Підготовка майбутніх педагогів до роботи з батьками дітей з особливими потребами

Система критеріїв оцінки рівня сформованості професійно-педагогічної готовності майбутніх педагогів  з дошкільної освіти до взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами, що ми її пропонуємо, виявляється  в конкретних ознаках. Її було розроблено на основі результатів теоретико-експериментальної  роботи і думки експертів, у ролі яких виступали студенти.

Кількість ознак за кожним критерієм повинна бути не менше  трьох. У разі встановлення трьох  і більше ознак, можна вести мову про повний прояв цього критерію, якщо ж буде проявлятися тільки  один показник чи взагалі не виявлено жодного, то можна стверджувати, що цей критерій не було зафіксовано.

Кожен з критеріїв повинен  бути представлений кількома показниками, інакше досліджуване явище не може бути описане об’єктивно. Критерії конкретизуються в показниках. Показники - це те, що спостерігається і доступне вимірюванню кількісної та якісної  характеристики явища, що досліджувалося. Показники пов’язуються з рівнем сформування якостей, властивостей, ознак досліджуваного явища. Аналіз літератури і результати етапу  констатувального експерименту, підтвердив доцільність виділення трьох рівнів сформованості критеріїв і показників. Кожен з показників може бути сформований на низькому, середньому і достатньому рівнях і просування ж студентів від рівня до рівня характеризує ступінь їхньої готовності до роботи з батьками дітей з особливими потребами.

Було визначено критерії і показники готовності майбутніх  педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з  особливими потребами, а саме: критерій – пізнавально-орієнтований, показники: обізнанність студентів з теоретичних основ; обізнанність змістом педагогічних взаємин з батьками дітей особливими потребами. Критерій – діяльнісний, показники: вміння обирати і втілювати адекватний зміст, методи, форми ефективної взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; вміння організовувати педагогічну взаємодію з батьками дітей особливими потребами; вміння рефлексувати педагогічну взаємодію з батьками дітей особливими потребами. Критерій – ціннісно-сенсовий, показники: визнання цінності сім’ї, як педагогічної системи; визнання цінності педагогічної взаємодії  з батьками дітей  особливими потребами; визнання цінності професійної готовності до взаємодії з батьками дітей  особливими потребами; визнання цінності дослідження педагогічного потенціалу сім’ї. Критерій – потребнісно-орієнтований, показники: ставлення педагога до участі в процесі спілкування з батьками дітей з особливими потребами; здійснення педагогічного моніторингу взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; вибір педагогом власної позиції в умовах взаємодії з батьками дітей з особливими потребами.

Ці показники визначаються у вигляді балів, який отримає  кожен студент після проходження  тестового завдання і анкетування.

Визначивши критерії і  показники ми можемо визначити шкалу  оцінювання. За цією шкалою, за кожен  показник готовності майбутніх педагогів  з дошкільної освіти до взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами, студент може отримати 1, 3, 5 балів.

1 бал – показник не  проявляється (проявляється слабо)

3 бали – показник проявляється  недостатньо

5 балів – проявляється  в повному обсязі.

В залежності від якості діагностичного завдання (1, 3, 5) ми обрали загальну кількість балів (12 показників), яка і визначить готовність майбутніх  педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з  особливими потребами.

Оцінювання проводилося за 60-ти бальною шкалою оцінювання.

Високий – від 60 до 41 бали

Середній – від 40 до 21 бали

Низький – від 20 до 1 балу

При формуванні готовності майбутніх педагогів  з дошкільної освіти вважалися доцільними наступні рівні готовності:

Високий рівень (ВР) – обізнаність студентів з теоретичних основ досліджуваної проблеми; - обізнаність змістом педагогічних взаємин з батьками дітей з особливими потребами; -вміння обирати і втілювати адекватний зміст, методи, форми ефективної взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - вміння організовувати  педагогічну взаємодію з батьками дітей з особливими потребами; - вміння рефлектувати педагогічну взаємодію з батьками дітей з особливими потребами; - визнання цінності сім’ї, як педагогічної системи;

- визнання цінності педагогічної  взаємодії з батьками дітей  з особливими потребами; - визнання  цінності професійної готовності  до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - визнання цінності дослідження педагогічного потенціалу сім’ї; - ставлення педагога до участі в процесі спілкування з батьками дітей з особливими потребами; -здійснення педагогічного моніторингу взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - вибір педагогом власної позиції в умовах взаємодії з батьками дітей з особливими потребами.

Середній рівень (СР) – недостатня обізнаність студентів з теоретичних основ  проблеми та змістом педагогічних взаємин з батьками дітей з особливими потребами; -вміння обирати і втілювати адекватний зміст, методи, форми ефективної взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - невміння організовувати  педагогічну взаємодію з батьками дітей з особливими потребами; - невміння рефлектувати педагогічну взаємодію з батьками дітей з особливими потребами; - визнання цінності сім’ї, як педагогічної системи;- визнання цінності педагогічної взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - невизнання цінності професійної готовності до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - визнання цінності дослідження педагогічного потенціалу сім’ї; - ставлення педагога до участі в процесі спілкування з батьками дітей з особливими потребами; - не вміння здійсненювати педагогічний моніторинг взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; - вибір педагогом власної позиції в умовах взаємодії з батьками дітей з особливими потребами.

Низький рівень (НР) – необізнаність студентів з теоретичних основ та

 змістом педагогічних  взаємин з батьками дітей з  особливими потребами;  невміння  обирати і втілювати адекватний  зміст, методи, форми ефективної  взаємодії з батьками дітей  з особливими потребами; невміння  організовувати  педагогічну взаємодію  з батьками дітей з особливими  потребами; невміння рефлектувати  педагогічну взаємодію з батьками  дітей з особливими потребами; - визнання цінності сім’ї, як  педагогічної системи;

невизнання цінності педагогічної взаємодії з батьками дітей з  особливими потребами; невизнання цінності професійної готовності до взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами; - визнання цінності дослідження  педагогічного потенціалу сім’ї;  - не достатнє ставлення педагога до участі в процесі спілкування  з батьками дітей з особливими потребами; - не досконале здійснення педагогічного моніторингу взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами; - немає вибору педагогом  власної позиції в умовах взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами.

На І етапі експериментальної  роботи, який був пов'язаний з проведенням  констатувального експерименту визначалися  рівні готовності майбутніх педагогів  з дошкільної освіти до взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами.

Були використані такі методики:

1. Методика Т.Г. Жаровцевої Діагностика готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами (анкетування), (адаптована нами для студентів Інституту дошкільної та спеціальної освіти).
2. Діагностика рівня сформованості у студентів комунікативності як професійно значущої здібності педагога (тест В.Ф. Ряховського).
3. Діагностика індивідуальних особливостей  студентів (тест У. Томаса).
4. Опитувальний листок Форверга на контактність

ІІ етап був присвячений  проведенню формувального експерименту. Мета: підвищення рівня готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами. З цією метою ми розробили і провели спецкурс «Ми разом з батьками дітей з особливими потребами». Наш курс складався з 2 модулів, який вміщував лекційних – 12 годин, практичних занять – 6 годин та 6 годин на самостійну роботу студентів.

Спецкурс «Ми разом з батьками дітей з особливими потребами», який був розроблений на основі модульної технології і використовувався у роботі з експериментальною групою. Проведення формувального експерименту здійснювалося також за інноваційними методиками та формами навчання, так наприклад, були використані розвивально-стимулювальні вправи, вправи на розвиток професійної комунікативності, моделювання педагогічних ситуацій, що дали змогу підвищити рівень готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами. 

ІІІ етап передбачав проведення контрольного експерименту, який полягав у перевірці ефективності формувальної  методики. Для визначення ефективності формувальної методики ми використовували ті ж методики, що і на констатувальному етапі. Порівнюючи результати констатувального і контрольного експериментів можна зробити такі висновки, що розроблена методика є ефективною.

Позитивні зміни видно, якщо порівняти результати діагностик на констатувальному і формувальному етапах експерименту.

Отже, в ЕГ після розробленої  методики кількість досліджуваних  з високим рівнем готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами було (17,4%) студентів і стало (43,5%) студентів, з середнім рівнем готовності було (52,2%) студентів і стало (56,5%) студентів ,а кількість досліджуваних з низьким рівнем готовності було (30,4%) студентів, а під час контрольного експерименту кількість студентів на низькому рівні не спостерігалося

В той же час, в КГ на високому рівні кількість студентів під час констатувального і контрольного етапів експерименту не змінилася студентів під час констатувального і контрольного етапів експерименту не змінилася – 6 студентів (26,1%), з середнім рівнем готовності було (52.2%) студентів, а стало (60,9%) студентів, а кількість студентів з низьким рівнем готовності було (21,7%) студентів, а стало (13%) студентів.

2.2. Зміст та аналіз результатів констатувального експерименту з виявлення рівня готовності майбутніх педагогів  до взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами

Перший етап був пов'язаний  з проведенням констатувального експерименту, що полягав у визначенні рівнів готовності майбутніх педагогів  з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами. Нами були визначені наступні критерії та показники готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами.

Таблиця 2

Критерії та показники готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами

З метою визначення рівня  готовності майбутніх педагогів  з дошкільної освіти до взаємодії  з батьками дітей з особливими потребами ми використали наступні методики:

1. Методика Т. Жаровцевої Діагностика готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами (анкетування), (адаптована нами для студентів інституту дошкільної та спеціальної освіти).
2. Діагностика рівня сформованості у студентів комунікативності як професійно значущої здібності педагога (тест В. Ряховського).
3. Діагностика індивідуальних особливостей  студентів (тест У. Томаса).
4. Опитувальний листок Форверга на контактність

Ми провели спостереження за навчально-виховним процесом, студентів ІV курсу (1 і 2 групи спеціальність «Дошкільне виховання Дефектологія. Логопедія») під час навчання. Зверталася увага на поведінку студентів під час занять, на активність студентів, логічність, емоційну реакцію та творчий підхід під час відповідей.

Першою була  методика Т. Г. Жаровцевої діагностика готовності майбутніх педагогів з дошкільної освіти до взаємодії з батьками дітей з особливими потребами, (адаптована нами для студентів інституту дошкільної та спеціальної освіти), яка вміщувала:

1. Анкетування, основним завданням якого було з’ясувати у студентів уявлення про роботу з батьками дітей особливими потребами. Анкета передбачала 7 запитань та різні варіанти відповідей.
2. Опитування для виявлення самооцінки студентами рівня сформованості вмінь педагогічної взаємодії з батьками дітей з особливими потребами, в якому 12 запитань та варіанти відповідей: «завжди», «незавжди», «рідко», «ніколи».
3. Анкета на виявлення уміння для успішної професіональної діяльності педагога ДНЗ, яка передбачала 30 запитань та шкалу оцінювання: 2 бали – якість (уміння) значуще, 1 бал <span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: 1