Вони мають особливе значення
в роботі з дітьми цього віку,
оскільки діти вже здатні за допомогою
рухів розвинути і передати художній
образ, в якому обов’язково відбиваються
зіставлення контрастних і схожих
структур твору, забарвленість ладу,
розмір, ритмічний малюнок, динаміка,
відтінки, темпові зміни. Педагог
повинен навчити дітей передавати
свої емоційні переживання через
рухи. Для цього необхідно сприяти
розвитку у них здібності володіти
своїм тілом. Усвідомлений рух дозволить
глибше сприйняти музику і виразніше
передати те емоційний стан, який викликає
музичний твір. Існують вправи, що розвивають
уміння танцювати, гнучкість, стійкість
або злиту рухів. Так, вправа «Передача
хусточки» розвиває ритмічну чіткість
рухів, готує до виконання плавних
рухів.
Не менш важливою залишається
проблема вибору прийомів і методів
навчання, покликаних створити на заняттях
атмосферу захопленості, щоб діти
займалися музично-ритмічними рухами
не з примусу, а тому, що це цікаво
і подобається ім. Тут можна
використовувати ігровий метод,
сприяючий органічному проникненню
дитини в художній задум, що налаштовує
його на емоційне освоєння рухів і
допомагає скоординувати рухи з
музикою. Наприклад, вправа «Поїдемо на
каток», згідно з яким діти повинні
уявити, на якому виді транспорту поїдуть
на каток, і зображувати, як вони «їдуть»,
передаючи характер руху; а потім
показати, як катаються на ковзанах.
Виразна розмовна мова, тісно
пов’язана з рухом (жестом), музичною
інтонацією, стає тим самим містком,
який зв’язує рух і музику.
У роботі над рухом доречно
розвивати дитячу творчість, використовуючи
різні прийоми, наприклад, прослуховування
музики, визначення її характеру, настрою
і форми. Можна запропонувати
дітям намітити можливі варіанти
побудови танцю або гри; виконати
вправу з уявним предметом; вгадати,
що показують хлопчик, дівчинка або
усі діти; виконати танок, зображувати
виразний рух персонажа; відобразити
взаємини персонажів в тій або
іншій грі (спектаклі), в емоційному
стані (сумує, радіє і тому подібне);
придумати самостійно гру, танець.
Гра на дитячих
музичних інструментах
До кінця року діти можуть
- Уважно слухати музику, емоційно і радісно відгукуватися на виражені в ній почуття і настрої; назвати улюблений г твір, пояснити, чому воно подобається; дізнаватися знайомі твори по вступу, другій частині, ув’язненню, яскравому фрагменту; дізнаватися мелодію Державного гімну Росії; визначати, до якого жанру належить прослуханий твір (марш, пісня, танець); чути в музиці образотворчі моменти, відповідні назві п’єси, дізнаватися їх характерні образи;
- Заспівати на власний вибір знайомі пісні з фортепіанним супроводом, правильно передаючи мелодію; знайому пісню без супроводу в двох різній тональності; тримати правильно положення корпусу і голови при співі, відносно вільно артикулюючи і правильно розподіляючи дихання; визначити високі і низькі звуки в межах квінти; відповісти, чи правильно заспівана пісня іншою дитиною;
- Виразно і ритмічно рухатися відповідно до різноманітного характеру музики; прослухавши незнайому музику по вибору педагога, виразно зображувати персонаж; виконати парний танець; вигадати танець по цьому плану; активно брати участь у виконанні творчих завдань; імпровізувати танець, використовуючи знайомі елементи народного танцю; інсценувати ігрові пісні, придумувати варіанти образних рухів в іграх і хороводах;
- Прослухати і визначити на слух, на яких інструментах грали дорослі в оркестрі; виконати сольно і в ансамблі на ударних і звуковисотних дитячих музичних інструментах нескладні пісні і мелодії; виконати одну знайому пісеньку, мелодію на інструменті з діатонічним або хроматичним звукорядом;
- Для успішного музичного розвитку дітей потрібна наявність музично-педагогічного устаткування : дитячих музичних інструментів (бубон, барабан, металофон, ложки, ксилофон, трикутник, тріскачка, брязкальце, калатало та ін.); музичних іграшок (орган, музичні дзиги, іграшкове піаніно, дитяча гітара та ін.); настільних музично-дидактичних ігор; екранних, звукових і екранно-звукових (аудіовізуальних) посібників і спеціального устаткування до них із записами класичної музики і дитячим музичним репертуаром; устаткування для художньо-театральної діяльності в дитячому саду; атрибутів і костюмів для ігор.
Список використаної
літератури
1.Вітлугіна Н. Музичне
виховання в дитячому садку.
Київ. Вища школа. –1978.
2.Гураш Л. Відчути і
збагнути: теорія і методика. Київ
// Дошкільне
виховання. – 2002.
3.Дорошенко Т. Розвиток
творчих здібностей на уроках
музики: методичні рекомендації. Київ
// Початкова школа. 2001 - №4. – с.34-37.
4.Дронова О. Чистова
Т. Під звуки музики: методичні
рекомендації. Київ /Дошкільне виховання.
– 1997- №7. - ст.6-7.
5.Луцак Н. Народні ігри
як засіб збагачення дитячої
лексики “Дрібу, дрібу,дрібушечки”:
методичні рекомендації. Київ // Дошкільне
виховання. – 1999- №4. – ст. 5-7.
6. Базова програма розвитку
дитини "Я у Світі"
7.Методичні рекомендації
до програми " Я у Світі"
8. Коментар до прогами