Особливості роботи соціального педагога з молодіжними організаціями і неформальними об'єднаннями

 

Дослідження

З'ясувавши основну структуру  та форми роботи соціального педагога з неформальними молодіжними  об'єднаннями розглянемо діагностичні особливості цієї діяльності.

Наше дослідження проводилося  в місті Вільнянськ Запорізької області з представниками неформальних організацій міста, загальна кількість респондентів, які приймали участь у дослідженні складає 26 осіб, з даною групою людей було проведено такі методики як: "Тестова методика Кеттелла-16, факторний опитувальник (№ 105)", "Тест Е. Туніка на визначення креативного потенціалу", методика А. Фідлера для діагностики емоційного клімату в колективі, методика сферограм “Кому віддам”. Результати проведеного дослідження наведені далі.

Діагностика означень групи

 Для діагностики означень використовували такі фактори:

- фактор А-ступінь комунікабельності  людини у групі;

- фактор С-активність, емоційна  стійкість;

- фактор F-імпульсивність,оптимізм;

- фактор G-ступінь моральності;

- фактор I-емпатія, людяність;

- фактор М- ступінь творчого потенціалу;

- фактор О-тривожність,  неврівноваженість;

      Обробляючи результати,особливу увагу ми звертали на найбільш низькі і високі показники факторів, тобто на ті, які перебувають у межах від 1 до 3, або від 8 до 10. Збільшення показників високих і середніх ми очікували від: фактора А, фактора G, фактора I, фактора М_; за факторами С, F, О прогнозували зменшення цих значень.

Результати експерименту відображено на діаграмі 1.

Згідно з даними, ступінь  комунікабельності є досить низький. Показники емоційної нестабільності та імпульсивності значно вищі. Дещо вищі показники емпатії, і значно вищий творчий потенціал. Досить низькими є показники тривожності, невпевненості.

Визначення креативного потенціалу

Наступним кроком експерименту було визначення креативного потенціалу за допомогою тесту Е. Туніка, розробленого на основі методик Джонсона та Гілфорда. Результати представлено у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати виміру рівня креативності

№ п/п	Критерії креативн. Рівень креативності	Оригінальність, нестандартність	Кількісне виконання завдань
		К-сть респонд.	К-сть респонд.
1	Дуже високий	2	3
2	Високий	5	4
3	Середній	16	15
4	Низький	2	3
5	Дуже низький	1	1
6	Загальна кількість	26	26

 

Отримані результати дозволяють констатувати, що рівень креативності середній. Показники оригінальності та впевненості теж середні. Здійснюючи експеримент, ми мали на меті дізнатися  рівень творчих здібностей шляхом креативної діяльності (література, поетична, образотворча), унаслідок якої сформувати впевненість  та саморегуляції, покращити емоційний  клімат у колективі та міжособистісні стосунки в яких респонденти були б більш толерантнішими до близьких та друзів, співчували і співпереживали їм, могли б вільніше проявляти свої почуття до них, не боячись зради чи нерозуміння. Для цього нам потрібно було зробити ще 2 виміри, а саме: діагностику емоційного клімату в колективі та діагностику міжособистісних стосунків.

Дослідження психологічного клімату в колективі

Для дослідження психологічного клімату в класному колективі використана методика Рогова Е.І. «Оцінка соціально-психологічного клімату в колективі».

 Мета: визначити рівень розвитку і спільної оцінки психологічного клімату в колективі, виявити чинники його формування.

Предмет: рівень розвитку і психологічний клімат колективу.

Об’єкт: думки учнів щодо даного питання.

Гіпотеза: вважаю, що оцінка психологічного клімату в колективі буде сприятливою, але не відмінною.

Завдання:

1. Оцінити психологічний клімат в колективі.
2. Виявити якість сформованих стосунків в колективі.

Результат дослідження: здобуття відомостей про стан внутрішньо групових відносин.

Обладнання: Картки з анкетами, матриця відповідей.

Пропонуючи відповісти на питання анкети, ми звернули увагу  на необхідність самостійного, ретельного продумування і вибору відповіді.

Питання анкети направлені на виявлення особливостей віддзеркалення членами колективу міжособових  стосунків, що склалися, в колективу в цілому з врахуванням емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів (див. додаток 1)

 

Матриця даних.

№

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

%

1.1

0

1.2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

73

1.3

*

*

*

*

*

*

*

26

2.1

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

53.8

2.2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

46.1

3.1

*

*

*

*

*

*

*

*

34.6

3.2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

65.4

4.1

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

65.4

4.2

*

*

*

*

*

*

*

*

34.6

5.1

*

*

*

*

*

19.2

5.2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

80.8

6.1

0

6.2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

46.1

6.3

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

53.9

6.4

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

46.1

7

8

8

2

9

9

8

9

8

9

9

9

9

1

7

8

3

9

9

8

9

9

8

9

8

8

9

с/о 7.8

 

Аналіз анкетних даних.

На питання чи «Подобається вам ваша група?» 0% членів групи дали відповіді, 73% відповіли: «Мабуть, подобається», 26% відповіли «Ні»; а на питання чи «Хотіли б ви перейти в іншу групу?» 46.1% відповіли -  «ні»  і 53.8 відповіли «так». Це, поза сумнівом, характеризує негативний психологічний клімат в групі і доводить те, що, без цілеспрямованого соціально-педагогічного керівництва, в групі не сформувався міцний кістяк – основа колективу, який позитивно впливав би на подальшу співпрацю групи.

Незадовільно і те, що дружні взаємини між собою хотіли б підтримувати і підтримують лише 34.6% учнів; 80.8% учнів не хотіли б зустрічатися з одногрупниками, які перейшли в іншу групу.

46.1%, оцінюючи своє ставлення до інших членів групи, називають їх малоприємними, а 53.9% об'єктивно помічають: «є всякі хлопці», і ніхто не назвав одногрупників «хорошими або симпатичними».

Оцінюючи своє відношення до колективу по 9-бальній системі, де «1» - дуже подобається, а «9» - дуже не подобається,  високу оцінку поставили двоє - (7.7%), найнижчу (9 балів) – 13 учасників -  (50%).

Враховуючи думку членів даної групи, можна однозначно оцінити психологічний клімат в групі як несприятливий.

Емоційний стан

Для визначення емоційного стану групи, ми використали таблицю  ознак. Перед членами групи постало  завдання: за десяти бальною шкалою оцінити притаманність певної ознаки їх групі. Де 10-повністю співпадає з  ознакою групи, а 0 – зовсім її не стосується.(див. додаток 1)

Табл. 2. Середній профіль  емоційного стану 

Ознаки	Бали	Ознаки	Бали
Дружність	2	Ворожість	3
Згода	0	Протест	4
Задоволеність	4	Незадоволеність	7
Продуктивніст	3	Непродуктивність	9
Тепло	0	Холодність	10
Співробітництво	4	Конфліктність	5
Взаємопідтримка	3	Недоброзичливість	5
Захоплення	0	Байдужість	10
Кумедність	5	Нудьга	4
Успішність	3	Неуспішність	6
Загальна кількість	24		73

 

Проведений нами зріз емоційного клімату констатує несприятливий  емоційний клімат, що свідчить про  потребу створення злагодженої  і продуктивної атмосфери, креативної діяльності, спільність мети якої проводила  б до практики емоційних стосунків  молоді.

Методика сферограм “ Кому віддам ”

Не менш інформативною  є і методика сферограм “ Кому віддам ”, яка дозволяє не тільки виявити коло інтересів, потреб респондентів, але і з'ясувати коло значущих для них людей. Саме питання дозволяє окреслити сфери співпричетності особистості: чи турбують його близькі, друзі, чи хвилює його комфортність того життя, яке перебуває за межами його життєвої персональної сфери. Респондентам було поставлено таке питання: “ Що б ти зробив, якби у тебе було занадто багато чогось?” (таблиця 3.).

Таблиця 3.

	Кількість кореспондентів
"Я"	14
"Друзі"	4
"Сім'я"	5
"Знайомі"	1
"Інші"	2
Загальна кількість	26

 

За результатами експерименту можемо стверджувати, що у відповідях домінує спрямованість особистості  на себе, непоодинокі вияви егоїзму, небажання з кимось ділитися. Крім того, помітно, що авторитет батьків  значно знижується, попри те, що з  ними діти не хочуть ділитися. Отримані за всіма тестовими методиками результати дали можливість певним чином побудувати експеримент. Становлення підлітків  у колективі ми розглядаємо крізь  призму креативності, бо саме у творчості, в захопленні прекрасним, історією, культурою, традиціями та звичаями українського народу, через пробудження в собі здібностей, не розкритих ще до цього  віку, відбувається формування основних цінностей, розуміння сенсу життя.

Експеримент дозволив констатувати, що респондентам притаманні: низький  рівень комунікабельності, підвищена  тривожність, невпевненість у собі, низький рівень сформованості творчих  здібностей, що, в свою чергу, позначається на емоційному кліматі в колективі, де панує атмосфера холодності, недоброзичливості, ворожості, невміння дійти згоди.

 

Висновки

1. На основі теоретичного  аналізу наукових досліджень  розкрито основну молодіжну проблематику, яка полягає у тому, що в  українському суспільстві триває  процес соціальної диференціації  та виокремлення політико-економічних  та культурних інтересів конкретних  соціальних верств та соціально-демографічних  груп населення. Відповідно, паралельно  з цим процесом відбувається  активне формування і трансформація  молодіжного руху України в  його організованій та неформальній  формі. Тож Україна є одним  з найпоказовіших суспільств  для дослідження згаданих процесів. Також необхідно зазначити, що  неоднозначні знання про молодь, її соціальну активність,молодіжні  рухи та ініціативи почали  формуватись в часи індустріальної  революції. Дослідження нам дозволило  встановить, що головною проблемою  є стосунки старшого покоління  з молодим, оскільки відбувся  розрив між поколіннями, і старші  опиняються перед фактом, що вони  не мають уяви про потреби,  запити та ідеали своїх дітей.

2. Соціально-педагогічна  робота проводиться як із формальними  так і з неформальними групами,  починаючи від класних чи студентських  груп і закінчуючи групами  молодіжної субкультури. Одним  із напрямів такої діяльності  може виступати відвернення конфлікту  між формальними та неформальними  організаціями, встановлення партнерства  між ними, виконання неформальною  групою тих завдань, які вирішує  формальна організація. Зазначимо,  що діяльність більшості неформальних  груп є в межах закону, лише 6-9% характерні асоціативні прояви. Значна кількість молоді, потребує  до себе певної уваги. До  основних підходів в роботі  з неформальними групами належать  наступні: ліберальний підхід, адміністративно-репресивний  підхід, підхід на основі нетерпимості, демократичний підхід.

3. Для проведення дезорганізації  та реорганізації необхідною  умовою виступає входження працівника  в довіру і контактні відносини  з членами групи. Цього можна  досягнути шляхом контакту насамперед  із членами, які займають антагоністичну  позицію. Зазначимо, що певних  універсальних рекомендацій у  цьому випадку не має і не  може бути.

4. Соціально-педагогічна  роботи з діагностики молодіжних  об'єднань різних напрямів має  на меті визначення спрямування  групи, її складу, структури, взаємовідносин, уточнення орієнтації та планів  членів групи, також необхідно  визначити кількісні показники  (віковий і кількісний склад  групи, соціальний та статевий  склад, тривалість існування , частоту та тривалість зустрічей  членів, місця зустрічей, кримінальне  минуле членів, рівень групового  розвитку, відповідальність за групову  діяльність), та якісні показники  (підготовленість до спільної  діяльності, яка виражається в  ефективності та результативності, характер, мета, мотиви і спрямованість  діяльності, рівень організованості,  колективність, конфліктність, внутрішня  структура, типи спілкування і  відносин, запити та способи їхнього  задоволення, норми і цінності).