Обгрунтування доцільності створення сп з іноземним партнером

     Вплив ринків, що розвиваються. Оскільки упродовж декількох років традиційні для інвестування регіони не можуть забезпечити оптимальний рівень прибутковості, спостерігається відтік інвестицій на ринки, що розвиваються, які мають змогу забезпечити вищу прибутковість. Ця обставина впливає на ухвалення виробниками рішень про перерозподіл інвестованих коштів.

     Основним  напрямом розвитку вітчизняних підприємств  целюлозно-паперової промисловості  на найближчу перспективу залишається  здійснення реконструкції і модернізації діючих машин, що виробляють папір і  картон; удосконалення існуючих технологічних  схем виробництва картонно-паперової  продукції; впровадження нових, ефективніших хімікатів і технологічних добавок  з метою підвищення якості готової  продукції; удосконалення і розвиток системи збору вторинної сировини в Україні.

     Треба також очікувати прискореного розвитку технологій, пов’язаних із використанням  природних місцевих ресурсів, зокрема  з переробкою соломи, вільний ресурс якої в Україні достатній.

     Соломи  в Україні більш ніж достатньо, особливо в Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській областях, і її використання в целюлозно-паперовій промисловості  здатне вивести країну за споживанням  картонно-паперової продукції на європейський рівень, значно скоротивши залежність від імпорту. Безперечні переваги цього продукту - щорічне  поповнення ресурсу, на відміну від  лісів, на відновлення яких потрібні багато років, а також дешевизна  в порівнянні з деревиною і  позитивний екологічний ефект.

     І, звичайно ж, використання соломи в целюлозно-паперовій  промисловості дозволить зберегти лісові ресурси, використання яких давно  перевищила всі розумні межі, перевести  цей вторинний продукт сільськогосподарського виробництва, значна частина якого йде у відходи, у категорію «товар», охоче купується у сільгоспвиробників. Питання з водою, парою і електрикою теж цілком вирішувані, це - не металургія.

     Залишається проблема грошей, але вже є зацікавлені  інвестори. На сьогодні на українському ринку картонно-паперової продукції є досить вільних ніш, розвиток яких повинен бути привабливим для інвесторів. Найбільш ефективними напрямами інвестування, на думку фахівців асоціації, може бути розвиток виробництва наступної продукції:

• волоконні напівфабрикати для виробництва картонно-паперової продукції на основі використання однорічних рослин (солома тощо);
• друкарські види паперу;
• перфорований папір для формулярів;
• офісний папір для розмножувальної техніки;
• мішковий папір.

       А що стосується нинішньої  несприятливої ​​економічної ситуації, то кризові явища приходять і йдуть, а потреби вічні та постійно зростають. А це саме той випадок, коли на задоволення потреб варто мобілізувати можливості.

     Потенціал української целюлозно-паперової  промисловості залишається в  значній мірі незатребуваним. Близькість до російського ринку, що швидко розвивається, дає великі можливості для української  пакувальної промисловості. Низькі витрати на робочу силу, обмежене державне регулювання у сфері охорони  навколишнього середовища роблять  Україну потенційно привабливим  ринком для інвесторів. Але вплив  факторів політичного характеру  затрудняють вихід інвесторів на цей ринок. Недостатньо розвинена  інфраструктура, нелегальна заготовка  сировини і вимоги до надходженню  капіталу – ось лише деякі труднощі, з якими стикаються компанії в  Україні у додаток до негативних факторів, присутніх на всіх світових ринках. Слід відзначити й те, що, незважаючи ні на що українські компанії продовжують боротися за існування і у багатьох випадках добиваються успіху навіть за таких умов.

2. Характеристика меблевої промисловості Норвегії

     Найстаріша  галузь промисловості Норвегії –  лісопереробна галузь.  Норвегія була першою з країн Північної  Європи, що почала широкий експорт  лісоматеріалів у Західну Європу, перш за все до Великобританії. Однак  хижацька вирубка лісів-особливо у  західних та південних районах країни, різко скоротила їх ареали. У зв'язку зі зростаючою конкуренцією з боку більш багатою деревиною Швеції та Фінляндії Норвегія поступово  стала перебудовуватися на виробництво  більш цінної продукції - механічної деревної маси, целюлози, картону та паперу.

     Норвезька меблева промисловість процвітає. Вона складається з близько 500 компаній, які виробляють меблі та предмети інтер'єра на 14 мільярдів £(2010), з яких близько 10 мільярдів £ приходиться на виробництво меблів. Крім того, існує виробництво на заводах за межами Норвегії. В еквіваленті повної зайнятості меблевою промисловістю зайнято 8000 (2010) і предметами інтер'єру близько 3000. Близько 4 - 5 мільярдів £ з виробництва було експортовано в 2010 році. Фірми в основному невеликі або середні, але є також кілька великих груп.

     В даний час в Норвегії є більше 370 дилерів меблів. Багато з цих підприємств роздрібної торгівлі є організації! Тим не менш, є цілий ряд незалежних роздрібних торговців, яких можуть вільно вибирати серед виробників меблів:

• IKEA;
• Bohus;
• Skeidar;
• Mobelringen;
• JYSK;
• Barel A S;
• Helland Mobler A S;
• 2FORM DESIGN;
• Abry design AS і т. д. [18]

     Ближче  можна буде познайомитися з переліком  основних виробників в Додатку А.

     Норвезька меблева промисловість охоплює  весь спектр меблів, а нещодавно  відкрила сайт www.insidenorway.no, що забезпечує прекрасний огляд всього асортименту продукції.

     Норвезькі меблі та предмети інтер'єру продаються через різні канали: продажу на придбання і торгових мереж,

• незалежних дилерів;
• договір купівлі-продажу меблів та предметів інтер'єру;
• через агентів;
• франшиза продажів;
• інтернет і т.д.

     Експорт меблів піднявся в 2010 році на 5%. Також  спостерігалося зростання  комерційній  промисловості. Виробництво меблів в Норвегії збільшилося на кілька відсотків, за попередніми даними. На норвезькому ринку збільшилися  продажі меблів та продуктів інтер'єру, близько 2-3%. [19]

     Зростання експорту в деяких ринках стало позитивним фактором. У більшості з основних експортних ринків, це все ще тільки незначне зростання споживання, яке, ймовірно, буде в 2011 році, ще сильнішим.

     Основні ринки для меблевої промисловості  це:

• Німеччина,
• Швеція,
• Сполучені Штати.

     Однак, Великобританія, Франція і Японія є також не менш важливими ринками. На малюнку показані основні експортні  ринки в 2010 році і до попереднього року.

     Імпорт  меблів складає приблизно 6,8 млрд. в 2009 році. Виріс з 2005 року майже на 6 відсотків на рік, який вступив в дію за рахунок сильного обмінного курсу, що в свою чергу призвело до більш дешевого імпорту.[20]

     Для країн, що розвиваються припадає незначна частка імпорту, що має незначне коливання та змінами.

     У Таблиці представлені десять найбільших Країн-імпортерів в меблевій промисловості Норвегії. [18]

     В меблевій промисловості Норвегії, зайнято  близько 8000 чоловік і має місце  вартість продукції близько 11 млрд. в 2010 році. Оборот трохи вище, так  як деяка частина виробництва  знаходиться за кордоном. Проте 80% цієї продукції задіяно саме в норвезькій промисловості меблів. Частка експорту в обороті становить близько 40%.

     Все це разом становить одну з основних галузей. За останні десять років, норвезький ринок меблів і предметів дизайну для інтер'єру отримала широке визнання і завоював декілька нагороду галузі дизайну на міжнародному рівні. Це доказ того, що перспективи розвитку галузі досить позитивні.

     Фінансова криза кидає ще тіні на норвезьку  меблеву промисловість, хоча вона у  значній мірі ще не зовсім прийшла  до тями. Зросла конкуренція і на норвезькому ринку, деякі іноземні гравці починають заповнювати ринок. Це буде однією з тем для розгляду на щорічній Меблевій конференції в  м. Олесунд 4 - 5 Травня. Промисловість  є найбільшим індустрії дизайну  і до цих пір є амбіції створити майбутнє характеризується продовжував  сильні позиції на внутрішньому ринку  і хороший норвезький дизайн на експорт.

3. Адекватність вибору спільного підприємства

     Спільне підприємство має свої переваги та недоліки. Але головним чином, СП виступає дуже позитивним явищем, яке характеризує вливання інвестицій, що завжди сприяє росту економіки, особливо в умовах кризи та її наслідків. Стратегічна орієнтація при формуванні нормативно-правової бази створення спільних підприємств на території України виходить з необхідності активної участі нашої держави в міжнародному поділі праці, спеціалізації та кооперації, потреби ефективного використання науково-технічного, виробничого та ресурсного потенціалів.

     Проаналізувавши становище в Україні можна  зробити висновок, що при створенні  і діяльності СП на території України  реалізуються цілі, що сприяють вивозу капіталу у вигляді СП, що забезпечує:

     - оновлення техніко-технологічної бази без залучення власних валютних коштів;

     - використання потенціалу іноземного партнера для виробництва конкурентоздатної продукції;

     - розширення експорту продукції використанням торгової марки партнера, його збутової мережі та техобслуговування за рахунок одержання від іноземного партнера матеріалів, які не виготовляються чи дефіцитні, комплектуючих виробів, вузлів і деталей;