Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві та напрями їх удосконалення

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2012 в 12:59, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження є обґрунтування і розробка пропозицій щодо удосконалення орендних земельних відносин у сільському господарстві.

Содержание

ВСТУП . 4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРЕНДНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 6
1.1. Орендні земельні відносини в аграрному секторі економіки 6
1.2. . Державне регулювання плати за використання землі 13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В АГРАРНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Природно-економічний стан підприємства 18
2.2 Структура землекористування в господарстві 23
2.3 Аналіз ефективності використання сільськогосподарських угідь 25
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 28
3.1.Напрями удосконалення механізму державного управління ринку земельних
ресурсів в Україні 28
3.2 Вдосконалення земельних відносин 35
ВИСНОВКИ 41

Работа содержит 1 файл

розвиток орендних відносин.doc

— 456.50 Кб (Скачать)

       Проте у 2007 р. у 13 областях України орендна плата за гектар сільськогосподарської землі була нижча на 1,5 % від вартості земельного паю на рік, а в / зтономній Республіці Крим, Рівненській та Хмельницькій областях - нижче на 47,4 34,5 і 30,4 % відповідно. Такі ж тенденції спостерігалися по регіонах України і у 2( )8 р. [11, с. 21]. У 2009 р. в Україні у 9 % від загальної кількості орендних доп зорів (413,3 тисяч договорів) орендна плата за гектар була нижча на 1,5 % від варі оті землі, у 2765 тис. договорів (59,9 %) передбачено орендну плату з відсотком орендної плати від 1,5-3 %, у 1435,2 тисячах договорів (31,1 %) орендна плата за гектар сільськогосподарської землі була вища на 3 % від вартості землі. Так і чином, орендні відносини в нашій державі наразі не характеризуються досі тньо високою соціально-економічною та екологічною ефективністю. Тому, на наш погляд, в Україні на сучасному етапі розвитку, коли орендні відносини залі маються переважною формою земельного обігу, варто запровадити дієвий мех ізм державного регулювання оренди землі, спрямований на забезпечення ефе: ивного землекористування та вирішення соціальних проблем сільського насс .ення.

        1.2. Державне  регулювання плати за використання землі.

       Верховна  Рада Української РСР постановою «Про земельну реформу» від 18 груд пя 1990 року оголосила всі землі України  об'єктом земельної реформи, починаючи  з 15 березня 1991 року. Однак дана постанова  в першій редакції не містила положень щодо приватної власності на землю - передбачалось надати землі громадянам у довічне успадковане володіння, а підприємствам у постійне користування. Проте уже в Земельному кодексі України (в редакції від 13 березня 199 року) встановлено три форми власності на землю - державну, колективну і при .тну та передбачено право оренди землі. Відповідно до ст. 8 згаданого Кодексу орендодавцями землі виступали ради народних депутатів і власники землі. Земля над: алась на умовах оренди в короткострокове користування - до трьох років і ДОВі строкове - до п'ятдесяти років.

       У процесі проведення в Україні  аграрної реформи, основним завданням  якої стан становлення селянина як справжнього господаря на землі, постало актуальне пит пія  щодо розвитку такої форми землекористування, як оренда. Зауважмо, що у соці лістинний період (з 1937р. по 1990р.) оренда земель сільськогосподарського при пачення на території колишнього СРСР була заборонена.

       Указом  Президента України «Про невідкладні  заходи щодо прискорення зем ьної реф^иип у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 199 року визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським кооперативам, сілі ькогоспогярським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі рад: спів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай).

       В наш'Г. області право на земельну частку (пай) набули 317, 8 тис. селян, оди ; сертифікати на право на земельну частку (пай) отримали 317,3 тис. На даний час з усієї кількості отриманих сертифікатів замінено державними актами на право вла ості на земельну ділянку 288,6 тис. або 91 % .

       Земельні  орендні відносини в Україні  регулюються постановою Кабінету Мінмгрів Уц ні «Про прискорення земельної  реформи та приватизацію землі »  від .! З берези,. року, Указами Президента України «Про невідкладні заходи щод нриско] . *і.і земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 1 ) листопада і 994 року, « Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -вл: мшків земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 2 лютого 2002 року, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 2 жов :я 2003 року та Земельним кодексом України.

       В новому Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі чітко визначено підстави набуття права на оренду землі та осоС іивості набуття права земельних ділянок сільськогосподарського призначення; знят штучні шкоди щодо суборенди земельних ділянок; встановлено перепони на н ляху нее і и в ного використання земель сільськогосподарського призначення при ;ороткос і роковій оренді; конкретизовано умови сплати орендної плати, її зміни, стягнення заборгованості; у перехідних положеннях викладено особливості оренди земе .ьиих діл>іпок, права на які посвідчені сертифікатом на право на земельну діл* су (пай)

       Ст.1 3,,;ину України «Про оренду землі» поняття оренда землі визначене як засіп пане на .поговорі строкове платне володіння і користування земельною ділу .лою, неп бідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяі гості. Тп е правове визначення оренди значно розширює можливості орендаря щол ) напрямі і форм здійснення своєї господарської діяльності.

       Ознаками  оренди землі є :

  • ііаяві ; ї ї, договору між орендодавцем і орендарем;
  • перчача орендареві прав володіння і користування земельною ділянкою;

       платність володіння та користування землею (у формі орендної плати);

  • стро повість володіння і користування земельною ділянкою.

       .Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак у тих чи інших відносинах

землекоп нсту , ня не дає можливості кваліфікувати їх як земельно-орендні відносини та ; с госовувати до них законодавчі норми про оренду землі.

       Проведений  аналіз укладання договорів оренди та плати за оренду земельних часток (паїв) > .вінницькій області станом на 01.12.2006 року свідчить, що всього по області уклад , 144,0 тис. договорів оренди, з них згідно державних актів 95, 2 тис. (66,1 %). Із сільськогосподарськими підприємствами, де одержано земельну частку (пай) укладен >2, і тис. договорів, що становить 63,9 % загальної їх кількості, із фермерськими господарствами - 10, 8 тис. (7,5%), а з іншими суб'єктами господарювапн:-; 41, 1 тис. угод, або відповідно 28,5%. Із загальної кількості договорі в сел;^ лми-пенсіонерами укладено 73, 2 тис. (50,8%). Це зумовлено тим, що лише пезнач частина власників земельних часток (паїв) може ефективно господні-іова'і;і .пі землі, маючи відповідні знання, досвід. Тому, після розпаювання сільсьі оспо рських угідь почала впроваджуватися у практику така форма оренди ід від] пін , як оренда земельних часток (паїв).

         ^невс іа кількість договорів оренди укладена строком на 4-5 років. За строки \ тії у ендені договори оренди розподіляються так: ■ тс лад п.о на 1-3 роки 19,1 %, '-5р і, оЗ,7 %, на 6-10 років 16,6 %, над у років 0,6%.

           іход дніи, що орендні  відносини переважно мають короткостроковий характе (і- .доків), їхній вплив на якість ґрунтового покриву, дотримання агроеко ні нн умов виробництва не можна вважати позитивним. За рахунок природі род і ості ґрунтів вирощування сільськогосподарських культур не може бути д чн При короткостроковій оренді земельних ділянок економічно невиг ти додаткові кошти для поліпшення родючості ґрунту, захисту його

від еро . \ іроцесів, проведення культуртехнічних робіт.

       Кору] т.юковість оренди земельних ділянок свідчить також про те, що селяни не псх^лдпають остаточно взяти на себе зобов'язання щодо конкретного оренда зад льнятися рівнем орендної плати, яку їм у даний час пропонують.

       На г: л] ііРі шлях для знаходження кращого орендаря -наявність конкуренції На ЗЄМЛ О, Пі.ч ..; і Є'ГЬ ся в оренду. На жаль, в Україні і, зокрема, у нашій області більша с п землевласників не має широкого вибору щодо передачі землі в оренд} те швах, які б їх влаштовували. Власне, у зв'язку із відсутністю конкуренції г ..мидяни досить часто погоджуються на низькі орендні ставки, що пропонує гос ; нетво-орендар.

       > зав; вчено у ст.21 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про і , ду лі» орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносиїл о еіі ,цеві за користування земельною ділянкою. Орендна плата може виплач грошовій; натуральній (за визначеною кількістю чи частиною

продукт >п одержують з орендованої земельної ділянки) та відробітковій (надані і V е, орендодавцеві) формах. Що ж стосується розміру орендної плати, то вона г ,лі, , . і зорієнтована суспільством Указом Президента України « Про додатк :;ах щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельг ч а : діаїв)» із зазначенням що орендна плата повинна становити не менше . ш д на, визначеної відповідно до вартості земельної частки (паю). Власне н на жаль, не усі дотримуються.

               , розмір виплати  за договорами оренди на 2009 рік  становить 39, З млн. гр з се і ні розмір орендної плати на рік 138 грн. за 1 га (середня ставка 1,4 %від з. зн вартості 1 га ріллі по області).

           ід лата по районах області за розмірами різниться. Розбіжності не в усіх ви дязані з якістю землі, а значною мірою залежать від політики та

конкре д цьому напрямку діяльності місцевих органів самоврядування та викона з

                  гідної плати встановлюється за погодженням сторін. Орендна плата .. виплачується у натуральній формі. Сільськогосподарська

продук з к ається орендодавцеві в розрахунок орендної плати, відпускається, зазвичг за Лівартістю. В інтересах соціального захисту селян, особливо пенсіоі звання потребує більшої обґрунтованості. За рахунок селян- 
орендо і і можуть вирішуватися питання прибутковості господарств-

оренда; то^С мзень доходів підприємців. Натуральна форма розрахунків вигідна

селяна п діу разі, коли одержана продукція використовується ними для

сільськ чіл, .кого споживання, частково - для годівлі худоби, адже

можлі: реалізації частини продукції на ринку, особливо для людей

пенсій; ь осить обмежені, і таке явище не повинне поширюватися, бо в

крамні ; . „мом пшениці «останнього класу» не підеш. Грошова форма

оренді і а ті н их має бути переважаючою.

      о .жити, що сьогодні існує потреба й у вдосконаленні правового

регулю . дії земельних часток (паїв), як різновиду оренди земель

сільськ спо^ чиго призначення, адже оренду земель сільськогосподарського

призі і а ня і и визначати як окремий комплексний правовий інститут

земель > і: Особливість даного інституту зумовлена своєрідністю його

об'єкт, ;иі; ніс у процесі реформування колективних сільськогосподарських

Информация о работе Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві та напрями їх удосконалення