Оподаткування підприємств виконана на матеріалах – СТОВ Колос

Таблиця 3. Ставки ФСП за видами сільгоспугідь

Платники податку визначають суму ФСП на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених законом України “Про фіксо­ваний сільськогосподарський податок” і падають розрахунок органу державної податкової служби за місцем перебування платника податку до 1 лютого поточного року.

ФСП сплачують щомісяця до 20 числа наступного місяця в розмірі однієї третини від суми податку, що припадає на конкретний квартал.

Квартальна сума становить:

- у І кварталі - 10 % від річної;

- у II кварталі - 10 %;

- у III кварталі - 50 %;

- у IV кварталі - 30 %.

Платники податку перераховують у визначений термін кошти на особливий рахунок відділень Державної Скарбниці України в районах за місцем розташування земельної ділянки.

   Відділення Державної Скарбниці України в районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми ФСП в таких розмірах:

-               у місцевий бюджет - ЗО %,

-               на обов’язкове державне пенсійне страхування – 68 %

-               на обов’язкове соціальне страхування – 2%

Зазначені відділення повідомляють відповідний орган ДПС про загальну суму податку і її розмежування.

Органи ДПС в районах здійснюють облік нарахування і сплати сум ФСП за формою і у порядку, затвердженому Державною податковою адміністрацією України.

Контроль за своєчасним і повним надходженням сум ФСП здійснюють орган ДПС.

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність надання розрахунків із сплати сум ФСП відповідно до законодавчих актів України.

Оскільки сума СТОВ «Колос», отримана від реалізації сільськогосподарської продукції перевищує 75 %, то сума ФСП розраховується так:

Площа (га)* Грошова оцінка 1 га с/угідь та одиниці площі ріллі* Ставку податку (% до грошової оцінки)

Отже, щоб розрахувати ФСП на СТОВ “Колос” візьмемо потрібні дані за 2005-2004 р.р.(табл.. 4)(додаток “Податковий розрахунок ФСП”)

Таблиця 4. Порівняння основних показників по сплаті ФСП.

Розрахунок фіксованого податку за 2004 р.:

Рілля = 18883,167*5667,8*0,5=53669,00 грн.

Сіножаті = 15,18*1695,4*0,5= 106,00 грн.

Пасовища = 49,6*833,2*0,5=169,00 грн.

Багаторічні насадження = 8,4*6719,6*0,3=169,00 грн.

Сума ФСП = 53669,00+106,00+169,00+169,00=54113,00 грн.

Розрахунок фіксованого податку за 2005 р.

Рілля = 18883,167*5667,8*0,15=15790,00 грн.

Сіножаті = 15,18*1695,4*0,15= 39,00 грн.

Пасовища = 49,6*833,2*0,15=62,00 грн.

Багаторічні насадження = 8,4*6719,6*0,09=51,00 грн.

Сума ФСП = 15790,00+39,00+62,00+51,00=15942,00 грн.

Отже, на СТОВ “Колос” загальна сума фіксованого податку складала:

-     за 2004 рік – 54113,00 грн.

-     за 2005 рік – 15942,00 грн.

        По певним причинам змінилась ставка фіксованого податку за 2005 рік. На ріллю, сіножаті, пасовища вона зменшилась до 15 %, а на багаторічні насадження становить – 9 %.

2.3 Аналіз нарахування і сплати прибуткового податку.

Платники ФСП зобов’язані утримувати і перераховувати в бюджет прибутковий податок із працівників підприємства.

Запровадження єдиної ставки податку в розмірі 15 % (до 01.01.2007 р. діятиме ставка 13 %), фіксованої ставки податку на доходи, що будуть підлягати кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткування на суму податкової соціальної пільги. Отже, якщо мінімальний прожитковий мінімум у 2004 р. становив 382 грн., то соціальна пільга становитиме – 191 грн. Якщо у 2002 р. середня заробітна плата становила 430,13 грн., то з них вираховується соціальна пільга в сумі 191 грн., а з решти вираховується 13 % податку. Сума, що оприбутковується - 239,13 грн., а сума податку становитиме – 31,08 грн. Робітник отримає заробітну плату в сумі 399,5 грн. Сума прибуткового податку, що нарахований з величини доходу усіх працівників за 2002 р. становив 70,1 тис. грн. За тим же принципом вираховуємо суму податку з кожного працівника за 2003 р. та 2004 р.

За 2003 р. середня заробітна плата становила – 546 грн.

Відраховуємо соціальну пільгу: 546-191=355 грн.

З них 13 % податку: 355*0,13=46,15 грн. Працівник отримає заробітну плату в сумі 499,85 грн.

Сума прибуткового податку, що нарахований з величини доходу усіх працівників за 2003 р. становив 74,1 тис. грн..(додаток «Звіт праці»)

За 2004 р. середня заробітна плата становила – 650 грн.

Відраховуємо соціальну пільгу: 650-191=459 грн. – сума, яка оприбутковується.

Відраховуємо 13 %: 459*0,13=59,67 грн. Працівник отримає плату в сумі 590,33 грн.

Сума прибуткового податку, що нарахований з величини доходу усіх працівників за 2004 р. становив 72,5 тис. грн..(додаток «Звіт праці»)

Потрібно сказати, що на повні соціальні пільги мають право:

      багатодітні сім`ї;

      батьки, що утримують дитину інваліда;

      інваліди І-ї, ІІ-ї груп, у тому числі з дитинства;

      вдова чи вдівець;

      батьки, що утримують дитину інваліда 1-ї чи 2-ї групи віком до 18 років;

      самотні матері, батьки, у яких перебувають на утриманні діти віком до 18 років, та інші.

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення оподаткування підприємств в Україні

3.1. Оподаткування підприємств в зарубіжних країнах

В умовах ринкових відносин податкова система є важливим елементом регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Ефективність її функціонування визначається найрізноманітнішими чинниками і, насамперед, економічним становищем, рівнем податкової культури, досягненнями економічної науки. Проте, є узагальнюючі показники, за якими можна визначити ефективність податкових систем. Це досягнення балансу між стимулюванням економічної активності та соціальною справедливістю податків і рівнем перерозподілу валового внутрішнього продукту за допомогою податків. Податкові системи розвинутих держав ґрунтуються на трьох найбільш касових податках:  особистому прибутковому податку, податку на прибуток корпорацій та податку на додану вартість (ПДВ).

Дещо менше фіскальне значення податку на прибуток корпорацій, майнового податку та податку на спадщину. У більшості країн світу досить значною с частка особистого прибуткового податку в загальній сумі податкових надходжень — понад 30%. Однією з причин такого становища с зростання доходів  громадян, завдяки чому вони долучаються  до вищих груп згідно зі шкалою оподаткування. Збільшується також кількість платни­ків податків, підвищуються податкові ставки. Максимальна ставка оподаткування прибутковим податком серед розвинутих держав світу у Німеччині - 53% . Найбільші надходження від прибуткового податку з громадян серед розвинутих держав світу також у Німеччині   близько 40% усіх доходів. Оподаткуванню підлягають доходи від введення сільського та лісового господарства,  промислового виробництва, підприємницької діяльності, Спадання а оренду рухомого та нерухомого майна, а також оподатковуються власники капіталу та наймані працівники. В таких державах, як США, Канада, Швеція прибутковий податок з громадян утво­рюють, основне джерело наповнення бюджетів всіх рівнів відповідно (35,8 %), (34,6 %), (36,9 %). Дещо меншою є питома вага цього податку у структурі податкових надходжень у Великобританії (26,5%), Японії (21,8%), Італії (24,1 %), Франції (11,3%). Важливо зазначити, що в цих країнах передбачено, що члени родини повинні самостійно звітувати за своїми податковими зобов'язаннями, у тому числі і неповнолітні діти, якщо вони мають індивідуальні та незалежні джерела доходів. Розрахунок оподаткованого доходу фізичних осіб ведеться за наступними видами отриманих доходів: доходи від роботи за наймам, доходи від комерційної діяльності і  доходи під капіталу.

Вагоме місце в структурі податкових надходжень розвинутих держав світу займає відрахування на соціальне страхування. Найвища питома вага цього платежу у Франції - близько 42%. Значні кошти від сплати цього податку в структурі податкових надходжень у Німеччині (38,4 %), Італії (32,2 %), США (30,2 %). Дещо менша питома вага відрахувань на соціальне страхування у Японії, Швеції та Канаді - на рівні 25 %. Платежі на соціальне страхування проводяться наймачами у порядку нарахувань на заробітну плату з віднесенням їх на витрати при обчисленні оподатковуваного прибутку. Особливість оподаткування цим платежем полягає в тому, що існують різні ставки оподаткування в залежності від того, чи це корпорація чи особи, що працюють самостійно.

3.2. Пропозиції щодо поліпшення системи оподаткування України

Податки — особлива сфера виробничих відносин, своєрід­на не лише економічна, але й фінансова категорія, яка має свої відмінні ознаки і функції.

Податки разом з позиками та емісією грошей є основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу і утворення бюджетних доходів держави. Співвідношення між ними в конкретній дер­жаві є різним. Воно визначається економічною ситуацією в країні, станом фінансів і фінансової політики держави. Однак головним методом перерозподілу національного доходу, джере­лом формування доходів бюджету в Україні є податки, їх част­ка в доходах бюджету складає близько 9/10 усіх його доходів.

Сутність податків полягає в тому, що вони є обов'язковими платежами, які стягуються державою та її органами на місцях з юридичних та фізичних осіб. Вони виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються між платниками податків і державою в процесі примусового стягнення остаточної частини вартості національного доходу для здійснення загальнодержав­них потреб. Держава без податків існувати не може. Податки, ставши власністю держави, використовуються нею для розв'язання соціально-економічних і військово-політичних за­вдань. У цьому зв'язку появу податків відносять до часу вини­кнення держави як такої.

Призначення податків, по-перше, забезпечити своєчасне і повне формування доходів бюджету — основного джерела здій­снення соціально-економічної політики держави, по-друге, створити умови для регулювання виробництва і споживання з врахуванням особливостей формування доходів різних груп населення.

Ефективність податків залежить від їх реальності, об'єкта оподаткування, розміру ставок, податкових пільг, стабільності законів про оподаткування тощо, тобто від стабільності і реаль­ності податкового механізму, податкової системи. У той же час, до цього дня в Україні немає постійної націо­нальної податкової політики, немає твердої, ефективної системи оподаткування. Діюча ж система оподаткування спрямована на максимальне вилучення доходів господарюючих суб'єктів, па підвищення затрат, зростання цін і зниження купівельної спро­можності населення. Це, на наш погляд, є однією з головних причин скорочення виробництва, зниження його ефективності, фінансової нестійкості підприємств і зубожіння населення. "В Україні сьогодні, — як сказав Л.Д. Кучма, - відносно високий податковий тягар. Податки не стимулюють розвиток процесів, які можуть зупинити економічну кризу, забезпечити зростання обсягів виробництва, структурну перебудову господарства, під­вищення ділової активності суб'єктів господарювання". У зв'язку з цим, одним з найважливіших завдань трансформації економіки України є удосконалення податкової системи. "Умови оподаткування, - як сказав Л.Д. Кучма на зустрічі з співробітниками державної податкової адміністрації, - повинні бути прості і зрозумілі платникові, податок має стягуватись у зручний для платника час і сприятливим методом".