Організація галузі рослинництва та перспективи його розвитку

У плановому році передбачається зменшити площу ріллі на 8 га. Ця площа буде показана у графі «Під посіви» по рядку «Рілля» зі знаком „-”. За рахунок цієї площі збільшиться площу сіножатей на 5 га і пасовищ на 3 га.

Таблиця 2.1.

Наявність земельних угідь та їх використання

Види угідь	Наяв-ність земель на початок планово-го року, га	Використання в плановому році					Склад земель на кінець планового  року
		під посі-ви	на сіножа-ті	під пасо-вища	під закладку нових насад-жень	для створення фермерсь-ких господарств
							га	в% до
								підсум-ку
Загальна земельна площа у власності  і користуванні	3163,1						3163,1	100,0
Всього сільськогоспо-дарських угідь	3163,1						3163,1	100,0
в т.ч.: рілля	2578,0	-8					2570,0	81,2
сіножаті	585,1		+5				590,1	18,7
пасовища	-			+3			3,0	0,1
багаторічні насадження	-						-	-

 

Отже, у плановому  році площа ріллі зменшилась на  8 га. За рахунок цього збільшилась площа сіножатей  на 5 га та пасовищ на 4 га.

Таблиця 2.2.

Обчислення витрат на здійснення заходів  по поліпшенню земель

Заходи по поліпшенню земель	Обсяги робіт, га	Витрати планового року, грн.
		на 1 га	всього	в т.ч. за рахунок коштів держбюджету
Поверхневе поліпшення сіножатей	5	500	2500	Х
Поверхневе поліпшення пасовищ	3	500	1500	Х

 

З даної таблиці видно, що витрати планового року по поверхневому поліпшенню сіножатей складають 2500 грн., а пасовищ – 1500 грн.

 

 

2.1.2. Планування  врожайності сільськогосподарських  культур

 

Планування врожайності  здійснюють у такій самій послідовності, як і при складанні перспективного плану. Якщо на підприємстві є кілька сівозмін із різною якістю земель і диференційованою агротехнікою, врожайність планують окремо для кожного поля сівозміни з урахуванням попередників, родючості ґрунту та інших факторів.

До основних агротехнічних заходів,розробкою яких обґрунтовують заплановану врожайність, належать: сівба насінням високоврожайних сортів, правильні системи удобрення, обробітку ґрунту і догляду за рослинами, заходи боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, застосування залежно від грунтово-кліматичних умов меліорації земель.

Кількість добрив, що передбачається внести під ту або іншу культуру, визначають множенням площі, зайнятої культурою, на норму внесення дорив  на 1 га. Множенням кількості добрив на ціну кожного виду з урахуванням витрат на їх транспортування на підприємство обчислюють витрати на удобрення по кожній культурі, а також загальну суму витрат на цей захід. Кількість мінеральних добрив планують, виходячи з потреб підприємства з урахуванням реальних можливостей їх завезення.

Потребу в органічних добривах порівнюють із тією їх кількістю, яка надійде від тваринницьких  ферм та від худоби працівників підприємства. Планують також заготівлю торфу  та компостів.

Планування врожайності  сільськогосподарських культур здійснюють за кількома методами. Найчастіше застосовують нормативний метод у поєднанні з експертно−оцінним, сутність якого полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту.

Приріст урожайності  розраховують лише за рахунок тих  факторів, зміна яких передбачена  в господарстві в плановому періоді.

Одним із факторів, що впливають  на урожайність сільськогосподарських  культур є внесення мінеральних та органічних добрив (аміачна селітра, каїніт, суперфосфат гранульований, гній). Розрахуємо прибавку до урожайності при внесенні добрив під зернові.

Таблиця2.3.

Розрахунок прибавки урожайності  озимої пшениці від збільшення внесення добрив

Види добрив	Кількість добрив			Коефіцієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг			Винос пожив-них ре-човин  з ґрунту на 1 ц урожаю, кг	Прибавка урожай-ності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючої речовини в  добривах, %	в пере-рахунку на діючу речовину, кг		з міне-ральних добрив	з орга-нічних добрив	всього
Аміачна селітра	0,5	34	17	0,6	10,2	3	13,2	3,5	3,8
Каїніт	0,5	42	21	0,7	14,7	4,5	19,2	2,5	7,7
Суперфосфат гранульований	0,8	19	15,2	0,2	3	3	6	1,2	5
Гній(післядія)	30	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х

 

За даними таблиці  ми бачимо, що за рахунок внесення аміачної селітри урожайність підвищиться  на 3,8 ц/га, при внесенні каїніту – на 7,7 ц/га, суперфосфату гранульованого – на 5 ц/га.

Визначимо планову урожайність  зернових культур у нашому господарстві, врахувавши дані фактори.

 

 

Таблиця 2.4.

Валовий збір і планова урожайність  сільськогосподарських культур в ТОВ «Козацьке»

Назва культур	Сума посівної площі за останні 3 роки, га	Валовий збір за останні 3 роки, ц	Середньозважена урожайність за останні 3 роки, ц/га	Планова урожайність, ц/га
Озима пшениця	1272	41217,0	32,4	36,2
Яра пшениця	348	9010,0	25,9	29,7
Гречка	207	2437,0	11,8	15,6
Кукурудза на зерно	650	43410,0	66,8	70,6
Ячмінь ярий	1945	68226,0	35,1	38,9
Овес	530	18061,0	34,1	37,9
Соняшник	40	1040,0	26,0	29,8
Ріпак озимий	462	8661,0	18,7	22,5
Цукрові буряки	254	88841,0	349,8	353,6
Овочі відкритого грунту	1	700,0	700,0	703,8
Усього	5709	Х	Х	Х

 

Розрахувавши таблицю 2.4., ми можемо сказати, що урожайність  в плановому році становить: озимої пшениці – 36,2 ц/га, ярої пшениці – 29,7 ц/га, гречки – 15,6 ц/га, ячменю – 38,9 ц/га, кукурудзи на зерно – 70,6 ц/га, соняшника – 29,8 ц/га.

Для визначення потреби  в добривах виходять з планових посівних площ і норм внесення добрив на 1га. Ці норми мають забезпечувати потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, розширене відтворення родючості ґрунту та виробництво високоякісної продукції. Визначаючи норми внесення добри, треба врахувати всі взаємозв'язки між ґрунтом, рослинами і добривами, а також кліматичні умови.

 

 

 

Таблиця 2.5

Розрахунок норм добрив під запланований урожай

№	Показники	Озима пшениця
		N	Р205	К2О
1.	Запланований урожай, ц/га	36,2	36.2	36,2
2.	Винос поживних речовин на одержання зерна і відповідної кількості соломи, кг	3,5	1,2	2,5
3.	Винос поживних речовин  за планованим  урожаєм, кг	101,9	34,9	72,8
4.	Вміст  рухомих форм поживних речовин  мг/100г ґрунту	10	8	10
5.	Теж в пласті ґрунту 25см, кг/га	360	288	360
6.	Використання поживних речовин з ґрунту, %	26	12	18
7.	Буде використано поживних речовин  з ґрунту урожаєм, кг/га	93,6	34,6	64,8
8.	Внесено органічних добрив під попередник, т/га	3	3	3
9.	Вміст поживних речовин в органічних добривах, %	0,5	0,35	0,6
10.	Внесено поживних речовин з органічними добривами, кг/га	15	10,5	18
11.	Використання поживних речовин  з органічних добрив на  другий рік  внесення, %	15	20	10
12.	Буде використано поживних речовин  з органічних добрив на другий рік, кг	2,3	2,1	1,8
13.	Всього буде використано рослинами  поживних речовин, кг/га	95,9	36,7	66,6
14.	Необхідно внести поживних речовин, кг/га	6,0	1,8	6,2
15.	Використання поживних речовин  з мінеральних добрив в перший рік, %	50	15	40
16.	Необхідно внести поживних речовин мінеральних добрив з урахуванням коефіцієнта їх використання, кг/га	12	12	15,5
17.	Вміст поживних речовин в мінеральних  добривах, %	34	19	42
18.	Необхідно внести мінеральних добрив для одержання запланованого  урожаю ( в фізичних туках), кг/га	35,3	63,2	36,9

 

Як бачимо з даних  таблиці, для покращення планової урожайності  озимої пшениці вносити добрива  потрібно: N – 35,3 кг/га, Р₂0₅ – 63,2 кг/га, К₂О – 36,9 кг/га. Слід звернути увагу на інші фактори, що впливають на урожайність сільськогосподарських культур.

При плануванні врожайності, необхідно  опрацювати в господарстві заходи, спрямовані на забезпечення високих  і сталих врожаїв усіх сільськогосподарських  культур. При цьому, слід поліпшувати  усі фактори, оскільки останні, в  процесі виробництва впливають  на урожайність комплексно.

Важливе значення для  підвищення урожайності має застосування науково-обґрунтованих сівозмін, забезпечення такого чергування культур, при якому  вони розміщувалися б після добрих попередників.

Сівозміна є важливим елементом системи землеробства, який включає визначені агротехнічні і організаційно-економічні заходи.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур  виходять із потреби в конкретних видах продукції рослинництва; конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур; обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.

Розрізняють три типи сівозмін:

• польові (основні);
• кормові;
• спеціальні.

 

 

2.1.3. Планування  розміру посівних площ, виробництва  продукції та її розподілу

 

     Для раціонального ведення господарства, підприємство заздалегідь планує свою діяльність на майбутнє як по рослинництву, так і по тваринництву. Що стосується рослинництва, то по ньому планують розміри посівних площ, урожайності. Розміри площ визначають виходячи з потреби на вирощувану продукцію, яка може змінюватись залежно від ефективності виробництва даної культури.

Тому перед визначенням  розміру і структури посівних площ, підприємству необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських  культур. Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні 3 роки, застосувавши систему показників, визначити найбільш ефективні культури і по можливості збільшити (розширити) їх посівні площі.

Товарні культури оцінюють за показниками розміру прибутку рівня рентабельності виробництва продукції.

Прибуток визначають як різницю грошової виручки за реалізовану  продукцію і витрат на її виробництво. Рівень ефективності кормових культур  характеризують такі показники: вихід  кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць з 1 га посіву; затрати праці на виробництво 1 ц кормових одиниць, собівартість  1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць. Перевагу надають показникові, що найповніше враховує умови діяльності підприємства.