Підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства

       НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

       ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

       ОДЕСЬКИЙ  РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

       Факультет менеджменту

       Кафедра менеджменту організацій 
 
 

       Курсова робота

       з дисципліни «Економіка підприємства» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Одеса, 2011

 

        Зміст

 

 

     Вступ

     Курс  «Економіка підприємства» є найважливішою  фундаментальною дисципліною в системі економічної підготовки сучасних кадрів для комерційних і некомерційних організацій різних форм власності. Він включає сукупність знань, необхідних всім власникам, керівникам і фахівцям, менеджерам і комерсантам, підприємцям і дослідникам, що займаються господарською або науково-дослідною діяльністю в соціально-економічній сфері суспільство.

     Мета  курсової роботи курсової роботи — закріпити теоретичні знання і набути практичних навичок по економічних питаннях, вживаних на практиці. 

 

1. Теоретична частина курсової роботи
1. Підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства

       Матеріальною основою і технічною  базою кожного суспільного виробництва  є, насамперед, засоби праці, які  відіграють визначну роль у  розвитку суспільства. Засоби  праці, що використовуються в  процесі виробництва як елемент  продуктивних сил , самі по  собі не є економічною категорією. Економічною категорією є спосіб  використання засобів праці, характер  застосування яких визначається  власністю на засоби виробництва  і являє собою одне з відношень  економічного ладу. Тому економічна  природа засобів праці в повних  суспільних формаціях різна. Як  технічна категорія засоби праці  у всіх формаціях виступають  у ролі виробничого апарату.

     Видова  класифікація основних фондів, що застосовується в бухгалтерському обліку (згідно з П(С)БО 7), така:

• •земельні ділянки;
• •капітальні витрати на поліпшення земель;
• •будинки, споруди та передавальні пристрої;
• •машини та обладнання;
• •транспортні засоби;
• •інструменти, прилади, інвентар (меблі);
• •робоча і продуктивна худоба;
• •багаторічні насадження;
• •інші основні фонди.

     Група основних фондів "Земельні ділянки" відображає вартість земельних ділянок, які було придбано відповідно до Указу Президента від 19 січня 1999 р. № 32/99 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення".

     До  групи "Капітальні витрати на поліпшення земель" відносять витрати неінвентарного характеру (не пов'язані зі створенням споруд) на культурно-технічні заходи щодо поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування, здійснювані за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізування купин, осушення та ін.).

     Група «Будинки, споруди та передавальні пристрої» охоплює будинки і будови, у яких відбуваються основні "допоміжні" та обслуговуючі процеси, адміністративні будівлі та господарські споруди; житлові будинки; споруди (інженерно-будівельні об'єкти — нафтові та газові свердловини, стволи шахт, штольні, тунелі, мости, очисні споруди тощо); передавальні пристрої, лінії та мережі зв'язку, лінії електроживлення та ін.

     До  групи "Машини та обладнання" відносять насамперед робочі машини та устаткування, силові машини та устаткування (двигуни, генератори та трансформатори), пристрої розподілу електроенергії тощо.

     До  групи "Транспортні засоби" належать засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальника до місця їх перебування.

     До  групи "Інструменти, прилади та інвентар (меблі) " відносять: ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, а також будь-які пристрої для обробки матеріалу, здійснення монтажних робіт та ін. До виробничого інвентарю і приладдя належать предмети виробничого призначення, які використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи, обладнання для охорони праці, ємності для зберігання рідких та сипучих речовин. До цієї групи входять також меблі.

     До  групи "Робоча і продуктивна худоба" належать: робоча худоба — коні, воли, верблюди, віслюки та інші робочі тварини, продуктивна худоба — корови, бики-плідники, буйволи та яки, жеребці-плідники та племінні кобили та ін.

     До  групи "Багаторічні насадження" відносять усі штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку.

     До  групи "Інші основні засоби" належать усі основні засоби, що не увійшли до зазначених вище груп.

     Відповідно  до податкового обліку основні фонди  класифікують за функціональним призначенням на три групи (Державний класифікатор України "Класифікація основних фондів", який був затверджений 19 серпня 1997 р.).

     До першої групи відносять будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.

     До другої групи належать транспортні засоби, меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації.

     До третьої групи відносять інші основні фонди, що не увійшли до першої та другої груп, включаючи сільськогосподарські машини й знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

     Згідно  з наведеною вище класифікацією  та роллю, яку відіграють у процесі  виробництва ті чи інші види основних фондів, розрізняють активну та пасивну  частини.

     До  активної частини відносять основні фонди що беруть безпосередню участь у процесі виробництва. Це машини та устаткування, інструменти, прилади та пристрої для вимірювання тощо. До пасивної частини (будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу, створюють умови для цього.

     Співвідношення  різних груп основних фондів у загальній  їх вартості становить функціональну (технологічну) структуру основних фондів.

     Чим більша питома вага активної частини  основних фондів, тим прогресивніша  їх структура.

     Технологічна  структура основних фондів залежить від багатьох факторів, і передусім від таких, як виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; технічний рівень виробництва; форми відтворення основних фондів, форми суспільної організації виробництва; географічне розташування підприємства.

     Поліпшення  структури основних фондів досягається за рахунок:

• оновлення та модернізації устаткування;
• механізації та автоматизації виробництва;
• правильного розроблення проектів будівництва та високоякісного виконання планів будівництва підприємств;
• ліквідації не використовуваного або мало використовуваного устаткування та встановлення устаткування, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.

     Галузева  структура основних фондів характеризується співвідношенням величини основних фондів різних галузей у їх загальній вартості.

     Вікова  структура основних фондів являє собою співвідношення різних вікових груп основних фондів у їх загальній вартості.

       Участь основних фондів у виробничому процесі має деякі особливості:

1. Повністю беручи участь у виробничому процесі, засоби праці лише частково споживаються у кожному його циклі. Вартість основних фондів переноситься на продукти поступово, протягом усього строку їх служби.
2. Перенесена на виготовлений продукт частина вартості основних виробничих фондів, які брали участь у процесі виробництва, втілюються у вигляді вартості виготовленої продукції. Отже, вартість основних фондів у процесі використання їх набуває подвійного існування: одна її частина продовжує функцію вати у споживній формі засобів праці, а друга - входить у створений ними продукт.

       У відтворенні основних фондів  визначального створення являється  відтворення їх споживної вартості. В цьому також проявляється  єдність відтворення основних  фондів.

       На основі руху споживної вартості  основних фондів базується рух  їх вартості. Тільки в останній  рік служби основних фондів, коли  вони вибувають із сфери виробництва  та заміняються новими, загальна  схема кругообігу вартості приймає вигляд: зношування - амортизація - повне відшкодування. В періоди проведення модернізації і капітального ремонту рух вартості основних фондів протікає за стадіями: зношування - амортизація - часткове відшкодування. В іншій рік життя основних фондів, рух вартості здійснюється за стадіями: зношування і амортизація.

       Використання основних виробничих  фондів на підприємстві характеризується  натуральними і вартісними показниками.

       До натуральних показників відносяться:

• рівень продуктивності
• коефіцієнт змінності використання
• коефіцієнт використання внутрішнього часу
• коефіцієнт використання календарного часу

     До  вартісних показників відносяться:

• фондовіддача, характеризує обсяг продукції в грошовому виразі, що припадає на одиницю основних виробничих фондів
• фондоємність, характеризує обсяг основних виробничих фондів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції.