Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 22:53, курсовая работа
Актуальність проблеми конкурентоспроможності українських товарів
Джерелами конкурентних переваг є прогресивна організаційно-технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Останнє слід відзначити особливо, тому що аналіз та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідна на всіх ступенях позавиробничого процесу.
Вступ
1 Поняття та види конкурентоспроможності.
2. Параметри та умови, які забезпечують конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції.
3. Показники та оцінка конкурентних можливостей фірми.
4. Маркетингова діяльність в системі управління конкурентоспроможністю
Розрахункова частина
Використана література
Коефіцієнт кореляції=-0,38
Кореляційні поля залежності між Yта Х3 і лінії регресії
Результати кореляційно- | ||||||||||
на результативний показник Y - |
Обсяг в-тва нових мебл. Виробів | |||||||||
фактора X3 - |
Рентабельність ТП | |||||||||
N з/п |
Характеристики і показники |
Форма залежності | ||||||||
лінійна |
показникова | |||||||||
Y = A + B * X3 |
Y = A * B ^ X3 | |||||||||
1. |
Число спостережень |
22 | ||||||||
2. |
Середнє значення Х3 |
23,36 | ||||||||
3. |
Середнє значення Y |
63,50 | ||||||||
4. |
Середнє квадратичне відхилення Х3 |
5,97 | ||||||||
5. |
Середнє квадратичне відхилення Y |
76,34 | ||||||||
6. |
Коефіцієнти регресії: А |
176,09 |
117,95 | |||||||
7. |
Коефіцієнти регресії: В |
-4,820 |
0,957 | |||||||
8. |
Залишкова дисперсія |
4772,54 |
5379,89 | |||||||
9. |
Коефіцієнт кореляції |
-0,38 |
- | |||||||
10 |
Коефіцієнт детермінації |
0,14 |
- | |||||||
11 |
Відношення детермінації |
- |
0,08 | |||||||
12 |
Кореляційне відношення |
- |
0,28 | |||||||
13 |
Розрахункове значення F-критерію |
3,31 |
1,89 | |||||||
14 |
Розрахункове значення t-критерію для В |
1,82 |
34,94 | |||||||
Критичне значення F-критерію Фішера-Снедекора F(0,95; 1; 20): |
4,35 | |||||||||
Критичне значення t-критерію Cтьюдента t (0,95; 20): |
2,086 | |||||||||
Економічний зміст показників: | ||||||||||
Y - |
Обсяг в-тва нових мебл. Виробів |
|||||||||
X1 - |
Обсяг в-тва ТП |
|||||||||
X2 - |
Рівень предметної с-ї |
|||||||||
X3 - |
Рентабельність ТП |
|||||||||
Аналіз впливу факторів Х1, Х2, Х3 на результативний показник Y | ||||||||||
N з/п |
Області України |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Y | |||||
1 |
Закарпатська |
2417,70 |
39,36 |
11,40 |
167,00 | |||||
2 |
Івано-Франківська |
2234,60 |
40,47 |
16,80 |
367,00 | |||||
3 |
Чернівецька |
1037,20 |
37,62 |
17,10 |
62,00 | |||||
4 |
Вінницька |
313,90 |
62,70 |
34,20 |
20,10 | |||||
5 |
Дніпропетровська |
876,70 |
85,59 |
22,70 |
106,20 | |||||
6 |
Київська |
534,60 |
48,71 |
20,30 |
21,60 | |||||
7 |
Львівська |
908,20 |
67,40 |
20,10 |
59,00 | |||||
8 |
Одеська |
490,40 |
91,05 |
20,20 |
52,90 | |||||
9 |
Харківська |
592,70 |
75,94 |
27,10 |
76,80 | |||||
10 |
Волинська |
341,00 |
62,73 |
22,10 |
24,00 | |||||
11 |
Луганська |
322,80 |
92,75 |
19,40 |
56,20 | |||||
12 |
Донецька |
520,70 |
101,63 |
32,90 |
38,80 | |||||
13 |
Запорізька |
287,60 |
88,04 |
28,70 |
51,70 | |||||
14 |
Республіка Крим |
175,70 |
95,22 |
30,10 |
44,50 | |||||
15 |
Рівненська |
578,50 |
65,72 |
16,20 |
31,10 | |||||
16 |
Черкаська |
260,80 |
72,85 |
19,80 |
40,90 | |||||
17 |
Чернігівська |
209,80 |
88,51 |
22,70 |
14,50 | |||||
18 |
Житомирська |
496,70 |
94,36 |
32,40 |
63,00 | |||||
19 |
Хмельницька |
180,10 |
78,29 |
24,30 |
17,00 | |||||
20 |
Полтавська |
294,90 |
92,20 |
29,00 |
51,30 | |||||
21 |
Сумська |
243,50 |
81,07 |
23,80 |
5,00 | |||||
22 |
м. Київ |
540,20 |
66,96 |
22,60 |
26,40 | |||||
|
||||||||||
Коефіцієнти парної кореляції:
0,84
-0,44
Результати кореляційно-
на результативний показник Y- Обсяг в-тва нових мебл. виробів
факторів X1- Обсяг в-тва ТП
Х2- Рівень предметної с-ї
Х3-Рентабельність ТП
Y = B0 + B1*X1 + B2*X2 + B3*X3
N з/п |
Характерис-тики і показники |
Змінні | |||
незалежні |
залежна | ||||
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Y | ||
1. |
Число спостережень |
22 | |||
2. |
Середнє значення Хі |
629,923 |
74,053 |
23,359 |
63,500 |
3. |
Середнє квадратичне відхилення Хі |
598,550 |
19,422 |
5,972 |
76,343 |
4. |
Коефіцієнти регресії Ві: |
0,132 |
0,694 |
1,555 |
-107,299 |
5. |
Коефіцієнти парної кореляції R(Xi,Y) |
-0,844 |
0,441 |
0,377 |
- |
6. |
Залишкова дисперсія |
1392,528 | |||
7. |
Множинний коефіцієнт детермінації |
0,750 | |||
8. |
Розрахункове значення F-критерію |
17,971 | |||
9. |
Розрахункове значення t-критерію |
6,232 |
1,013 |
0,760 |
1,667 |
10. |
Коефіцієнти еластичності |
1,309 |
0,809 |
0,572 |
- |
11. |
Вета-коефіцієнти |
1,035 |
0,176 |
0,122 |
- |
Висновки
до виконання кореляційно-
N з/п |
Області України |
Х1 – обсяг виробництва ТП (тис.грн)Х |
X2 – рівень предметної спеціалізації (%)Х |
X3 – рентабельність ТП (%)Х |
Y – обсяг виробництва нових меблів(тис.грн.)Y |
1 |
Закарпатська |
2417,70 |
39,36 |
11,40 |
167,00 |
2 |
Івано-Франківська |
2234,60 |
40,47 |
16,80 |
367,00 |
3 |
Чернівецька |
1037,20 |
37,62 |
17,10 |
62,00 |
4 |
Вінницька |
313,90 |
62,70 |
34,20 |
20,10 |
5 |
Дніпропетровська |
876,70 |
85,59 |
22,70 |
106,20 |
6 |
Київська |
534,60 |
48,71 |
20,30 |
21,60 |
7 |
Львівська |
908,20 |
67,40 |
20,10 |
59,00 |
8 |
Одеська |
490,40 |
91,05 |
20,20 |
52,90 |
9 |
Харківська |
592,70 |
75,94 |
27,10 |
76,80 |
10 |
Волинська |
341,00 |
62,73 |
22,10 |
24,00 |
11 |
Луганська |
322,80 |
92,75 |
19,40 |
56,20 |
12 |
Донецька |
520,70 |
101,63 |
32,90 |
38,80 |
13 |
Запорізька |
287,60 |
88,04 |
28,70 |
51,70 |
14 |
Республіка Крим |
175,70 |
95,22 |
30,10 |
44,50 |
15 |
Рівненська |
578,50 |
65,72 |
16,20 |
31,10 |
16 |
Черкаська |
260,80 |
72,85 |
19,80 |
40,90 |
17 |
Чернігівська |
209,80 |
88,51 |
22,70 |
14,50 |
18 |
Житомирська |
496,70 |
94,36 |
32,40 |
63,00 |
19 |
Хмельницька |
180,10 |
78,29 |
24,30 |
17,00 |
20 |
Полтавська |
294,90 |
92,20 |
29,00 |
51,30 |
21 |
Сумська |
243,50 |
81,07 |
23,80 |
5,00 |
22 |
м. Київ |
540,20 |
66,96 |
22,60 |
26,40 |
Аналіз впливу обсягу виробництва ТП (X1) на обсяг виробництва нових меблевих виробів(Y)
Щоб зрозуміти характер зв’язку між обсягом виробництва нових меблевих виробів обсягом виробництва ТП побудуємо кореляційне поле для цих показників (рис. 1.).
Рис.1. Кореляційне поле залежності між обсягом виробництва нових меблевих виробів (Y) і обсягом виробництва ТП (X1)
Характер розташування точок на координатній площині дає підставу зробити припущення, що між факторами існує прямий достатньо тісний звязок – чим вищий обсяг виробництва ТП, тим вищий обсяг виробництва нових меблевих виробів. Розрахунки підтверджують ці припущення - коефіцієнт кореляції дорівнює r =0,84.
Середній обсяг виробництва ТП дорівнює 629,92 тис.грн, а для більшості областей він лежить у межах 31,37 – 1228,47 тис.грн.
Розрахунки, виконані табличним процесором, дають нам параметри економетричних моделей та дозволяють дати оцінку їх адекватності реальним економічним процесам та статистичної значимості параметрів самих моделей. Представимо їх у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1.
Економетричні моделі зв’язку між обсягом виробництва ТП і обсягом виробництва нових меблевих виробів
Економетрична модель Y = b0 + b1*X1 або Y = b0 * b1 X1 |
Коефіцієнт (відношення) детермінації |
Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера-Снедекора, Fкрит0,95;1;20= 4,035 |
Оцінка значимості параметрів моделі за критерієм Ст’юдента, tкрит0,95;20= 2,086 | ||
Fрозрах |
Оцінка |
tbi розр |
Оцінка | ||
Y=-4,323+0,108 * X1 |
0,713 |
49,59 |
адекватна |
7,04 |
значима. |
Y = 21,268 * 1,001 X1 |
0,679 |
24,37 |
адекватна |
2,20 |
значима. |
Як видно з таблиці 1., для обох економетричних моделей коефіцієнт і відношення детермінації є більше середнього - складають 72%, тобто регресійна модель, а точніше варіація обсягу виробництва ТП пояснює не більше 72% варіації результуючого фактора – обсяг виробництва нових меблевих виробів.
Розрахункові значення F-критерію вищі критичних, що дозволяє використати ці моделі для аналізу та прогнозування з імовірністю 0,95.
Порівнюючи обидві моделі – лінійну та експоненційну, – потрібно сказати, що лінійна модель є точнішою, оскільки коефіцієнт детермінації вище відношення детермінації, більшим є значення F-відношення Фішера-Снедекора. Тому лінійну модель Y=-4,323+0,108*X1 краще використовувати для потреб планування і прогнозування.
Аналіз впливу рівня предметної спеціалізації (Х2) на обсяг виробництва нових меблевих виробів (Y)
Для аналізу зв’язку між згаданими факторами побудуємо кореляційне поле для цих показників (рис. 2.).
Рис. 2. Кореляційне поле залежності між рівнем предметної спеціалізації (X2) і обсягом виробництва нових меблевих виробів (Y)
Характер розташування точок на координатній площині дає підставу зробити припущення, що між факторами існує обернений помірний зв’язок – чим вищий рівень предметної спеціалізації, тим менший обсяг виробництва нових меблевих виробів. Розрахунки підтверджують ці припущення - коефіцієнт кореляції дорівнює r =- 0,44.
Середній рівень предметної спеціалізації дорівнює 74,05%, а для більшості областей він лежить у межах 54,63% – 93,47% .
Розрахунки, виконані табличним процесором, дають такі економетричні моделі та їх оцінки (див. табл. 2):
Таблиця 2
Економетричні моделі зв’язку між
рівнем предметної спеціалізації і
обсягом виробництва нових
Економетрична модель Y = b0 + b1*X2 або Y = b0 * b1 X2 |
Коефіцієнт (відношення) детермінації |
Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера-Снедекора, Fкрит1; 20; 0,95 = 4,035 |
Оцінка значимості параметрів моделі за критерієм Ст’юдента, tкрит20; 0,95 = 2,086 | ||
Fрозрах |
Оцінка |
tbi розр |
Оцінка | ||
Y=191,857– 1,733 * X2 |
0,194 |
4,83 |
адекватна |
2,20 |
значима |
Y=107,157 * 0,988 X2 |
0,095 |
1,61 |
неадекватна |
1,18 |
незначима |
Информация о работе Управління конкурентноспроможністю підприємства в ринкових умовах