Розрахунок економічної ефективності нововведень

     За  першою ознакою – колу результатів  і затрат, що враховуються – розрізняють  показники соціальної, екологічної, ресурсної, фінансової та економічної  ефективності. За колом об’єктів, цілі та інтереси яких відображаються, розрізняють наступні показники ефективності:

• комерційної ефективності, що враховує фінансові наслідки реалізації проекту в цілому, так і результат для кожного окремого учасника. Вона визначається відношенням фінансових затрат і результатів;
• бюджетної ефективності, що відображає фінансові наслідки здійснення проекту для державного, регіонального і місцевого бюджету;
• народногосподарської ефективності, що враховує затрати і результати, пов’язані з реалізацією проекту, які виходять за рамки прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту і допускають вартісне вираження.

     За  тривалістю періоду здійснення затрат і отримання результатів розрізняють  показники інтегральної (що визначається за весь період реалізації проекту), річної, квартальної і місячної ефективності.

     В курсовій роботі нам пропонується розглянути такі нововведення як удосконалення нормування оборотних коштів і проведення маркетингових досліджень. Розглянемо суть кожного з них.

     Нормування  оборотних коштів полягає в розробленні та встановленні норм оборотності оборотних коштів за їх елементами та нормативів оборотних коштів.

     Норма оборотних коштів визначає мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей  і розраховується в днях запасу (у відсотках від обсягу виконаних робіт, у гривнях тощо).

     Норматив оборотних коштів – це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

     Норматив  оборотних коштів залежить від обсягу виробництва та реалізації продукції, витрат на виробництво та реалізацію продукції; вартості товарно-матеріальних цінностей у виробничих запасах. Норми оборотних коштів (у днях) залежать від тривалості перебування їх у сфері виробництва та сфері обігу, умов матеріально-технічного забезпечення (віддаленість від постачальників, споживачів, рівномірність поставок матеріальних ресурсів та збуту готової продукції).

     Існують три методи розрахунку нормативів оборотних  коштів: аналітичний (дослідно-статистичний), коефіцієнтний та метод прямого  рахунку.

     Аналітичний метод (дослідно-статистичний) передбачає здійснення аналізу наявних товарно-матеріальних ресурсів з наступним їх корегуванням та вилученням з них надлишків.

     Сутність  коефіцієнтного методу полягає в  уточненні діючих нормативів (через  коефіцієнти) відповідно до змін у виробництві  в наступному періоді.

     Метод прямого рахунку зводиться до розрахунку нормативів за кожним нормативним елементом в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У практиці господарювання цей метод є основним.

     Знаючи  нормативну величину виробничих запасів  у натуральних вимірниках, можна подати їх у вартісному виразі й обчислити загальний норматив оборотних коштів та виробничі запаси.

     Маркетингові  дослідження полягають у систематизовано-спрямованому визначенні даних, необхідних керівникам маркетингу підприємства для прийняття відповідальних управлінських рішень: їхній збір, аналіз і звіт про результати.

     Метою маркетингового дослідження є створення  інформаційно-аналітичної бази для  прийняття маркетингових рішень і тим самим зниження рівня  невизначеності бізнесу.

     Пріоритетними завданнями маркетингових досліджень є:

• розробка концепції нового товару чи послуг, а саме виявлення споживчих властивостей, унікальності;
• розрахунок собівартості і ціни;
• визначення ринку, на якому вони будуть збуватися (внутрішній чи зовнішній) і приблизної оцінки обсягу реалізації;

     У питанні про напрямки маркетингових  досліджень немає одностайної думки. Використовується емпіричний і теоретичний  підхід у їхньому обґрунтуванні.

     Процес  маркетингових досліджень являє  собою ряд послідовних дій, які  можна об’єднати в декілька етапів:

• обґрунтування доцільності проведення дослідження дозволяє: уточнити сутність проблеми, що стоїть в центрі дослідження;
• опис і постановка проблеми дослідження повинні носити системний характер і будуватися у такому порядку: зовнішні ознаки прояву проблеми; часові параметри; взаємозалежні фактори, впливи проблеми на основні елементи діяльності підприємства; ймовірні наслідки розвитку проблеми;
• визначення конкретної мети і завдання дослідження;
• формування плану дослідження. На цьому етапі потрібно встановити всі види необхідної інформації, методи її збору і аналізу;
• збір, систематизація і аналіз вторинної інформації у рамках визначеної проблеми;
• висновок про необхідність спеціального дослідження робиться на основі аналізу вторинної інформації;
• коректування розділів плану дослідження, орієнтованих на одержання первинної інформації;
• підготовка досліджень і збір первинних даних.

 

      2. РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АТП

     Основним  заняттям даного АТП являються погодинні вантажні перевезення. Парк рухомого складу включає автомобілі ГАЗ-3302-14 у кількості 90 одиниць. На підставі вихідних даних індивідуальних завдань розрахуємо показники виробничої бази, виробничої програми і техніко-експлуатаційні показники відповідно до виду перевезень. Результати розрахунків зводяться до табл. 2.1.

     Таблиця 2.1. – Показники використання рухомого складу.

 

      Таким чином, у таблиці представлені всі  показники використання рухомого складу підприємства. Як видно вище, їх поділяють  на три основні групи:

• виробнича база - характеризує парк наявних автомобілів з кількісної сторони: кількість і вантажопідйомність, дні і години у підприємстві і роботи і т.д.
• власне ТЕП - характеризують перевізний процес з якісної сторони: час  перебування  в  наряді, середньодобовий  пробіг, експлуатаційна  швидкість  і  виробіток  одного  автомобіля  за  рік.
• виробнича програма - характеризує перевізний процес з якісної сторони: розрахунковий обсяг перевезень і вантажообіг, загальний пробіг.

     Тепер розрахуємо вартісні показники, до яких належать: витрати, виручка від реалізації транспортної продукції, балансовий прибуток і прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства.

     Витрати на перевезення С_заг розраховують укрупненим методом за формулою:

        

, (1.1)

де   -  змінні витрати на 1 км пробігу, грн;

    - постійні витрати на 1АГ_р, грн;

    -  фонд оплати праці усіх категорій працівників, грн;

    -  відрахування на соціальне страхування, грн;

    -  амортизаційні відрахування, грн. 

     Фонд  оплати праці вміщує фонд оплати водіїв ФОП_в та інших категорій працівників ФОП_ін.

                            ФОП =ФОП_в +ФОП_ін, (1.2)

     Визначимо фонд оплати праці водіїв:

                        ФОП_в = К_нд С_Г (АГ_Р+ПЗВ), (1.3)

де  С_г – годинна тарифна ставка, грн.;

К_нд –  коефіцієнт, що враховує різного роду доплати та надбавки (звичайно приймається 1,55).

     ФОП_ін рекомендовано встановити в розмірі 48% від фонду оплати праці водіїв.

                            ФОП_ін= 0,48 ФОП_в                                  (1.4)

     Відрахування  на соціальне страхування С_соц визначають відповідно до чинного законодавства у розмірі 38,64% від загального фонду оплати праці.

                            С_соц = 0,3864 ФОП, (1.5)

     А амортизаційні відрахування С_ам визначають у розмірі 40% від залишкової вартості рухомого складу.

                            С_ам = 0,4 Б_а А_сс , (1.6)

де Б_а – балансова вартість автомобіля, грн.

     Виручку від вантажних перевезень визначають на підставі використання договірних тарифів Ц, які розраховуються наступним чином:

                            Ц = S_АГр + П + ПДВ , (1.7)

де S_АГр – собівартість 1-єї автомобіле-години роботи, грн;

      П –  прибуток, що включає до тарифу відповідно до встановленого рівня      рентабельності, грн;

                                 S_АГр = С_заг /АГ_Р ,  (1.8)

де С_заг – загальні затрати, грн; 

                                 П = S_АГр R, (1.9)

де  R – рентабельність, % (приймаємо R = 35%);

      ПДВ – податок на додану вартість (20% від розрахункового доходу), грн;

     Виручку від реалізації транспортної продукції Д_заг визначаємо:

                                 Д_заг = Ц

АГ_Р,  (1.10)