Навчання монологiчному мовленню учнiв на заняттях з iноземноi мови на середньому етапi

• Read and translate these words and word-combinations.

                  go to school               get up                        at 8 o’clock

                  go home                    go to bed                   have dinner

                  do lessons                 every day                   have supper

                have breakfast           play in the yard          with my sister

• Point the number to the corresponding picture.

     Діти  читають та перекладають словосполучення  на картках і прикріплюють їх до віповідних малюнків, які висять на дошці. Потім, користуючись словосполученнями та ілюстраціями, складають речення до кожного малюнку.

2. Складання речень за допомогою малюнків.

• Make up sentences using these pictures.

     Потім використовується вправа на імітацію. Вчитель розповідає про свій розпорядок дня, а учні на основі розповіді вчителя  будують свої речення.

3. Вправа на імітацію.

• Now I will tell about my working day and you will speak about yours.

(I get up at 7 o’clock. I do my morning exercises and have breakfast. Then I go to college. After lessons I go home and have dinner. Then I do my lessons and after that I help my mother or read a book. I have supper at 7 o’clock and go to bed at 10 o’clock.)

4. Відповіді на запитання.

• When do you get up?

• What do you do then?  etc.

5. Вправа на доповнення.

  Після того, як учні повторили декілька  разів кожне речення, вчитель  переходить до вправи ІІ групи:

• Now let’s speak about your working day using the table.

6. Побудова монологу. (ІІІ група)

(Дітям  роздаються картки з іменами  і назвами країн, за якими  вони будують монолог. Для слабших учнів роздаються картки (див. додаток) з опорами).

7. Запитання по монологу.

  Для того, щоб перевірити, як учні сприймали на слух монолог своїх товаришів, вчитель задає запитання до монологів.

• When does Ann get up?
• What does she do after coming home?
• When does Peter have breakfast?
• When does Kat come home?
• Does Nick help his mother in the evening?   etc.

      Даний комплекс вправ є ефективним, спрямований на вироблення навичок усного мовлення, вміння послідовно та граматично правильно викладати свої думки, розвиває усне мовлення та пам’ять учнів. Тому вчитель повинен складати і використовувати свій комплекс завдань, аналогічний даному.

     2.3. Методичні рекомендації до навчання монологічному мовленню на заняттях з іноземної мови на середньому етапі

     Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) передбачає оволодіння такими типами монологу[10,73]:                       

     1) коротке повідомлення,

     2) розповідь,                                                   

     3) опис,

     4) розмірковування/переконання.

     Виходячи  с цих положень, я можу запропонувати  наступні завдання для розвитку монологічного мовлення:

1. Мовленнєві  завдання для реалізації монологу-повідомлення передбачають

здійснення  таких мовленнєвих дій:                                 

— повідомити фактичну інформацію (Хто? Що робить? Який/яка/яке/які? Навіщо?), поєднуючи речення в  логічній послідовності.    

2. Мовленнєві  завдання для реалізації монологу-розповіді передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:                                 

— розповісти про себе (свого друга, школу, місто/село тощо),

— висловити  при цьому свою думку, свою оцінку.

3. Мовленнєві  завдання для реалізації монологу-опису передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

— описувати  природу, місто/село, зовнішність тощо, використовуючи слова і словосполучення, що означають якості (добрий/злий, довгий/короткий, високий/низький і т. п.).

4. Мовленнєві  завдання для реалізації монологу-міркування/переконання передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

— переконати співрозмовника в чомусь,

— навести  докази за чи проти певної дії/фактів,

— спонукати  співрозмовника до певних дій.

     Виконуючи такі завдання, учні вчаться розвивати  думку, передавати її засобами іноземної  мови, доводити правильність своїх  тверджень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

      Для розвитку навичок мовлення треба, щоб  учні розмовляли якнайбільше і щоб їх мовлення в психологічному плані наближалось до природнього. А цього добитися якраз дуже важко, бо умови, що складаються в класі, не завжди стимулюють мовлення учнів на уроках. По-перше, учні весь час почувають обмеженість свого іншомовного словника, недостатнє володіння граматичними формами, і це затримує їх бажання говорити; по-друге, учням важко вийти за межі реальних навчальних ситуацій, в яких вони перебувають, і говорити на теми, нав’язані їм особливостями мовного матеріалу, який вони вивчають; по-третє, учнів сковує те, що форму і зміст їх висловлювань критично оцінюють учитель і товариші.

      Тому, щоб досягти ефективності навчання монологічного мовлення, потрібно створити всі необхідні для цього умови, зацікавити дітей, створити таку атмосферу, щоб діти не звертали увагу на перелічені вище недоліки.

      Коли  учні уже оволодіють первинними навичками  монологічного мовлення, перед учителем розкриваються можливості використання численних прийомів розвитку навичок монологічного мовлення.

      Під час засвоєння монологічних висловлювань основним завданням є розвиток в учнів здатності логічно і послідовно організовувати завершені повідомлення із структур, уже засвоєних у мовленні, а не відтворювати заучені тексти.

      Навчання  монологічного мовлення в шкільних умовах відбувається на тематичній основі. Теми визначають сферу, в межах якої учні оволодівають усною комунікацією, обсяг усної комунікації та її зміст.

      Внутрішньою передумовою навчання монологічного  мовлення є певний рівень розвитку гнучкості й натренованості психічних функцій особистості внаслідок попереднього досвіду монологічної діяльності рідною мовою є знання лінгвістичних особливостей монологічного мовлення, які повинен знати кожен вчитель.

      Під час розробки системи вправ з  навчання монологічного мовлення потрібно звертати увагу на рівень знань учнів, вікові та індивідуальні особливості учнів, враховувати психологічні особливості дітей та особливості їх пам’яті.

      Вправи  для навчання монологічного мовлення мають відповідати певним вимогам: бути посильними за обсягом (з урахуванням поступового нарощування труднощів: мовленнєвого матеріалу, умов виконання та характеру мовленнєвої діяльності); залучати різні види пам’яті, сприймання і мислення; бути цілеспрямованими і вмотивованими; активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; містити найтиповіші життєві приклади та ситуації спілкування.

      Важливу роль у навчанні  відіграє контроль вмінь і знань учнів. Тому під  час навчання монологічного мовлення потрібно приділити увагу контролю рівня навченості вмінь усної комунікації.

      Контрольно-навчальні  вправи різних типів і видів мають  на меті вимірювання і корекцію рівня  сформованості вмінь учнів в  монологічного мовлення. Використовуючи Контрольно-навчальні вправи у процесі навчання іншомовного монологічного мовлення, вчитель може ефективно розв’язувати завдання, поставлені перед шкільним навчанням.

      Отже, об’єкти поопераційного контролю у вигляді загальних та власних монологічних умінь, мінімізований набір кількісних і якісних показників, контрольно-навчальні вправи як основний прийом даного виду контролю – це той “контролюючий інструментарій”, який необхідний вчителю для розв’язання проблеми адекватного вимірювання та оцінки як одного із резервів підвищення якості навчання монологічного мовлення. 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Калинина  С.В. К концепции обучения монологическому  высказыванию// Иностранные языки // 1991, №1 // с. 22-26.
2. Сухолуцька М.Є. методичні рекомендації по початковому навчанню англійської мови учнів молодших класів// Київ // 1990 // с. 58.
3. Ітельсон Є.І. Методика навчання англійської мови в середній школі// Київ “Радянська школа”// 1969 // с. 93-112.
4. Богданова О.С. Логико-коммуникативные программы при обучении монологическому высказыванию// Иностранные языки // 1988, №5 // с. 35-43.
5. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах// Київ “Ленвіт”// 1999// с. 167-187.
6. Долгова Л.А. Контроль монологической устной речи// Иностранные языки // 1985, №4 // с. 33-38.
7. Борисюк І.В. Роль тексту в розвитку мовлення учнів // Мовознавство. — 1998. — №1. — С.56-59.
8. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. Львів: Світ, 1990. — 252 с.
9. Ворожейкіна О. Вчимося монологічному мовленню // Українська мова та література. — 2005. — №13. — С.3-5.
10. Донченко Т.К. Формування монологічного мовлення учнів на уроках української мови. Посібник для вчителів і студентів. — К., 1997. — 72 с.
11. Пасов Є.І. Вимоги до вправ для навчання говорінню// “Іноземні мови” // 1977, №2 // с. 24-30.
12. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Рівні володіння іншомовним мовленням// Іноземні мови // 2000, №2 // с. 69-72.
13. Пасов Є.І. Комунікативний метод навчання іншомовному говорінню// Москва “Просвещение”// 1991 // с. 6-25; 156-157.
14. Пахмутова З.І. Навчання англійської мови в школі// 1972 // с. 16.
15. Плахотник В.М., Мартынова Р.Ю. Обучение английскому языку на начальном этапе в средней школе// Киев “Радянська школа” // 1990 // с. 103.
16. Рогова Г.В., Рабінович Ф.М. Методика навчання іноземної мови в середній школі// Москва “Просвещение”// 1991 // с. 127-130.
17. Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе// Москва “Просвещение”// 1988 // с. 59.
18. Рябова Т.В. Вопросы порождения речи и обучения языку// Москва // 1967 // с. 70-95.
19. Скалкін В.Л. Системність і типологія вправ для навчання говорінню// Іноземні мови // 1979, №2 // с. 19-25.
20. Скалкін В.Л. Навчання монологічному висловлюванню// Київ “Радянська школа” // 1983 // с. 120.
21. Скляренко Н.К. Обучение речевой деятельности// Киев “Радянська школа”// 1988 // с. 37-71.