Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 23:08, курсовая работа
Основними факторами, які визначають характер виробничого процесу, є такі:
призначення готової продукції,
вид фізичного стану та форма вихідного матеріалу,
обсяг та кооперація виробництва,
конструкція засобів праці, які використовуються у виробництві (устаткування, інструменти, пристрої),
види енергії, яка використовується, та характер її використання.
ЗМІСТ 3
ВСТУП 4
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ 6
Ознаки класифікації виробничого процесу 8
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ В ЧАСІ 10
3. ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ, ЙОГО СТРУКТУРА ТА ТРИВАЛІСТЬ 12
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ У ПРОСТОРІ 17
5. ТИПИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА 22
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 27
Завдання 1 27
Завдання 2 31
Завдання 3 35
Завдання 4 39
Завдання 5 44
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 52
Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів і випуском малих обсягів однакових виробів, повторне виготовлення яких, як правило, не передбачається. Це унеможливлює постійне закріплення операцій за окремими робочими місцями, коефіцієнт спеціалізації КСІІ > 40 деталеоперацій на одне робоче місце. Спеціалізацію таких робочих місць зумовлено тільки характеристикою і розмірами виробів, що оброблюються. За цього типу виробництва застосовують універсальне устаткування й, в основному, послідовний вид руху партій деталей за операціями технологічного процесу. Заводи мають складну виробничу структуру, а цехи спеціалізовані за технологічним принципом.
Серійне виробництво спеціалізується на виготовленні обмеженої номенклатури виробів порівняно невеликими обсягами і повторюваними через визначений час партіями (серіями). Залежно від кількості операцій, що закріплюються за кожним робочим місцем, регулярності повторення партій виробів і їх розміру розрізняють три підтипи (види) серійного виробництва: дрібно-, середньо- і багатосерійне.
Дрібносерійне виробництво тяжіє до одиничного: вироби випускаються малими серіями широкої номенклатури, повторюваність виробів у програмі заводу або відсутня, або нерегулярна, а розміри серій хитливі; підприємство увесь час освоює нові вироби і припиняє випуск раніше освоєних. За робочими місцями закріплено широку номенклатуру операцій, Kсп = 20 - 40 операцій (Кс > 20; Км < 1). Устаткування, види рухів, форми спеціалізації і виробнича структура — ті самі, що й за одиничного типу виробництва.
Для середньосерійного виробництва характерний випуск виробів досить великими серіями обмеженої номенклатури; серії повторюються з відомою регулярністю за періодом запуску і кількістю виробів у партії; річна номенклатура ширша за номенклатуру випуску в кожному місяці. За робочими місцями закріплено більш вузьку номенклатуру операцій, Ксп - 10-20 операцій (Кс = 20; Км < 1). Устаткування — універсальне і спеціальне, вид руху предметів праці — паралельно-послідовний. Заводи мають розвинуту виробничу структуру, заготівельні цехи спеціалізуються за технологічним принципом, а в механоскладальних цехах створюються предметно-замкнуті ділянки.
Багатосерійне виробництво тяжіє до масового. Вироби виготовляються великими серіями обмеженої номенклатури, а основні або найважливіші випускаються постійно і беззупинно. Робочі місця мають вужчу спеціалізацію, Ксп = 2 - 10 операцій (Кс = 10; Км < 1). Устаткування переважно спеціальне, види рухів предметів праці — паралельно-послідовний і паралельний. Заводи мають просту виробничу структуру, обробні і складальні цехи спеціалізовані за предметним принципом, а заготівельні — за технологічним.
Масовий тип виробництва характеризується випуском вузької номенклатури виробів протягом тривалого періоду часу і великим обсягом, стабільною повторюваністю. За робочими місцями закріплено вузьку номенклатуру операцій, Ксп< 1 операції (Кс< 2; Км > 1). Усі вироби номенклатури заводу виготовляються одночасно і паралельно. Кількість найменувань виробів у річній і місячній програмах збігається.
Устаткування — спеціальне, вид руху предметів праці - паралельний. Цехи і ділянки спеціалізовано переважно за предметним принципом. Заводи мають просту і чітко визначену виробничу структуру.
Виходячи з типу виробництва, встановлюється тип підприємства і його підрозділів. На кожному підприємстві можуть існувати різні типи виробництва. Тому тип підприємства або його підрозділу визначається за переважаючим на ньому типом кінцевого виробництва.
Тип виробництва впливає на особливості його організації, управління й оперативно-виробничого планування, а також на техніко-економічні показники.
Якщо розглядати всю сукупність типів виробництва як єдине ціле, починаючи з одиничного і закінчуючи масовим, то в міру просування до масового виробництва можна відзначити:
— безперервне розширення сфери застосування високопродуктивних технологічних процесів, що супроводжуються механізацією й автоматизацією виробництва;
— збільшення частки спеціального устаткування і спеціального технологічного оснащення в загальній кількості знарядь праці;
— загальне підвищення технічної кваліфікації робітників, а також впровадження передових методів і прийомів праці.
На основі цих прогресивних змін за переходу від одиничного виробництва до серійного і далі до масового забезпечується значна економія суспільної праці і як наслідок — підвищення продуктивності праці, поліпшення використання основних фондів підприємства, скорочення витрат матеріалів на один виріб, а також зниження собівартості продукції, зростання прибутку і рентабельності виробництва.
Однак слід зазначити, що використання групових методів оброблення деталей, засобів автоматизації і електронізації виробничих процесів дає можливість застосовувати організаційні форми масового виробництва в серійному і навіть в одиничному типі виробництва і домогтися високих техніко-економічних показників.
Методи організації
виробничих процесів визначаються організацією
руху предметів праці або
Звідси
і походять назви: «
Послідовний метод характеризується тим, що запущена у виробництво партія виробів переходить від одного робочого місця до іншого тільки після того, як у даній операції оброблені усі вироби цієї партії.
Паралельний метод характеризується тим, що з кожної операції на будь-яку наступну операцію деталі (вироби) передаються негайно штуками або транспортними партіями.
Паралельно-послідовний (змішаний) метод
організації виробничих процесів. Цей
метод дозволяє дещо зменшити тривалість
циклу у порівнянні з послідовним методом,
тому що в якійсь частині виробничий процес
може йти паралельно, тобто має місце часткове
поєднання часу виконання суміжних операцій.
На підставі вихідних даних, наведених у таблиці 1.1., розрахуйте тривалість виробничого циклу виготовлення виробів при використанні послідовного, паралельного та паралельно-послідовного виду руху предметів праці. Для визначення тривалості циклу за всіма видами руху необхідно використати аналітичний та графічний методи розрахунку.
Таблиця 1.1. Вихідні дані
Найменування показника |
Значення показника |
Загальний розмір оброблення однієї партії виробів, од. |
20 |
Кількість транспортних партій |
2 |
Розмір транспортної партії, од. |
10 |
Кількість робочих місць: |
|
1 операція |
1 |
2 операція |
1 |
3 операція |
1 |
4 операція |
1 |
5 операція |
1 |
6 операція |
1 |
Норми часу на виконання операцій, хв..: |
|
1 операція |
2 |
2 операція |
4 |
3 операція |
5 |
4 операція |
6 |
5 операція |
14 |
6 операція |
8 |
Вирішення завдання
1) Розрахуємо тривалість
технологічного циклу при
,
де n – кількість транспортних партій, m – кількість операцій, ci – кількість одиниць обладнання, закріплених за і-тою операцією, ti – норма часу на оброблення одного виробу на і-тій операції.
2) Побудуємо графік для послідовного виду руху
№ операції |
ti хв. |
сі од. |
|
1 |
2 |
1 |
0 20 40 | | | |
2 |
4 |
1 |
40 80 120 | |
3 |
5 |
1 |
120 170 220
|
4 |
6 |
1 |
|
5 |
14 |
1 |
|
6 |
8 |
1 |
|
3) Розрахуємо тривалість технологічного циклу при використанні паралельного виду руху предметів праці за формулою:
Де tmax – норма часу на найбільш тривалій операції, ntr – розмір транспортної партії, од.
4) Побудуємо графік для паралельного виду руху:
№ операції |
ti хв. |
сі од. |
|
1 |
2 |
1 |
0 20 140 160 |
2 |
4 |
1 |
20 60 160 200 |
3 |
5 |
1 |
60 110 200 250 |
4 |
6 |
1 |
110 170 250 310 |
5 |
14 |
1 |
|
6 |
8 |
1 |
|
5) Розрахуємо тривалість технологічного циклу при використанні паралельно-послідовного виду руху предметів праці за формулами:
де tm – норма часу на кінцевій операції, Зі – зміщення операцій, tі,і+1 – зміщення операцій, попередньої і, наступної і+1.
6) Побудуємо
графік для паралельно-
№ операції |
ti хв. |
сі од. |
|
1 |
2 |
1 |
0 20 40 |
2 |
4 |
1 |
20 60 100 |
3 |
5 |
1 |
60 110 160 |
4 |
6 |
1 |
110 170 230 |
5 |
14 |
1 |
|
6 |
8 |
1 |
|
На підставі вихідних даних, наведених у таблиці 2.1., розрахуйте основні параметри безперервно потокової лінії виготовлення виробу з робочим конвеєром, а саме:
Таблиця 2.1. Вихідні дані
Найменування показника |
Значення показника |
Виробниче завдання за зміну, од. |
250 |
Крок конвеєра, м. |
1,00 |
Регламентовані перерви за зміну, хв.. |
35 |
Кількість змін |
1 |
Тривалість зміни, хв.. |
480 |
Радіус натягувального барабана, м. |
0,5 |
Норми часу на виконання операцій, хв..: |
|
1 операція |
5,5 |
2 операція |
1,8 |
3 операція |
6,5 |
4 операція |
2,0 |
5 операція |
3,0 |
6 операція |
3,5 |
Информация о работе Організація виробничого процесу у просторі і часі