Облік в громадському харчуванні кафе бар лілі

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Основи організації обліку на підприємстві.

1.1. Нормативно-законодавче регулювання обліку на підприємствах України

1.2. Етапи організації обліку

1.3. Галузеві особливості діяльності підприємств громадського харчування, що впливають на організацію обліку

1.4. Організаційна характеристика  кафе- бару «Лілея»

1.5. Організація обліку і порядок  розподілу обов’язків кафе-бару «Лілея»

1.6. Документообіг кафе-бару «Лілея»

1.7. Організація податкового та управлінського обліку

1.8. Звітність підприємства громадського харчування

РОЗДІЛ 2. Наказ про облікову політику й організація бухгалтерського  обліку кафе-бару «Лілея»

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення бухгалтерського  обліку кафе-бару «Лілея»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1. Нормативно-законодавче  регулювання обліку на підприємствах  України

 

На сьогодні діє Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даний нормативно-правовий акт поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Метою ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, діяльність якої має за мету: 
—організацію розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 
—удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні; 
—методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації; 
—розробку рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку (що діє підставі положення) утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства і до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

—введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

—користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

—ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

—самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

—визначає облікову політику підприємства;

—обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

— розробляє систему і форми  внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських  операцій, визначає права працівників  на підписання бухгалтерських документів;

— затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

— може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які  зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності  підприємства.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

— забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

— організує контроль за відображенням  на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

— бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

— забезпечує перевірку стану бухгалтерського  обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

 

1.2. Етапи  організації обліку

 

Організація бухгалтерського обліку складається  з трьох взаємопов'язаних етапів (рис. 1).

 

Примітка: стрілками на схемі позначені зв'язки між етапами

Рис. 1. Етапи  організації бухгалтерського обліку

 

На першому, методичному, етапі організації  бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, на яких базуються документування, інвентаризація, використання синтетичних  та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна  та зобов'язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність. На цьому етапі здійснюється вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку:

• проводиться комплекс заходів, що забезпечують організацію первинного документування: вибір об'єктів первинного документування та носіїв первинної інформації, складання переліку форм первинних документів, їх проектування, встановлення порядку та процедур здійснення записів в первинних документах;
• встановлення строків та порядку проведення інвентаризації;
• вибір методу оцінки активів підприємства;
• вибір номенклатури статей витрат, способу калькулювання собівартості.
• вибір номенклатури рахунків (робочого плану рахунків) бухгалтерського обліку і розробка структури субрахунків та аналітичних рахунків;
• вибір і затвердження переліку типових бухгалтерських проводок,
• визначення переліку та розробки форм внутрішньої звітності і порядку їх заповнення.

Другий  етап організації бухгалтерського обліку, технічний, - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства.

Він полягає:

• у виборі способу обробки облікових даних - безкомп'ютерного та комп'ютеризованого;
• розробці переліку і форм облікових регістрів;
• встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в регістри.

Якщо  під час першого та другого  етанів здійснюється організація ведення  облікових записів, то третій етап полягає  в організації роботи обліковою апарату, або іншими словами - це організація управління в бухгалтерії. Він включає:

• встановлення найбільш економної і найбільш зручної загальної системи обліку (облік централізований, децентралізований або змішаний);
• визначення оптимальної структури обліковою апарату (розподіл облікової праці за ділянками обліку);
• встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт 
  і визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;
• набір кадрів та їх навчання;
• організація робочих місць бухгалтерів;
• раціональне розміщення облікового апарату (розташування поруч з оперативними підрозділами, працівниками, які часто взаємодіють з бухгалтерією тощо);
• встановлення належних інформаційних зв'язків між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтерією і оперативними підрозділами підприємства, а також із зовнішнім середовищем (встановлення належного діловодства та документообігу);
• організація матеріального, інформаційного і технічного забезпечення облікових працівників;
• мотивація працівників бухгалтерії (оплата праці, інші види стимулювання);
• встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними своїх функцій;
• організація архіву бухгалтерських документів;
• організація безпеки та захисту облікової інформації.

 

 

1.3. Галузеві особливості діяльності  підприємств громадського харчування, що впливають на організацію  обліку

 

Громадське харчування — сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці. 
Заклад громадського харчування — організаційно-структурна одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні, кондитерські вироби та закупні товари. 
Підприємство громадського харчування — це заклад (сукупність закладів), який є самостійним суб'єктом господарської діяльності і має права юридичної особи.

Типи закладів громадського харчування (секція Н за КВЕД):

—ресторани;

—бари;

—кафе,кафетерії;

— їдальні, в тому числі їдальні  на підприємствах, у навчальних закладах;

—закусочні;

— буфети, магазини кулінарних виробів;

— фабрики-кухні, фабрики-заготівельні.

Класи ресторанів та барів: перший, вищий, люкс. 
Клас підприємство громадського харчування вибирає самостійно, враховуючи рівень асортименту, технічного оснащення, обслуговування (самообслуговування, офіціанти, комбіноване), естетичного оформлення тощо.

На фасаді закладу громадського харчування має бути вивіска із зазначенням  його типу (класу), назви та режиму роботи, який у необхідних випадках узгоджується з органами місцевого самоврядування чи адміністрацією підприємства, яке обслуговує цей заклад. 
На підприємствах громадського харчування повинен забезпечуватися належний санітарний стан згідно із правилами ,використовуватися відповідні дозволені мийні та дезинфікуючі засоби; працівники повинні проходити регулярні медичні обстеження. Технологічне обладнання, інвентар і посуд повинні відповідати певним вимогам — мати сертифікати відповідності або бути виготовленими із дозволених матеріалів.Страви повинні подаватися тільки сьогоднішні. Має бути забезпечена кількість страв згідно з меню протягом усього дня або періоду, визначеного для їх продажу (сніданок, обід, вечеря).

На підприємствах громадського харчування обов'язкова наявність меню і прейскурантів.

Асортимент страв затверджується керівництвом; при їх виготовленні необхідно дотримуватися технологічних режимів згідно зі збірником рецептур, стандартами тощо. Можна самостійно розробляти та затверджувати фірмові страви.

На підприємствах громадського харчування обов'язкове використання РРО. Засоби вимірювальної техніки повинні бути перевіреними і справними. 
Оподаткування здійснюється згідно із законодавством. Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків При торгівлі спиртними напоями сплачується збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Облік у громадському харчуванні має  багато спільного з обліком у  торгівлі — використання рахунку 28 "Товари", встановлення торгових націнок, реалізація через касу з  використанням РРО та ін. Проте є цілий ряд особливостей, характерних саме для цього виду діяльності. 
У громадському харчуванні можна виділити такі виробничі процеси:

—заготівля;

—виробництво;