Звіт з викладацької практики

Як вже зазначалось  статутний фонд акціонерного товариства поділений на чітко визначену кількість рівних частин (акцій).

Відповідно до законодавства  України цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, ви плату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість не редачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери поділяються  на три групи:

• пайові цінні папери,  які засвічують участь в акціонерному кйііі талі, дають власникам право на управління акціонерним товарне і ним, на отримання доходів від його діяльності та одержання частки маіїни шліквідації товариства. Емітент таких цінних паперів зобов'язань щодо повернення грошей, інвестованих у його діяльність, не несе;
• боргові цінні папери, які засвідчують зобов'язання емітента щодо повернення залучених коштів і виплати грошей за користування ними. Інвестор, що володіє подібними цінними паперами, не має прав на участь у діяльності емітента;
• похідні цінні папери, ті, що пов'язані з обігом пайових і боргових цінних паперів та прав щодо них.

Цінні папери мають певні характеристики. До характеристик цінних паперів, які впливають на їх визначення, відносяться: надійність, визначеність, тривалість життя, ліквідність цінних паперів, дохідність тощо.

Надійність  цінних паперів - ступінь ризику, якому піддається інвестор, коли він купує будь-які цінні напери. Тобто ймовірність того, що емітент, який випустив певні цінні папери, не зможе виконати повністю, частково чи вчасно взяті на себе зобов'язання, про які повідомлено в умовах випуску. Існує зворотна залежність між надійністю та ризикованістю цінних паперів. Чим вища ризикованість цінних паперів, тим нижча їх надійність.

Визначеність  цінних паперів схожа із характеристикою надійності та ризикованості цінних паперів. Однак при визначеності цінних паперів мається на увазі, що інвестор може судити про ризикованість і надійність цінних паперів із певним ступенем достовірності.

Тривалість  життя цінних паперів - характеристика цінних паперів, 
яка засвідчує те, що всі цінні папери мають певний цикл життя: випуск 
–обіг–погашення. Ця характеристика більшою мірою має значення 
для боргових цінних паперів. Випускаючи цінні папери емітент зазначає 
термін, на який вони випускаються, і після настання якого він зобов'язується повністю виконати свої зобов'язання перед інвесторами. Для пайових  цінних паперів такий термін не зазначається, однак зазвичай період 
його життя закінчується із ліквідацією емітенту. Вартість цінних паперів завжди перебуває у прямій залежності від тривалості їх життя.

Ліквідність цінних паперів - здатність цінних паперів перетворюватися в  гроші. Тобто, це швидкість, з якою певні цінні папери можуть бути продані на ринку. Вартість цінних паперів знаходиться по відношенню до ліквідності у зворотному взаємозв'язку.

Дохідність - здатність цінних паперів виступати як засіб збереження і нагромадження багатства.

Акції належать до пайових  цінних паперів.

Акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує  участь в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним; дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Однією із найбільш важливих характеристик акцій є вартість. Акції можуть мати номінальну, емісійну, ринкову та балансову вартості.

Номінальна  вартість акції - це вартість, яку номінально має один пай статутного фонду акціонерного товариства. Для акціонерних товариств, як зазначалось раніше, характерним є те, що їхній статутний фонд поділяється на певну кількість рівних між собою паїв. Для вираження вартості однієї долі розраховується номінальна вартість однієї акції.

Таким чином, номінальна вартість однієї акції визначається за формулою:

Номінальна вартість акції = розмір статутного фонду / загальна кількість акцій.

Під емісійною вартістю акцій мають на увазі ціну, за якою акції продаються покупцям вперше, тобто при випуску їх у обіг. Акціонерне товариство може здійснювати продаж своїх акцій безпосередньо покупцям або за допомогою посередників. У першому випадку товариство самостійно визначає, за якою ціною його акції будуть пропонуватися покупцям; в останньому - питання емісійної вартості має погоджуватися із посередниками, оскільки якщо останні не зможуть продати акції інвесторам, то існують випадки, коли посередники мають їх викупити.

Інколи емісійна вартість співпадає за розмірами із номінальною  вартістю акцій. Такі випадки, як правило, мають місце тоді, коли акціонерне товариство випускає свої акції самостійно, без допомоги посередників. Оплата ж посередницьких послуг, якщо ними користуються акціонерні товариства, здійснюється за рахунок різниці між емісійною та номінальною вартостями акцій. Таким чином, як правило, емісійна вартість повинна перевищувати номінальну для забезпечення покриття витрат.

На розмір емісійної вартості акцій впливає ціла низка факторів, а саме: характер розвитку галузі, у якій буде здійснювати свою підприємницьку діяльність акціонерне товариство, надання привабливої для інвесторів інформації про товариство та права, пов'язані з власністю на акції, ефективність рекламних заходів акціонерного товариства тощо.

Ринкова (курсова) вартість - це ціна, за якою акції певного акціонерного товариства продаються і купуються в конкретний день. Вона не є фіксованою за розміром. Ринкова ціна змінюється. Саме зміна ринкової вартості акцій дозволяє з'ясувати, наскільки ефективно працює акціо нерне товариство, наскільки ефективний в ньому менеджмент, наскільки привабливими є акції для їх власників. Завдячуючи зміні ринкових цін на акції відбувається рух акцій від одних власників до інших. вартість може бути більшою або меншою від номінальної вартості. Якщо ринкова вартість акцій є більшою, ніж номінальна, то це означає, що інвестори погоджуються сплатити більше грошей за акції певного товариства, оскільки вони вважають діяльність товариства ефективною, тобто товариство може забезпечити ефективну дивідендну політику.

Крім вище перелічених, існує  ряд факторів, які впливають на розмір ринкової вартості акції. Попит та пропозиція на ринку цінних паперів, стан та результати діяльності емітента становлять лише деякі з них. Не менш важливими є вартість позикового капіталу та темпи інфляції в країні. Так високі темпи інфляції в країні створюють не лише фактор впливу на ринкову вартість акцій, але й фактор загрози нормальному функціонуванню фондового ринку взагалі.

Балансова вартість акцій - це вартість, яка розраховується за балансовими документами емітента. Умовно її визначають як вартість однієї частки майна емітента, який припадає на одну акцію, в тому разі, якби емітент підлягав ліквідації у цю мить. Тобто у розрахунок приймаються балансова вартість майна та коштів емітента, включаючи нерозподілені прибутки минулих років. На момент створення акціонерного товариства балансова вартість акцій, як правило, співпадає із їх номінальною нартістю.

Класифікацію акцій наведено в таблиці 6.1. Залежно від форми, у якій ідійснюється випуск та обіг, акції поділяються на ті, що мають паперову форму, і ті, які мають непаперову форму. Перший вид акцій інколи також називають акціями в матеріалізованій формі або сертифікатній; другий - нематеріалізованими, безсертифікатними, непаперовими або електронними акціями.

Залежно від якісної та кількісної характеристики майнових і немайнових прав, що надаються власникові акцій, акції поділяються на прості та привілейовані. У загальному вигляді під простими акціями мають на увазі, коли власникові однієї акції належить один голос при голосуванні на загальних зборах акціонерів, ставка дивіденду є нефіксованою, а користування іншими майновими та немайновими правами здійснюється в однаковому для всіх акціонерів порядку, крім тих, які визначені для власників привілейованих акцій. Доход у вигляді дивіденду за простою акцією виплачується в останню чергу, тобто після виплати дивідендів за привілейованими акціями. Дивіденди, як правило, виплачуються у разі отримання емітентом достатнього чистого прибутку. Якщо емітент за наслідками річної діяльності отримав незначний прибуток або закінчив господарський рік зі збитком, то дивіденди за простою акцією, як правило, не виплачуються. Тобто виплата дивідендів за простими акціями не гарантується емітентом. При ліквідації акціонерного товариства власник простої акції отримує пропорційну частку майна емітента в останню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою, кредиторами, трудовим колективом та власниками привілейованих акцій.

Під привілейованою акцією мають на увазі акцію, власник якої має певні привілеї порівняно з власником простої акції цього ж емітента. Суть привілеїв визначається в установчих документах емітента. Найчастіше привілеї полягають у тому, що власник привілейованої акції отримує фіксований і гарантований дивіденд, тобто акціонерне товариство зобов'язується сплачувати сталу суму доходу за акціями (як правило, ця сума встановлюється у відсотках до номінальної вартості акції). Дивіденди за привілейованими акціями виплачуються до виплати дивідендів за простими акціями незалежно від результатів діяльності акціонерного товариства протягом фінансового року. Привілеї також можуть мати й інші форми, наприклад, надання пріоритетного права на одержання власником привілейованої акції належної йому частки при розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації або надання власникові однієї такої акції кількох голосів при проведенні голосування на загальних зборах акціонерів. Існування цих акцій повинно бути дозволено законодавством і передбачено статутом емітента.

Іноді випускають кумулятивні привілейовані акції. У цьому разі фіксований дивіденд по привілейованій акції у певному році або протягом кількох років не виплачується, хоча й нараховується. Акціонер одержить дохід у наступному за минулим або минулими роками, і цей дохід буде сйтадатися із суми дивідендів, які були нараховані за минулі роки. Тобто в одній виплаті буде акумульована сума дивідендів за певний період часу. При ліквідації емітенту власник привілейованої акції одержує пропорційну частку майна емітента у передостанню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою, кредиторами та трудовим колективом. У більшості випадків "привілейоване" становище власників у майновій частині прав поєднується зі зменшенням прав у немайновій частині. Тобто надання переважного права на отримання дивідендів, прав гарантованого й фіксованого розміру щорічного дивіденду досить часто супроводжується позбавленням власника привілейованих акцій права на управління акціонерним товариством.

Законодавство різних країн  визначає досить часто пропорції, у  яких мають випускатися прості та привілейовані акції одного акціонерного товариства. В Україні привілейовані  акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду товариства.

На рис. 4.1. схематично наведено професором М.В.Грідчиною види контрольних пакетів акцій.

 

 

 

Рис.4.1. Види контрольних  пакетів акцій

Вирішальний пакет першого рівня (абсолютний) має включати таку кількість акцій, яка забезпечує його власникові можливість самостійно приймати будь-яке рішення щодо діяльності товариства. Максимально сприятливий розмір цього пакета складає 75 % загальної кількості голосуючих акцій, тобто ¾ усіх голосів.

Вирішальний пакет другого рівня  забезпечує власникові просту більшість голосів на загальних зборах товариства і становить мінімум 50 % плюс одну акцію, що надає йому можливість приймати більшість рішень (крім тих, які стосуються зміни статуту товариства, припинення його діяльності, а також створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій і представництв товариства).

Блокуючий пакет першого рівня дає змогу блокувати рішення, що приймаються більшістю голосів і 50 % загальної кількості голосуючих акцій товариства, тобто ½ усіх голосів.

Блокуючий пакет другого рівня дає можливість його власнику блокувати правомочність загальних зборів товариства ( для визнання зборів неправомічними необхідно мати 40 % + 1 акцію загальної кількості голосуючих акцій товариства).

Блокуючий пакет третього рівня – це така кількість акцій (25 % + 1 акція), яка дає можливість його власнику блокувати рішення загальних зборів товариства, що потребують  ¾ усіх голосів.

Ініціативний  пакет першого рівня, ромір якого становить 20 % загальної кількості голосуючих акцій товариства, дає змогу його власникові вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності правління і скликання позачергових загальних зборів товариства, у разі відмови – скликати їх самостійно.

Розмір  ініціативного пакету другого рівня становить 10 % загальної кількості голосуючих акцій товариства, дає право його власникові вимагати включення питань до порядку денного загальних зборів  товариства.

Залежно від форм розпорядження акції поділяються на іменні та на пред'явника. Іменні акції - це акції, за умовами випуску яких акціонери повинні реєструватися у книзі реєстрації власників іменних акцій, яку може вести сам емітент або за його дорученням реєстратор чи депозитарій.

Акції на пред'явника - це акції, відповідно до умов випуску яких учасники акцій не повинні реєструватися в книгах реєстрації власників акцій, а емітенти (реєстратори чи депозитарії) не повинні вести вказані книги.

У залежності від того, на якій основі акціонерне товариство передає акції інвесторам – оплатній чи безоплатній, акції поділяються на оплатні акції та преміальні. Найбільш поширеним є розповсюдження акцій па оплатній основі, преміальні випускаються лише у окремих випадках і а переслідують певну мету.