Організаційний механізм мотивації робітників підприємства

- опосередкована (визначає спонукальні  чинники);

- мобілізуюча (мобілізує працівника  при необхідності здійснення  значущої для нього діяльності).

    Розглянемо механізм мотивації праці (Додаток Б)

       Ставлення до праці визначається соціально-економічним середовищем, в якому здійснюються трудові процеси і яка визначає стан людини як в суспільстві в цілому, так і в окремих групах.

      Поняття мотивації трактується як одна із функцій управління. Під ним розуміється процес свідомого й доцільного впливу   на  трудову    поведінку

        15

людей. Так як від трудової діяльності залежить високий рівень підприємницької  діяльності. До основних рис системи мотивації працівників належать:

• сприяє як формуванню, так і досягненню суспільно значущих цілей організації і завдяки цьому підтриманню рівноваги між економічними цілями та суспільною відповідальністю підприємства;
• виконує функцію комунікації між керівництвом, власником організації та її працівниками. Мотивування стосується створення та підтримання взаємного порозуміння між підприємством та окремими групами людей або всередині груп;

       Система мотивації має дві сторони. Одна сторона стосується рівня, диференціації структури та динаміки витрат на персонал, зокрема заробітної плати, створення системи стимулів до праці. Друга пов'язана зі стилем управління, що застосовується керівниками. Вона проявляється у поступовому переході від авторитаризму до демократичного стилю.

      Однією з найважливіших форм мотивації на підприємствах та організаціях є матеріальне стимулювання

 

Розглянемо на рисунку 1.3. Сутність матеріального стимулювання праці

 

 

Рисунок 1.3. Зміст матеріального  стимулювання праці

        16

         Мотивація підприємницької діяльності тісно пов’язана з мотивацією трудовою діяльності.

      Існує гнучка система мотивації управлінського персоналу підприємства, яка відповідає таким принципам:

• гнучкості, який означає, що система мотивації персоналу повинна мати здатність до оперативного реагування на зміну зовнішніх і внутрішніх умов функціонування, а також на зміну загальних і локальних цілей підприємства;
• системності, який означає повне відображення індивідуального вкладу людини в досягнення кінцевих результатів підприємства через ланцюги "людина-посада-робота" і "особа-група-колектив";
• відповідність полягає у встановленні такого рівня мотивації персоналу, який відповідає кількості, якості та вагомості затраченої праці;
• структурованість характеризує поділ заробітної плати на частини, кожна з яких є відображенням особистого вкладу працівника в досягнення поточних, кінцевих і віддалених результатів діяльності підприємства;
• відкритість системи мотивації персоналу означає її прозорість та інформаційну доступність для кожного працівника.

         Найчастіше до елементів мотивації зараховують: зміст та умови праці, відносини між працівниками, засоби адміністративного примусу (заборони, розпорядження), засоби заохочення (стимули матеріальні та нематеріальні), засоби переконання (переговори, консультації).

Сучасні теорії мотивації, засновані  на результатах психологічних досліджень, доводять, що істині причини, що спонукують людину віддавати роботі всі сили, надзвичайно складні і різноманітні.

Мотивація на підставі потреби в  причетності характерна для людей, зацікавлених у розвитку особистих  зв'язків, налагодженні дружніх відносин, наданні допомоги один одному. Таких  співробітників варто залучати до роботи, що дасть їм можливість широкого спілкування.

          Двох факторна теорія мотивації Герцберга. За даною теорією на задоволеність роботою впливають такі фактори - мотиватори:

 

      17

• досягнення (кваліфікація) і визнання успіху,
• робота як така (інтерес до роботи і завдань),
• відповідальність,
• просування по службовій драбині,
• можливість професійного росту.

На незадоволеність роботою  впливають "фактори контексту", або "гігієнічні" фактори:

• спосіб керування,
• політика організації й адміністрація,
• умови праці,
• міжособистісні відносини на робочому місці,
• заробіток,
• непевність у стабільності роботи,
• вплив роботи на особисте життя.

Мотиватори, що викликають задоволеність  роботою, пов'язувалися зі змістом  роботи і викликались внутрішніми  потребами особистості в самовираженні. Фактори, що викликають незадоволеність  роботою, пов'язувалися з недоліками роботи і зовнішніх умов. З цими факторами легко пов'язати неприємні  відчуття, яких необхідно уникати.

Ієрархія потреб Маслоу. На поведінку особистості звичайно впливає найбільш сильна в даний момент потреба. Це змушує нас діяти таким чином, щоб задовольнити потребу. Класифікація Маслоу наступні потреби:

- фізіологічні ( спрага, голод, сон, сексуальні ),

- потреба  в безпеці,

- соціальні  потреби (любов, приналежність  до певної соціальної групи),

- потреба  в повазі (самоповага, успіх, статус),

- потреба  в самовираженні.

      Потреби задовольняються у послідовному порядку. Фізіологічні потреби і потреба в безпеці - це первинні потреби, що повинні бути задоволені перш, ніж потреби більш високого рівня зможуть впливати на поведінку людини.

       18

Робота як така може дати можливість для задоволення потреб. У такому випадку мова йде про потреби  більш високого рівня, пов'язані  з повагою і самовираженням. З  іншого боку, робота може спонукати  до задоволення цих потреб поза роботою, і тоді домінують потреби більш  високого рівня, пов'язані з умовами  і факторами безпеки.[9]

Теорія очікувань (Врум, Портер, Лоулер та ін.). Мотивована діяльність є цілеспрямованою. Мета звичайно пов'язана з прямим чи непрямим задоволенням якої-небудь потреби. Інтенсивність діяльності на досягнення мети залежить частково від того, якою мірою особистість почуває себе винагородженою за досягнення мети. Прагнення до одержання винагороди чи іншої мети (іншими словами, виконавча мотивація) залежить від:

- цінності  винагороди (бажаності),

- її  досяжності (реальності одержання  винагороди, "цінності очікування").

Те, що людина цінує, залежить від її потреб. Для мотивації трудової діяльності потрібно, щоб успіхи в праці винагороджувати  тим, що людина цінує, і винагорода повинна  бути пов'язана з досягненням  мети так, щоб людина це помічала.

З іншого боку, кожний знає, що не завжди навіть наполегливі зусилля гарантують досягнення мети. На основі раніше отриманого досвіду формується уявлення (очікування ) про те, наскільки реальною є  можливість досягнення мети. У цьому  випадку зважуються також усі  можливості і перешкоди, що можуть виникати внаслідок ситуації даного моменту. Якщо очікування високі, сила спонукального  мотиву зростає. Раніше отриманий успішний досвід також підкріплює очікування того, що відповідний результат міг  би бути отриманий. Таким чином, успіх  підсилює мотивацію. Якщо ж очікування не справджуються, перешкоди щодо досягнення мети породжують відчуття марності зусиль. Чим більша для людини цінність не досягнутої мети, тим більше відчуття даремності Відчуття даремності знижує мотивацію, а низька мотивація зменшує  виконавчий внесок в працю.

 

 

 

        19

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА   МОТИВАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

2.1. Характеристика підприємницької  діяльності підприємств

 

Підприємницька діяльність дуже різноманітна. Оскільки будь-який бізнес у тій чи іншій мірі пов’язаний з основними фазами виробничого  циклу – виробництвом продукції  і послуг, обміном і розподілом товарів, їх споживанням – можна  виділити наступні види підприємницької  діяльності:

• виробниче підприємство;
• комерційне
• фінансове

Також розглядається такий  самостійний вид підприємства:

• консалтинг.

До виробничого підприємства відносять інноваційну, науково-технічну діяльність, безпосередньо виробництво  товарів і послуг, виробниче їх споживання, а також інформаційна діяльність у цих областях.

Полем діяльності комерційного підприємства служать товарні біржі  та торгові організації. Товарна  біржа – це різновид оптового товарного  ринку без попереднього огляду покупцем зразків і заздалегідь установлених мінімальних партій товарів. На товарній біржі добровільно об’єднуються комерційні посередники і їхні службовці  для проведення торгових операцій по спільно розроблених і дотримуваним правилам. Основний зміст комерційного підприємства складають операції й угоди з купівлі-продажу.

Консультативне підприємство – відносно молодий вид підприємницької  діяльності. Консалтингові послуги  можуть здійснюватися у формі  усних одноразових порад. Однак  найчастіше вони надаються у вигляді  консалтингових проектів і включають  в себе такі основні етапи: виявлення  проблем; розробка рішень проекту, здійснення рішень проекту.

Також підприємницька діяльність залежить від кількості працюючих  та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік.

 Підприємства можуть  бути віднесені до:

• малих ( не перевищує 50 осіб);
• середніх ( перевищує 50 осіб та не перевищує 1000 осіб);

        20

• великих (перевищує 1000 осіб).

Розглянемо в таблиці 2.1. Типи підприємців за мотивацією підприємницької діяльності.

 

Таблиця 2.1. Типи підприємств  за мотивацією підприємницької діяльності

 

Тип підприємств за мотивацією	Рівні факторів					Процента кількість підприємців  кожного типу %
	Фактор1	Фактор2	Фактор3	Фактор4	Фактор5
«Істинні підприємці»	0,57729	0,26915	0,12152	0,32672	0,22099	50%
«Пасивні підприємці»	-0,36063	-1,07207	0,10312	0,72912	0,40132	22,2%
«Підприємства орієнтовані  на прибуток»	-1,12512	0,77809	-0,57287	0,48984	0,52762	13,9%
«Вимушені підприємці»	-0,15109	0,05047	0,05439	0,06298	1,92801	13,9%

 

Таблиця 2.1. Типи підприємств за мотивацією підприємницької діяльності

 

Юридичні особи за формами  підприємницької діяльності:

 

1. Господарські товариства:

• Повне товариство;
• Товариство на вірі;
• Акціонерне товариство;
• Товариство з обмеженою відповідальністю;
• Товариства з додатковою відповідальністю;
• Залежні суспільства.

2. Виробничі кооперативи

3. Державне і муніципальні унітарні підприємства

 

        21

4. Фізичні особи визначаються підприємцем з моменту реєстрації господарства

Індивідуальна трудова діяльність виступає в формі:

1. Підприємець без утворення юридичної особи
2. Фермерських господарств

Об’єктом дослідження  в курсовій роботі є: відкрите акціонерне товариство «Запоріжсталь» (далі ВАТ  «Запоріжсталь»). ВАТ «Запоріжсталь» був заснований 16 листопада 1933 року і знаходиться за адресою: Україна, м.Запоріжжя, Південне шосе 72.

       Голова правління, генеральний директор - Сацький Віталій Антонович 
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" ім. С. Орджонікідзе" - одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого добре відома і користується попитом у споживачів на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу. 
       Комбінат виробляє високоякісний листовий прокат (гарячекатаний та холоднокатаний) товщиною 0,5-7,0 мм із вуглецевих, низьколегованих, легованих та нержавіючих сталей. 
        Основними споживачами продукції комбінату являються підприємства автомобільного, авіаційного, сільськогосподарського, транспортного машинобудування, виробники зварних труб, виробів побутової техніки та інші. 
        16 листопада 1933 року відзначається як день народження комбінату "Запоріжсталь". В цей день на доменній печі № 1 була видана перша плавка чавуну. В 1935 році стала до ладу перша мартенівська піч, в 1937 - слябінг. В наступні роки були введені в експлуатацію цехи з виробництва гарячого та холодного прокату. 
      Метою будівництва найбільшого в Європі металургійного заводу було забезпечення потреб в листовому прокаті автомобільної промисловості та машинобудування, які бурхливо розвивалися. 
      Більшість обладнання і технологій вводились і освоювались на комбінаті вперше в країні. Високий технологічний рівень проектування, будівництва та експлуатації металургійного обладнання завжди були відмінною рисою спеціалістів комбінату. Металурги "Запоріжсталі", по праву, здобули славу майстрів своєї справи. 
        Металургійний комбінат "Запоріжсталь" є одним із основних постачальників якісного плоского прокату, гнутих профілів і жерсті для потреб вітчизняної промисловості та на експорт. 
В останні роки відмічається стійка   тенденція   росту   об'ємів  продукції   та