Розрахунок економічної ефективності нововведень

 

 

      4. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

     Після впровадження в якості нововведення маркетингових досліджень змінився лише один показник – коефіцієнт використання парку рухомого складу. Він збільшився на 5%. Це нововведення поширюється на частину парку, яка становить 20%.

Таблиця 4.1. –  Вихідні дані для економічної оцінки ефективності маркетингових досліджень

 

     За  даними табл. 4.1 розрахуємо економічну ефективність проведення маркетингових  досліджень. Результати розрахунків  подамо в табл. 4.2.

 

Таблиця 4.2 –  Розрахунок економічної ефективності проведення маркетингових досліджень

 

     Проаналізувавши результати розрахунків, можна зробити  висновок, що проведення маркетингових  досліджень є економічно доцільним, оскільки дане нововведення дозволяє підвищити прибуток, який залишається  у розпорядженні підприємства, на 7945,35 грн. Рентабельність при цьому не змінилась і залишилася на відмітці 34,99%. Оскільки основною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація прибутку, то впровадження розглянутого нововведення є необхідним етапом для досягнення цієї мети.

 

      5. ОЦІНКА РОБОТИ АТП ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ

     Внаслідок впровадження нововведень, удосконалення нормування оборотних коштів і проведення маркетингових досліджень ринку транспортних послуг, змінюються показники використання рухомого складу по підприємству в цілому. Розрахунок цих показників проводимо у наступній послідовності: спочатку визначаємо об’ємні та техніко-експлуатаційні показники використання рухомого складу, потім розраховуємо об’ємні та якісні показники роботи АТП.

     Значення  кожного об’ємного показника після впровадження у виробництво нововведень визначається додаванням їх величини перед впровадженням нововведень до величини приросту цих показників за рахунок розроблених нововведень. Порядок розрахунку об’ємних показників і результати подано в табл. 5.1.

     Таблиця 5.1 – Об’ємні показники роботи рухомого складу.

 

     Проаналізувавши табл. 5.1 видно, що практично половина усіх об’ємних показників використання рухомого складу збільшилась, лише списочна чисельність автомобілів, загальна вантажопідйомність та автомобіле-дні підприємства залишились незмінними.

     Проте об’ємні показники не дають вичерпної  інформації про використання рухомого складу. Тому розраховують ще й зміну  техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу. Порядок  їх розрахунку приведений нижче.

                        (5.1)

                      (5.2)

                      (5.3)

                      (5.4)

     Результати  розрахунків зводяться в табл. 5.2.

Таблиця 5.2 –  Техніко-експлуатаційні показники використання рухомого складу

 

     Проаналізувавши табл. 5.2 бачимо, що коефіцієнт використання парку рухомого складу зріс на 1%, інші техніко-експлуатаційні показники залишилися без змін.

     Для того, щоб отримати більш повну  картину в оцінці впливу нововведень на роботу АТП в цілому необхідно розрахувати приріст показників роботи АТП. Результати розрахунків зводимо до табл. 5.3.

     Оскільки  зміна чисельності персоналу  розраховується за схемою відмінною  від інших показників роботи, то розглянемо його розрахунок більш детально.

                           (5.5)

     Покажемо  наглядно як розраховується зміна чисельності  персоналу на прикладі другого нововведення:

 

Таблиця 5.3 –  Розрахунок приросту економічних показників роботи підприємства