Капітал підприємства та підвищення економічної ефективності його використання

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 20:52, курсовая работа

Описание работы

З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягаєтьс

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ I Наукові основи ефективного використання капіталу підприємства
1. 1. Економічна суть капіталу сільського господарства
1. 2. Показники забезпеченості й економічної ефективності використання основного та оборотного капіталу
РОЗДІЛ II Забезпеченість господарства капіталом й економічна ефективність його використання
2. 1. Організаційно – економічна характеристика підприємства
2. 2. Динаміка забезпеченості та структура основного і оборотного капіталу
2. 3. Економічна ефективність використання основного та оборотного капіталу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

Работа содержит 1 файл

курсова на здачу Авраменко.doc

— 379.00 Кб (Скачать)



                                                                                                                                                               У ПОП «Лан» вартість валової продукції на 2009 рік становила 2743,7 тис. грн. у рослинництві і 3987,5тис. грн. у тваринництві. Всього по підприємству 6731,2 тис. грн. у порівнянних цінах 2005р.

Розрахуємо вартість валової продукції підприємства за 2010 рік у порівнянних цінах 2005 р. 

Таблиця 2.4.

Види продукції

Ціні 1ц, грн.

Кількість продукції, ц

Вартість валової  продукції, тис. грн.

Зернові і зернобобові  – всього

      X

            X

 

Пшениця(озима  і яра)

40, 29

-

-

Жито (озиме  і яре)

32,31

-

-

Ячмінь (озимий і ярий)

46,77

8545

399,6

Овес

34,95

-

-

Кукурудза на зерно

35,19

2766

97,4

Просо

30,39

-

-

Гречка 

83,90

41

3,5

Горох

38,53

-

-

Цукрові буряки

16,99

-

-

Вика і викові суміші

84,65

-

-

Інші зернобобові 

50,88

-

-

Солома озима  і яра

3,28

-

-

Соняшник 

88,02

27246

2398,2

Картопля 

67,61

-

-

Овочі закритого  грунту

279,76

-

-

Соя

98,91

-

-

Ріпак озимий

113,57

-

-

Ріпак ярий

81,85

-

-

Силос

8,31

11000

91,41

Усього  по рослинництву

   X

          X

2990,1

Приріст, приплід  ВРХ

664,71

77

51,2

Молоко 

104,27

1442

1503,8

Приріст, приплід  свиней

1004,88

71

71,3

Приріст птиці

736,63

-

-

Яйця – за 1000 штук

305,26

-

-

Мед

1208,43

29,99

36,2

Разом по тваринництву

    X

         x

1662,5

Разом по підприємству

     X

         x

4652,6


 

Наступною характеристикою  господарства є забезпеченість його трудовими ресурсами та правильне  їх використання.

Основними показниками використання трудових ресурсів є дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацію та освітній рівень, про витрати робочого часу в людино-днях, людино-годинах, кількість виробленої продукції або виконаних робіт, а також відомості про рух особового складу підприємства.

 

Зміни особового складу працівників  підприємства відображаються в первинних документах: наказах та розпорядженнях про приймання, переведення, звільнення, надання відпусток.

Аналіз чисельності і  структури працівників починається з оцінки їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилень фактичної чисельності проти розрахункової чи проти минулого періоду.

Розрахункову чисельність  працівників (особовий склад) визначають за планово-нормативними розрахунками самого підприємства; фактичну чисельність беруть за даними облікового складу, які наявні в службі (відділі) кадрів.

Працівники підприємства за характером участі у виробничому  процесі розподіляються на працівників  основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.

До працівників основної діяльності (ПОД) відносять такі категорії  працівників: робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони.

Використання  земельних угідь значною мірою  обумовлюється наявністю робочої  сили. Зусиллями всього трудового  колективу господарство здійснює виробництво  продукції, її обробку, реалізацію, надає різноманітні послуги, виконує інші економічні і соціальні функції.

Основою збільшення виробництва продукції, поліпшення добробуту населення є раціональне  використання трудових ресурсів. Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїм віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. До трудових ресурсів в сільському господарстві відносять населення працездатного віку, тобто чоловіків віком від 18-60 років, жінок віком від 18-55 років, а також підлітків 16 років та пенсіонери, які періодично приймають у процесі виробництва сільськогосподарської продукції.

Характеризуючи трудові  ресурси ПОП «Лан», можна зробити  наступні висновки, середньорічна чисельність  працівників в 2009році, зайнятих у  сільськогосподарському виробництві всього складала 81 особу, у тому числі зайнятих у рослинництві 69 осіб, а у тваринництві 12 осіб. У 2010році всього – 80 осіб, в тваринництві – 13, а в рослинництві – 67 осіб. У 2011 році ситуація суттєво не змінилась, всього працювало 79 осіб, але у галузях спостерігаємо нерівномірне використання працівників, в рослинництві – 56 осіб, тваринництві – 23 особи.

Важливе значення для характеристики підприємства відіграє його спеціалізація. Однією форм суспільного  поділу праці є спеціалізація виробництва – це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, областях, районах.

Спеціалізація – це об’єктивний  і закономірний процес, який розвивається на основі впроваджень, досягнень НТП.

Спеціалізація аграрних підприємств  визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. За економічним значенням галузі підприємства розподіляються: головні, додаткові, підсобні.

Головна галузь повинна становити понад 20% грошових надходжень від реалізації продукції.

Головні галузі визначають спеціалізацію підприємства. Додаткова галузь має меншу частку грошових надходжень.

 Підсобні  галузі – це галузі несільськогосподарського  виробництва, які обслуговують основні і додаткові галузі.

Розглянемо  та визначимо спеціалізацію ПОП «Лан».

 

 

 

Таблиця 2.5.

Структура грошових надходжень від реалізації продукції

Показники

2009р.

2011р.

2011р.у % до 2009р.

тис.грн.

   %

тис.грн.

    %

Зернові і зернобобові

1075,0

39,9

1467,0

39,3

136,5

Цукрові буряк

-

-

-

-

-

Соняшник

1613,4

60,1

2270,0

60,7

140,7

Картопля

-

-

-

-

-

Інша продукція  рослинництва

-

-

-

-

-

Всього по рослинництву

2688,4

100

3737,0

100

139,1

Продукція скотарства:

         

у тому числі яловичина

59,8

21,5

97,1

22,5

162,4

молоко

117,1

42,0

185,2

43,0

158,2

Продукція свинарства

64,3

23,1

123,6

28,6

192,2

Продукція птахівництва

-

-

-

-

-

Мед

37,5

13,5

25,7

6,0

68,5

Всього по тваринництву

278,7

100

431,6

100

75,7

Разом

2967,1

100

4168,6

100

140,5


Із даних  таблиці 2.5. видно, що за досліджуваний період грошові надходження від реалізації товарної продукції господарства у 2011 р. порівняно із 2009 р. збільшилася на 1201,5 тис. грн. Таке збільшення структури грошових надходжень зумовлено розширенням виробництва.

Господарство  отримує грошові надходження  як від продукції рослинництва, так і продукції тваринництва . Серед цієї продукції найбільше грошових надходжень отримано від реалізації соняшнику та зерна . Третє місце у структурі грошових надходжень займає реалізація молока.

Отже, з аналізу  структури виручки від реалізації готової продукції можна зробити висновок, що ПОП «Лан» має зерновий напрямок діяльності, а також займається розведенням та вирощуванням тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6.

Результати господарської діяльності підприємства

Показники

2009р.

2010р.

2011р.

2011р.у  % до 2009р

Вартість валової  продукції, тис. грн.

4652,6

3022,4

4323,5

92,9

на 1 га с.-г. угідь

1,32

0,87

1,23

93,2

на 1 середньорічного  працівника

57,4

37,8

54,7

95,3

на 1 грн. виробничих витрат

1,07

0,46

0,50

46,7

на 1 грн. основного  капіталу

       

Валовий прибуток, тис. грн.

2064

1976

5502

266,6

на 1 га с. –г. угідь

0,59

0,57

1,56

264,4

на 1 середньорічного  працівника

25,5

24,7

69,6

273,1

на 1 грн. виробничих витрат

       

на 1 грн. основного  капіталу

       

Рівень рентабельності підприємства, %

51,0

37,5

82,5

X


 

         Виробництво – це центральна ланка діяльності підприємства, у якому створюється кінцевий продукт, що володіє заданими споживчими властивостями. Він є результатом функціонування підприємства. За умов товарного виробництва та ринкової економіки виготовлена продукція є товаром, котрий має не лише споживчу вартість, а й мінову вартість.

Більшість продуктів  аграрних підприємств є придатною  для різних сфер і способів використання в народному господарстві. Наприклад, зерно може бути сировиною для виробництва борошна, виготовлення пива чи спирту, може використовуватись як корм для худоби чи посівний матеріал. Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для виробництва іншого продукту.

         Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є одержаний прибуток. Як перетворена форма вартості додаткового продукту, прибуток – результат використання усього авансованого капіталу, тобто факторів виробництва. В сучасних умовах такими факторами економічна наука називає працю, капітал, землю, діяльність управлінського апарату з організації виробництва, підприємницьку діяльність щодо використання інновацій.

      Прибуток – це реалізована частина чистого доходу. Прибуток підприємства в загальному значенні являє собою частину вартості додаткового прибутку. Підприємство, реалізуючи вироблену продукцію, відшкодовує свої витрати на виробництво і отримує певний прибуток. Таким чином, прибуток визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і її повною собівартістю. На ПОП «Лан» у 2009 році прибуток становив 2064 тис. грн., а у 2011році – 5502 тис. грн., це говорить про швидкий ріст економіки підприємства та про ефективну діяльність його секторів. Прибуток є основним фінансовим результатом виробничої і комерційної діяльності підприємства.

2. 2. Динаміка  забезпеченості та структура основного і оборотного капіталу

Основний капітал включає  основні засоби, а також незавершені довгострокові інвестиції, нематеріальні активи і нові довгострокові фінансові інвестиції (вкладення).

Основні засоби, орендовані з правом подальшого викупу або наприкінці оренди за умовами договору, що переходять у власність орендаря, враховуються також, як власні основні засоби.

До складу капіталу також  включаються витрати на незавершені капітальні вкладення в основні засоби та на придбання обладнання.

Ця частина  витрат на придбання та будівництво  основних засобів, яка ще не перетворилася в основні засоби, не може брати участь у процесі господарської діяльності, а тому не повинна піддаватися амортизації. У основний капітал ці витрати включаються з тієї причини, що вони вже вилучені з оборотного капіталу.

Информация о работе Капітал підприємства та підвищення економічної ефективності його використання