Маркетингова товарна політика підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2011 в 01:55, курсовая работа

Описание работы

Метою даної роботи є широке висвітлення особливостей діяльності підприємства у сфері товарної політики, надання структурованого та послідовного теоретичного матеріалу

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………1 с.;
1. Сутність та складові товарної політики підприємства……………………...3 с.;
2. Механізм розробки і здійснення товарної політики……………………….10 с.;
3. Проблеми та напрями вдосконалення товарної політики підприємства….23 с.;
Висновки…………………………………………………………………………30 с.;
Список використаних джерел та літератури.

Работа содержит 1 файл

Курсова.doc

— 212.50 Кб (Скачать)

Зміст:

Вступ………………………………………………………………………………1 с.;

1. Сутність та складові товарної політики підприємства……………………...3 с.;

2. Механізм розробки і здійснення товарної політики……………………….10 с.;

3. Проблеми та напрями вдосконалення товарної політики підприємства….23 с.;

Висновки…………………………………………………………………………30 с.;

Список використаних джерел та літератури.

 

Вступ

      В наш час, коли інформаційні технології досягли значного розвитку та поширення, дуже великого значення в діяльності підприємства набув маркетинг, зокрема товарна політика підприємства. Товарна політика є складовою частиною маркетингової політики підприємства. Вона включає в себе дослідження ринку, споживачів, конкурентів; розробку програми дії фірми в галузі виробництва; прогнозування життєвого циклу товару, а також його аналіз. Таким чином, за допомогою даної політики вирішуються питання і завдання створення нового продукту, розробляється маркетинг, що дозволяє керівництву уникнути багатьох помилок даного етапу, що значно може підвищити ефективність фірми.

     В економічній літературі питання оптимізації товарної політики вивчали такі автори: Ф. Котлер, Д. Джоббер, А. Войчак, С. Гаркавенко, Б. Гринів, Ю. Пономарьова, Н. Ткаченко, Н. Трішкина, О. Шкапова, Р. Яворський та ін. При цьому найбільше уваги авторів приділяється питанням формування асортименту товарів, дослідження конкурентоспроможності товарів, водночас питання формування оптимальної асортиментної структури товарообігу залишається недостатньо розкритим.

     Актуальність  даної теми полягає в тому, що підприємницька діяльність є ефективною, коли вироблений фірмою товар або послуга знаходить попит на ринку, а задоволення визначених потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Для того, щоб вироблений товар або послуга були завжди конкурентоспроможними і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень. У маркетинговій діяльності такі рішення стосуються, як правило,чотирьох напрямків: товарної політики, цінової політики, розподільної збутової політики, комунікативної політики. Товарна політика є ядром маркетингових рішень, навколо якого формуються інші рішення, пов'язані з умовами придбання товару і методами його просування від виробника до кінцевого покупця.

     У сучасній ринковій економіці успішна товарна політика, динамізм і гнучкість виробництва, спрямованого на задоволення конкретних потреб покупців, є однією із головних умов ефективної виробничо-комерційної діяльності підприємства. Стрижнем цієї політики є концепція створення товарів ринкової новизни. Адже головною умовою виживання і процвітання фірми є випуск на ринок нового або модифікованого товару. Але варто зауважити, що добре продумана товарна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення асортименту, а й служить для керівництва підприємства свого роду орієнтиром загальної спрямованості дій, що дозволяє коригувати поточні ситуації.

     Відсутність генерального, стратегічного курсу  дій підприємства, без якого немає  і довгострокової товарної політики, загрожує неправильними рішеннями, розпиленням сил і засобів, відмовою від запуску виробів у виробництво в момент, коли вже все готове до їх серійного або масового випуску. Природно, що помилки такого роду дорого обходяться товаровиробникам.

      Таким чином, дана тема є дуже актуальною за сучасних умов, тому об’єктом дослідження в даній роботі є товарна політика — комплексна діяльність з оптимізації асортименту, створення й виробництва нових товарів, модифікації товарів, припинення випуску продукції, що не має попиту. До товарної політики належать також питання розробки упаковки, товарного знака та найменування товарів, їхньої якості, кількості, дизайну й відповідності цільовому ринку. Предметом дослідження є теоретичні та методичні основи здійснення товарної політики

      Метою даної роботи є широке висвітлення особливостей діяльності підприємства у сфері товарної політики, надання структурованого та послідовного теоретичного  матеріалу. Завданням даної роботи є розгляд сутності та складових товарної політики, механізму її розробки і здійснення, а також проблем та шляхів вдосконалення товарної політики підприємства.

 

      1. Сутність та складові товарної політики підприємства

     Діяльність  будь-якого комерційного підприємства здійснюється в постійно мінливій економічній  ситуації. У залежності від галузі, ринку, ступеня державного регулювання економіки підприємство виявляється в умовах тієї чи іншої ринкової моделі. І щораз воно зіштовхується з взаємозалежними проблемами:

     1) Які товари варто робити й у яких кількостях? Коли їх треба робити, яке співвідношення повинне бути між різними товарами?

     2) На яких ринках припускає працювати підприємство, тобто визначення кола потенційних покупців і попиту на пропоновану продукцію.

     3) Яким чином ці продукти виготовити, за допомогою яких ресурсів, у тому числі кадрових і технологічних? І, отже, яка буде пропозиція цього товару?

     4) Яка конкурентоздатність даного товару в порівнянні з товарами конкурентів?

     Відповіді на всі ці питання і складають  зміст товарної політики.

     Товарна політика1 — це комплекс заходів зі створення й управління продукцією підприємства для задоволення потреб споживачів та досягнення підприємством власних цілей. Традиційно ця політика становить основний зміст маркетингової діяльності, бо коли підприємство не виготовляє корисних споживачам товарів чи не надає послуг, воно стає непотрібним.

     Після вибору ринку для своєї діяльності підприємство визначає комплекс маркетингових засобів впливу на споживачів. Найважливішою складовою цього комплексу є товар. Сукупність засобів впливу на споживачів з допомогою товару пов'язують, як правило, з поняттям товарної політики підприємства. До її складових відносять: визначення оптимального асортименту товарів та його постійне оновлення, якість продукції, дизайн, упаковку, товарну марку, міру відповідності критеріям споживачів та ін. Визначення оптимальної номенклатури передбачає включення у виробничу програму підприємства виробів, виробництво і збут яких, що орієнтовані на ринкові потреби, позитивно впливають на розвиток підприємства, дають прибуток, сприяють досягненню інших цілей.2

     Сутність  маркетингової товарної політики ототожнюється  з визначенням і підтримуванням оптимальної структури продукції, що виробляється та реалізується для досягнення поточних і довгострокових господарських та інших цілей підприємства. Товарна політика передбачає визначення оптимальної номенклатури товарів і постійне її поновлення. Її предметом є також якість товарів, дизайн, упаковка, товарна марка, рівень відповідності товару потребам споживачів. Обов’язково береться до уваги додаткова користь, яку дають споживачам товари фірми-продуцента проти аналогічних товарів фірм-конкурентів, а також частота оновлення номенклатури. Беручи загалом, товарна політика має передбачати певний напрямок дій та сукупність заходів, завдяки яким забезпечується наступність стратегічних та оперативних рішень у сфері розроблення товарного асортименту. Брак у фірми такої концепції може призвести до того, що рішення стосовно структури асортименту прийматимуться лише під тиском зовнішніх обставин.

     Основним  завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей.

     Одним із центральних завдань товарної політики є її внесок у збереження та розвиток підприємства як соціально-економічної системи. З цього приводу можна назвати три найсуттєвіші цілі підприємства:

    • заміщення ресурсів;
    • забезпечення гарантій збереження підприємства;
    • створення умов для зростання виробництва.

     Показниками досягнення цих цілей уважають:

    • обсяги збуту;
    • покриття змінних і постійних витрат;
    • прибуток і зниження собівартості продукції;
    • зростання виробництва;
    • ринкову частку.3

     Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або наявність у нього наперед обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упаковування, маркування, обслуговування товарів.

     Cтруктуру  маркетингової товарної політики  показано на рис. 1.1.

     Рисунок 1.1.

     Cтруктура  маркетингової товарної політики

     Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це поняття, по-перше, передбачає планування (створення) нових товарів, які дадуть змогу підприємству:

    • здійснити прорив на ринок;
    • перемогти конкурентів;
    • зберегти й розширити свій ринок;
    • збільшити доходи й прибуток.

     По-друге, розробка товарів передбачає модифікування  існуючих товарів, тобто зміну їхніх  властивостей та характеристик, що уможливить постійне привернення до них уваги споживачів і як результат — збереження протягом тривалого часу обсягів збуту і доходів4.

     Розробка  товарів має такі складові: розробка товарної марки і упакування товару. Розглянемо детальніше значення цих складових.

     Частиною планування продукту є винайдення товарної марки, котра убезпечує ідентифікацію продукції та послуг виробників і посередників. Марка може складатися з марочної назви, тобто терміна, який можна вимовити; марочного знака, тобто знака, яким можна позначити; чи їхнього сполучення.5

     Фірмова назва, фірмовий знак є суто маркетинговими позначеннями і не мають юридичного захисту. Натомість так звані торгові знаки реєструються у встановленому порядку і захищаються законом від неправомірного використання конкурентами. Отримання торгових знаків є добровільним, оскільки воно пов'язане із значними витратами. Завдяки власному торговому знаку підприємство набуває можливості цілеспрямовано формувати імідж своєї фірми та імідж продукту. У сучасній ринковій економіці формувати прихильність до товарної марки — це означає підтримувати її стійкий образ і максимізувати збут. Наявність товарних марок полегшує ідентифікацію продукції, пошук виробника, здійснення реклами, сегментації ринку. Для споживача переваги маркованих товарів пов'язані зі зниженням ризику придбання неякісних товарів, полегшенням їх вибору. Крім цього, марковані продукти здебільшого відповідають найновішим вимогам технічного прогресу. У розвинених країнах марковані продукти практично витіснили з крамниць безіменні товари.

     Товарний  знак є важливою складовою такого загального поняття, як «фірмовий стиль», тобто сукупність художніх засобів, які забезпечують певну єдність всього асортименту товарів продуцента у зовнішньому середовищі. Фірмовий стиль, крім товарного знака, передбачає наявність власного логотипа (оригінального зображення повної або часткової назви фірми), фірмового кольору (сполучення кольорів), комплекту шрифтів, а також інших фірмових констант (формат друкованих видань, принцип макетування тексту та ілюстрацій і т. п.).

     Розрізняють марки виробників, дилерів, а також  загальні марки. У марках виробників обов'язково фігурує назва виробника. Марочні товари здебільшого дорожчі за звичайні, оскільки марка гарантує високу якість. Марки дилерів (приватні марки) відображають назву оптової або роздрібної збутової фірми. Дилери отримують виключні права на свої марки і, так само як і виробничники, відповідають за них. Проте оборот приватних марок менший, ніж виробничих. Загальні марки містять назву продукції без назв виробників або дилерів. Загальними марками користуються для позначення товарів масового вжитку, які не дуже відрізняються один від одного: цигарки, кава, пиво, спиртні напої і т. п. Нижчі ніж в інших марок ціни пояснюються економією на упаковці, стандартизацією маркетингових заходів, систем товарообороту та просування. Групові товарні марки використовують одну назву для кількох товарів. Так, назвою «Ксерокс» позначається весь товарний асортимент.6

Информация о работе Маркетингова товарна політика підприємства