Особливості проблемного навчання

   Вінницький  державний педагогічний університет

   ім. М. Коцюбинського

   Інститут  педагогіки і психології

   Кафедра педагогіки та методики початкового  навчання 
 
 
 
 
 
 
 

   Верховод  Алла Вікторівна

   ІІІ курс, група 3 – В 
 
 
 
 

   

   

 
 
 
 
 
 
 

      
 

                                                                                  Науковий керівник:

                                                      канд. пед. наук, доц. Кривошея Т.М. 
 
 

                                      

                                                 Вінниця 2009 

                                    План

    ВСТУП

     1. Проблемне навчання - один із  ефективних методів пошукової  пізнавальної діяльності молодших  школярів 

      2. Класифікація методів проблемного навчання

     3. Сутність проблемної ситуації.

    ВИСНОВКИ

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

    ДОДАТКИ  

                                   

                                                                
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                     

                                                
 
 
 
 

                                                    

    Актуальність  дослідження. Сьогодні в школах дають  шаблонні знання, які не розвивають самостійність учнів, їхню творчу активність, мислення. Більшість вчителів "сухо" викладають навчальний матеріал. В наш час вже саме життя вимагає розробки і впровадження диференційованого підходу до освіти, активних прийомів, форм і методів навчання. В Законі України «Про освіту» (стаття 35) наголошується на тому, що загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів [38, 3].

    Наше  завдання не тільки дати дітям суму знань, але навчити спілкуватися, вирішувати проблеми, знаходити вихід  із нестандартної ситуації – іншими словами, - навчити найвищому із мистецтв – мистецтву жити.

    Проблемне навчання – найбільш продуктивний спосіб вивчення нової інформації, оскільки він не тільки призводить до  найбільшої активізації розумової  діяльності, але і дозволяє виховувати творче ставлення до праці, самостійність учнів. Важливе значення надається проблемному навчанню, основна мета якого, полягає у збагаченні активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей. Проблемне навчання являється основним засобом активізації розумової діяльності учнів, розвитку в них тяги до знань і бажання вчитися. Одночасно воно є умовою творчих здібностей школярів.

    Організація проблемного навчання сприяє більш  активному і продуктивному засвоєнню  учнями найважливіших знань про предмети, взаємозв'язки і закономірності.

      Активність учня, зокрема, учня початкових класів - це одна із центральних проблем педагогіки. Вона була стержнем багатьох педагогічних теорій минулого (Я. А. Коменського, Й. Г. Песталоцці, Ф. Дістерверга, К.Д.Ушинського) і сучасності (М. А. Данилов, І. Я. Лернер, А. М. Матюшкін, М. Н. Скаткін, М. І. Махмутов, І. А. Ільницька, А. В. Фурман ) І це не випадково, оскільки сам процес людського пізнання носить активний, творчий характер, а здібності людські, в тому числі і пізнавальні, розвиваються лише в активній самостійній діяльності.

    Однак сьогодні проблемне навчання є швидше теоретичною моделлю розвиваючого навчання, ніж реалізується на практиці як цілісний процес. Основні положення  проблемного навчання недостатньо методично розроблені. Тому проблемність у сучасній масовій школі використовується епізодично і, як правило, не завжди ефективно. Основна причина відсутності широкого використання проблемного навчання полягає в тому, що теоретичні розробки питань, які стосуються проблемності, не доведені до рівня конкретної педагогічної технології. Отже, питання проблемного навчання в початковій школі досить актуальне на сьогоднішній день. Усвідомлення цієї проблеми і потреба опанувати теоретичними основами проблемного навчання та достатня розробленість цього питання в практичному аспекті зумовило вибір теми курсового дослідження «Особливості проблемного навчання».

    Об'єкт дослідження - навчальний процес в початковій школі.

    Предмет дослідження - особливості проблемного навчання в педагогічному процесі школи І-го ступеня.

    Мета  дослідження полягає в тому, щоб  виявити вплив проблемного навчання на підвищення якості знань дітей молодшого шкільного віку.

    Гіпотеза  дослідження грунтується на припущенні, що проблемне навчання матиме ефективний вплив на пізнавальну діяльність учнів при умові, якщо вчитель знає особливості методики проблемного навчання, володіє вміннями його застосування в навчальному процесі і безпосередньо, буде використовувати його в навчальній діяльності, оскільки проблемні методи заохочують дітей до навчання.

    Методи  дослідження:

    - вивчення літератури з даного питання забезпечило нам з'ясувати основні чинники доцільного використання проблемних ситуацій в навчанні, прийоми постановки і усунення навчальних проблем, способи прийняття та розв'язування проблемних задач учнями;

    - вивчення шкільної документації надало можливість розкрити закономірності функціонування навчальної проблемної ситуації, розглянути типові недоліки в організації і здійсненні проблемного навчання в школі І-го ступеня;

    - вивчення передового досвіду вчителів дозволило нам проаналізувати досвід застосування проблемних ситуацій на практиці, а також розробити рекомендації для удосконалення практики розв'язання даного завдання у відповідності з досягненнями сучасної педагогіки.

    - анкетування показало нам міру  застосування проблемних методів  навчання вчителями. 

    Завдання:

    1. Опрацювати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.

    2. Виявити стан використання проблемного навчання у сучасній початковій школі.

    3. Сформулювати методичні рекомендації щодо застосування проблемнох методів навчання на практиці.

    Базою дослідження було обрано Ковалівську  ЗСОШ І-ІІІ ст. (Немирівський район, Вінницька область) і Вінницький державний педагогічний університет. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Проблемне навчання - один із ефективних  методів пошукової  пізнавальної діяльності  молодших   школярів.

    Проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально значимих рис особистості. Проблемне навчання засноване на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Воно формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів

    Основне дидактичне призначення проблемного  навчання — в педагогічному керуванні активною пошуковою діяльністю учнів. Проблемне навчання виражається в системі проблемних ситуацій, задач, завдань, які необхідно вирішити учням.

    Проблемне навчання передбачає послідовне і цілеспрямоване висунення перед учнями пізнавальних завдань, які вони вирішують під керівництвом учителя і при цьому активно засвоюють нові знання. Наявність теоретичних і експериментальних завдань само по собі ще не робить навчання проблемним.

    Центр тяжіння в проблемному навчанні переноситься на активність самого учня, вчитель опирається на розвиток його мислительних процесів, а не тільки на пам'ять і заучування матеріалу. Діяльність вчителя зараз не зводиться до передачі знань в готовому вигляді, а полягає в організації активного пізнання учнів, в керуванні їх пізнавальною діяльністю, а навчання в цілому як організація пізнання учнів.

    Ільницька І. А., обгрунтовуючи особливості  проблемного навчання, особливу увагу  в своїх дослідженнях зосереджувала  на розробці шляхів створення різних видів проблемних ситуацій. Важливо  було для їх дослідження визначити методику підготовки та проведення уроків з використанням системи проблемних ситуацій, а також вивчити їх вплив на пізнавальну діяльність школярів. Фурман А. В., розглядаючи питання проблемного навчання, висвітлює психолого-педагогічні умови організації і ефективного використання проблемності в навчанні і особливу увагу приділяв методиці застосування проблемних ситуацій з урахуванням диференційованого підходу до учнів різних вікових категорій.

    Проте всі твердження науковців єдині  в тому, що ядром проблемного навчання є проблемні ситуації. А все це дає змогу так визначити проблемне навчання: це така організація процесу навчання, основу якої складають проблемні ситуації, визначення проблем і їх вирішення учнями.

    Проблема  – складне теоретичне або практичне питання, що вимагає вивчення і вирішення.

    Завдання  стає пізнавальною проблемою, якщо воно відповідає таким вимогам: вимагає  роздумів над проблемою; викликає пізнавальний інтерес в учнів; опирається на попередній досвід і знання.

    Види  дидактичних проблем: а) за галуззю і місцем виникнення: предметні, міжпредметні, урочні й позаурочні; б) за роллю в пізнавальному процесі: основні й допоміжні; в) за способом організації їх розв’язку: фронтальні, групові та індивідуальні.

    Проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально значущих рис особистості. Проблемне навчання засноване на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Воно формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів. Видатний педагог В. О. Сухомлинський у своїй праці “Сто порад учителеві” писав: “Почуття володаря знань пробуджується в учня найсильніше, тоді, коли він безпосередньо щось досліджує, відкриває, коли учень схоплює конкретні факти, явища” [27,481].

    Проблемне навчання – це інтегроване поняття, що поєднує принципи розвивального навчання, принципи й методи диференційованого підходу, інноваційність.

    Виходячи  з задач початкової школи виділяють  основні функції проблемного  навчання, їх поділяють на загальні і спеціальні.

    Загальні  функції проблемного навчання:

• засвоєння учнями системи знань і способів розумової і практичної діяльності;
• розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів;
• формування діалектико-матеріалістичного мислення школярів як основи їхнього світогляду.

    Спеціальні  функції:

• виховання навичок творчого засвоєння знань (застосування логічних прийомів або окремих способів творчої діяльності);
• виховання навичок творчого застосування знань (застосування засвоєних знань у новій ситуації) і, уміння вирішувати навчальні проблеми;
• формування і нагромадження   досвіду  творчої  діяльності   (оволодіння   методами наукового дослідження, вирішення практичних проблем і художнього відображення дійсності).