Оподаткування підприємств виконана на матеріалах – СТОВ Колос

Існуюча система податків і податкових платежів має свою класифікацію, в основу якої покладені наступні ознаки: форма оподаткування; економічний зміст об'єкта оподаткування; рі­вень державних структур, які встановлюють податки; напрямок використання.

1.2. Прямі податки

В залежності від форми оподаткування всі податки поділя­ються на прямі і непрямі.

Прямі податки - це податки, які встановлюються безпо­середньо на доходи і майно платників і сплачуються ними із власних надходжень грошових коштів. До них належать пода­ток на прибуток, податок на транспортні засоби, податок на землю, прибутковий податок з доходів громадян і інші. Ці по­датки встановлюються безпосередньо на доход або майно плат­ника і їх розмір залежить від обсягу об'єкта оподаткування. Чим більший об'єкт оподаткування, тим, при однаковій ставці, більша сума податку і навпаки.

В свою чергу, прямі податки поділяються на дві групи:

1)           особисті;

2)           реальні.

Особисті податки встановлюються персо­нально для конкретного платника. Видами особистих податків є прибутковий, майновий, на спадщину та дарування, подуш­ний. Реальні податки передбачають оподаткування майна за зов­нішніми ознаками. До них належать земельний, домовий, про­мисловий, на грошовий капітал.

Прямі податки майже не впли­вають на ціни, але зменшують доходи платників, тим самим впливаючи на обсяги інвестиційного і споживацького попи­ту. В той же час вони не змінюють структури попиту, на від­міну від деяких видів непрямих податків. Пряма залежність між сумою прямих податків і обсягом доходу сприяє збіль­шенню можливостей для держави в регулюванні економічних процесів і вирішенні проблем соціальної справедливості за ра­хунок прогресивних ставок оподаткування. Проте з фіскальної точки зору вони поступаються непрямим в стабільності над­ходжень, в рівномірності розподілу надходжень по окремих регіонах, в існуванні більш сприятливих умов щодо ухилення від їх сплати.

1.3. Непрямі податки

Непрямі податки - це податки, що встановлюються на товари і послуги і сплачуються покупцем в їх цінах або тари­фах, а до бюджету сплачуються продавцями товарів і послуг. У даному випадку покупець сплачує ці податки продавцю в цінах на товари і послуги, які у нього купує, а продавець згодом пе­рераховує  їх   державі.   Зв'язок  тут   між   платником   податку (споживачем товару) і державою опосередкований через об'єкт оподаткування. До непрямих податків належать податок на до­дану вартість, акцизний збір, митні збори. Розмір цих податків, при постійних ставках (тарифах), залежить від кількості і вартості товарів (послуг), що купуються.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

У світовій практиці існують три види непрямих податків: ак­цизи, фіскальна монополія і мито. Нині в Україні стягуються акцизи, які в свою чергу складаються з універсального та спе­цифічних акцизів і мита. Непрямі податки на відміну від пря­мих мають свої переваги і недоліки. Вони ефективніші в фіскаль­ному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення.

Специфічні акцизи виникли набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.

Поширення універсальних акцизів зумовлене низкою чинників. Широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та  асортименті реалізованих товарів. Універсальні ставки полегшують  контроль податкових органів за правильністю сплати податку. Універсальні акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Такі недоліки непрямих податків, як значний вплив на інфляційні процеси і регресивність в соціальному аспекті, виражені в універсальних акцизах яскравіше, ніж в ін­ших непрямих податках.

У податковій практиці існують три форми універсальних акцизів: податок з продажів (купівель) у сфері оптової або роздрібної торгівлі, податок з обороту і податок на додану вартість. Об’єктом оподаткування податку з продажу (купівель) у ланках оптової чи роздрібної торгівлі є валовий дохід на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування проводиться  лише один раз, на одній ступені руху товарів.

Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи — кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, які були сплачені раніше, на попередніх етапах руху товарів. Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об’єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а додана  вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але водночас ліквідує його головний недолік — кумулятивний ефект.

Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.

Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспорту­ванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стяг­нення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення розрізняють наступні види мита: ста­тистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, префе­ренційне, зрівняльне.

Непрямі податки досить широко використовуються у всьому світі, оскільки при відносно простому механізмі справляння вони забезпечують стійкі поступлення в бюджет. Крім того, вони легше сприймаються психоло­гічно, ніж прямі, тому що платяться непомітно для споживачів і немає безпосереднього зв'язку між сплатою податку і усвідомленням цього (табл. 1).

Таблиця 1. Особливості прямих і непрямих податків

Розділ ІІ. Аналіз оподаткування підприємства на прикладі СТОВ „Колос”

2.1. Характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район с. Вергуни, вул. Леніна, 17.

     Сільськогосподарське  товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” було створене у відповідності із Законом України ”Про підприємства в Україні” від 27 березня 2000р. №887-ХІІ на основі рішення зборів засновників. Рік заснування 1998.

       СТОВ “Колос” являється юридичною особою, має самостійний баланс,  розрахунковий та інші рахунки,  печатку і штампи з своїм найменуванням, фірмові бланки. Діє на принципах госпрозрахунку,  самоокупності,  самоврядування.

       Основною  метою діяльності СТОВ “Колос” являється підприємницька діяльність , пов’язана з випуском сільськогосподарської продукції.

Крім того підприємство має право самостійного ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Майно СТОВ “Колос” складають основні фонди і оборотні кошти, вартість яких відображена в балансі. Статутний фонд формується за рахунок внесків засновників, яких є 7. Початковий внесок складав 4200 грн. з кожного, але внесок керівника – 8400 грн. Кожного року на ці кошти начисляється 10 % з чистого прибутку, які перечислюються на розвиток підприємства. Майно підприємства – колективна власність. Джерелами формування засобів є :

- грошові і матеріальні внески засновників;

- доходи від господарської діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

- аванси замовників;

- доходи від цінних паперів;

- безвідплатні або благодійні внески інших організацій і підприємств;

- майно колективу СТОВ “Колос”.

     Підприємство здійснює облік результатів роботи, веде оперативний, бухгалтерський, статистичний облік та подає їх фінансовим та статистичним органам,  згідно встановлених форм та строків. Кожного кварталу проводяться Збори засновників, на яких обговорюються питання щодо діяльності підприємства та аналізуються всі дані.

    Протягом 2003-2004рр. основні економічні показники в діяльності СТОВ “Колос” були такими (табл.2) (додатки «Звіт з праці», «Звіт про фінансові результати», «Баланс»):

    Табл.2 Аналіз основних показників в діяльності СТОВ “Колос”

Отже, аналізуючи таблицю можна зробити певні висновки, що найкраще СТОВ «Колос» спрацювало у 2004 р. (порівняно з 2003 р.) збільшився обсяг реалізованої продукції на 139,0 тис.грн. ; собівартість продукції на 482,0 тис.грн.; чистий прибуток зріс на 346 тис.грн.; фонд заробітної плати на 194,5 тис.грн.. але зменшилась середньоспискова чисельність працівників на 9 осіб.

Ці показники дають загальну оцінку того, що підприємство працює краще.

2.2 Аналіз нарахування та сплати фіксованого податку.

Відповідно до Закону України «Про фіксований сільсько­господарський податок» платниками ФСП є сільськогоспо­дарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачені законами України, селянські й інші господарства, що займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного вироб­ництва і продуктів її переробки  за попередній звітний (податковий) рік, перевищує  75 %  загальної суми валового доходу підприємства.

У випадку, якщо в звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки становить менше ніж 75 % загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки в наступному звітному періоді на загальних підставах.

Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована в 1997 р. сума податків, які платники ФСП не мають платити, перевищує суму ФСП більше ніж утричі, то до суми ФСП застосовують такі коефіцієнти:

- у випадку перевищення в 3-4 рази - 1,5;

- у випадку перевищення більш ніж у 4 рази - 2.

Платники ФСП мають право на вибір форми сплати ФСП у грошовій формі чи/і у вигляді поставок сільгосппродукції.

Об'єктом оподаткування є площа сільгоспугідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність чи наданих йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

У випадку, якщо в звітному періоді відбувається зміна площ сільгоспугідь у зв'язку з набуттям права землевласника чи землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця подати розрахунки в органи державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки й в орган державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку.

Ставка ФСП з одного гектара сільгоспугідь встановлена у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 01.07.95 р. в таких розмірах: