УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

                                          УНІВЕРСИТЕТ  імені  ПАВЛА ТИЧИНИ 

                           ІНСТИТУТ МИСТЕЦЬКОЇ  ТА СОЦІАЛЬНОЇ  ОСВІТИ

                               

                                                                     Кафедра теорії та методики  

                                                                     дошкільної освіти

                 

                 РЕКА       ВІКТОРІЯ  ОЛЕКСІЇВНА                  

 

Мовленнєва  творчість як предмет дослідження

                                  

                     КУРСОВА РОБОТА                
 
 

                                                                          Науковий керівник:

                                                                           Іщенко Людмила Валентинівна

                                                                           кандидат педагогічних  наук,                           

                                                                           доцент

                                                                                 
 
 
 

                                                   Умань – 2007

                                              

                                                     ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................................3                 

 

Розділ  I.  Психолого-педагогічні основи мовленнєвої творчості

                дошкільників 
 

1. Філософські засади розвитку творчості  ..................................................6                                                      

                                                                          

1.2.  “Художнє”  і “естетичне” у структурі творчості ......................................10                                        

 
 

 І.3. Психологічна  характеристика творчості....................................................14                                                      

                                                                                                                           

Розділ II.     Лінгвістичні засади проблеми художньої творчості ..................18                                   

2.1.  Творчість  у мові й мовленні .....................................................................18                                                                                                                                                              

2.2.   Лінгводидактичний аспект формування творчості ................................22                                      

Висновки  ..............................................................................................................27                                                                                                                                                                    

Список  використаних джерел ............................................................................30                                                                               

Додатки ................................................................................................................36 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                              

                                                              ВСТУП 

       Ідея  самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її творчого потенціалу дістала відображення і в нормативних актах нашої держави: у Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі “Про дошкільну освіту”, Базовому компоненті дошкільної освіти.

       Процес  розвитку української державності  пов’язується з найактивнішим, всеохоплюючим впровадженням рідної мови, що вимагає не тільки формування мовних умінь та навичок, а визначає стратегічне завдання виховання мовної особистості з властивими їй національно-культурними і світоглядними пріоритетами, особистості, яка свідомо і творчо опановує рідну мову з перших років життя.

       Мовленнєвотворча  діяльність як складний вид творчої діяльності посідає особливе місце серед творчих проявів дошкільників і потребує взаємодії різних психічних функцій. Проблема розвитку мовленнєвотворчої діяльності через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ дотична до педагогіки і психології, лінгвістики, психолінгвістики та літературознавства.

       Дослідники  дитячої творчості визначили  критерії оцінки творчого продукту в різних видах художньої діяльності: образотворчої (Бєлкіна Е.В., Дронова О.О., Казакова Т.Г.), музичної (Ветлугіна Н.О., Георгян Н.М., Тарасова К.В.), художньо-мовленнєвої (Богуш А.М., Ворошніна Л.В., Орланова Н.П., Чемортан С.М.); виявлено взаємозв’язок розвитку уяви і дитячої художньої діяльності (Дяченко О.М., Пороцька О.Л., Христ О.М.). Лінгводидактичний аспект означеної проблеми знайшов своє практичне втілення у низці дисертаційних досліджень останніх років (Алієва Т.І., Ворошніна Л.В., Захарченко В.Г., Ласунова С.В., Постоян Т.Г., Ушакова О.С. та ін.). У педагогічних дослідженнях доведено, що мовленнєвотворча діяльність успішно здійснюється у старшому дошкільному віці під впливом спеціального навчання.

    У межах лінгвістичного підходу вчені  визначають творчу природу мовленнєвої діяльності, розглядають зв’язне висловлювання (текст) як її продукт з власною внутрішньою структурою і категоріальними ознаками (Бадер В.І., Булаховський Л.А., Гальперін І.Р., Ковалик І.І., Костомаров В.Г., Лосєва Л.М., Реферовська Є.О., Солганік Г.Я., Франко З.Т.).

       Дослідники  доводять, що в дітей до старшого дошкільного віку складається свідоме художньо-естетичне сприймання літературних творів, що виявляється в розумінні змісту та ідеї твору, здатності виділяти й усвідомлювати його мовні засоби, хоча процес складання власної творчої розповіді для більшості дітей ще становить труднощі. Це виявляється у змістовій (наслідування, невиразність творів, алогічність змісту, бідність та неоригінальність сюжетів) та формальній характеристиках висловлювання (порушення структури повідомлення, обмеженість у використанні стилістичних засобів), що учені пояснюють низьким рівнем літературознавчої обізнаності, несформованістю уявлень про жанрові, композиційні, мовленнєві особливості літературних і фольклорних творів та невмінням переносити набуті художні уявлення у власну творчість (Ворошніна Л.В., Ласунова С.В., Орланова Н.П., Пищухіна О.М., Фльоріна Є.О., Шибицька А.Є.). Значна частина праць з означеної проблеми присвячена переважно створенню системи мовленнєвих вправ, мовленнєвотворчих занять, розробці спеціальних прийомів навчання творчої розповіді. При цьому нерідко ігноруються особистісний, інтелектуально-творчий аспекти розвитку мовленнєвотворчої діяльності.

    Окремі  спостереження Люблінської Г.О., Мелік-Пашаєва О.О., Мухіної В.С., Чуковського  К.І. та ін.) свідчать про величезний творчий потенціал дошкільників, різноманітні типи їхніх мовленнєвотворчих проявів.

    Мовленнєвотворча  діяльність дошкільників - феномен  мовленнєвої культури, що відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього духовного і душевного стану, вираження переваг та інтересів дітей, вона також є могутнім засобом їхнього художньо-естетичного, інтелектуально-творчого розвитку, формування креативного начала кожної особистості.

       Такий підхід до проблеми і обумовив вибір  теми дослідження “Розвиток мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному дитинстві”.

    Об’єкт  дослідження – мовленнєва творчість  дошкільників.

       Предмет дослідження – психолого-педагогічні основи мовленнєвої творчості дошкільників.

    Мета  дослідження:  особливості розвитку мовленнєвої творчості дошкільників.

    Завдання  дослідження:

    1. З’ясувати сутність поняття “творчість”.

2. Дослідити психологічний аспект проблеми “творчості”.
3. Визначити лінгвістичні засади проблеми художньої творчості.
4. Виявити особливості мовленнєвої творчості дошкільників.
5. Розробити та апробувати зміст і методику стимулювання творчої активності дітей та розвитку мовленнєвотворчої діяльності у старшому дошкільному віці.

    Дослідження проводилося протягом 2003 – 2004 років  і охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

    Методологічними засадами дослідження виступили положення філософії, естетики про сутність творчості, її роль у розвитку особистості; положення наукової теорії пізнання про взаємозв’язок мови, мислення і мовлення, свідомості та діяльності.

    Теоретичні  засади дослідження становлять психолого-педагогічні праці, в яких розкрито закономірності формування творчості в дошкільному дитинстві (Виготський Л.С., Ветлугіна Н.О., Ельконін Д.Б., Запорожець О.В., Поддьяков М.М., Сакуліна Н.П., Теплов Б.М., Фльоріна Є.О.); теорія мовленнєвої діяльності (Виготський Л.С., Жинкін М.І., Леонтьєв О.О., Лурія О.Р., Рубінштейн С.Л., Синиця І.О., Ушакова Т.М., Шахнарович О.М.); наукові доробки педагогів з проблем мови і мовлення (Русова С.Ф., Тихеєва Є.І., Ушинський К.Д., Федяєвська В.М. та ін.), лінгвістів (Кочерган М.П., Мельничук О.С., Семчинський С.В., Русанівський В.М., Шанський М.М.);та лінгводидактів з навчання дітей рідної мови (Богуш А.М., Вашуленко М.С., Жовтобрюх М.А., Ладиженська Т.О., Львов М.Р., Мацько Л.І.

    Методи  дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури з проблеми розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей; моделювання мовленнєвих занять, сюжетно-дидактичних ігор з розвитку зв’язного мовлення; діагностичне обстеження особливостей мовленнєвотворчої діяльності дітей; анкетування вихователів та батьків на предмет виявлення їхнього ставлення до проблеми мовленнєвотворчої діяльності дітей.

    Практична значущість дослідження  полягає в удосконаленні методики ознайомлення дошкільників з художньою літературою і фольклором завдяки введенню системи мовленнєвих завдань, вправ та ігор; у розробці методики розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі ознайомлення з художньою літературою, що включає систему занять, творчих завдань, дидактичних ігор та вправ, спрямованих на розвиток художньо-естетичного сприймання та мовленнєвотворчих здібностей дітей, яка використовується практичними працівниками дошкільних закладів. Розроблено програму спецкурсу “Методика формування художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку” для студентів дошкільних факультетів педагогічних вищих навчальних закладів.

    Результати  дослідження впроваджено в дошкільних закладах м.Умані (дошкільних закладів №12, 15), Черкаси (35, 36). 

                                          

                                                РОЗДІЛ 1

ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО  ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Філософські засади розвитку творчості

                  Сутність феномена “творчість”.

       Проблема  творчості завжди цікавила кращих представників  людства, та особливо зріс інтерес до неї сьогодні. Це зумовлено соціальним замовленням на виховання творчої особистості та вимогами сучасної технології виробництва. Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від знання механізмів творчості, її структури, внутрішніх суперечностей та міри їх застосування у процесі виховання. Усе це стверджує актуальність, теоретичного, передусім філософського, осмислення і практичного випробування досліджуваної проблеми.

       Визначенню  сутності, структури і соціальної ролі творчості присвячено низку праць (Батищев Г.С., Енгельмейєр П.К.)

       Творчість - одне з найбільш досліджуваних  і водночас усе ще не досліджених наукових понять, яке має близько ста п'ятдесяти визначень [367], що відображають різноманітність підходів до його визначення. Більшість з них пов'язана з трактуванням творчості як особливої за характером, змістом, способами дій діяльності. У філософських словниках знаходимо таке визначення цього феномена: “діяльність, яка породжує щось якісно нове, те, чого раніше ніколи не було” [370, с.642]; “діяльність людини, що створює нові об'єкти та якості, схеми поведінки та спілкування, нові образи і знання” [317, с.529]. Ряд учених (Виготський Л.С., Кудрявцев В.Т., Леонтьєв О.М., Поддьяков М.М., Рубінштейн С.Л. та ін.) вбачають у творчості специфічну людську здібність; дехто з науковців, митців оцінює її як надзвичайний стан душі та духу.