Особливості формування пізнавального інтересу учнів

Найважливішим мотиваційним стимулом вивчення іноземної  мови є, звичайно ж, прагнення до розширення свого загального кругозору, причому  провідну роль відіграє бажання познайомитися  з життям країни досліджуваної мови, з її географією, історією, побутом. Важливим є і той фактор, що інтернаціоналізація  всіх аспектів життя суспільства, зміна  політики держави дає можливість наочно познайомитися з країною, мова якої вивчається, відвідати її чи як турист, чи пройшовши там стажування, навчальний курс, беручи участь в численних  міжнародних освітніх програмах.

Оволодіння  іноземною мовою як засобом спілкування  повинне дати школярам безпосередній  доступ до культури інших народів, забезпечити  в процесі навчання діалог культур, сприяти вихованню, всебічному розвитку школярів, підвищувати якість підготовки їхньої діяльності в різних сферах життя – у побутовій, соціально-культурній і т.д. Володіння іноземною мовою  відкриває більш широкі можливості для науково-технічного прогресу, тобто  тут мова йде про підвищення результативності навчання іноземній мові.

Пізнавальна активність виявляється в спрямованості  і стійкості пізнавальних інтересів, прагненні до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності, у мобілізації вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети. Тут в комплексі проявляються емоційні, інтелектуальні та морально - вольові процеси. Ця якість діяльності особистості формується головним чином  у процесі пізнання, яке за своєю  природою пов'язане з цілеспрямованою  активністю суб'єкта в активний стан є результатом його взаємодії  з зовнішнім середовищем. Пізнавальна  активність має індивідуальний характер. Одночасно з цим слід зауважити, що активність, будучи умовою пізнання, не є вродженою рисою особистості - вона сама формується у процесі діяльності. Що стосується активності навчання, то вона формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується прагненням до пізнання, розумовим напруженням і проявом морально - вольових якостей учня, і в той же час сама активність впливає на якість діяльності. Проведений аналіз трактувань поняття "пізнавальна активність " показує, що в них неповно враховуються важливі сторони сутності даного поняття у зв'язку з тим, що здійснювався його односторонній аналіз: пізнавальна активність розглядалася або як діяльність, або як якість особистості у відриві від діяльності.

Коли  ми вводимо у навчально-виховний процес ігрові елементи, то цим самим  ми стимулюємо пізнавальні можливості учнів. Адже гра як ніщо інше дуже захоплює дітей.

Успіх гри у навчальному процесі  забезпечується, по-перше, умінням учителя  визначити ступінь її необхідності на даному етапі навчання, а, по-друге, переконаністю у досягненні учнями її позитивних результатів.

Важливість  навчальних ігор визначається тими позитивними  деталями, що не можуть дати інші види діяльності. Насамперед, вони допомагають  індивідуалізувати навчання, що забезпечує один із важливих принципів дидактики. В ігровій діяльності визначаються і виявляються інтереси учнів, ступінь  сформованості навчальних умінь  і навичок. А.С. Макаренко говорив:    "Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте". Тому ті навички й уміння, що одержує учень у процесі гри, будуть доцільними і необхідними й у подальшому житті.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ТИПОЛОГІЇ І СТРУКТУРИ  УРОКУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ  УЧНІВ

Важливо створювати диференціальні і індивідуалізовані програми навчання. Різноманітне сполучення усіх форм роботи: індивідуальної, самостійної, парної, групової являє собою важливий засіб підвищення якості навчання і виховання школярів, дозволяє краще враховувати їхні індивідуальні відмінності, сферу інтересів. Необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів і забезпечити учню можливість досягти планований результат. Навчання робить вкрай активним більш широке впровадження елементів самонавчання і взаємопов’язаного навчання.

Надзвичайно перспективними є ідеї створення  навчальних програм з використанням  комп'ютерів і відеозаписів, і впровадження їх у практику школи. Інтенсифікація навчання як одна з важливих сучасних тенденцій, диктує необхідність модифікувати урок – перетворювати його в урок-екскурсію, в урок-конференцію, урок-телеміст. Особливе значення має вихід в інші практичні види діяльності:

- на  внутрішньому шкільному рівні  – при зустрічах типу КВК;

- на  міжшкільному рівні – організація  олімпіад, фестивалів;

 - на позашкільному рівні – у процесі включення школярів у реальну трудову діяльність.

ВИСНОВКИ

Отже, пізнавальний інтерес, зазнаючи індивідуальних змін і розвиваючись, сам впливає на розвиток навчальної діяльності дитини. Таким чином, спостерігається певна залежність рівня сформованості пізнавальних інтересів учнів від усієї системи чинників, від яких залежить ефективність навчання.

Формування  пізнавального інтересу в учнів  є чи не найпершим завданням для  педагога, адже саме навчальний інтерес  визначає рівень сприймання предмета та формування певних навичок та вмінь.

Навчальні програми мають створюватися за таким  планом, щоб в структурі уроку  було сполучення різних форм роботи, що також сприятиме формуванню пізнавального  інтересу та впливатиме на засвоєння  знань. Важливе значення слід приділяти  самостійній роботі учня, виявлення  ним творчої активності. Вчитель  повинен не тільки створювати умови для засвоєння учнями певної системи знань, але й навчати прийомів їх застосування і пошуку. 
 
 
 
 

. 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Розвиток інтересу учнів до вивчення іноземних мов // http://www.info-works.com.ua. – 2011. – 22 груд.
2. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках початкових класів // http://ua.textreferat.com. – 2011. – 22 груд.
3. Розвиток пізнавальної самостійності, інтересу до знань і важливі проблеми педагогічної теорії та практики // http://revolution.allbest.ru. – 2011. – 21 груд.
4. Формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри // http://ukrref.com.ua. – 2011. – 21 груд.
5. Формування пізнавальних інтересів учнів // http://www.ukrreferat.com. – 2011. – 21 груд.
6. Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів // http://revolution.allbest.ru. – 2011. – 22 груд.