Оподаткування підприємств виконана на матеріалах – СТОВ Колос

8

Національний банк України

Українська академія банківської справи

Черкаський банківський інститут

Кафедра фінансів

Курсова робота

з дисципліни „Фінанси  підприємств”

на тему:

„Оподаткування підприємств”

Виконана на матеріалах – СТОВ «Колос»

Виконала студентка

денної форми навчання

спеціальності «Банківська справа»

групи ББС-303

Коломієць Олена Михайлівна

Науковий керівник Кудь Л.І.

Черкаси 2005
План

Вступ

Розділ І. Теоретичні та методологічні підходи до оподаткування підприємств.

1.1 Сутність оподаткування підприємств

1.2 Прямі податки

1.3 Непрямі податки

             Розділ  ІІ. Аналіз оподаткування підприємства на прикладі СТОВ „Колос”.

           2.1 Характеристика підприємства

             2.2 Аналіз нарахування і сплати фіксованого   податку                               

2.3 Аналіз нарахування і сплати прибуткового податку

            Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення системи оподаткування в Україні.

            3.1 Оподаткування підприємств в зарубіжних країнах

            3.2 Пропозиції щодо поліпшення системи оподаткування України.

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно необхідних функцій. За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформованим як за рахунок податків, так і за рахунок інших надходжень, таких як плата, відрахування, власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття необхідно розрізняти за допомогою ознак, що характеризують ту чи іншу фінансову категорію. Важливо звернути увагу на різну структуру податкових надходжень до централізованого фонду грошових коштів держави в країнах з ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою. В перспективі в Україні має змінитися структура у бік зростання питомої ваги прямих податків.

За останні роки Державний бюджет України попов­нюється за рахунок нових видів податків, зборів і платежів та неподаткових надходжень:

- плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;

- рентна плата за нафту та природний газ, які видобува­ються в Україні;

- надходження до інноваційного фонду;

- надходження від реалізації дорогоцінних металів та ін.

Постійні зміни та доповнення податкового законодав­ства України призводять до недоодержання спрогнозованих показників виробничо-господарської діяльності підприємств та її недосягнення кінцевого результату - прибутку, рентабельнос­ті, окупності капіталовкладень та ін. Це створює фактор невизначеності підприємств у податковій системі України.

              В цій курсовій роботі ми приділимо особу увагу сутності та функціям податків, їх видам, розглянемо процес обчислення та сплати податків на  конкретному підприємстві, а проаналізуємо систему оподаткування в Україні та порівняємо з зарубіжними країнами.

Актуальність теми полягає в тому, що податки та збори є необхідними елементами тому, що формують державний та місцеві бюджети.

Метою даної роботи є дослідження принципів розрахунку та сплати податків, зборів з підприємств на прикладі СТОВ “Колос”.

Розділ І. Теоретичні та методологічні підходи до оподаткування підприємств

1.1. Сутність оподаткування підприємств

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону "Про систему оподаткування". У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант Закону "Про систему оподаткування". Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р. В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.
Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

- обов'язковість;

- рівнозначність і пропорційність;

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

- соціальна справедливість;

- стабільність;

- економічна обґрунтованість;

- рівномірність сплати;

- компетентність;

- єдиний підхід;

-доступність.

На жаль, не всі з перелічених принципів достатньо реалізуються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків.

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

- прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

- непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

- збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

- державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

- два податки (комунальний податок і податок з реклами);

- різні збори (за право використання місцевої символіки; за парковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно - і телезйомок та ін.).

Обов'язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування. Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та регулюючу. 

Визначальною основою побудови податкової системи є обсяг витрат бюджету. Види податків і їх обсяг в державі встановлю­ється з метою покриття його витрат. Виходячи з цього податки є вторинними по відношенню до витрат бюджету. Збалансуван­ня обсягу податків і податкових платежів, що надходять до бюджету, з обсягом бюджетних витрат держави - основне завдання державних   фінансових   органів.   Бюджет,   як  фінансовий план держави,  повинен бути обов'язково балансом доходів і витрат. Однак, не слід знімати і проблему бюджетного дефіци­ту. Він є як в розвинених країнах, так і в Україні. Різниця ли­ше в тому, які розміри цього дефіциту, його причини, джерела покриття і канали використання в тих чи інших країнах. Світо­ва практика показує., Ідо нормальним явищем в економіці є та­кий стан, коли розмір дефіциту бюджету складай 2 - 3% під ВВП. В Україні   ж він в два рази вищий, що засвідчує більш низький рівень розвитку її економіки.

Правову основу податкової системи складають відносини власності. Форма власності, - державна чи приватна, - визна­чає право держави на доходи.  При державній власності все майно підприємств і доходи, що створюються ними, належать державі. Держава вирішує яку частку доходів підприємств цен­тралізувати до бюджету і в інші централізовані фонди, а яку залишити  трудовим  колективам.   Що  стосується  приватних  і колективних підприємств, то держава може централізувати до бюджету лише ту частину доходів, яка потрібна на загально­державні потреби.

До вихідних принципів побудови податкової системи на­лежать: формування доходів бюджету в процесі перерозподілу ВВП; встановлення однакових обов'язків і відповідальності пе­ред бюджетом для господарюючих суб'єктів всіх форм власнос­ті; встановлення оптимального співвідношення між величиною доходу, що стягується з підприємств, і що залишається у них на власний розвиток виробництва, соціальної сфери і матері­ального стимулювання працівників.

Зміст цих принципів наступний. Формування доходів бю­джету здійснюється в процесі перерозподілу, або вторинного розподілу ВВП. На стадії його первинного розподілу формую­ться доходи юридичних і фізичних осіб. Перерозподіл доходів відбувається через їх оподаткування з метою централізації ви­значеної частки до бюджету для подальшого використання на виконання загальнодержавних задач. Таким чином, держава відокремлена від первинного розподілу доходів господарюючих суб'єктів і тим самим не порушує право їх власності на ці дохо­ди.

Необхідність встановлення однакових обов'язків і відпові­дальності перед бюджетом господарюючих суб'єктів всіх форм власності визначається необхідністю оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб в визнано однакових умовах. В процесі ж подальшої господарської діяльності безперечно буде відбуватися диференціація доходів, а відповідно, і частина стя­гнень до бюджету.

Величина доходу, що стягується з господарюючого суб'єкта до бюджету через податки і що залишається у нього на власні потреби, повинні бути економічно обґрунтовані і забезпечувати як формування бюджету в необхідному обсязі, так і розвиток самих підприємств. Необхідність розширення виробництва і зміцнення економіки підприємств потребують встановлення та­ких пропорцій.

Основними ж принципами функціонування податкової сис­теми мають бути: одноразове оподаткування одного і того ж об'єкта;   сума   сплаченого  податку   має  дорівнювати   вартості отриманих від держави благ та послуг; кожен податок повинен мати цільове призначення, тобто бути спрямованим на покриття конкретних видів витрат бюджету; застосування нових податків повинно відбуватися лише для покриття нових витрат держави, а  не для  покриття  дефіциту  бюджету;   умови   оподаткування мають бути прості і зрозумілі для платників податків; стягнен­ня податків має відбуватися в зручний для платника час і зро­зумілим для нього методом; звітування уряду про використання податків.

Види податків, їх платники, об'єкт оподаткування, ставка, порядок розрахунку і сплати встановлюються державою і міс­цевими органами влади. В нинішній час на Україні існує біль­ше десяти видів податків і податкових платежів, а з врахуван­ням різноманітних зборів і обов'язкових платежів їх більше 30 видів.