Підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства

       Відтворення основних фондів  в рамках окремого підприємства  характеризується послідовною зміною  різних стадій. Ця сторона відтворення  припускає вивчення як одиничного  так і сукупної споживчої вартості  основних фондів.

     Поняття, види та чинники формування виробничої потужності.

     Одним з найважливіших показників, що характеризують можливості підприємства, є його виробнича потужність — максимально можливий обсяг випуску продукції (видобутку і перероблення сировини або виконання певних робіт, послуг) за одиницю часу (зміна, доба, місяць, рік) у визначеній номенклатурі й асортименті при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з урахуванням прогресивної технології та організації виробництва.

     Поточна (планова) потужність визначається періодично відповідно до зміни умов виробництва (змінюється продуктивність устаткування, номенклатура випуску продукції).

     Резервна  потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях економіки, таких як електроенергетика, газова промисловість, транспорт, у галузях з перероблення сільськогосподарської сировини.

     Резервна  потужність використовується у тому разі, коли виникає термінова додаткова  потреба у продукції (роботах  чи послугах) перелічених галузей.

     Величина  потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників: склад устаткування, його кількість за видами та структура; техніко-економічні показники використання норми (продуктивності) устаткування, виробничих площ; номенклатура й асортимент продукції (послуг), їх трудомісткість за умови використання даного складу устаткування; фонд часу роботи устаткування (режим роботи підприємства) тощо.

     Розрахунок  виробничої потужності.

     Розрахунок  потужності - важлива частина обґрунтування плану виробництва (надання послуг) підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції (надання послуг), складаються баланси потужностей, визначаються обсяги капітальних вкладень.

     Виробничі потужності розраховуються відповідно до галузевих основних положень, що відображають особливості конкретної галузі. Водночас існують загальні для більшості галузей економіки  методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств:

     1) Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. Якщо підприємство випускає кілька видів різної продукції, то виробнича потужність установлюється окремо за кожним видом продукції. Наприклад, на металургійних підприємствах (комбінатах) обчислюють окремо потужність доменного, сталеплавильного і прокатного виробництв.

     2) Виробнича потужність підприємства визначається за показниками потужності провідних цехів основного виробництва, потужність цехів — за показниками потужності провідних дільниць (ліній). Потужність дільниць розраховується за даними пропускної спроможності провідних груп устаткування. Провідними є ті цехи (дільниці), які виконують головні технологічні процеси і мають найбільшу питому вагу в загальній трудомісткості виготовлення продукції. Наприклад, для підприємств чорної металургії до таких цехів відносять доменні, сталеплавильні, прокатні цехи; для машинобудівних та верстатобудівних - механічні, складальні; текстильної — прядильно-ткацькі.

     3) У розрахунок виробничої потужності підприємства включається все діюче і недіюче устаткування, установлене на початок року; устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах у плановому році; понаднормативне резервне устаткування; у розрахунок потужності не входить резервне устаткування, а також устаткування допоміжних цехів та технічних служб.

     4) Виробнича потужність повинна розраховуватись на основі технічних або проектних норм продуктивності устаткування, виробничих площ з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва і праці.

     При визначенні прогресивних норм використання устаткування необхідно враховувати, що можливості цього використання значною  мірою залежать від номенклатури та трудомісткості продукції, яка виготовлятиметься  на цьому устаткуванні, від якості перероблюваної сировини і матеріалів.

     5) Для розрахунків виробничої потужності підприємства визначають фонди часу роботи устаткування: календарний,режимний і дійсний (максимально можливий). Для кожної одиниці устаткування календарний фонд часу (Фк) обчислюється як добуток числа календарних днів у розрахунковому періоді на кількість годин у добі.

     Річний  календарний фондстановить: Фк = 24 * 365 = 8760 год.

     Режимний  фонд(Фр) дорівнює календарному фонду за вирахуванням невідпрацьованого часу у вихідні, святкові, передсвяткові дні та у невідпрацьовані зміни:

     Фр = [Тзм (Дк -Дв- Дс) - ТН * Ди.с] Кзм ,

     деТзм-- тривалість зміни;

     Дк -- число календарних днів у періоді;

     Дв — число вихідних днів у періоді;

     Дс -- число святкових днів у періоді, що не збігаються за датою з вихідними днями;

     ТН - кількість неробочих годин у передсвяткові дні;

     Дпс. -- кількість передсвяткових днів;

     Кзм-кількість змін роботи одиниці устаткування.

     Для підприємств, яким властивий неперервний  характер виробництва, режимний фонд роботи устаткування дорівнює календарному фонду.

     Дійсний фонд часу (Фд) -- це максимально можливий фонд роботи устаткування при заданому режимі за вирахуванням планових витрат часу на капітальний та поточний ремонти.

     Для підприємств з неперервним характером виробництва він становить:

     Фд = Фк - (Рк + Рп);

     де  Рк, РП -- планові витрати часу відповідно на капітальний та поточний ремонти.

     6) У загальному вигляді виробнича потужність групи однакового технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції розраховується за формулою:

     ВП = Пу* Фл * Куст

     де  ВП - виробнича потужність;

     Пу - продуктивність (норма виробітку) устаткування у відповід-них одиницях виміру певної продукції;

     Куст -- середньорічна кількість устаткування певного виду;

     Потужність  потокової лінії механічної обробки  чи складання продукції, яка часто  визначає виробничу потужність цехів  масового і крупносерійного виробництва, розраховується за формулою:

     ВП ₌ Ф_е / ф

     де Ф_е -річний ефективний фонд часу потокової лінії, хв.;

     ф - такт потокової лінії, хв.

     Завершується  визначення потужності підприємства складанням балансу, для цього використовують такі поняття, як вхідна і вихідна  виробнича потужність.

     Вхідна  виробнича потужність — це потужність на початок планового року, що є у розпорядженні підприємств.

     Вихідна виробнича потужність — це величина потужності на кінець планового року. Складання балансу виробничої потужно зміни її величини, які відбуваються протягом року, і дає можливість визначити, з якою потужністю підприємство вийде на кінець року:сті відбиває усізміни її величини, які відбуваються протягом року, і дає можливість визначити, з якою потужністю підприємство вийде на кінець року:

     ПМ  вих  = ПМ  вх  + ПМ  т + ПМ  р + ПМ  нс  - ПМ  виб

     де  ПМ  вих  - вихідна виробнича потужність;

       ПМ  вх  - вхідна виробнича потужність;

       ПМ  т  - приріст виробничої потужності за рахунок технічного переозброєння виробництва;

       ПМ  р  - приріст виробничої потужності за рахунок реконструкції підприємства

       ПМ  нс  - приріст виробничої потужності за рахунок розширення (нового будівництва) підприємства;

       ПМ  виб  - вибуває виробнича потужність.

     Для визначення відповідності виробничої потужності виробничій програмі розраховують середньорічну потужність.

     Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою: 

     

     де  ПМ  з - середньорічна виробнича потужність;

     ПМiввод. - Вводиться i -я виробнича потужність;

      t  iд  - кількість місяців у році, протягом яких буде діяти i  -я потужність;

       ПМ  jвив  - виводиться  j -я виробнича потужність;

      t  jб  - кількість місяців на рік, протягом яких не буде діяти j -я виводиться потужність;

     12 - кількість місяців у році.

     На  1 етапі  аналізується коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності в звітному періоді. Він розраховується як відношення фактичного випуску продукції до середньорічної потужності.

     

     де  Кв.о.  - коефіцієнт використання виробничої потужності в звітному періоді, од.;

       ВПо  - фактичний випуск продукції в звітному періоді, од.;

       ПМз  - середньорічна виробнича потужність підприємства у звітному періоді, од.;

     Величина  коефіцієнта використання виробничої потужності залежить від ступеня  використання основних фондів (зокрема, устаткування) підприємства.

     Оскільки  виробнича потужність представляє  собою максимально можливий обсяг  випуску продукції при кращих умовах виробництва, то коефіцієнт її використання не може бути більше одиниці. Недотримання цієї умови означає, що розрахункова виробнича потужність підприємства занижена і потрібне уточнення розрахунків.

       На другому етапі  здійснюється планування зростання коефіцієнта використання виробничої потужності в майбутньому періоді. Воно грунтується на виявленні внутрішньовиробничих резервів збільшення випуску продукції без додаткового введення постійних факторів виробництва.

     внутрішньовиробничих  резерви поліпшення використання діючих виробничих потужностей поділяються  на екстенсивні і інтенсивні .

       До екстенсивних  відносяться  резерви збільшення корисного  часу роботи обладнання в межах  режимного фонду. Вони включають  усунення внутрізмінних і цілоденних простоїв обладнання, а також скорочення тривалості планових ремонтів.

       Група інтенсивних резервів включає  в себе заходи по більш повному  завантаженні обладнання в одиницю  часу, підвищення кваліфікації робітників  і на цій основі більш повне  використання продуктивності машин,  збільшення випуску придатної  продукції і т. п.

       На третьому етапі  виявляється можливість виконання виробничої програми в короткостроковому періоді. Для цього спочатку визначається можливий випуск продукції з діючих виробничих потужностей шляхом множення їхньої величини на плановий коефіцієнт використання середньорічної потужності:

       ВП д  = ПМ вх  *  К ип

     де  ВПд  - можливий випуск продукції з діючих виробничих потужностей, од.

       На четвертому етапі  здійснюється розрахунок необхідного введення в дію нових потужностей у довгостроковому планованому періоді.

     При обгрунтуванні потреби у нових виробничих потужностях велике значення мають терміни їх освоєння. Чим вони коротші, тим більше продукції випустить підприємство в плановому періоді, тим більше буде його валовий дохід і прибуток і швидше окупляться інвестиції в розвиток виробництва.