Методи вивчення лексичних одиниць на середньому рівні

Існують різноманітні методи навчання лексичних одиниць. Основними є:

Комунікативний метод за Пасовим:

- мовленнєва спрямованість навчального процесу;

- індивідуалізація за керівної ролі її особистісного аспекту;

- функціональність, яка забезпечує відбір іншомовного матеріалу;

- ситуативність, що розглядається як засіб мовленнєвої стимуляції і як умова розвитку мовленнєвих навичок;

- постійна зміна предмета розмови, обставин, завдань.

Методом навчання лексичних одиниць є метод повної фізичної реакції:

- етап говоріння повинен базуватись на попередньому етапі рецепції та розуміння;

     - розуміння розвивається через виконання наказів;

- говоріння не повинно бути результатом примусу.

Мовчазний метод навчання лексичних одиниць має таку особливість:

-      діяльність (пасивна) вчителя, організація та зміст навчального процесу підпорядковується потребам і можливостям учнів.

Розділ II

Методика формування лексичної компетенції уроків навчання лексики в середній школі

1.1 Способи семантизації iншомовної лексики у середній школі

  До  основних етапів роботи над лексикою відносяться: ознайомлення з новим  матеріалом, первинне закріплення, розвиток умінь та навичок використання лексики в різних видах мовленнєвої діяльності.

Розкриття значення слова (семантизація) може здійснюватися  різними способами, які прийнято об’єднувати в дві групи: безперекладні  та перекладні способи семантизації.

До безперекладних способів семантизації відносять: демонстрацію предметів, жестів, дій, картин, малюнків, діапозитивів тощо.

Засоби  наочності, перш за все, допомагають при введенні простих понять, виражених конкретними іменниками (tablecloth – скатертина, dishwasher – посудомийка, throat – горло), і не призначені для семантизації абстрактних понять, таких як friendship (дружба), confidence (впевненість), sorrow (печаль), memory (пам’ять).

Якщо  учні не знають заголовка якої-небудь статті, тексту чи абревіатуру, то уважно роздивившись картинки, що супроводжують  текст, вони можуть здогадатися, про що йде мова. Наприклад, учні 7-го класу можуть самостійно відгадати назву музею Scitrek [14] по ілюстраціям на цій сторінці. Якщо в учнів виникнуть труднощі, вчитель може підказати їм, що sci – скорочення від science, отже, в цьому музеї можна дізнатися про наукові досягнення.

Цілий ряд дієслів може бути введений через  безпосередню демонстрацію цих дій  в пантомімі. Наприклад, to yawn – позіхати, to touch – торкатися, to chew – жувати, to drop – упустити щось.

Таким чином, спостерігаючи за діями вчителя, учні легко здогадуються про значення нових слів, а побачені образи відкладаються  в довготривалій пам’яті учнів.

Розкриття значень слів іноземною мовою, для чого можуть використовуватися:

а) визначення (дефініції) – опис значення слова уже відомими словами. Наприклад: Cinema – theatre where films are shown.

б) перерахунок. Вчитель називає ряд предметів, а потім  те слово, яке їх об’єднує в один клас. Наприклад, a fork, a spoon, a knife = cutlery, water, juice, petrol = liquid, gold and silver chains, rings, ear-rings, brooches = jeweller

в) семантизація за допомогою синонімів  чи антонімів. Наприклад: іменники (luxury – poverty, agreement - disagreement), прикметники (loose – tight, beautiful – ugly, polite – rude, brave – coward, full – empty, talented = gifted, marvelous = magnificent), дієслова (to attempt = to try, to announce = to declare, to give up = to stop doing smth forever, to quarrel – to live peacefully, to get used to smth = to have a habit of doing smth), прислівники (quickly - slowly).

Слід  відмітити, що цей прийом допомагає  тоді, коли у більш складних слів є синоніми чи антоніми, які вивчалися  раніше. Безумовно, цей одномовний спосіб економічний у часі, але з іншого боку має на увазі володіння учнями певним об’ємом лексики.

г) визначення слова на основі контекстуальної  здогадки, яка заснована на розумінні  загального змісту речення, на основі знання фактів. Наприклад: Columbus discovered America in 1492.

Звичайно, даний спосіб семантизації передбачає достатній рівень володіння мовою в учнів. Це, мабуть, найскладніший для вчителя та учнів, але в той же час найважливіший для практичного володіння мовою спосіб семантизації слів, оскільки демонструє нове слово у фразі, у мові, розвиває здогадку і передбачає попутний розвиток навичок сприйняття іноземної мови на слух (аудіювання). При цьому можна використовувати невеликі умовно-мовленнєві ситуації з використанням нових слів або дефініції іноземною мовою, наприклад: sheltered house - designed for old people to live fairly independently in with the staff always looking after them; vandal - a person who destroys or damages works of art, public and private property, the beauties of nature; однак іноді дефініції бувають громіздкі в одномовних словниках, тому вчителю слід свідомо адаптувати рівень мови до того, яким володіють учні тієї чи іншої групи. При цьому важливо пам'ятати про те, що контекст вживання слова повинен бути однозначним та зрозумілим. Учні можуть зрозуміти слово за розташуванням його в реченні, по сусідству і сполучуваністю з іншими словами, за загальним змістом фрази. Наприклад: We are now comfortably established in our new flat. (established= влаштувалися); Will you air the room, please? (Air - дієслово «провітрювати»); Warm clothes are a must in the mountains. (A must = іменник «щось обов'язкове»).

д) визначення значення слова на основі його внутрішньої форми. Наприклад, відомий корінь і відомі словотворчі елементи, які схожі у написанні та звучанні рідною мовою: cinema, patriot, mechanization

До  перекладних засобів семантизації відносять:

1.  Переклад слова (словосполучення або звороту) відповідним еквівалентом рідної мови. Переклад на рідну мову – найпростіший і найлегший спосіб розкриття значення слова, тому що з боку учнів не потрібно ніяких розумових затрат. Але оскільки слова звучать ізольовано, він мало ефективний на етапі формування лексичних навичок. Безумовно, переклад економить час на єуроці (якого, до речі, завжди не вистачає), але є й деякі недоліки. Вони полягають у тому, що:

а) він безсилий, коли виникає необхідність семантизувати безеквівалентну лексику, наприклад:, a sweet tooth (ласунка), jack-o-lantern (блукаючий вогник, ліхтарик), a semi-detached house (будинок на двох господарів), pot-luck dinner (обід у складчину), trick or treat «жарт або частування?», etc. Як правило, потрібен переклад-тлумачення або додаткові роз'яснення;

  б) він може збити з пантелику  учнів, коли вони, намагаючись здогадатися  про значення так званих «хибних  друзів перекладача», переводять їх самостійно за співзвучністю із рідною мовою, наприклад: sympathy – «симпатія» замість правильного варіанту «співчуття», an artist – «артист» замість «художник», intelligence – «інтелігенція» замість «розум, інтелект, розвідка», multiplication – «мультиплікація» замість «множення, збільшення», accurate – «акуратний» замість «точний, правильний», repetition – «репетиція» замість «повторення» і т. д.

  Таким чином, поспішне переведення збільшує можливість міжмовної інтерференції, тобто перенесення наявних знань  і умінь з рідної мови в іноземну.

До  того ж, слова двох мов, як правило, не бувають повністю ідентичні –вони відрізняються за особливостями слововживання (для порівняння: moustache and whiskers - вуса у людей і тварин відповідно; to offer / to suggest or to propose (= пропонувати) - останнє з перерахованих дієслів вживається у значенні «робити пропозицію руки і серця», comfortable = зручний, комфортний (звичайно коли говоримо про предмети одягу або меблів) and convenient = зручний в сенсі розташування або економить час і зусилля (наприклад, автобусна зупинка знаходиться недалеко від будинку або в квартирі є пральна машина), за граматичними ознаками (наприклад: a present and to present, import and to import - слова є різними частинами мови у залежності від наголосу, advice and to advise - відмінності у правописі іменника і дієслова, hair (волосся) - має лише форму однини в англійській мові, а pajamas (піжама), навпаки, вживається тільки у множині і т.д.), за парадигматичними зв'язків (I like to read books (люблю ...); It looks like raining (здається , схоже, що ...); I'd like to get a well-paid job (хотілося б ...)). В усіх наведених прикладах вчителю доведеться звертатися до рідної мови, щоб навчити дітей мислити іноземною мовою.

Перейдемо до іншого способу семантизації лексичних  одиниць.

Переклад-тлумачення, при якому окрім еквіваленту на рідній мові учням надається інформація про схожість чи розбіжність в об’ємі значення. Наприклад:

Big – великий ( величина, розмір)

Great – великий ( величний, відомий).

Перераховані  способи семантизації мають переваги та недоліки.

Безперекладні способи розвивають мовну здогадку, збільшують практику в мові, посилюють  асоціативні зв’язки. Разом з  тим безперекладні способи потребують більше часу, ніж перекладні, і не завжди забезпечують точність розуміння.

Переклад  є економним у відношенні часу, універсальним у застосуванні, але збільшує можливість міжмовної інтерференції.

Вибір способів семантизації залежить від  ряду факторів:

-від якісних характеристик слова

-від його належності до активного чи пасивного мінімуму.

-від ступеня навчання та мовної підготовки учнів

-від форми презентації нових слів

-від місця проведення етапу ознайомлення.

Наприклад, презентація нових слів вчителем, самостійна робота над словами в процесі читання, ознайомлення зі словами під час лабораторної роботи і т.д.

Над новими словами слід працювати як в ізольованому вигляді, так і  в контексті, оскільки контекстуальне значення слова не завжди є його основним номінативним значенням.

  Питання про характер ознайомлення з активним і пасивним словником вирішується  по-різному і зводиться до двох варіантів:

  1) у процесі ознайомлення з новою лексикою не повинно бути різниці, вона проявляється лише у вправах на етапі закріплення;

   2) в залежності від характеру  володіння матеріалом як ознайомлення  з ним, так і його закріплення  повинні відрізнятися.

   Підготовка  вчителя до пояснення нової лексики  зводиться до наступного:

1) проводиться аналіз нової лексики  з метою визначення труднощів  (форми, значення, вживання) і, відповідно, їх групування по труднощам;

2) визначається кількість нових слів і форм організації ознайомлення з ними;

3) визначаються способи семантизіції лексики та шляхи її пред’явлення;

4) складається коментар до кожного  окремого слова і підбирається  ілюстративний матеріал;

5) визначаються типи та види  вправ для первинного тренування  та послідовність їх виконання.

Слід  пам’ятати, що етап ознайомлення з  лексичним матеріалом визначає ефективність його засвоєння. У середній школі успіх навчання дуже залежить від того, як організована самостійна робота учнів, чи є в їх розпорядженні посібники, які відповідають вимогам сучасної методики. До таких вимог відносяться:

     -наявність  у посібнику інструкцій та вправ, що роблять процес ознайомлення впорядкованим;

     -наявність  у посібнику текстів, прикладів та завдань, які активізують розумову діяльність учнів шляхом постановки посильних задач та проблемних ситуацій;

     -добре продумана організація матеріалу (текстів, ілюстрацій, схем, таблиць і т.д.), яка сприяє самостійній роботі з мовою.

Отже, обираючи спосіб семантизації, необхідно  брати до уваги належність слова  до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання, вікові особливості  та мовну підготовку учнів. Оптимальність  того чи іншого способу семантизації кожного конкретного слова в  конкретних умовах визначається його економічністю і надійністю: чим  менше зусиль і часу потрібно для  розкриття значення нового іншомовного  слова, чим точніше розуміння  учнями його значення, тим краще  обрано спосіб семантизації.

1.2. Фрагмент уроку з навчання лексики у 6-му класі

Тема: Свята та їх святкування

Цілі:

Практичні: ознайомити учнів з традиціями святкування Різдва та Нового року у Великій Британії; практикувати учнів в аудіюванні та письмі; формувати навички монологічного мовлення.

Освітні: повторити і активізувати лексику теми; тренувати учнів будувати речення з опорою на наочність.

Розвиваючі: розвивати вміння працювати в групах; розвивати мовленнєві здібності; розвивати творчі здібності учнів.

Виховна:виховувати позитивне ставлення учнів до вивчення англійської мови; виховувати цікавість до культурних традицій свого та іншого народів.

Обладнання: комп’ютер, презентація: святкування Різдва у Великій Британії,малюнки із зображенням свят, кросворд, роздруківки з завданнями, текст та картки для аудіювання.