Організація виробництва соняшнику в ТОВ "Агрофірма "Україна" Мелітопольського району Запорізької області

 

Аналіз даних таблиці 2.15 показав, що ефективність виробництва соняшнику в господарстві за останні три роки зросла. Так, при підвищенні урожайності на 48,9% (тобто на 4,6 ц/га) та при зниженні собівартості виробництва на 39,3% ціна реалізації зросла на 34,7%. Це в свою чергу призвело до зростання прибутку від реалізації цієї культури в 6,8 разів та підвищення рівня рентабельності на 160,7 процентні пункти.

Отже, в умовах ринку, що характеризується нестабільністю, обумовленою мінливістю попиту та пропозиції, цін на товари і фактори виробництва, змінами  в конкурентному середовищі й  іншими макро– і мікроекономічними факторами однією з першочергових задач господарства стає формування і оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу в цілому. Це викликане насамперед необхідністю забезпечення ефективності господарської діяльності і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

 

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА  СОНЯШНИКУ

 

 

3.1.Напрями підвищення урожайності  і збільшення виробництва соняшнику

 

Підвищення економічної ефективності передбачає збільшення виробництва  і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Вирішення цієї проблеми нерозривно пов’язане з подальшою і  всебічною інтенсифікацією галузі рослинництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

На урожайність соняшнику впливає комплекс агротехнічних факторів:

1. Внесення мінеральних та органічних  добрив, відносно до науково-обґрунтованих  норм для відповідної зони;

2. Впровадження нових сортів, де приріст врожайності встановлюють на підставі даних про їх продуктивність;

3. Застосування науково-обґрунтованих  сівозмін;

4. Застосування засобів захисту рослин.

Для підвищення врожайності соняшнику необхідно поліпшувати усі фактори, оскільки останні впливають на врожайність комплексно.

Ефективність добрив на різних ґрунтах  неоднакова і залежить від конкретних природних умов, від норм та способів внесення. Швидка окупність добрив відмічається при вирощуванні  соняшнику по інтенсивним технологіям. Ефективність добрив підвищується на фоні високої агротехніки. Тільки шляхом удосконалення агротехнічного комплексу можливі зведення до мінімуму втрати добрив.

Для підвищення ефективності добрив необхідна визначена система  їх використання з урахуванням кліматичних та ґрунтових умов, особливості сільськогосподарських культур і чергування їх у сівозміні. Система добрив у господарстві - це комплекс агрономічних і організаційних заходів по накопичуванню, зберіганню, перевезенню і раціональному використанню органічних і мінеральних добрив, з метою підвищення урожайності, в даному випадку озимої пшениці.

При складанні раціональної системи  розміщення і внесення добрив у господарстві необхідно керуватися наступними загальними положеннями. Добрива повинні застосовуватися на фоні високої агротехніки при підвищенні родючості фунтів. Необхідно вносити як органічні, так і мінеральні добрива, так як при цьому підвищується коефіцієнт використання рослинами поживних речовин.

Для підвищення врожайності соняшнику планується вносити: мінеральні; азотні; фосфорні та органічні добрива.

Проаналізуємо прибавку врожаю соняшнику внаслідок застосування добрив (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок прибавки врожаю соняшнику  внаслідок застосування добрив

Культури	Планується вносити мінеральні добрива з урахуванням коефіцієнту використання їх рослинами, ц.д.р./га			Поправка за рахунок внесення мінеральних  добрив, 1 ц.д.р./га, ц/га	Планується прибавка врожаю від  внесення мінеральних добрив, ц/га	Планується вносити органічних добрив, т/га	Прибавка врожаю від внесення 1т/га органічних добрив,ц/га	Планується прибавка врожаю від  внесення органічних добрив,ц/га	Загальна прибавка врожаю внаслідок внесення добрив, ц/га
		азотні	фосфорні							Разом, ц.д.р.	•Й ^ б я ю і—і   &< С г^ Й І-ч СО   (ч то п
Соняшник	0,40	0,60	0,50	3,55	5,3	10	0,2	2,0	7,3

 

Добрива вносять з урахуванням  коефіцієнта використання їх рослинами  ц.д.р./га. В азотних коефіцієнт складає 0,40 ц.д.р./га, у фосфорних  0,60 ц.д.р./га. Найбільш часто використовується аміачна селітра і суперфосфат. Ці добрива універсальні. Прибавка врожаю, за рахунок їх внесення буде складати 5,3 ц/га.

 

Таблиця 3.2

Розрахунок потреби та вартості органічних добрив

Культура	Органічні добрива
	Площа, га	Норма внесення, т/га	Фізична маса, т	Вартість 1 т, грн.	Вартість, тис. Грн.
Соняшник	809	10	8090	50	404,5

 

Найбільш цінне органічне добриво - це гній. В його зміст входять  всі необхідні рослинні поживні  речовини. В господарстві його вноситься  10 т/га. Від його застосування планується прибавка врожаю на 2 ц/га.

Таким чином, від використання добрив буде одержана прибавка урожаю на 7,3 ц/га. В таблиці використовуються показники норми внесення добрив, фізичної маси, вартості 1 ц фізичної маси і загальної вартості добрив.

Згідно даних таблиць ми бачимо, що на площу 809 га, при нормі внесення 10 т/га органічних добрив, вноситься 8090 т, при вартості 50,0 грн. Загальна вартість складає 404,5 тис. грн. Гній використовуємо власного виробництва, тому витрат не буде.

Найбільшу прибавку врожаю дають азотні і фосфорні добрива. При нормі внесення 0,4 ц.д.р./га на площу 809 га повинно бути внесено 323,6 ц.д.р. аміачної селітри, у фізичній масі це складає 938,4 ц, при вартості 300 грн. за 1 ц. Вартість азотних добрив складе 281,5 тис. грн.. Норма внесення суперфосфату на 1 га складе 0,6 ц.д.р./га, на площу посіву 485,4 ц.д.р, або 2596,9 ц у фізичній вазі, при вартості 1 ц - 280 грн. Вартість складе 727,1 тис. грн.

Загальна вартість всіх добрив для  підвищення врожайності складе 1008,6 тис. грн.

Для розрахунку економічного ефекту від підвищення врожайності за розрахунок внесення добрив візьмемо показники за 2003 рік по площі, врожайності, валовому збору, витратам і сплануємо показники на плановий рік (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

Економічна ефективність соняшнику за рахунок внесення добрив

Показники	Факт (2010 рік)	Проект	Відхилення проекту від факту (+,-)
Площа, га	809	809	–
Врожайність, ц/га	14,0	21,3	+7,3
Валовий збір, ц	11357	17231,7	+5874,7
Рівень товарності, %	82,0	82,0	–
Товарна продукція, ц	9313	14130	+4817,0
Собівартість виробництва 1 ц, грн.	91,2	142,8	+51,6
Ціна реалізації 1 ц, грн.	266,8	300,0	+33,2
Виручка від реалізації, тис. грн.	2484,8	4239,0	+1754,2
Повна собівартість 1 ц, грн.	111,2	152,0	+40,8
Витрати на мінеральні добрива, тис. грн.	78,2	1008,6	+930,4
Прибуток, тис. грн.	1635,4	1949,9	+314,5
Рівень рентабельності, %	192,5	97,4	–95,1

 

Згідно даних таблиці 3.3 ми бачимо, що за рахунок внесення добрив по проекту врожайність зросте на 7,3 ц/га. Внаслідок цього валовий збір зросте на 5874,7 ц, товарна продукція - на 4817 ц. Виручка від реалізації зросте на 1754,2 тис. грн. При цьому витрати на добрива зростуть на 930,4 тис. грн., але господарство отримає додатково прибутку в розмірі 314,5 тис грн.

3.2. Раціоналізація  технології  виробництва й основних виробничих  процесів

 

Удосконалення технології виробництва  соняшнику дозволяє збільшити виробництво  кінцевого продукту при тому самому ресурсному потенціалу, знизити трудові, матеріальні витрати та комерційну собівартість продукції.

В даний час організація виробництва  соняшнику в основному визначається двома групами чинників – зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні чинники не залежать від господарської діяльності підприємств; до них відносяться ціноутворення, оподаткування, кредитування, інфляційні процеси, дотації і компенсації, аграрне законодавство та інші. Внутрішні чинники – це врожайність, собівартість 1 ц соняшнику, технологія і організація виробництва, спеціалізація і так далі.

В даний час економічна ефективність виробництва соняшнику в основному  визначається чинниками першої групи, що створюють в сукупності економічний механізм АПК. Коли він функціонує нормально, переважаюче значення набуває друга група чинників.

Організацію виробництва соняшнику необхідно будувати виходячи з інтенсифікації. Інтенсифікація – це основна форма розширеного відтворення, що здійснюється шляхом вдосконалення системи ведення галузі на основі науково-технічного прогресу для збільшення виходу продукції з одиниці площі, підвищення продуктивності праці і зниження витрат на одиницю продукції. Найважливішими її напрямами є:

1) застосування інтенсивних, ресурсозберігаючих  технологій виробництва соняшнику;

2) використання найкращих попередників, удосконалення насінництва;

3) використання перспективних сортів  рослин;

4) внесення оптимальних доз мінеральних та органічних добрив, гербіцидів та засобів захисту соняшнику тощо.

Застосування інтенсивних технологій вирощування соняшнику дає великий  ефект.

В умовах дефіциту матеріальних засобів  необхідно більше використовувати  ресурсозберігаючі технології, що передбачають:

1. використання насіння високої якості та перспективних сортів;
2. застосування високопродуктивної техніки в комбінованих та широкозахватних агрегатах;
3. поєднання технологічних операцій;
4. застосування інтегрованих систем захисту соняшнику від шкідників, хвороб і бур'янів;
5. внесення науково-обґрунтованих доз мінеральних добрив та органічних добрив;
6. чітку організацію праці.

Важливою умовою інтенсифікації виробництва  є дотримання сівозмін, які повинні  відповідати наступним вимогам:

• відповідати структурі виробництва, а також ґрунтово-кліматичним і економічним умовам підприємства, завданням їх перспективного розвитку;
• забезпечувати отримання стабільних урожаїв соняшнику високої якості при підвищенні родючості ґрунтів;
• дозволяти найефективніше використовувати мінеральні і органічні добрива, техніку, робочу силу і інші засоби виробництва.

Розміщення соняшнику по найкращим  попередникам дозволяє отримати прибавку врожаю в розмірі 20–25%.

Важливою умовою здобуття високих  стабільних урожаїв соняшнику є  проведення агротехнічних заходів в оптимальні строки. Проте в багатьох господарствах через відсутність необхідної техніки ця умова не дотримується, що веде до втрат урожаю. Особливе значення в кризисних умовах, що склалися, набуває оптимізація структури посівів, оскільки вона не вимагає додаткових інвестицій, але сприяє збільшенню виробництва продукції.

Важливу роль в підвищенні продуктивності праці і економічної ефективності виробництва і реалізації грає механізація  виробничих процесів. Вона передбачає поступову заміну ручної праці машинною, менш досконалих машин – більш досконалими, розрізнених машин – системою машин.

Для найбільшої наочності підвищення економічної ефективності організації  виробництва соняшнику розглянемо її підвищення за рахунок гібридизації посівів (таблиця 3.4).

Таблиця 3.3

Економічна ефективність гібридизації соняшнику

Показники	Факт (2010 рік)	Проект	Відхилення проекту від факту (+,-)
Площа, га	809	809	–
Врожайність, ц/га	14,0	21,0	+7,0
Валовий збір, ц	11357	16989	+5632,0
Рівень товарності, %	82,0	82,0	–
Товарна продукція, ц	9313	13931	+4618
Собівартість виробництва 1 ц, грн.	91,2	104,0	+12,8
Ціна реалізації 1 ц, грн.	266,8	300,0	+33,2
Виручка від реалізації, тис. грн.	2484,8	4179,3	+1694,5
Повна собівартість 1 ц, грн.	111,2	124,0	+12,8
Витрати на насіння, тис. грн.	17,6	242,7	+225,1
Прибуток, тис. грн.	1635,4	2451,9	+816,5
Рівень рентабельності, %	192,5	141,9	-50,6