Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 22:34, курсовая работа
Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади економіки.
В першому розділі даної роботи розкрито склад, структуру та принципи виробничого процесу. В другому розділі розкрито такі організаційні типи виробництва, як масове, серійне та одиничне. В третьому розділі досліджені методи організації виробництва, такі як потокове та непотокове виробництво, а також сучасні тенденції розвитку потокового виробництва. У четвертому розділі проаналізовані сучасні системи організації виробництва «Just in time» та «Канбан»
Вступ……………………………………………………………………………………..3
1. Виробничий процес та принципи його організації……………………………5
1.1. Сутність процесу виробництва, його склад та структура………5
1.2. Принципи організації виробничого процесу……………………11
2. Організаційні типи виробництва і їхня техніко-економічна характеристика………………………………………………………….........................17
3. Методи організації виробництва………………………………………………24
3.1. Характеристика не потокового виробництва…………………...24
3.2. Характеристика потокового виробництва………………………27
3.3. Особливості організації і параметри потокових ліній………….30
3.4. Сучасні тенденції в розвитку потокового виробництва……..…34
4. Сучасні системи організації виробництва……………………………..............38
4.1. Система «Just-in-time»……………………………………………38
4.2. Система «Канбан»………………………………………………...40
Висновки…………………………………………………………………………...……43
Список використаної літератури…………………………
У системі «канбан» використовують два види карток: картки добору і картки виробничого замовлення. У картці добору вказується кількість деталей, що мають бути взяті на попередній стадіі обробки, у той час як у картці виробничого замовлення зазначена кількість деталей, які мають бути виготовлені на попередній стадії виробництва. Ці картки циркулюють як усередині підприємства, так і між підприємством і численними фірмами - постачальниками, що співробітничають з ним.
Щоб описувана система могла функціонувати ефективно, мають бути дотримані наступні умови (вимоги):
тільки одна картка «канбан» може бути прикріплена до контейнера у визначений час;
наступне робоче місце (споживач, одержувач) повинен ініціювати рух (надходження) предметів праці від попереднього місця (постачальника);
неприпустиме виготовлення деталей без карток «канбан»;
не можна виготовляти чи пересилати більше зазначеної в картках «канбан» кількості продукції;
картки «канбан» повинні бути визначені відповідно до принципу FIFO (first in - first out, що означає «перше прийшло - перше пішло»).
Число карток «канбан», що знаходяться в обігу даної виробничої системи, можна розрахувати за формулою: (7, стор.152)
(4.1)
де
N - загальна кількість контейнерів і відповідних їм карток «канбан»;
QK - кількість виробів у контейнері (ємність контейнера), шт.;
D - планова норма споживання деталей на виробничій дільниці, шт./день (час);
Т - цикл ротації (обертання) контейнера, що включає середній час очікування для наповнення і середній час виробництва для одного контейнера (lead time - інтервал часу між моментом подання заявки до її реалізації), дн. (год.).
Висновки
Дослідивши дану тему, можна зробити наступні висновки:
1. Виробничий процес — це сукупність взаємозалежних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію. Основними елементами виробничого процесу є доцільна діяльність, предмети праці і засоби праці.
2. Виробничий процес складається з основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.
3. Усі виробничі процеси повинні раціонально поєднуватися у часі й просторі. Для цього за проектування та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів. До таких принципів належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність.
4. Особливості організації виробничого процесу у просторі і часі багато в чому визначаються типом виробництва. Тип виробництва – це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.
5. Під методом організації виробництва розуміють сукупність засобів і прийомів організації виробничого процесу в просторі і в часі. Існують два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий. Непотоковий метод поділяється на індивідуальний і партіонний.
6. Непотоковий метод застосовується в одиничному, дрібносерійному і середньо серійному виробництві, де обробляються окремі предмети праці або їх партії, що мають різні технологічні маршрути обробки. Потокове виробництво є основним методом організації виробничого процесу в масовому і крупносерійному виробництві, що характеризується стабільним випуском значних обсягів однорідної продукції.
7. Система організації «точно-в-строк» (just-in-time) застосовується по відношенню до виробничої системи (системи організації і управління виробництвом), у якій всі рухи предметів праці сплановані в часі таким чином, що на всіх етапах виробничого процесу кожна партія сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, заготовок, деталей і вузлів надходить точно в той момент часу, коли має початися їх обробка на відповідній стадії виробництва (технологічної операції). При цьому: готові вироби виробляються і поставляються в момент їхньої реалізації; комплектуючі вузли виробляються і поставляються в момент подачі їх на складання готового виробу; окремі деталі виробляються і доставляються в момент початку складання вузлів; матеріали і заготовки доставляються на робочі місця в момент початку їхньої обробки (виготовлення деталей).
8. У системі «Just-in-time» використовується інформаційна система «Канбан».
За допомогою системи «Канбан» регулюється кількість продукції на виробництві. Головна перевага системи «Канбан» полягає в запобіганні перевиробництва. Мета системи «Канбан» - виробляти тільки необхідну продукцію, в необхідній кількості і в потрібний час.
Список використаної літератури:
1. Аникин Б.А. Логистика: Учебник для вузов / Б.А. Аникин, В.В. Дыб-ская, А.А.Колобов и др.; под ред. проф. Аникина Б.А. – Изд. 3-е, перераб., доп. – М: Инфра-М, 2002. – 368с.
2. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 408с.
3. Економіка виробничого підприємства: Навч. посіб. / За ред. Й. М. Петровича. – 3-тє вид., випр. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 840с.
4. Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т. М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін.; За ред. А. В. Шегди. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 335с.
5. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред.. А.В. Шегди. – К.: Знання-Прес, 2001. – 335с.
6. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.
7. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488с.
8. Инфра-М,2002. – 672с.
9. Курочкин А.С. Организация производства: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 2001. – 216с.
10. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и політика: в 2-х т. – т.1, 399с., т.2, 400. – М.: Республика, 1992.
11. Осипов В.І. Економіка підприємства Підручник. – Одеса: Маяк, 2005. – 720с.:12 л. іл..
12. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 2001. – 178с.
13. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - 5-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2006. — 495 с.
14. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. Учеб. для вузов. – М.:
15. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – З88с.
16. Экономика и организация промышленного производства: Учеб. пособие / Ред. коллегия: М.Н. Тимохин и др. – М., Мысль, 1997. – 327с.
17. Экономика предприятии / Под ред. Горфинкеля В.Я., Купорякова З.М. – М.: ЮНИТИ,1996. – 367с.
18. Экономика предприятия: Пер. с нем. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 928с.
19. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Волкова О.И. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 416с.