Організація виробничого процесу у просторі і часі

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпродзержинський державний технічний університет

 

Кафедра                     Економіки та  організації виробництва

Академічна група     МЕО-10-1з

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація виробництва»

 

на тему:

Організація робочого процесу у просторі і часі

 

 

                             Виконала:   

                            

                             Керівник роботи: ________

                                                                                                                   (підпис)                                          

 

Захист відбувся ________________

                                   (дата)

Оцінка                ________ _______

                                             (підпис)

 

 

 

Дніпродзержинськ  2013

ЗАВДАННЯ

Організація виробничого процесу  у просторі і часі

1.  Загальна  характеристика  виробничого  процесу  та  його елементів. 

2.  Організація виробничого процесу в часі. 

3.  Виробничий цикл, його структура та тривалість.

4.  Організація виробничого процесу у просторі. 

5.  Типи та методи організації виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ЗМІСТ 3

ВСТУП 4

1. ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ  ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ 6

Ознаки  класифікації виробничого процесу 8

2. ОРГАНІЗАЦІЯ  ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ В ЧАСІ 10

3. ВИРОБНИЧИЙ  ЦИКЛ, ЙОГО СТРУКТУРА ТА ТРИВАЛІСТЬ 12

4. ОРГАНІЗАЦІЯ  ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ У ПРОСТОРІ 17

5. ТИПИ  ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА 22

РОЗРАХУНКОВА  ЧАСТИНА 27

Завдання 1 27

Завдання 2 31

Завдання 3 35

Завдання 4 39

Завдання 5 44

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ 50

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 52

 

ВСТУП

На сучасному  виробничому підприємстві проходить  складний процес перетворення предметів  праці у готову продукцію, тобто  має місце виробничий процес. Він  являє собою вплив живої праці, а саме – цілеспрямовану діяльність людини на предмети праці за допомогою  визначених предметів праці. Таким  чином, виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних процесів праці та натуральних процесів, направлених на створення певних предметів, послуг або робіт.

 

Основними факторами, які визначають характер виробничого  процесу, є такі:

• призначення готової продукції,
• вид фізичного стану та форма вихідного матеріалу,
• обсяг та кооперація виробництва,
• конструкція засобів праці, які використовуються у виробництві (устаткування, інструменти, пристрої),
• види енергії, яка використовується, та характер її використання.

Побудова  виробничого процесу повинна  задовольняти потребі неухильного  зростання продуктивності праці. Основою  такої організації на будь-якому  виробничому підприємстві є раціональне  поєднання у просторі і у часі всіх основних, допоміжних і обслуговуючих  процесів.

Основною  структурною одиницею виробничого  процесу є операція.

Операція  – закінчена частина виробничого  процесу, яка виконується на одному робочому місці, над одним і тим  же предметом праці без переналагодження устаткування. Із усіх операцій виділяють  технологічні операції, сукупність яких утворює технологічний процес.

Технологічна  операція – це основа для нормування праці на підприємстві, організації  обліку, матеріального стимулювання тощо.

Усі виробничі  процеси й окремі операції повинні  раціонально поєднуватися у просторі і часі. Кожному підприємству властиві свої особливості, але можна виділити загальні принципи раціональної організації  виробничих процесів.

 З погляду  удосконалювання організації виробничих  процесів вирішальне значення  має дотримання таких принципів,  як:

 • спеціалізація  робочих місць;

 • пропорційність  процесів;

 • паралельність  процесів;

 • безперервність  процесів;

 • ритмічність  процесів;

 • обробка  партіями;

 • принципи  концентрації операцій тощо.

Ефективність  процесу перетворення у виробничій системі в найбільш загальному вигляді  може бути охарактеризована співвідношенням  показників витрат і результатів, при  цьому жодний показник, взятий окремо, не може дати достатньо повної характеристики ефективності.

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ТА ЙОГО  ЕЛЕМЕНТІВ

Виробничий процес — це сукупність взаємозалежних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці і знарядь праці з мстою створення споживчих вартостей — корисних предметів праці, необхідних для виробничого або особистого споживання. У процесі виробництва робітники впливають на предмети праці за допомогою знарядь праці і створюють нові готові продукти, наприклад, верстати, автомобілі, товари народного споживання і т. д. Предмети і знаряддя праці, будучи речовинними елементами виробництва, на підприємстві знаходяться у визначеному взаємозв'язку один з одним: конкретні предмети може бути оброблено тільки визначеними знаряддями праці; вже самі по собі вони мають системні властивості. Однак жива праця повинна охопити ці речі і тим самим почати процес перетворення їх у продукт.

Таким чином, виробничий процес — це насамперед трудовий процес, оскільки ресурси, використовувані людиною  на його вході, як інформація, так і  матеріальні засоби виробництва  є продуктом попередніх процесів праці.

До елементів виробничого процесу  належать:

• жива праця людей, як найефективніша частина процесу виробництва. Саме робітники, працівники є головними творцями матеріальних багатств;
• предмети праці – матеріали, заготовки, напівфабрикати, тобто все те, на що спрямована праця людей;
• засоби праці – верстати, машини, устаткування, тобто все те, за допомогою чого людина впливає на предмети праці.

 

Виробничий процес на промисловому підприємстві складається з багаточисельних поодиноких процесів, які мають різні форми та різноманітний характер. Всі ці процеси можна поділити на основні та допоміжні.

Основні процеси направлені безпосередньо на виготовлення виробів або відновлення певних властивостей та параметрів виробів (ремонтні види робіт). При їх виконанні змінюються внутрішні властивості, зовнішній вигляд, взаємне розташування деталей, вузлів тощо. До таких процесів відносяться: розкрій матеріалу при пошитті одягу та взуття, безпосередній пошив, розбір виробу для його ремонту, відновлення або виготовлення окремих деталей шляхом різання, штампування, термічної обробки тощо.

Основні процеси, в свою чергу, діляться на трудові та природні. В  трудовому процесі працівник  активно діє на предмет праці.

У природних процесах предмети праці змінюють свої фізичні або  хімічні властивості не під впливом  процесу праці, а під впливом  сил природи, до них можна віднести, наприклад, природне висихання.

Допоміжними процесами називаються такі процеси, які направлені на обслуговування та забезпечення безперебійного перебігу основних процесів. До них відносять: ремонт обладнання та догляд за ним, виготовлення та ремонт технологічної оснастки, транспортування та зберігання матеріальних цінностей, контроль якості виконаних робіт тощо.

І основні, і допоміжні  процеси можна розділити на операції. Операцією називається частина  процесу, яка виконується одним  робітником або групою робітників над  одним або декількома виробами безперервно, на одному робочому місці та на одному устаткуванні.

Ознаки класифікації виробничого  процесу

1) за роллю в процесі  виробництва: 

• основні – в результаті яких утворюється продукція, яка визначає виробничий профіль підприємства;
• допоміжні – це процеси виготовлення продукції, яка споживається самим підприємством і сприяє випуску основної продукції (ремонт устаткування, виробництво інструменту тощо);
• обслуговуючі, в результаті яких нова продукція не утворюється, а вони забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів (контроль якості продукції, транспортування, складування продукції);

2) за стадіями:

• заготівельні – виробництво заготовок різними методами;
• оброблювальні, тобто змінювання форми, стану поверхні виробів механічним, хімічним та іншими способами;
• складальні, тобто змінювання взаємного розміщення деталей, вузлів тощо, а також випробування та пакування продукції;

3) за видами застосування  засобів праці: 

• ручні, тобто виконуються без застосування машин і механізмів;
• машинно-ручні, тобто виконуються із застосуванням машин при безпосередній участі робітника;
• автоматичні, коли робітник здійснює лише функцію нагляду за виробничим процесом;
• апаратурні – які здійснюються в спеціальних агрегатах під наглядом робітника;

4) за характером впливу  на предмети праці виробничі  процеси можуть бути спрямовані:

• на змінювання форми і стану поверхні заготовок;
• змінювання фізичних і хімічних властивостей предметів;
• складання механізмів і їх демонтаж.

5) за рівнем організації  виробничі процеси поділяються  на:

• звичайні (прості), тобто ті, що послідовно здійснюються над одним предметом праці;
• складні, що являють собою сукупність узгоджених звичайних процесів.

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ  В ЧАСІ

Організація руху предметів  праці у виробництві спрямована на вирішення завдань із забезпечення безперебійного руху предметів праці  на основі скорочення різного роду перерв, удосконалення технологічних  маршрутів і планувальних рішень, розробки і впровадження обґрунтованих нормативів заділів і запасів.

Основними чинниками, які необхідно  враховувати під час організації  руху предметів праці у виробництві, є:

• спрощення кінематичної схеми виробу, його конструкції, підвищення рівня блоковості для виробів великосерійного і масового типів виробництва;
• спрощення й удосконалення технологічних процесів виготовлення виробу;
• уніфікація і стандартизація частин виробу, його конструктивних елементів, елементів технологічних процесів, устаткування, оснащення, організації виробництва;
• поглиблення подетальної, технологічної та функціональної спеціалізації на основі уніфікації та збільшення програми випуску виробів і його частин;
• скорочення частки механічно оброблюваних деталей;
• аналіз дотримання принципів раціональної організації виробничих процесів: пропорційності, паралельності, безперервності, прямоточності, ритмічності та ін.;
• механізація й автоматизація обліку часу, контрольних і транспортно-складських операцій;
• скорочення часу природних процесів шляхом заміни їх відповідними технологічними процесами; .
• скорочення міжопераційних перерв;
• збільшення частки технічно обґрунтованих норм часу, норм обслуговування, норм витрати ресурсів. Стимулювання економії часу і виконання вимог якості.

Найважливішим параметром організації  руху предметів праці у виробництві  є виробничий цикл виготовлення предмета праці, надання послуг або виконання  роботи від підготовчих операцій до заключних.

Під час перетворення предметів праці в конкретний виріб вони проходять через безліч основних, допоміжних і обслуго вувальних процесів, що відбувається паралельно, паралельно-послідовно або послідовно в часі залежно від сформованої на підприємстві виробничої структури, типу виробництва, рівня спеціалізації виробничих підрозділів, форм організації виробничих процесів й інших чинників. Сукупність цих процесів, що забезпечують виготовлення виробу, називають виробничим циклом, основними характеристиками якого є його тривалість і структура.

 

Тривалість  виробничого циклу виготовлення продукції — це календарний період часу, протягом якого сировина, основні  матеріали, напівфабрикати і готові комплектуючі вироби перетворюються в  готову продукцію. Іншими словами —  це відрізок часу від моменту початку  виробничого процесу до моменту  випуску готового виробу або партії деталей, складальних одиниць. Тривалість виробничого циклу звичайно виражається  в календарних днях або годинах.

 

3. ВИРОБНИЧИЙ  ЦИКЛ, ЙОГО СТРУКТУРА ТА ТРИВАЛІСТЬ

Тривалість виробничого циклу – це період між запуском вхідних матеріалів у виробництво та випуском готової продукції. Тривалість виробничого процесу значною мірою залежить від ефективності його організації у часі, тобто від того, наскільки раціонально взаємопов’язані при виконання виробничі операції, а також наскільки синхронізований виробничий процес.

Тривалість  виробничого циклу складається  з таких складових 

 

Рис 3.1

 

Виробничий  цикл є важливим календарно-плановим нормативом організації виробничого  процесу у часі.

Виходячи  з його тривалості:

• визначають термін запуску продукції у виробництво;
• складають календарні плани її виготовлення на всіх стадіях виробничого процесу;
• узгоджують роботу суміжних підрозділів (дільниць, цехів);
• обчислюють величину незавершеного виробництва – важливого елемента обігових коштів підприємства;
• визначають потреби в матеріалах, трудових ресурсах.

Час виконання  технологічних операцій – основний складник виробничого циклу, що означає  тривалість виконуваних технологічних  операцій. Скорочення тривалості операцій можливе завдяки застосуванню більш  прогресивного устаткування, підвищення продуктивності праці.