Матеріально-технічне зебезпечення промислових підприємств

1. Зміст і основні завдання  плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного  забезпечення

1.2 Вплив зовнішнього середовища  підприємства на формування плану  МТЗ

1.3 Основні показники та порядок  розробки плану матеріально-технічного забезпечення

2. Організація матеріально-технічного  зебезпечення промислових підприємств

2.1 Вибір постачальника та планування  поставок матеріальних ресурсів

2.2 Системи управління запасами

2.3 Особливості визначення потреби  цехів у матеріальних ресурсах в різних типах виробництва

Перелік літератури

1. Зміст і основні завдання  плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного  забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури  матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в  продукції виробничо-технічного призначення  та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

оптимізацію господарських зв'язків  між підприємством та постачальником;

створення економічно обґрунтованих  матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Діяльність підприємства складається  з багатьох взаємозв’язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність і оптимальність кожного з них. Так, поряд з виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.

Важко уявити собі процес виробництва  без наявності необхідних для  цього як предметів, так і засобів  праці. Саме тому організація оптимального процесу матеріально-технічного постачання є одним з першорядних завдань, що потребують вирішення на сучасних виробничих підприємствах.

Від правильної організації цього  процесу прямо залежать результати виробництва, відповідність запланованих показників фактичним і загальна ефективність функціонування підприємства.

Матеріально-технічне постачання має  своїм завданням пошук найкращої  відповіді на пропозицію ринку за мінімальних витрат. Воно покликане  не лише забезпечити досягнення певної мети, а й знайти найбільш економічні варіанти.

МТЗ — це вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами процесу виробництва, здійснюваної, як правило, до початку виробництва. Основна мета МТЗ — доведення матеріальних ресурсів до конкретних виробничих підприємств — у заздалегідь визначене договором місце споживання [19].

Розглядаючи систему планування МТЗ, потрібно з’ясувати зміст і послідовність  розроблення плану МТЗ.

У зміст планування МТЗ входять:

визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрат;

розрахунок запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

облік, контроль і аналіз виконання  планів забезпечення;

поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Планування забезпечення здійснюють у певній послідовності:

підготовча робота (забезпечення бланками-формами, інструктаж тощо);

визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;

розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

розроблення норм виробничих запасів.

З переходом економіки України  до ринкових відносин змінюються зміст процесу планування МТЗ та його вплив на кінцеві показники діяльності підприємства.

1.2 Вплив зовнішнього середовища  підприємства на формування плану  МТЗ

У сучасних умовах різних впливів  зовнішнього середовища на діяльність підприємства стратегічне планування МТЗ має передбачити заходи для забезпечення гнучкості та швидкої реакції на зміну умов МТЗ, визначити обсяги й напрями інвестицій на ці цілі.

Поточне планування передбачає забезпечення виробничої опера- ційної діяльності всіма  видами матеріальних ресурсів на плановий рік.

Метою оперативного планування є координація  руху матеріальних ресурсів між різними  підрозділами підприємства, регулювання  та контроль за запасами матеріалів.

Процес матеріально-технічного постачання тісно пов’язаний і з іншими сторонами багатогранної діяльності підприємства.

Безпосередній вплив на формування собівартості продукції як одна з  найвагоміших статей витрат, що й відображено  в кошторисах. На деяких виробництвах витрати на сировину та матеріали  становлять до 80—90 % загальних витрат на виробництво.

Значний вплив здійснює МТЗ й  на поточні та підсумкові показники  фінансової діяльності підприємства. Адже за досить високої питомої ваги витрат на сировину та матеріали в  загальних затратах підприємства неабиякої  актуальності набуває питання оптимізації розрахунків за їх придбання. Від цього безпосередньо залежать періоди обігу дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства, пов’язаних з МТЗ, а отже, може змінюватись і норматив обігових коштів на підприємстві.

МТЗ прямо зумовлює й результати виробничих процесів, тому що якість товару багато в чому залежить від якості затрачених на його виробництво сировини й матеріалів. Також неабияку роль відіграє і якість затрачених на виробничий процес засобів праці. Тобто, крім сировини та матеріалів у виробничому процесі велику роль відіграють обладнання й малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). А наявність у достатній кількості та потрібної якості зазначених позицій на підприємстві — це частина загального успіху підприємства.

Перевага над конкурентами здобувається не лише за допомогою цінових та якісних показників готової продукції. Перевагою в конкурентній боротьбі стають і згадані показники матеріально-технічних ресурсів (МТР) порівняно з аналогами конкурента.

Отже, усі зазначені аспекти впливу МТЗ на діяльність підприємства можуть стати позитивними лише за умов розв’язання багатьох проблем, характерних для більшості сучасних підприємств. Серед таких завдань можна виокремити основні й найбільш характерні:

а) забезпечення стабільної бази постачальників, здатних коригувати свою постачальницьку діяльність відповідно до виробничих потреб підприємства споживача. Сучасна ситуація вказує на той факт, що майже неможливо відшукати одного такого постачальника, який забезпечив би максимально вигідні умови згідно з параметрами (цінові показники; асортимент; умови оплати; здатність швидко змінювати ціну та (або) асортимент; фактор транспортування та витрат, що пов’язані з останнім);

б) організація внутрішніх процесів, що забезпечують виробничий процес та залежать від постачання (МТП). Це організація складського господарства, обліку залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, розрахунки нормативних запасів, їх підтримання на визначеному рівні.

1.3 Основні показники та порядок  розробки плану матеріально-технічного забезпечення

План матеріально-технічного забезпечення складається із двох частин:

- розрахунків потреби в матеріально-технічних  ресурсах;

- балансів матеріально-технічного  забезпечення.

Розрахунок потреби в матеріально-технічних  ресурсах залежно від характеру матеріалів, які застосовуються, здійснюється в наступних таблицях:

- потреба в сировині й матеріалах;

- потреба в паливі й енергії;

- потреба в оснащенні.

Вихідними даними для розробки плану  матеріально-технічного забезпечення є:

- плановий обсяг випуску продукції  в асортименті й номенклатурі;

- прогресивні норми витрат матеріальних  ресурсів;

- інформація про кон'юнктуру ринку  товарів;

- аналіз витрат матеріальних ресурсів  у звітному періоді;

- зміна залишків незавершеного  виробництва на початок і кінець планового періоду;

- плани технічного й організаційного  розвитку, технічного переозброєння  й реконструкції підприємства, капітального  будівництва.

Потреба в матеріальних ресурсах визначається на основі балансу МТЗ підприємства з урахуванням залишків і внутрішніх джерел забезпечення.

Основні дані для визначення потреби —  це узгоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів  і послуг та норм витрат на їх виготовлення.

У розрахунках необхідно диференціювати потребу підприєм- ства за основними напрямами витрат, беручи до уваги їхнє значення та переважання питомої ваги в загальному обсязі потреби підприємства.

Потребу в МТР розраховують різними методами, серед яких найширше застосовують метод  прямого розрахунку (детермінований), що ґрунтується на прогресивних нормах витрат матеріалів та планах випуску продукції. До методів прямого розрахунку відносять подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та ін.

За  подетального методу потребу в матеріалах визначають як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей.

Потрібно  звернути увагу на те, що потреба  на основне виробництво полягає  насамперед у потребі у виробництві  готової продукції. Нехай Пі —  потреба в і-х матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми підприємства. Тоді

(1.1)

де n — кількість видів виробів, на які розраховують матеріал і-го найменування; Aj — виробнича програма з виробництва j-ї продукції, шт. (м, м2 і т. ін.); НВіj — норма витрат і-го матеріалу на виробництво одиниці j-ї продукції.

Цей метод можна також використати  для розрахунку потреби в матеріалах на одиницю продукції або її частину — вузол, деталь тощо. Необхідність у таких розрахунках постає в разі масового та серійного виробництва.

За  багатономенклатурного виробництва (електротехнічне, підшипникове, інструментальне  тощо) потреба у виконанні виробничої програми може визначатися за типовим представником, за який беруть одиницю продукції, що з найбільшою точністю віддзеркалює середню витрату матеріалів на дану групу (партію продукції). Розрахунок потреби в матеріалі (Пм) виконують за формулою:

(1.2)

де НВтп — норма витрат на типовий  представник; А — програма випуску  всіх виробів даної групи.

За відсутності норм потреба  в матеріалах на плановий період може бути знайдена методом динамічних коефіцієнтів, тобто виходячи з фактичних витрат за минулий період та індексів програми виробництва та норм витрат матеріалів за формулою

(1.3)

де ВМф — фактичні витрати  певного матеріалу минулого періоду; Іа — індекс програми виробництва; Ін — індекс норм витрат матеріалів.

У таких галузях, як металургійна, харчова, виробництво будівельних  матеріалів, скляна для визначення потреби в матеріальних ресурсах використовують метод рецептурного складу. Спочатку розраховують обсяг придатної продукції, необхідної для виконання виробничої програми, ливарні заготовки, скломасу за формулою

(1.4)

де Ппр — продукція, придатна для оброблення; ВЧj — чорнова вага j-го виробу (деталь); Аj — програма виробництва j-х виробів.

Потребу в кожному конкретному  компоненті, який входить до складу шихти, визначають на підставі рецептури, що зазначає відсотковий склад кожного  компонента сировини та планового виходу придатної продукції й обчислюється так:

(1.5)

де Кі — компонент; ПВк — питома вага конкретного компонента в шихті, %; Ппл — плановий вихід придатної продукції, %.

Потрібну кількість палива на технологічні та енергетичні цілі знаходять прямим розрахунком на підставі норм витрат умовного палива, які встановлено  на одиницю продукції або робіт:

(1.6)

де  Рі — потреба в і-му виді палива в натуральних одиницях; Аj — план виробництва j-ї продукції; НВуп —  норма витрат умовного палива на виконання  одиниці j-го виду робіт (одиниці продукції); КЕ — калорійний еквівалент і-го палива.

Під час освоєння випуску нових видів  виробів потребу в матеріалах розраховують за аналогами. У цих  випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироби.