Оцінка трудового потенціалу підприємства

Методи експертної оцінки менш формалізовані  і більш ґрунтуються на досвіді  оцінювача. Іноді виділяють так  званий метод "ассессмент-центру" [22, 141], заснований на спостереженні за поведінкою оцінюваних співробітників у реальних робочих умовах. Вказаний метод може бути віднесений до методів шкали спостереження за поведінкою згідно табл. 7.1. Вся розглянута група методів зводиться до визначення впливу трудового (кадрового) потенціалу підприємства на його вартість за допомогою поправочних коефіцієнтів [8].

Слід відзначити, що вказані методи не надають достатнього обґрунтування  для врахування вказаних характеристик  в ринковій ціні підприємства. В  умовах кризи наявність великої  кількості кваліфікованих працівників, при відсутності належного збуту  продукції, може негативно вплинути на вартість підприємства, оскільки вказані ресурси потребуватимуть витрат на їх працевлаштування при скороченні. Взагалі немає сенсу розглядати окремо взяті підходи до оцінки вартості трудового потенціалу, оскільки особливість трудових ресурсів полягає не тільки в тому, що сам ресурс не підлягає продажу (купівлі), але й у тому, що для конкретних цілей оцінки неможливо застосувати на вибір окремо усі три підходи (результатний, порівняльний та витратний).

Висновки

Отже, потенціал – це внутрішня властивість будь-якого об'єкту або його елементу, як носія, проявляти себе відносно зовнішнього середовища.

В умовах ринку, стосовно такого об'єкту, як підприємство, можна запропонувати  наступний підхід: оскільки йдеться  про сутність категорії "потенціал" стосовно виробничо-господарської системи, то це не характеристика, не показник і не ресурс. Скоріше, це комплекс внутрішніх властивостей складного об'єкту штучного походження, які можуть проявитись як очікуваний суб'єктом оцінки результат (позитивний або негативний) у експлуатації, розвитку чи при продажу лише настільки, наскільки зовнішні по відношенню до нього фактори дають таку можливість.

Однією з основних теоретичних  проблем визначення та оцінки кадрового  та трудового потенціалу підприємства є проблема формування понятійного апарату відносно такого часткового елементу носія, як трудові ресурси. Аналіз останніх публікацій з даного питання показав:

Показники оцінки потенціалу трудових ресурсів повинні відображати якісні та кількісні характеристики кожної структурної одиниці даного ресурсу. Якщо особливості трудового потенціалу групи у порівнянні з окремим працівником визначаються переходом від оцінки особистої віддачі до результатів фінансової діяльності підприємства, то особливості визначення кадрового потенціалу групи, як її властивості виконувати виробничі завдання, у першу чергу пов'язані з необхідністю визначення складу та структури носія (групи, усього колективу, функціональної системи забезпечення кадрами) за якісними показниками.

Методи оцінки і діагностики  кадрового та трудового потенціалу працівників повинні відображати  рівень відповідності їх потенціалу існуючим вимогам.

Працівник є не тільки носієм свого  потенціалу, а й його власником. Він  продає не свої властивості, а право  їх тимчасового використання. Таким чином, вартісна оцінка права на такі властивості – це вже не оцінка потенціалу підприємства, а питання вартості права на використання робочої сили звичайної та поширеної, або унікальної, на яку попит переважає пропозицію. Відповідно з цим має сенс виділити два основні напрямки дослідження потенціалу трудових ресурсів:

• діагностика стану кадрового потенціалу трудових ресурсів для підвищення рівня його використання та розвитку;
• оцінка вартості створення та розвитку трудового потенціалу трудових ресурсів підприємства, як частки вартості створення носія загального потенціалу підприємства при визначенні ціни даного підприємства на продаж.

Для України на сучасному етапі  становлення економіки важливою є зміна пріоритетів – від  матеріально-речових до людських чинників економічного розвитку. Людський фактор – найважливіша складова науково-технічного прогресу і невичерпний ресурс економічного зростання нової якості.

На рівні підприємства реалізація принципів концепції сталого  розвитку може здійснюватись за допомогою розробки системи оцінки та управління трудовим потенціалом. Трудовий потенціал є одним із основних факторів підвищення ефективності господарської діяльності і забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. З огляду на це виникає потреба оцінки трудового потенціалу підприємства, метою якої є співставлення змісту, якості, обсягу й інтенсивності робіт відповідно до існуючих вимог.

Результати оцінки рівня трудового  потенціалу є основою для розробки комплексу заходів, метою яких є підвищення ефективності управління трудовим потенціалом підприємства, узгодження інтересів кожного працівника з цілями розвитку підприємства. Ефективність управління трудовим потенціалом підприємства є визначним фактором досягнення конкурентоспроможності, ефективності господарювання і забезпечення сталого розвитку підприємства.

Для вирішення цих завдань потребується формування системи показників, які  б враховували особливості конкретного  підприємства, цілі кожного працівника, а також забезпечували узгодження наявних у підприємства можливостей з його завданнями на етапі переходу до сталого розвитку суспільства.

Література

1. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. – X.: Курсор, 2007. – 282 с.
2. Аллавердян В. Оценка стоимости "кадрового потенциала" предприятия / В. Аллавердян // Корпоративный менеджмент [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://cfin.ru/management/people/value_people.shtml
3. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез. Планирование решений в экономике. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с.
4. Архипов В.М. Проектирование производственного потенциала объединений (теоретические аспекты). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 135 с.
5. Атаева Е.А. Классификация факторов, определяющих уровень трудового потенциала // Економіка промисловості, 2005. – №2(28). – С. 181-185.
6. Балацкая Л.Я. Оценка экономического потенциала в зарубежных исследованиях // Научно-техническая конференция преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов факультета экономики и менеджмента. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2004. – С. 43.
7. Бачевсъкий Б.Є. Потенціал функціональних систем підприємства // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 2007. – № 9 (15). – Ч. 2. – С. 12-16.
8. Бачевський Б.Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 400 с.
9. Большая Советская Энциклопедия (в 30 томах) / Гл. ред. А.М. Прохоров. Изд. 3-е. – М.: "Советская Энциклопедия", 1975. – 628 с.
10. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2000. – 895 с.
11. Виханский О.С. Стратегическое управление. – М.: "Гардарики", 2003. – 296 с.
12. Гавва В.Н., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.
13. Гапоненко А.Л. Ускорение реконструкции и обновления производства. – М.: Мысль, 1988. – 172 с.
14. Гончаров В.Н., Тищенко В.В., Щапран Е.Н. Управление трудовыми процессами и их влияние на потенциал хозяйствующего субъекта в условиях трансформации финансовых отношений // Вісник Східноукраїнського національного університету № 1(35), 2001. – С. 82-84.
15. Градов А.П. Стратегия и практика антикризисного управления фирмой / А.П. Градов, Б.И. Кузин. – М.: Экономика, 1996. – 116 с.
16. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: Монография. – Сумы: ИТД "Университетская книга", 2002. – 250 с.
17. Добикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В., Кокотко М.Є., Костенко Т.Д., Герасимов А.А. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.
18. Должанський І.З., Загорна Т.О., Удалих О.О., Герасименко І.М., Ращупкіна В.М. Управління потенціалом підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.
19. Економіка підприємства / М.Г. Грещак., В.М. Колот., А.П. Наливайко та ін. / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – К: КНЕУ, 2001. – 528 с.
20. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003. – 608 с.
21. Иванов Н.А., Одегов Ю.Г., Андреев К.Л. Трудовой потенциал промышленного предприятия. – Саратов: Изд-во СГУ, 1988. – 251 с.
22. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.
23. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: Монография. – Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004. – 360 с.
24. Микерин Г.И., Гребенников В.Г., Нейман Е.И. Методологические основы оценки стоимости имущества. – М.: Интерреклама, 2003. – 682 с.
25. Міжнародні стандарти оцінки: принципи, стандарти та правила / За ред. О. Драпіковського., І. Іванової. – К.: УКРелс, 1999. – 105 с.
26. Мухин В.И. Исследование систем управления: Учебн. – М.: Экзамен, 2002. – 384 с.
27. Организация и методы оценки предприятия (бизнеса): Учебник / Под ред. В.И. Кошкина. – М.: ИКФ "ЭКМОС", 2002. – 944 с.
28. Райсберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА-М., 1997. – 496 с.
29. Решетняк О.О., Перепелюкова О.В. "Потенціал системи управління підприємства" // Управлінський потенціал у системі економічного розвитку: 36. Наук, праць СНУ ім. В. Даля, 2007. – С. 132-133.
30. Савчук В.П. Диагностика предприятия: поддержка управленческих решений. – М.: ЮНИТИ, 2004. – 232 с.
31. Сивец С.А. Международные стандарты оценки – 2000. // Государственный информационный бюллетень о приватизации. – № 3, 2001. – С. 51-53.
32. Толковый словарь рыночной экономики / Под рук. к.ю.н, доц. В.П. Тарасова / ред. Ф.А. Крутикова. – М.: "Глория", 1993. – 301 с.
33. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олесюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.
34. Формування та оцінювання потенціалу підприємства: Навчальний посібник / Калінеску Т.В., Романовська Ю.А., Большенко С.Ф., Маслош О.В., Швець Н.В., Пчелинська Г.В., Кирилов О.Д. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 352 с.
35. Хомяков В.І., Бакум І.В Управління потенціалом підприємства. – К.: Кондор, 2007. – 400 с.