Організація оплати праці в рослинництві

При невідповідності  зазначених умов дирекція за погодженням  з профспілковим комітетом приймає рішення щодо зменшення затверджених норм праці.

У господарстві протягом року розробляють і застосовуються місцеві тимчасові норми праці  на період освоєння нових робіт, впровадження нової техніки на основі проведених хронометражних спостережень.

Формування  тарифної системи.

Оплата праці всіх категорій  працівників підприємства проводиться  на основі тарифної сітки та схеми посадових окладів.

Окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо важких, відповідальних роботах, на період їх виконання на основі підвищених тарифних ставок.

Віднесення виконаних  робіт до первинних тарифних розрядів проводиться згідно з тарифно - кваліфікаційним довідником.

Кваліфікаційні  розряди окремих категорій працівників  встановлені відповідними комісіями, створеними на підприємстві у встановленому  порядку.

Право на підвищення розряду мають робітники, які  успішно виконують роботу не менше , як три місяці і склали кваліфікаційний  екзамен.

Посадові оклади службовцям встановлює дирекція в штатному розписі відповідно до посади і кваліфікації працівника.

 

3. Організація оплати праці в рослинництві.

 

У рослинництві виконуються  ручні, механізовані та стаціонарні  роботи. Оплата праці працівників на зазначених роботах проводиться за: відрядною, відрядно -преміальною та погодинною системами.

Крім того на окремих видах  робіт застосовуються доплати та надбавки за : якість виконаних робіт 20-40%; за важливість робіт 20-100 %; за шкідливі умови праці 50-100% ; за інтенсивність праці 20-100% . Преміювання за: перевиконання плану виробництва продукції; економію витрат.

При розрахунку розцінок застосовуються тарифні ставки, тарифні сітки, норми праці з типових галузевих збірників та місцеві нормативи , які встановлюються в господарстві з урахуванням стану техніки на основі проведених хронометражних спостережень.

Умови та розміри  оплати праці на всіх роботах у  рослинництві визначені в таблицях та розрахунках у додатках.

За роботу у  нічний час ( з 22 до 6 год. ) проводиться  доплата в розмірі до 40% годинної тарифної ставки ( за кожну годину ).

Робота у святковий  та неробочий день оплачується у  подвійному розмірі. Час простою не з вини працівника ( якщо працівник повідомив начальника бригади або інших службових осіб про початок простою ) оплачується в розрахунку 2:3 тарифної ставки.

Працівникам, зайнятим на роботах із засобами захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів та на роботах із застосуванням різкого аміаку у зв'язку із шкідливими умовами праці тарифні ставки і посадові оклади підвищуються на 100%

комірнику, зайнятого прийманням і відпусканням отрутохімікатів;

механіку. Слюсарю за час  ремонту обпилювачів і обприскувачів;

трактористам-машиністам спеціальних  машин, що працюють на роботах із

застосуванням рідкого аміаку і аміачної води та отрутохімікатами;

працівникам зайнятим на приготуванні робочих сумішей і отруйних принад;

водіям на перевезенні  отрутохімікатів, які беруть участь в їх навантаженні і

розвантаженні;

працівникам зайнятим на навантаженні і розвантаженні отрутохімікатів; Надбавки до тарифної ставки і посадового окладу виплачуються за фактично відпрацьований час на цих роботах.

Стимулювання  та матеріальна відповідальність трактористів - машиністів за економію палива і мастильних матеріалів проти встановлених нормативів за умови дотримання агротехнічних вимог та якості робіт механізаторам виплачується премія в розмірі 70 % вартості зекономленого палива і мастильних матеріатів, бригадиру 10 %;

за перевитрату з вини механізатора паливо і мастильних матеріалів на підставі

договору матеріальної відповідальності з нього утримується 100% перевитраченого

палива, але не більше його середнього місячного заробітку. Розмір економії, перевитрати палива та мастильних матеріалів визначаються на Основі даних бухгалтерського обліку після закінчення виконаного комплексу робіт ( сівба , обробіток, збирання ).

Первинним документом для  обліку виконаних ручних робіт у  рослинництві є « Обліковий лист праці і виконаних робіт» де записується  назва культури і обсяг виконаних робіт , за якими облічують затрати праці, зазначають розцінку за одиницю роботи і норму виробітку, прізвище працівників. Для кожної роботи визначають відповідний час, обсяг виконаної роботи і суму оплати праці.

Для обліку праці  механізаторів, а також робіт, виконаних  тракторами, комбайнами та іншими складними самохідними машинами, ведеться « Обліковий лист тракториста -машиніста» . На кожного механізатора складається окремий лист, в якому зазначають кількість і якість виконаної роботи, розмір заробітку, а також кількість витраченого палива за нормою і фактично. Обліковий лист відкривається на 10-15 днів, або на період виконання певної роботи. Підписують його тракторист, бригадир, обліковець, який робить зауваження щодо якості виконаної роботи. Підписаний обліковий лист передасться економісту господарства для перевірки і затвердження та подається до бухгалтера господарства і є підставою для нарахування заробітної плати. Для обліку тракторних робіт заповнюється « Дорожній лист тракториста».

 

4. Планування оплати праці в рослинництві.

 

1. Планування чисельності працівників.

План з праці включає  такі розділи: розрахунок затрат праці, чисельності та складу працівників  господарства і баланс трудових ресурсів; розрахунок планової продуктивності праці  та трудомісткості виробництва продукції; план з оплати праці.

Головна мета планування чисельності  працівників — визначити необхідну і достатню для виконання виробничої програми підприємства чисельність працівників і забезпечити найбільш повне і раціональне використання трудових ресурсів. Весь персонал сільськогосподарського підприємства, як правило, складається з трьох великих груп: персонал, зайнятий у сільському господарстві; на промислових виробництвах; в обслуговуючих та інших виробництвах.

Залежно від строку роботи в господарстві працівники розподіляються на постійних, тимчасових і сезонних. Постійними вважають працівників, які прийняті на роботу без установлення строку закінчення робіт. До сезонних відносять працівників, яких беруть на роботу в господарства на період сезонних робіт (строком не більше шести місяців), а до тимчасових — прийнятих на строк до двох місяців, а при заміщенні тимчасово відсутніх працівників — до чотирьох місяців. Сюди відносять студентів вищих і середніх навчальних закладів, учнів шкіл, котрих направляють на сільськогосподарські роботи або які працюють у період канікул і в окремі дні, а також осіб, яких залучають для роботи в господарстві за спеціальними договорами з іншими організаціями та підприємствами, пенсіонерів тощо.

За характером участі у  виробничому процесі робітників розподіляють на основних і допоміжних. Перші безпосередньо виконують  технологічні операції виробництва продукції, а другі зайняті забезпеченням основного виробництва усім необхідним (транспортом, інструментами, ремонти тощо). Службовці поділяються на зайнятих безпосередньо в цехах (цеховий персонал) і загальногосподарський персонал.

Середньорічна чисельність  працівників сільськогосподарського підприємства є сумою показників чисельності працюючих за галузями, виробництвами і службами. Середньорічна чисельність працюючих у сільськогосподарському підприємстві, що використовується при плануванні, є часткою від ділення нормативного часу на проведення робіт у даній галузі (виробництві) на показник реального (ефективного) фонду робочого часу одного працівника. Цей показник має назву балансу робочого часу. Його складають по підприємству, виробничій дільниці, бригаді, фермі тощо. Цю роботу виконують у три етапи: розраховують середнє фактичне число робочих днів у плановому періоді, встановлюють середню тривалість робочого дня; визначають у годинах реальний (ефективний) фонд робочого часу працюючого у плановому періоді. Методики розрахунку середньої кількості робочих днів у плановому періоді, кількості днів по відпустках і балансу робочого часу одного робітника наведено в [86, с. 142—145].

Визначаємо планову чисельність  працівників в галузі рослинництва розрахунок якої подано в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Визначення планової чисельності  працівників галузі рослинництва

Категорія працівників	Сумарний бригадний склад  працівників галузі рослинництва, чол.			Планова чисельність на 2012 рік
	2009	2010	2011
Робочі ручної праці	88	100	119	103
Трактористи-машиністи	37	59	82	59
Разом	126	159	201	162

 

2. Оплата праці на кінно-ручних роботах.

 

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (форма  №66, для ведення обліку по бригаді  чи ланці в цілому, та Обліковий  лист праці та виконаних робіт (форма  №66а) – для ведення обліку по кожному працівнику окремо. В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаних робіт та нараховану суму оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих коне-днів наводиться в останньому рядку по кожному виду робіт, які здійснювались з допомогою коней.

При відкритті Облікового листа праці та виконаних робіт  в бригаді, в ньому записують  назву сільськогосподарського підприємства, підрозділ, бригаду, ланку, місяць, рік, прізвище, ім`я та по-батькові кожного  члена бригади, вказують табельні номери робітників. Якщо в один день було виконано кілька видів робіт, то для кожного з них виділяється окремий рядок в обліковому листі.

Для визначення суми оплати праці розрахунки роблять по кожному  виду робіт. При цьому по кожному  виду робіт розцінку за одиницю виробітку  множать на обсяг робіт. Якщо розцінка показана за норму виробітку за день, то її необхідно попередньо поділити на норми виробітку та знайдений  результат помножити на фактичний  обсяг виконаної роботи.

Доплата визначається множенням  основної заробітної плати (оплати праці) на відсоток доплати.

В ТОВ «Мусіївське» для обліку праці та її оплати в рослинництві ведуть Книгу бригадира по обліку праці і виконаних робіт. Вона складається з двох частин: у першій обліковують виконані роботи і нараховують заробітну плату, а в другій-відпрацьований час та нараховану оплату праці по механізованих і кінно-ручних роботах окремо.

 

3. Оплата  праці механізаторів

 

Механізованим роботам належить провідне місце в усіх сільськогосподарських процесах. У зв´язку з цим приділяється більше уваги удосконаленню оплати праці трактористів-машиністів.

На сільськогосподарських механізованих  роботах оплата праці в сільськогосподарських  підприємствах проводиться за виконаний обсяг робіт або відпрацьований час за встановленими тарифними ставками. Всім механізаторам залежно від знань, досвіду роботи, згідно з Положенням про атестацію трактористів-машиністів, надається кваліфікація — тракторист-машиніст І, II, Ш класу з виплатою надбавок: трактористам-машиністам І класу – 20 відсотків, II класу — 10 відсотків до заробітку на механізованих роботах. Надбавки виплачуються також за збирання врожаю з урахуванням якісних показників, за економію паливно-мастильних матеріалів, за звання «Майстер», за безперервний стаж роботи, за роботу на тракторі, комбайні упродовж певного часу без капітального ремонту і т. ін.

 

4. Преміювання бригад та окремих працівників

 

Преміювання є важливим засобом  підвищення матеріальної заінтересованості  працівників у покращенні кінцевих результатів господарської діяльності.

Преміювання виконує функції забезпечення заінтересованості працівників  у результатах праці. Складовими елементами організації преміювання  на підприємствах (організаціях) є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорії персоналу, яким виплачують премії та порядку їх виплати.

Преміювання бригад та окремих робітників здійснюється, насамперед, за виконання  виробничих (нормованих) завдань, які  встановлюються, виходячи з виробничих планів дільниць, цехів щодо зростання  продуктивності праці, поліпшення якості продукції (робіт), за освоєння нової  техніки і технології, збереження усіх видів ресурсів. При цьому розміри премій робітникам, колективам бригад не обмежуються. Особливо важливе значення має премія для робітників-почасовиків, з яких 95% охоплено преміальними системами у промисловості.

Для робітників основного виробництва  при стимулюванні зростання продуктивності праці показниками преміювання  можуть бути наступні: збільшення виробітку, зниження трудомісткості продукції, виконання  запланованих обсягів робіт з  меншою чисельністю працівників  у встановлений термін, використання прогресивних технологій. При стимулюванні збереження матеріальних ресурсів показниками преміювання можуть бути: економія сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, інструменту, запасних частин.