Реструктуризація підприємств

     План  реструктуризації за напрямами розробляється на основі програми реструктуризації. Він містить перелік дій щодо кожного заходу, строки його початку і закінчення, визначає відповідних осіб за його виконання, необхідні ресурси і кошти, очікуваний результат. Він може передбачати дії як в межах підприємства, так і окремого підрозділу.

     Можливими способами реструктуризації підприємства можуть бути такі:

• перепрофілювання підприємства(зміна асортиментно-продуктового напрямку роботи відповідно до вимог ринку);
• виділення окремих структурних підрозділів для подальшої її діяльності (з наявних на підприємстві підрозділів виокремлюють нові підрозділи, що дозволяє їм розширити поле діяльності, посилити відповідальність за результати роботи та ін.);
• виділення окремих структурних підрозділів як нових юридичних осіб (таке виділення передбачає наявність окремого балансу і всіх наслідків, що випливають зі статусу підрозділу як юридичної особи);
• злиття двох і більше підприємств та утворення нової юридичної особи (характерне для випадків, коли одне із підприємств є нерентабельним і вести самостійно господарську діяльність неспроможне).[5, c.312]

     Результати  реструктуризації оцінюють такими показниками:

• прибутковість – досягнення відповідного рівня прибутковості є однією з цілей реструктуризації і водночас показником її успішності;
• наявність позитивних грошових потоків від основної діяльності – зростання грошових потоків дає можливість повертати борги та інвестувати кошти в оновлення і зростання виробництва, що свідчить про успішність реструктуризації;
• зростання продуктивності праці – із скороченням обсягів продажу на традиційних ринках підприємства повинні знаходити нові ринки збуту або скорочувати чисельність свого персоналу; для оцінки успішності цих дій використовується динаміка зростання продуктивності праці;
• зростання продуктивності всіх видів ресурсів – оцінити успішність дій в цьому напрямку можна через показники та їх динаміки;
• зростання обсягів експорту – орієнтація на зовнішні ринки вимагає використання новітніх маркетингових технологій, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності, успішність реструктуризації в цьому напрямку можна оцінити за темпами зростання експорту.[18, c.236]

     Проведення заходів реструктуризації для кожного суб’єкта господарювання потребує індивідуальних способів розв’язання щодо виходу з кризового стану. Реструктуризація підприємств (організацій) здійснюється після занесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій і проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності спеціалістами, які роблять висновки щодо способів оздоровлення та пропонують концепцію господарської діяльності підприємства.[7, c.289]

     Порядок реструктуризації підприємства здійснюється за схемою:

     1.Попередній  аналіз стану підприємства

     2.Включення  до Реєстру неплатоспро-можних  підприємств

     3.Поглиблений  аналіз техніко-економічного та  фінансового стану підприємства

     4.Обгрунту-вання концепції реструктуризації

     5.Розробка  плану реструктуризації

     6.Запровадження  організаційно-економічних, правових, технічних заходів з реструктуризації

     7.Визначення  економічної ефективності реструктуризації

     8.Оцінка  результатів створення і функціонування нових організаційно-правових структур.

           Концепцію розвитку підприємства розробляють залежно від умов його господарської діяльності за такими проблемами: організаційні, виробничі, інвестиційні, економічні, зовнішньоекономічної діяльності , управління персоналом, соціальні та екологічні.

     Розробка  концепції має ґрунтуватися на чітко  визначеній і сформульованій меті реструктуризації підприємства і включати такі питання:

• аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на господарську діяльність підприємства;
• вибір варіанта (виду) реструктуризації підприємства;
• обґрунтування стратегічного розвитку підприємства;
• оцінка можливості подолання труднощів у період реструктуризації;
• розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

     Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємства полягає у виборі саме того з кількох варіантів, який повністю відповідатиме вимогам і пріоритетам розвитку підприємства, високій технологічності виробництва та конкурентоспроможності продукції.[8, c. 384]

     Основні варіанти проведення реструктуризації підприємств показано на рис.3.1.

     Рис. 3.1. Можливі варіанти проведення реструктуризації суб’єкта господарювання

     Отже, концепція розвитку підприємств  дає відповідь на питання про те, як саме буде проведено реструктуризацію: об’єднання, злиття, розподіл, виділення зі складу об’єднання, реорганізація тощо.

     Форми та методи реорганізації структурних  підрозділів у складі підприємства визначаються на підставі аналізу умов їхнього функціонування.

     Вибираючи форми та методи реорганізації, особливу увагу необхідно звертати на збереження підрозділів, які беруть участь у  забезпеченні найважливіших державних  потреб або соціально-економічних  потреб регіону.

     Вибір варіанта реструктуризації здійснюється на підставі критерію оцінки реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства, а саме:

     а) ступінь освоєння нових ринків, що відображає, наскільки швидко підрозділ  може змінити структуру збуту  продукції та подолати бар’єри вступу до нових ринків.

     Проте треба враховувати, що олігопольні  ринки та ринки з високим ступенем вкладання капіталу в продукцію  освоюються дуже повільно;

     б) рівень специфічних виробничих знань  і технологій, що характеризує рівень застосування специфічних науково-технічних знань у виробничій діяльності підрозділу, який має відмовитись від усього асортименту продукції, що виготовлялась раніше.[15, c. 369]

     Специфічні  виробничі знання й технології включають  науково-технічні знання як у званому чистому вигляді (технології „ноу-хау”, патенти), так і у вигляді специфічних систематизованих знань, набутих у процесі роботи на даному виробництві (загальний рівень технічної освіти робітників, інноваційні процеси). Що вищим є рівень знань, які можуть бути передані, то легше підрозділ освоюватиме нові технології та види продукції.

     За  цими критеріями відносять до однієї з категорій підприємств, що реорганізуються  або ліквідуються (табл.3.1.)

     Таблиця 3.1. Загальновживана категоричність підприємств, що реорганізуються або ліквідуються.

     Проект  плану реструктуризації має визначити:

• економічне обґрунтування її проведення;
• пропозиції щодо форм і методів реструктуризації;
• способи розв’язання фінансових, соціальних та інших проблем, пов’язаних із реструктуризацією;
• витрати на проведення реструктуризації та джерела їхнього фінансування;
• конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту.

     За  проведення реструктуризації способом реорганізації державного підприємства та перетворення його структурних підрозділів (одиниць) на самостійні суб’єкти господарювання необхідно попередньо визначити умови функціонування підрозділу в складі підприємства, становище підприємства на ринку:

• підрозділ (одиниця) є технологічно відособленим;
• підрозділ (одиниця) є частиною цілісного майнового комплексу;
• підрозділи (одиниці) підприємства самостійно виробляють товари;
• підрозділи (одиниці) займаються діяльністю, яка є непрофільною для даного підприємства;
• підприємство займає монопольне становище на ринку.

     Аналіз  умов функціонування структурних підрозділів у складі підприємства дасть змогу визначити форми та методи реорганізації. Реструктуризація підприємств забезпечується відповідними організаційно-економічними заходами, а саме: заміною керівництва; частковою або повною приватизацією; частковим закриттям; проведенням процедури банкрутства; поділом великих підприємств на частини; відокремленням від підприємств непрофільних структурних підрозділів; виділенням казенних підприємств або спец виробництв; звільненням підприємств від об’єктів соцкультпобуту; продажем (або наданням в оренду) частини основних фондів підприємства; конверсією, диверсифікацією; поліпшення якості продукованих товарів (робіт, послуг); підвищенням ефективності маркетингу; зменшенням витрат на виробництво; запровадженням нових прогресивних форм і методів управління; скороченням чисельності зайнятих на підприємстві із забезпеченням соціальних пільг у разі звільнення; тимчасовим припиненням капітального будівництва та продажем об’єктів незавершеного будівництва; продажем зайвого устаткування, матеріалів і комплектуючих виробів тощо; відстрочкою або списанням боргів; пошуком інвестицій та інвесторів; залученням кредитів для фінансової реструктуризації.