

• Вікових та індивідуальних особливостей дітей.
• Їх попереднього досвіду в проектній діяльності. Складності вибраної теми проекту.
• Характеру відносин у групі.

    Адже  розвиваюча кінцева мета в роботі над проектом прямо залежить від  рівня самостійності її виконавців. Головною педагогічною метою кожного проекту є формування різних ключових компетенцій, під якими сучасна педагогіка розглядає комплексні якості особистості. Вони включають взаємопов’язані знання, вміння, цінності, а також готовність мобілізувати їх у необхідній ситуації.

    Однак зовнішні компетенції проявляються у формі вмінь. Саме тому метод проекту надає можливість  сформувати найбільш важливі вміння та навички.

    Проектна  робота надає учням можливість спілкуватись у реальній життєвій ситуації, що вимагає  від них застосовувати та адаптувати вивчений мовний матеріал. Зацікавленість вибором теми та процесом роботи над проектом підвищує їх мотивацію та інтерес до вивчення мови.

    Проектна  робота стимулює учнів із різними  здібностями до співпраці над  метою, що є однаково важливою для  всіх учасників. Ті з них, хто має порівняно низький рівень володіння іноземною мовою, можуть застосовувати інші свої таланти та здібності.

    Вони  можуть бути не менш цінними для досягнення кінцевої мети проекту, аніж бездоганне володіння  мовними аспектами  або розуміння  складних текстів. Більшість проектів можуть включати в себе такі нелінгвістичні завдання:

• Дизайн брошури, публікації, буклети, плакати.
• Оформлення виготовлення фотознімків, малюнків, графіків, таблиць.
• Організація часу, розробка завдань.
• Використання відео – та фотокамери, касетного та відеомагнітофона, комп’ютера для набору тексту.

    Всі, хто має виконувати перераховані вище завдання, будуть активними учасниками процесу використання одержаних  знань не тільки з іноземної мови. Отже, менш підготовленим учням надається можливість здобути впевненість у своїх здібностях і, таким чином, покращити їх ставлення до вивчення мови взагалі.

    Для полегшення вивчення мову поділяють  на складові – структури, словник, вимова, мовні аспекти. Робота над проектом створює природний контекст, в якому ці окремі складові можуть бути ре інтегровані у свідомості учнів. Надзвичайно важливим є те, що в учнів виробляється впевненість у своїх здібностях використовувати іноземну мову в життєвих ситуаціях, поза уроком.

    Неправильним  є розуміння проектної роботи як методу, що просто дає можливість відшліфувати володіння мовою. У більшості проектів є етапи, на яких бездоганне володіння іноземною мовою необов’язкове для учасників. На етапах читання, написання та усної презентації проекту чіткість та виразність у володінні мовою набуває неабиякої ваги для успішної комунікації. Якщо кінцевим продуктом проекту є брошури, публікації, буклети, плакати або участь у концерті, тоді кожний учасник проектної роботи особисто зацікавлений висловлюватись грамотно та ефективно.

    Оскільки  використання методу проектної роботи у вивченні іноземної мови передбачає самостійний вибір учнями цікавої для них теми, автономну роботу над завданнями та використання неформальної методології, в багатьох випадках вона може бути приємним різновидом позакласної роботи. Цей метод багатьма учнями сприймається як антидот до «системи». Деякі вчителі, що брали участь в оцінюванні проектних робіт, вважають, що найважливішим набутком цього методу є те, що робота над ними дозволила учням відпочити від заорганізованого ритму процесу навчання.

    Найбільшим  набутком цього методу є його спрямованість  на учня, який є головним замовником, організатором, виконавцем та представником  кінцевого продукту. Саме учень отримує  найбільшу користь й задоволення  від своєї роботи.

    В процесі проектної діяльності в  учнів формуються загальні навчальні вміння та навички.

    1.Рефлексивні  вміння

• Вміння осмислити завдання, для вирішення якого не достатньо знань.
• Вміння відповідати на запитання: чого потрібно навчитися для вирішення поставленого завдання?

    2.Пошукові  вміння

• Вміння самостійно генерувати ідеї, тобто винаходити спосіб дії, залучаючи знання із різних галузей.
• Вміння самостійно знайти необхідну інформацію в інформаційному полі.
• Вміння подати запит про необхідну інформацію учителеві, консультантові, спеціалістові.
• Вміння знаходити кілька варіантів вирішення проблеми.
• Вміння висувати гіпотези.

    3.Навички  самооцінки діяльності

    4.Вміння  та навички співпрацювати

• Вміння колективного планування.
• Вміння взаємодіяти з різними партнерами.
• Вміння надавати взаємодопомогу в групі для вирішення спільних завдань.
• Навички ділового партнерського спілкування.
• Вміння знаходити та виправляти помилки в роботі інших учасників групи.

    5.Менеджерські  вміння та навички

• Вміння проектувати процес (кінцевий продукт).
• Вміння планувати час, діяльність, ресурси.
• Вміння приймати рішення та прогнозувати їх наслідки.
• Навички аналізу власної діяльності (її хід та результати на певних відрізках).

    6.Комунікаційні  вміння

• Вміння ініціювати навчальну взаємодію із дорослими – вступати в діалог, запитувати і т.ін.
• Вміння вести дискусію.
• Вміння обстоювати власну точку зору.
• Вміння знаходити компроміс.
• Навички брати інтерв’ю, проводити усне опитування.

    7.Презентаційні  вміння та навички

• Навички монологічного мовлення.
• Вміння впевнено поводитися під час виступу.
• Артистичні вміння.
• Вміння використовувати різні засоби наочності під час виступу.
• Вміння відповідати на несподівані запитання.

 

    Роль  вчителя

    Не  втручання. Можливо, найважливішою  умовою для досягнення успіху в застосуванні методу проектів у вивченні іноземної  мови є віра вчителя у його (методу) ефективність. Найголовніше, чого вчитель повинен навчитись сам, це не втручатись. Його керівна роль у процесі над проектом полягає ось у чому: вчитель повинен визначити що його учні готові до самостійної  праці, і не будуть ошукані, перевантажені, що правильно розуміють мету роботи, що серед них є справжній лідер. Адже у випадку відсутності перерахованих складових є очевидним виникнення проблеми. Учні можуть поставитись до роботи над проектом безвідповідально, і мета проекту вдосконалити їх володіння іноземною мовою та допомогти їм в соціальній адаптації не буде досягнута. Про те, як слід готувати учнів до роботи над проектом, скажемо пізніше. 

    Виправлення помилок.

    Учням важливо усвідомлювати свою конструктивну  роль у процесі роботи над проектом. Саме тому учителеві не слід виправляти зроблені учнями помилки, особливо на ранніх етапах роботи. Інакше подібне втручання вчителя змусить їх розглядати проектну діяльність як чергову вправу з іноземної мови. Щоб запобігти помилкам, можна застосовувати метод взаємоперевірки – учні обмінюються письмовими роботами та вносять взаємні корекції. В процесі виконання такої вправи вчитель виконує роль довідника або словника. Добре зарекомендував себе метод пред’явлення учнями списку найбільш поширених помилок перед початком роботи над проектом. Звичайно, проект повинен бути виконаний бездоганною мовою, з використанням різноманітних лексичних форм у їх правильному поєднанні з позиції граматики, стилістики, послідовності викладення теми, інформативності та інше. Учні, імовірно, звернуться до вчителя по допомогу з виправленням помилок адже вони самі будуть усвідомлювати, що правильне вживання мови є надзвичайно важливе для досягнення ними комунікативної мети та створення якісного кінцевого продукту. 

    Створення умов.

    Проектна  діяльність вимагає від вчителя  створити умови для розширення пізнавальних інтересів дітей, і на цій базі – надати їм можливість для самоосвіти в процесі практичного застосування знань.

    Саме  тому вчитель повинен мати високий загальний рівень культури, комплекс творчих здібностей, розвинену фантазію, яка допоможе йому бути генератором розвитку інтересів дитини, її творчого потенціалу. Авторитет вчителя тепер базується на здатності бути ініціатором цікавих починів. Попереду йде той, хто спонукає учнів до самостійної діяльності, хто надає поштовху їх винахідливості та кмітливості. Вчитель перестає бути «предметником» і стає педагогом широкого профілю.

    Як  саме вчитель повинен  створювати умови  для розвитку здібностей учнів в процесі проектної діяльності? Відповіддю на це питання буде список ролей, які грає вчитель в процесі керівництва проектом.

• Ентузіаст (мотивує, підтримує, спрямовує учнів).
• Спеціаліст (є носієм знань у декількох областях).
• Супроводжувач (організатор доступу до ресурсів, в тому числі до інших спеціалістів).
• Керівник (особливо у питаннях планування часу).
• Координатор всього групового процесу.
• Експерт (проводить чіткий аналіз результатів виконаної роботи).

 

    Як  вже говорилось раніше, робота над  проектом включає в себе детальне планування, розробку послідовності спільних дій групи, обговорення теми проекту, написання змісту вивченої теми, розподіл ролей у групі, створення кінцевого продукту і таке інше. Відобразити всю роботу проведену групою над темою проекту, в кінцевому продукті дуже проблематично. Особливо це стосується ролі кожного члена групи.

    Саме  тому одним з перших кроків в роботі над проектом є ведення проектної  папки; її ще називають портфоліо  проекту. В ній фіксується кожен  крок, кожне спільно прийняте рішення, інформація про діяльність кожного учасника робочого процесу.

    Проектна  папка – одна з обов’язкових складових проекту, що пред’являється на захисті (презентації) проекту.

    Завдання  папки на захисті – відобразити  хід роботи проектної групи.

    Крім  того, грамотно складена проектна папка дозволяє:

• Чітко організувати роботу кожного учасника проектної групи.
• Стати зручним колектором інформації та довідником протягом всієї роботи над проектом.
• Об’єктивно оцінити хід роботи над завершеним проектом.
• Скласти думку про особисті досягнення та ріст кожного учасника проекту упродовж його виконання.
• Зекономити час для пошуку інформації під час виконання близьких за темою проектів в майбутньому.

    Склад проектної папки (портфоліо  проекту):