Удосконалення надання банківських послуг

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 10:15, курсовая работа

Описание работы

Мета роботи: детальне розкриття поняття удосконалення надання банківських послуг.

Содержание

Вступ. 3
Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваного об’єкта. 5
1.1. Історія та структура банку. 5
1.2. Організаційна структура АБ "Правексбанк". 7
1.3. Забезпечення банку ресурсами. 10
Розділ 2. Методичні основи надання банківських послуг. 14
2.1. Мета та цілі наданя банківських послуг. 14
2.2. Види операцій та послуги банку. 17
2.3 Методика аналізу надання банківських послуг. 21
Розділ 3. Аналіз ефективності надання банківських послуг. 30
3.1. Аналіз ТЕП банку. 30
3.2. Аналіз показників праці. 38
3.3. Ефективність надання банківських послуг. 42
Розділ 4. Розробка заходів та пропозицій щодо удосконалення надання банківських послуг. 49
4.1. Оптимізація пропозицій щодо удосконалення надання банківських послуг. 49
4.2 .Автоматизована інформаційна система 52
4.3. Напярямки впровадження і оцінка економічної ефективності запропонованих методів. 57
Висновки і пропозиції. 59
Використана література. 60
Додатки. 62

Работа содержит 1 файл

- КУРСОВА - 1.doc

— 1.27 Мб (Скачать)

Відділ безпеку. Забезпечує функції охорони та нагляду за діяльністю Банку. Впроваджує заходи щодо збереження банківської та комерційної таємниці.

Адміністративно-господарчий  відділ. Забезпечує філію видатковими  матеріалами. Відповідає за тепло- та водопостачання, безперебійне електропостачання, схоронність  обладнання та меблів.

Схематично, структура Івано-Франківської філії Акціонерного Банку "Правексбанк" представлена на рис 1.1

 

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.1. Організаційна структура  Івано-Франківської Філії АБ «Правексбанк»

 

1.3 Забезпечення банку ресурсами.

 

Проблеми ресурсного забезпечення Івано-Франківської Філії  АБ «Правексбанк», залежності між обсягом, складом ресурсів та досягнутими результатами діяльності актуалізовані сучасними динамічними процесами розвитку економіки, функціонуванням суб’єктів господарювання. АБ «Правексбанк» має володіти сукупністю ресурсів, достатніх для кредитування потреб суб’єктів господарської діяльності, формування відповідних резервів, підтримки власної ліквідності. Зміцнення ресурсного потенціалу банку, що є передумовою пожвавлення інвестиційної активності та забезпечення сталого економічного зростання.

У зв’язку з цим  комплексна розробка теоретичних і  практичних положень, що розкривають  зміст ресурсів АБ «Правексбанк», механізм їх формування, є важливою й актуальною проблемою в діяльності досліджуваного банку.

Трудові ресурси АБ «Правексбанк» — це всі працюючі у банку особи, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії банку та досягнення його цілей.

Проаналізуємо структуру  трудових ресурсів підприємства за даними таблиці 3.1.

                     

 

 

 

 

                                                                                   

Таблиця 3.1. Структура  трудових ресурсів АБ «Правексбанк»

                             

 

Категорії

персоналу

 

2009р

 

2010р

Відхилення 

Чисельність

чол

Питома

вага %

план

факт

Від 2009 р

Від плану

Чисельність

Чол

Питома

вага %

Чисельність

чол

Питома

вага %

Чисельність

128

100

120

100

109

100

   ---

   ---

Домоміжні працівники

26

20,3

24

20

22

20,2

-0,1

+0,2

Персонал

62

48,4

56

46,7

46

43,2

-5,2

-3,5

Управління       

40

31,3

40

33,3

40

36,6

+2

+3,3




 

Аналізуючи дані таблиці  можна зробити висновок  що фактично частка управлінського персоналу збільшилась  як з минулим роком так із планом відповідно на +2 та +3,3 пункти структури. А частка персоналу зменшилась відповідно з минулим роком  із планом на 5,2 і 3,5.

З вищенаведеної таблиці  бачимо що в процесі свого розвитку і збільшення переліку надання послуг, Івано-Франківська Філія АБ «Правексбанк» збільшувала штат працівників в залежності з потребами банку.

Внаслідок істотних змін на фінансовому ринку зростає  значення аналізу банківської діяльності як для самого АБ «Правексбанк», так і для його ділових партнерів, клієнтів, акціонерів і держави в цілому. Регулярне проведення аналізу діяльності банком дозволяє ефективно управляти активними і пасивними операціями, що сприяє максимізації прибутку і забезпеченню стабільного фінансового стану.

Це особливо важливо  в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківських фінансово-кредитних установ, що виконують різні операції по залученню вільних грошових ресурсів підприємств і населення.

В умовах становлення  та розвитку банківської системи  України актуальна проблема аналізу  діяльності банківських установ з метою оцінювання їхньої інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.

Аналіз забезпеченості ресурсами АБ «Правексбанк» повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.

Аналізом керуються  при виконанні більшості банківських  операцій — він підказує, як забезпечити  дохідність та ліквідність банку, витримати  конкуренцію на ринку банківських  послуг, здобути довіру вкладників та клієнтів.

Результати фінансового  аналізу дозволяють застерегти споживачів банківських послуг від проблемних банків, самі кредитні установи потребують об’єктивної та надійної системи оцінки поточного (і, можливо, перспективного) стану, оскільки ефективність управління комерційним банком визначає можливість здійснювати свою діяльність уміло та в повній відповідності з потребами й економічними цілями держави, чого не можливо досягнути, не маючи оперативної інформації.

Основна мета аналізу  діяльності забезпечення банку ресурсами — забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.

Предметом аналізу банківської діяльності (детально наведено в п.3.1) є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів, які прямо або непрямо впливають на діяльність банку.

Основними об’єктами  аналізу забезпеченості банку ресурсами є :

- заходи щодо формування  капіталу банку, а також його структура;

- якість активів ( кількісний  і якісний аналізи структури  кредитно-інвестиційного портфеля  банку ) ;

- показники прибутковості  функціонування банку, що дозволяють  судити про ефективність його  роботи;

- показники ліквідності і платоспроможності банку, що характеризують його фінансову стійкість;

- темпи росту банку;

- різні ризики, що впливають  на діяльність банку.

Узагальнення результатів  проведеного аналізу дозволяє визначити  фактори, які впливають на діяльність банку, і підготувати рекомендації по прийманню управлінських рішень, спрямованих на її поліпшення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Методичні основи надання

банківських послуг.

 

2.1. Мета та  цілі наданя банківських послуг.

 

Головною метою функціонування комерційних банків є надання банківських послуг. Останні являють собою діяльність із залучення та розміщення грошових коштів. З їх допомогою здійснюється взаємозв'язок між двома основними фігурами кредитного ринку — позичальником та кредитором. Згідно з Законом банки мають право здійснювати такі операції:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття та ведення  поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

• розміщення залучених  коштів від свого імені, на власних  умовах та на власний ризик;

• емісію власних цінних паперів;

• організацію купівлі  та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

• здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого  імені (включаючи андеррайтинг);

• надання гарантій і  поручительств та інших зобов'язань  від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• придбання права  вимоги на виконання зобов'язань  у грошовій формі за поставлені товари або надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог  та приймання платежів (факторинг);

• лізинг;

• послуги з відповідального зберігання на надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

• випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

• випуск банківських  платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

• надання консультаційних  та інформаційних послуг щодо банківських  операцій.

При отриманні спеціального дозволу Національного банку  України банки також мають  право здійснювати такі операції, як внесення інвестицій до статутних фондів та в акції інших юридичних осіб, випуск, обіг, погашення державної та іншої грошової лотереї, операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку, ф'ючерсами та опціонами, довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з іншими особами, депозитарну діяльність.

Усі банківські операції поділяються на пасивні, активні  та банківські послуги.

Пасивні операції — це дії банку, спрямовані на акумуляцію (нагромадження) грошових коштів на рахунках банку. Вони здійснюються внаслідок залучення вкладів клієнтів, отримання кредитів від інших банків (у тому числі НБУ), випуску власних цінних паперів. Грошові кошти, одержані у результаті пасивних операцій, створюють банківські резерви, за рахунок яких банк виконує свої активні операції. Залучені засоби розміщують на депозитах, під якими розуміють термінові і безстрокові вклади клієнтів банку. Джерелами депозитів можуть бути кошти на рахунках підприємств, кошти фізичних осіб. Депозити поділяються на вклади до запитання та термінові рахунки. Перший вид вкладів повертається клієнтові у будь-який час. Саме тому для них банки встановлюють найнижчі відсотки. Депозити до запитання, як правило, призначені для здійснення поточних розрахунків. При відкритті термінового депозиту вклади повертаються володарю у заздалегідь встановлений день, а до цього часу банк може вільно розпоряджатися вкладеними грошима. Залежно від строку банк встановлює свій процент. Процент за депозитними рахунками залежить від облікової ставки НБУ, темпу інфляції та величини внесеної суми. За терміновими депозитами підприємства не можуть здійснювати свої поточні розрахунки. На них, як правило, підприємці розміщують кошти для майбутніх покупок або просто для заощадження грошей. Процентні ставки за депозитами комерційних банків публікуються в газетах, що дає змогу кожному приймати раціональне та зважене рішення. За допомогою цієї інформації можна знайти банк, де вигідніші умови розміщення депозиту.

Депозитні рахунки можна  відкривати в іноземній валюті. Ставки за ними будуть нижчі, що відображає менший ступінь знецінення іноземної валюти. В 2000 році середня депозитна ставка в українських банках становила від 6 до 9% річних за валютними депозитами. В умовах нестабільності фінансово-грошових процесів найбільш привабливим засобом вкладення стають валютні депозитні сертифікати. Вони продаються резидентам (громадянам України) і нерезидентам (іноземним громадянам), фізичним та юридичним особам за готівку і за безготівковим розрахунком. Сертифікати випускаються на пред'явника, що потребує при їх випуску підвищених засобів захисту.

Назва "пасивні операції" є чисто умовною, бо банкам потрібно виявляти неабияку активність, щоб  залучити до себе клієнтів, які вкладуть свої гроші, та акціонерів, які куплять  цінні папери банку, що збільшать його статутний фонд. Гостріша конкурентна боротьба на ринку позичкових капіталів змушує банки розширювати і вдосконалювати операції, які вони проводять, надавати своїм клієнтам дедалі більше різноманітних банківських послуг.

Взявши гроші у клієнта, банк бере на себе зобов'язання: повернути ці гроші у заздалегідь обумовлений термін і сплатити за користування цими грошами процент. Але для того, щоб виконати свої зобов'язання, банк повинен уміти заробити додаткові гроші.

 

 

 

2.2. Види операцій та послуги банку.

 

Операції банку, пов'язані  з розміщенням коштів з метою  отримання прибутку, називаються  активними операціями. Вони представлені різного роду кредитами.

Кредит — це позичка  банку, що передається у тимчасове  користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання. Згідно з Положенням Національного банку України "Про кредитування" (вересень 1995 року) суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи можуть одержувати лише споживчий кредит у національній грошовій одиниці.

Банківський кредит —  це грошова сума, яку банк надає  позичальникові в тимчасове користування за умов забезпеченості, поворотності, терміновості, платності та цільової направленості. Всі взаємовідносини між кредитором і позичальником встановлюються умовами кредитного договору. Умови надання різних видів кредитів мають бути чітко визначені у кредитному договорі. Банки можуть надавати кредити різних видів залежно від терміну користування; засобів забезпечення; міри ризику; терміну погашення.

Комерційний кредит —  це товарна форма кредиту між  двома суб'єктами господарської  діяльності, що характеризує можливість відстрочення платежу. Кредитні відносини у даному разі застерігаються векселем — зобов'язанням боржника сплатити кредиторові належну суму в обумовлений термін. Об'єктом кредиту можуть бути товари, що реалізувалися, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавці надають відстрочення платежу.

Лізинговий кредит —  форма майнового кредиту, об'єктами якого можуть бути рухоме (устаткування, транспорт та ін.) і нерухоме (будівлі, споруди та ін.) майно. Цей кредит надається в разі оренди майна  на основі укладення лізингової угоди.

Информация о работе Удосконалення надання банківських послуг