Особливості психологічної готовності дитини до шкільного навчання

                                  вырезано

1.3 Критерії   готовності  дитини до навчання у школі.

              За якими критеріями можна оцінювати готовність дитини до школи? Особливо це стосується нової навчальної програми 12-літньої освіти, адже 5-6 літня дитина - це не 7-8 літня дитина.

              При обстеженні вашої дитини психолог вивчає, по-перше, рівень мотиваційної готовності, тобто потреби в розумовій активності, бажання чи небажання вчитись, чи проявляє вона інтерес до шкільного змісту занять.

              По-друге, знання про навколишній світ, вміння зосереджувати (концентрувати) і розподіляти увагу, здатність розуміти суттєві зв’язки між явищами, логічне запам’ятовування, навички звукового аналізу слів, підготовки руки до письма.

По-третє, дитина повинна чітко усвідомлювати свою внутрішню позицію, статеву належність, мати навички самообслуговування, вміти підкоряти себе обставинам, поступатися, якщо це необхідно, своїми бажаннями.

                                  вырезано

              Усі ці три лінії однаково важливі, і ні одну з них не можна випустити з уваги, щоб навчання дитини не закульгало із самого початку.

              Можна виділяти окремі сторони готовності до школи: фізичну, інтелектуальн, вольов, особистісн і соціально-психологічну.

              Що розуміється під фізичною готовністю? Загальний фізичний розвиток: нормальна вага, зріст, обсяг грудей, м'язовий тонус, пропорції, шкірний покрив та інші показники, що відповідають нормам фізичного розвитку хлопчиків і дівчаток 6-7-літнього віку в країні. Стан зору, слуху, моторики (особливо дрібних рухів кистей рук і пальців). Стан нервової системи дитини: ступінь її збудливості й урівноваженості, сили і рухливості. Загальний стан здоров'я.

              У зміст інтелектуальної готовності включають не тільки словниковий запас, кругозір, спеціальні уміння, але і рівень розвитку пізнавальних процесів; їхня орієнтованість на зону найближчого розвитку, вищі форми наочно-образного мислення; уміння виділяти навчальну задачу, перетворювати неї в самостійну мету діяльності.

              Під особистісною і соціально-психологічною готовністю розуміють сформованості нової соціальної позиції ("внутрішня позиція школяра"); формування групи моральних якостей, необхідних для навчання; формування довільності поведінки, якостей спілкування з однолітками і дорослими.

                                  вырезано

              У четвертому критерії фігурує володіння прийомами розумової діяльності, що припускає визначений рівень розвитку пізнавальних процесів дитини. Це диференціація сприйняття, що дозволяє спостерігати предмети і явища, виділяти в них ті або інші властивості і сторони, володіння логічними операціями, способами осмисленого запам'ятовування матеріалу.

              П'ятий критерій - прояв самостійності - можна розглядати як прагнення шукати способи рішення і пояснення всього нового і дивного, спонукання застосовувати різні шляхи, давати різні варіанти рішень, обходитися в практичній діяльності без сторонньої допомоги.

              Шостий критерій припускає сформованість у дітей бажання і звички трудитися для себе й інших, усвідомлення відповідальності і важливості виконуваного доручення.

              У зміст сьомого критерію входить уміння працювати в колективі, рахуватися з інтересами і бажаннями товаришів, володіти навичками спілкування з однолітками і дорослими.

                                  вырезано

1.4 Психодіагностичні  методики для визначення ступеня готовності  дитини до навчання у школі.

              Розвиток мислення дітей-шестирічок відбувається в процесі формуванняя розумових дій. Основою для цього є реальні дії з матеріальними предметами. Шляхом інтериоризації зовнішніх дій у них утворюються наочно-образні і логічно-понятійні види мислення, які стають могутнім інструментом пізнання світу і забезпечують можливість створення узагальнених уявлень про речі і явища.

              Шестирічки легко засвоюють знання про деякі загальні властивості і стани тіл, про залежність будови тіла тварин від умов їх існування, про співвідношення окремих частин і цілого, про одиницю і множину тощо, і застосовують набуті знання в своєму мисленні.

                                  вырезано

              Провідна роль належить мотиваційному і соціальному компонентам. Соціальна зрілість, а не технічні вміння (читати, лічба) визначають готовність дитини до школи. Л.А. Венгер зазначає, що психологічна готовність до школи полягає не в тому, що у дитини виявляються сформованими “шкільні” якості, а в тому, що вона оволодіває передумовами до наступного їх формування.

Експериментальна робота

Завдання 1.

              Мета: Виявити у дітей знання і практичні вміння, які їм прийдеться застосовувати на уроках.

    а) Дитині пропонують намалювати людину.

              Інструкція. Візьми листок паперу і намалюй людину: можна хлопчика чи дівчинку, дядю чи тьотю, кого ти хочеш (як конкретно малювати людину ніяких вказівок давати не треба).

    б) Дитині показують аркуш паперу, на якому написано декілька коротких слів і пропонують написати їх точно так, як на папері. Наприклад: «ВІН ЇВ СУП».
                    вырезано

              У вітчизняній психології також відзначається розмаїтість підходів до методик визначення психологічної готовності до школи. Різні дослідники висувають на перший план неоднакові аспекти розвитку як  основні критерії готовності до шкільного навчання. Так, наприклад, Д.Б. Ельконін вважав найважливіше  діагностування рівня сформованості передумов до навчальної діяльності (уміння працювати за зразком, уміння виконувати вказівки дорослого, орієнтуватися на систему визначених правил при виконанні діяльності й ін.). Інший відомий психолог Л.І Божович основну увагу приділяла особистісному розвиткові дошкільника, сформованості його мотиваційно-потребнісної сфери (докладний аналіз різних підходів до розуміння і діагностики психологічної готовності до школи представлений у книзі Н.І. Гуткіної. Психологічна готовність до школи. М. , 1993).

              Розглянемо коротко програму діагностики психологічної готовності до школи, запропоновану й апробовану Н.І. Гуткіною (вона представлена в названій вище книзі цього автора).

              Діагностична програма включає ряд методик: 1 - Методика по визначенню домінування пізнавального або ігрового мотивів в афективно-потребнісній сфері дитини (у назві позначена мета методики); 2 - Методика виявлення сформованості "внутрішньої позиції школяра" (спеціально побудована бесіда з дошкільником); 3 - Методика "будиночок", що включає завдання по змальовуванню зразка і що дозволяє діагностувати особливості довільної уваги, сенсомоторики, уміння працювати за зразком; 4 - Методика "так й ні", що застосовується для діагностики уміння дитини діяти за правилом і являє собою модифікацію відомої гри "так" і "ні" не говоріть, чорного з білим не носіть"; 5 - Методика "чобітки", спрямована на діагностику уміння користуватися правилом для рішення задачі й особливостей розвитку процесу узагальнення; 6 - Методика "послідовність подій", призначена для вивчення особливостей розвитку логічного мислення, мови і здатності до узагальнення; 7 - Методика "звукові прятки", призначена для перевірки фонематичного слуху.

                                  вырезано

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

2.1 Зміст і організація дослідження.

              Вибірка дослідження складала дві групи дітей 5-6 років, які повинні восени піти до школи. Першу групу складали 25 осіб, які постійно відвідували дитячій садок, з них 15 дівчаток та 10 хлопчиків. Другу групу складали 25 осіб, які не відвідували дитячого садка і виховувалися вдома, 15 дівчаток та 10 хлопчиків.

Методика 1. Оцінка психосоцільної зрілості по тестовій бесіді

              У процесі бесіди психолог одержує відомості про загальні представлення дитини, про його здатності орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, про положення в родині. Бесіда необхідна для встановлення контакту з дитиною, створення атмосфери довіри в процесі обстеження. Психолог, незалежно від успіхів дитини, подає їй позитивні, схвальні оцінки, підбадьорює її.

              Психологові краще заздалегідь знати склад родини, наявність або відсутність кого-небудь з батьків.

              По закінченню бесіди аналізується вся інформація, отримана при відповідях на питання, особлива увага звертається на контрольні питання.

                    вырезано

              Навпаки, у випадку несформованості цього утворення діти, граючи "у школу", вибирають роль учителя, а замість конкретної навчальної діяльності - гру "у зміни", розігрування приходу в школу і уходу з неї і т.д.

              Таким чином, "внутрішню позицію школяра" можна виявити в грі, але цей шлях займає занадто багато часу. Разом з тим у тім же дослідженні було показано, що деякі експерименти можуть бути замінені спеціальною експериментальною бесідою, що дає аналогічний експериментові результат. Зокрема , це відноситься до експериментальної гри, що дозволяє визначити "внутрішню позицію школяра".

              У зв'язку з вищесказаним бесіда, спрямована на визначення "внутрішньої позиції школяра", включає питання, що непрямим чином допомагають визначити наявність пізнавальної і навчальної мотивацій у дитини, а також культурний рівень середовища, у якій вона росте. Останнє має істотне значення для розвитку пізнавальної потреби, а також особистісних особливостей, що сприяють або, навпаки, що перешкоджають успішному навчанню в школі [21].

Методика 3. Імітація написаного тексту.

(Варіант завдання з тесту "Шкільної зрілості" А. Керна і И. Ирасека)

              Виконання завдань цієї методики жадає від дитини виявити вольове зусилля при виконанні не дуже цікавої роботи, виконувати завдання у формі наслідування зразкові. Здатності дитини до такого роду діям важливі для оволодіння навчальною діяльністю. Важливо також у процесі виконання такого роду завдань виявлення особливостей тонкої моторики кисті руки, рухової координації. Завдяки цьому можна не тільки прогнозувати успішність оволодіння навичками письма і малюнка, але і зробити висновок (орієнтований) про розвиток у дитини здатності до саморегуляції і керування своєю поведінкою у цілому. Відомо, що рівень розвитку тонкої моторики,                    вырезано

Таблиця 2.2

Розподіл кількості осіб за методикою 2

              В графічному варіанті у вигляді діаграми:

                    вырезано

              Як ми бачимо по кількості осіб в дітей, що відвідували дитсадок домінує мотив пізнавальний (23 особи проти 2 осіб з домінуванням ігрового мотиву), а вдітей, що не відвідували дитсадка - домінує мотив ігровий (17 осіб проти 8 осіб з домінуванням пізнавального мотиву).

За методикою 3. Імітація написаного тексту. (Варіант завдання з тесту "Шкільної зрілості" А. Керна і І. Йирасека) з урахуванням пропорційності системи нарахування рангів по всіх тестах отримано наступні середні бали.

Таблиця 2.3

Розподіл середніх балів за методикою 3

              В графічному варіанті у вигляді діаграми:

                    вырезано

              Отже, спираючись на розподіл середніх балів, спостерігаємо наступну тенденцію. Досліджувані з групи що відвідували дитсадок вважаються зрілими для шкільного навчання, а група дітей, що не відвідували мають потребу в додаткових заняттях, особливо пильній увазі в початковий період навчання. У них, швидше за все, виникають проблеми з розумінням завдань учителя, освоєнням малюнка і письма.             

              Підводячи загальний підсумок за методиками програми слід зазначити, що в ході обробки статистичних даних за всіма методиками спостерігалася тенденція готовності дітей, які відвідували дитсадок, готовності до школи на високому або середньому рівні, а діти, які не відвідували дитсадок, майже не справлялися з завданнями і потребують додаткової підготовки.