Управління конкурентноспроможністю підприємства в ринкових умовах

● виробничий –ключове значення мають номенклатура й асортимент товарів, якість продукції, характер технології, масштаби виробництва, забезпеченість основними видами ресурсів, якість ресурсів, гнучкість виробництва;

♦ маркетинговий – ключове  значення мають дослідження й  прогнозування ринку, система просування та збуту товару, ціноутворення, рекламна діяльність, обслуговування споживача;

♦ фінансовий – ключове  значення мають ступінь ліквідності, активність, доходність, платоспроможність  підприємства, залучення зовнішніх  фінансових ресурсів, інвестування наявних  коштів, загальний фінансовий стан підприємства;

♦ інноваційний – ключове  значення мають здійснення науково-дослідних  та досвідно-конструкторських робіт (НДДКР) власними силами, використання запозичених  результатів НДДКР, ступінь оновлюваності  продукції, технології, ступінь використання інформаційних технологій;

♦ кадровий та організаційно-культурний – ключове значення мають кількісний та якісний склад персоналу, тип лідера, характер організаційних цінностей, комунікації та процедури;

♦ управлінський – ключове значення мають тип організаційної структури управління (ОСУ), гнучкість та раціональність ОСУ, стиль та методи управління, адаптаційні можливості, гнучкість та гомеостатичність підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Параметри та умови, які забеспечують конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції.

 

Параметри КС рокривають її зміст та характеризують той або  інший бік КС, як об`єкта: персоналу. підпиємства, продукції. Вони надають можливість оцінити ступінь відповідності об`єкту певним вимогам споживача.

Як показало проведене  дослідження, нараховується близько 10-ти різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління, Разом з тим, задаючись параметрами КС для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забеспечують досягнення потрібних параметрів КС.

Параметри конкурентоспроможності — це найчастіше кількісні харак-теристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Розрізняють окремі групи параметрів конку-рентоспроможності: технічні, економічні, нормативні (різних типів).

 

 

Рис.1.3. Оцінка конкурентоспроможності товару

 

Технічні параметри є  характеристикою технічних і  фізичних властивос-тей товару, що визначають особливості галузі та способи його використання, а також функції, які  виконує товар у процесі його використання.

Економічні параметри  визначають рівень витрат на виробництво  та ціни споживання через витрати  на купівлю, обслуговування, споживання, утилізацію товару.

Нормативні параметри  визначають відповідність товару встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормативними документами.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким  чином, другою основоположною складовою категорією КС. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.

Формування, ефективний вплив  цих умов на досягнення відповідних  параметрів КС залежить, як від персоналу підприємства, так і від " зовнішнього середовища"

- впливу господарських  механізмів галузі, регіону, світовіх  зв`язків. Таких умов (найбільш  важливих), нараховується біля 60. Створення  всіх необхідних умов для досягнення  КС об`єктів - первинна турбота  керівництва і всього персоналу  підприємства. Наведу тільки один  приклад. Американські експерти,зробили  дослідження багатьох підприємств,  які досягли успіху, прийшли до  висновку: історія комерційних успіхів  досить специфічна.

Окрім технологічної новізни розробок, компанії об`єднувала одна важлива обставина. Це – створення організаційних і економічних умов для "вирощування" нововведень, цілеспрямоване стимулювання новаторської діяльності у фірмах.

Таким чином, параметри та умови КС є найважливішими позиціями  для аналізу та практичної діяльності по досягненню КС персоналу, підприємства, продукції (КС ППП).

З цього зробимо практичний висновок; для досягнення КС персоналу, підприємства, продукції необхідно:

1. Провести чітке закріплення  параметрів та умов КС за  відповідними підрозділами і спеціалістами заводу.

2. Встановити вагоме заохочення  за їх досягнення.

3. Створити в усіх підрозділах  заводу групи забеспечення КС  ППП і діючу систему винагороди за ефективні пропозиції.

 

3. Показники та оцінка конкурентних можливостей підприємства.

 

Показники конкурентоспроможності — це сукупність системних крите-ріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, які базуються на параметрах конкурентоспроможності.

Перелік показників конкурентоспроможності залежить від об’єкта дослі-джень, а також від обраної методики визначення конкурентоспроможності.

Для порівняння автоматичних контрóлерів фірма «Х’юлетт-Паккард» ви-користовує, наприклад, такі показники:

робочу характеристику —  можливості (інтервали) вимірювання  коливань, МГц;

собівартість одиниці, дол.;

функціональність – кількість  операцій, які можна виконати, т/м;

надійність роботи — частота  відказів;

своєчасність ремонтування/постачання.

 

Порівняння можна проводити  в табличній формі, показники  обирають за-лежно від типу продукту . Щоб прийня-ти рішення про те, конкурувати чи ні по тій чи іншій продукції, треба роз-глянути підхід, запропонований К. Омаі в роботі «Стратегічне мислення» (рис.2.5).

 

 

Рис. 1.4. Модель конкурентних рішень К.Омаі

 

Ідеї К. Омаї щодо формування та використання ключових факторів успіху, сформульовані ним як побажання:

конкуруйте мудро, використовуючи свої унікальні властивості, яких не торкаються конкуренти; стара, успішна  стратегія, дає змогу зберегти досяг-нуті рубежі; базована на ній нова, творча стратегія забезпечить у майбутньо-му певний рівень свободи діяльності;

уникайте жорсткої конкуренції, що може призвести до взаємного зни-щення  при орієнтації на аналогічні, другорядні переваги.

Існує цілий ряд методик  оцінки конкурентоспроможності з урахуванням  як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до уваги так звана теорія "життєвого циклу" товару.

В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності, вантажопід`ємність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівень кокурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціни експортного товару до "еталонної ціни", або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.

В практиці закордонних фахівців існують спеціальні індикатори та методи визначення цінової конкурентоспроможності за даний період. Визначення цінової конкурентоспроможності на внутрішньому національному ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку і цін імпортних товарів, або світових цін. На зарубіжному ринку співставляються три показники: витрати виробництва в національній валюті; обмінні курси валют; розміри прибутків (різниця між продажною ціною на ринку і витратами виробництва).

З нашої точки зору слід привернути увагу фахівців до розгляду питання КС товару у тому вигляді, як воно подається у монографії "Пути повышения КС экспорнной продукции" під редакцією В.Я.Маштабея. Розглядаючи КС, як відповідність товару умовам ринку по технічним, економічним, комерційним та іншим характеристикам, він пов`язує воєдино поняття "якість", "технічний рівень", "конкурентоспроможність". Загальна кількість цих показників досягає 400.

Автори виділяють такі групи техніко-економічних показників, які характеризують складний виріб на ринку споживання:

- властивості виробу на  стадії попиту, а саме - економічна  ефективність його використання (наприклад, потужність обчислення, довгостроковість, амортизація, ремонтоздатність,тощо);

- характеристики виробу  з точки зору можливості його  використання в комплексі з машинами та зручності експлуатування (технічні параметри, площа, тощо);

- характеристики виробу  на стадії цього збуту (зовнішній  вигляд, вид пакування, тощо);

- інші ознаки (наприклад,  престижність).

Наведені групи показників поділяють на два основних види: технічні та економічні. В свою чергу, вони відповідно поділяються на параметри ергоекономічнсті, естетики, відповідності стандартам та законодавству, а також на параметри, які визначають рівні окремих елементів ціни попиту (рис.1.5.).

 

 

 

Рис.1.5. Показники конкурентоспроможності

 

Неабияку роль у визначенні КС продукції відіграє кон`юктурна  інформація.

Велике значення мають  показники темпів зростання продажу, частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо.

Для оцінки КС фірми, використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забеспечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:

- відношення вартості  реалізованої продукції до її  кількості за поточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованої продукції;

- відношення прибутку  до загальної вартості продажу  (profit to sales).

Підвищення цього показника  свідчить про підвищення рівня КС фірми;

- відношення загальної  вартості продажу та вартості  нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та

затоварювання готової продукції;

- відношення загальної  вартості продажу та вартості  матеріальних виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменьшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;

- відношеня обсягу до  суми дебіторської заборгованності  (sales to receivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.

Фірма, яка має більш  низькі витрати виробництва, отримує  більш великий прибуток, що дозволяє розширювати обсяги виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємої продукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунок інших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.

Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхом відношення величини збутових витрат до розмірів прибутку.

Аналіз витрат обігу дозволяє викрити невиробничі витрати  по всій системі товарного руху від продавця до покупця.

Таким чином, оцінка КС фірми  на конкурентному ринку, або його сегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапом маркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливості фірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій на конкурентному ринку.

Така оцінка повинна містити слідуючі показники:

·        потреба  у капіталовкладеннях фактичних  та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;

·        асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диферинціація);

·        набір  ринків або їх сегментів для кожного  продукту (ринкова диферинціація);

·        потреба  у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;

·        перелік  заходів та засобів, якими фірма  може забезпечити собі перевагу на ринку;

 ·        створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг.

Результати досліджень беруться за основу при розробці стратегії  фірми, її технічної, асортиментної та збутової політики.

Проведення економічного дослідження та використання великого набору показників неможливе без використання комп`ютерної техніки. 

У системі управління підприємством  взагалі, як і у його невід'ємній  частині — управлінні потенціалом, цілі виконують низку важливих функцій.  

По-перше, цілі відображають філософію економічної системи, концепцію її діяльності та розвитку. Оскільки види діяльності покладені в основу загальної управлінської структури, то саме вони і визначають її характер та особливості.  

По-друге, цілі зменшують невизначеність поточної діяльності як суб'єкта господарювання у цілому, так і окремих працівників, стаючи для них орієнтиром у навколишньому світі, допомагають адаптуватися до нього, сконцентруватися на досягненні бажаних результатів, регулюючи власні вчинки та поведінку. Це допомагає швидше, з більшим ефектом реалізувати задуми, збільшувати власні економічні вигоди.  

По-третє, цілі становлять основу критеріїв для виокремлення проблем, прийняття рішень, контролю та оцінки результатів діяльності, спрямованої на їх реалізацію, а також матеріального та морального заохочення працівників.